Тема 9. Відпрацювання умінь ведення групи.

Розробка та проведення тренінгових занять.

(практичні заняття)

Зміст теми.

1. Проведення практичних тренінгових занять.

2. Аналіз проведеного тренінгового заняття.

Схема аналізу заняття:

1) структура заняття, дотримання етапів заняття (вступна частина, основна частина, обговорення, домашнє завдання, завершення заняття);

2) грамотність постановки мети та завдань заняття;

3) адекватність відбору змісту навчальної інформації;

4) адекватність відбору методів тренінгового заняття;

5) участь тренера у роботі групи, стиль тренерства.

Література основна: 3, 4, 8; додаткова: 11, 12, 13.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Підготовка до практичного заняття. Розробка плану проведення групового заняття та методики роботи ведучого (категорія учасників обирається спільно з викладачем):

- проаналізуйте проблеми, потреби та особливості цільової групи та визначте мету і завдання групової роботи;

- розробіть план заняття;

- оберіть конкретні методики, техніки та прийоми ведення групи, що можуть бути використані на різних етапах роботи з групою.

2. Після проведення заняття необхідно надати:

- план заняття;

- самоаналіз проведеного заняття (див. додаток Б);

- аналіз заняття, проведеного іншими студентами групи (див. додаток А).

ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЮ З КОЖНОГО МОДУЛЯ

І ДИСЦИПЛІНИ В ЦІЛОМУ

Модуль 1

1. Цілі та завдання групової роботи.

2. Зміст поняття „групова робота”.

3. Характеристика типів груп: робочі, освітні, консультаційні, психотерапевтичні.

4. Основні види групової соціальної роботи, класифікація.

5. Поняття «тренінг», основні характеристики тренінгу.

6. Мета, завдання тренінгової групи.

7. Принципи роботи тренінгової групи.

8. Етичні норми ведучого групи.

9. Ролі ведучого групи.

10. Функції ведучого групи.

11. Характеристика ведучого групи: особистісні якості, знання та вміння.

12. Особливості ведення групи кількома тренерами.

13. Стиль ведення групи.

14. Поняття групової динаміки, основні елементи групової динаміки.

15. Стадії (фази) розвитку групи, їх характеристика.

16. Групова згуртованість та напруга.

17. Фактори, що сприяють груповій згуртованості.

18. Причини зниження групової згуртованості.

19. Лідерство у тренінговій групі. Типи лідерів.

20. Розподіл ролей в тренінговій групі.

21. Особливості роботи ведучого групи на етапі завершення групової роботи.

22. Особливості роботи ведучого групи на початковій стадії (фаза орієнтації і залежності).

23. Особливості роботи ведучого групи на перехідній стадії (фаза притирання і конфлікту).

24. Особливості роботи ведучого групи на робочій стадії (фаза співробітництва і цілеспрямованої діяльності).

25. Типи інформації, яку необхідно включити до плану занять.

26. Необхідність плану занять. Послідовність розробки плану заняття.

27. Основні компоненти плану заняття, їх зміст.

28. Складові частини проекту групової роботи. Особливості роботи над складанням проекту.

29. Структура тренінгового заняття, характеристика компонентів. Розподіл часу.

30. Характеристика другого етапу організації групової роботи.

31. Характеристика першого етапу організації групової роботи.

32. Характеристика третього етапу організації групової роботи.

33. „Акваріум” як тренінгова форма роботи.

34. Велике коло як тренінгова форма роботи.

35. Загальна робота в два кола як тренінгова форма роботи.

36. Індивідуальна робота як тренінгова форма роботи.

37. Мала група 3-4 особи як тренінгова форма роботи.

38. Масова вільна діяльність як тренінгова форма роботи.

39. Парна робота як тренінгова форма роботи.

40. Середня група 7-8 осіб як тренінгова форма роботи.

41. Особливості засвоєння інформації учасниками тренінгу.

42. Від чого залежить вибір методів ведення тренінгу?

43. Дискусія: характеристика методу групової роботи, особливості використання.

44. Міні-лекція: характеристика методу групової роботи, особливості використання.

45. Метод аналізу випадку: характеристика методу групової роботи, особливості використання.

46. Мозковий штурм: характеристика методу групової роботи, особливості використання.

47. Рольова гра: характеристика методу групової роботи, особливості використання.

 

Модуль 2

1. Характеристика та особливості використання основних прийомів ведення групи:

1) правила роботи у групі;

2) практичні завдання та вправи;

3) постановка цілей;

4) робота у підгрупах;

5) висловлювання по колу;

6) техніка приєднання;

7) активне слухання та невербальні засоби управління дискусією;

8) розрізнення думок, почуттів та поведінки;

9) співпереживання;

10) питання;

11) обговорення;

12) прийоми переривання;

13) включення до роботи;

14) управління увагою.

 

2.Характеристика та особливості використання основних прийомів терапевтичної взаємодії з учасниками групи:

1) Укладання угод із учасниками групи;

2) Домашні завдання;

3) Зворотній зв’язок;

4) Моделювання бажаної поведінки: а) навчання на прикладах та б) самомоделювання;

5) Діаграма відповідальності;

6) Релаксація: техніка поступового розслаблення м’язів;

7) “Я”- висловлювання.

ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Дайте характеристику поняття “тренінг”.

2. Структура цілей та завдань групової роботи.

3. Назвіть принципи організації та роботи тренінгової групи.

4. Характеристика першого етапу організації групової роботи.

5. Характеристика другого етапу організації групової роботи.

6. Характеристика третього етапу організації групової роботи.

7. Етичні норми роботи ведучого групи.

8. Охарактеризуйте загальні групи методів групової роботи. Вимоги до вибору методів.

9. Процес розвитку групи.

10. Принципи формування групи.

11. План заняття: його структура, особливості складання.

12. Характеристика особистості ведучого групи, основні ролі ведучого групи та стилі керівництва групою.

13. Завершення та оцінка результатів групової роботи.

14. Охарактеризуйте типи груп (робочі, освітні, консультативні, психотерапевтичні).

15. Дискусія як метод групової роботи: характеристика, особливості використання, технологія проведення.

16. Міні-лекція як метод групової роботи: характеристика, особливості використання.

17. Метод кейсів (аналіз випадку) як метод групової роботи: характеристика, особливості використання.

18. Мозковий штурм як метод групової роботи: характеристика, особливості використання, технологія проведення.

19. Рольова гра як метод групової роботи: характеристика, особливості використання, технологія проведення.

20. Індивідуальна робота як тренінгова форма роботи

21. Парна робота як тренінгова форма роботи

22. Мала група (3-4 особи) як тренінгова форма роботи

23. Середня група (7-8 осіб) як тренінгова форма роботи 9.

24. Загальна робота у два кола як тренінгова форма роботи

25. „Аквариум” як тренінгова форма роботи

26. Велике тренінгове коло як тренінгова форма роботи

27. Масова вільна діяльність як тренінгова форма роботи

28. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом ведення групи „Правила роботи у групі”.

29. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом ведення групи „Практичні завдання та вправи”.

30. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом ведення групи „Постановка цілей”.

31. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом ведення групи „Робота у підгрупах”.

32. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом ведення групи „Висловлювання по колу”.

33. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом ведення групи „Техніка приєднання”.

34. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом ведення групи „Активне слухання та невербальні засоби управління дискусією”.

35. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом ведення групи „Розрізнення думок, почуттів та поведінки”.

36. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом ведення групи „Співпереживання”.

37. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом ведення групи „Питання”.

38. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом ведення групи „Прийоми переривання”.

39. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом ведення групи „Включення до роботи”.

40. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом ведення групи „Управління увагою”.

41. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом ведення групи „Обговорення”.

42. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом взаємодії з учасниками групи „Укладання угоди з учасниками групи”.

43. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом взаємодії з учасниками групи „Домашні завдання”.

44. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом взаємодії з учасниками групи „Зворотній зв’язок”.

45. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом взаємодії з учасниками групи „Моделювання бажаної поведінки: навчання на прикладах”.

46. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом взаємодії з учасниками групи „Моделювання бажаної поведінки: самомоделювання.

47. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом взаємодії з учасниками групи „Діаграма відповідальності”.

48. Охарактеризуйте та покажіть на прикладах прийом взаємодії з учасниками групи “Я”- висловлювання”.

 

ГЛОСАРІЙ

 

Агресія - специфічна форма дій, поведінки людини, що завдає чи має намір завдати шкоди іншій людині, групі осіб або тварині. Така поведінка характеризується демонстрацією переваги сили по відношенню до тієї особи (осіб), яким суб'єкт прагне завдати шкоди. За своєю спрямованістю агресія може бути прямою, тобто скерованою проти об'єкта, що викликав фрустрацію, потреб суб'єкта, або зміщеною на інші об'єкти - нейтральні по відношенню до задоволення потреб суб'єкта. В останньому випадку людина, яка не може спрямувати свої агресивні дії проти фрустратора, шукає так званого "цапа відбувайла". У залежності від засобів агресивних дій виділяють фізичну А. та вербальну А.

Активне соціально-психологічне навчання – цілісна психолого-педагогічна система, спрямована на глибинне особистісне пізнання інших та самого себе, на формування психологічної культури вчителя, встановлення педагогічно доцільних стосунків з учнями, батьками, учительським колективом. Мета А.с.-п.н. полягає в тому, щоб подолати розрив між теоретичними знаннями педагога та вмінням використовувати їх в умовах конкретної педагогічної ситуації. Методи А.С.-П.Н. дозволяють вчителеві отримати важливу інформацію про психологічну доцільність його поведінки у спілкуванні з людьми. А.с.-п.н. сприяє формуванню таких професійно значущих для вчителя якостей, як відкритість, доброзичливість, співпереживання, щирість, здатність до прийняття та розуміння іншого. Важливим методом А.с.-п.н. є групова дискусія, як формально нерегламентоване вербальне спілкування між членами групи. Під час групової дискусії учасники повинні уникати порад один одному, нав'язування рішень, настановлень, теми розмови.

Група - обмежена кількість людей, що перебувають між собою в безпосередніх взаєминах. Обсяг, склад і структура Г. Визначається метою й завданнями виконуваної діяльності. Саме змістом спільної діяльності зумовлюються всі процеси так званої групової динаміки: міжособистісні взаємини, сприймання членами групи один одного, створення групових норм, форм співробітництва тощо.

Групова динаміка - сукупність групових процесів і взаємодій учнів між собою та з учителем, які впливають на особливості їх навчання, рівень досягнень, ставлення один до одного, уявлення про себе та інших. Головними моментами Г.д. є спілкування, очікування й дружні стосунки між учасниками навчальної взаємодії.

Групова інтеграція - процес об'єднання певної кількості осіб у групу. Ступінь об'єднання групи описується також терміном групова сумісність. Міра інтеграції окремого члена у групу залежить від її привабливості для нього, і задоволеності самим фактом належності до даної групи.

Групова сумісність - соціально-психологічне поняття, що відбиває ступінь ефективності, узгодженості і безконфліктності спільної діяльності членів групи, рівень їх адаптації один до одного. Г.с. залежить також і від можливості для членів групи встановлювати альтернативні стосунки за межами власної групи. З феноменом Г.с. прямо пов'язаний конформізм або пряма залежність поведінки людини від групової норми (приписів, цінностей тощо). За своїм рівнем Г.с. поділяється на психофізіологічну (сумісність характерів, темпераментів); сенсомоторову (сумісність виконання певних дій); комунікативну (інтенсивність і обсяг комунікативних зв'язків у групі); міжособистісну (узгодженість особистісних властивостей членів групи, що виявляється у взаємоповазі, взаємній симпатії й упевненості у досягненні спільної мети).

Групове навчання - здійснюється, як правило, з невеликими групами учнів. Воно спрямоване зазвичай на надійне засвоєння знань і способів дій, розвиток в учнів творчих компонентів мислення, посилення пізнавальних мотивів, формування готовності до ділового співробітництва з ровесниками. Г.н. сприяє: 1) підвищенню активності членів групи, інтенсифікації дій планування, контролю й оцінки; 2) поглибленню розуміння предмету завдяки інформаційному обмінові між партнерами; 3) кращому усвідомленню використовуваних способів дій (або розумових дій) через вимушену екстеріоризацію змісту мислення, орієнтацію свого мовлення на партнера, намагання збагатити аргументацію і підвищити доказовість своїх суджень; 4) розвитку мотивів як змагання, так співробітництва, а також ініціативної поведінки.

Ділова гра - групова форма навчання, різновид рольової гри. Д. г. імітує реальні ситуації, які можуть виникати в практичній діяльності людей. Використовувані ролі, відповідно, відбивають функції тих реальних професіоналів, які беруть участь у вирішенні реальних проблем ("директор заводу", "голова фірми", "керівник лабораторії" тощо). Вид професійної діяльності, у процесі виконання якої виникає та чи інша проблема, визначає тип Д. г. (управлінські, економічні, педагогічні, екологічні та ін.).

Згуртованість — тотальне поле сил, що змушують учасників залишатися в групі; показник міцності, єдності й стійкості міжособистісних взаємодій і взаємин у групі, що характеризується взаємною емоційною привабливістю членів групи й задоволеністю групою.

Комунікативна компетентність - володіння певною системою умінь і навичок міжособистісного спілкування, адекватних ситуації спілкування і достатніх для досягнення поставленої суб'єктом комунікативної мети. К.к. охоплює як суто розмовні навички, так і навички соціально-психологічні, які забезпечують ефективну взаємодію з людьми і полегшують розв'язання міжособистісних проблем. К.к. передбачає, найперше, уміння слухати іншого, максимальну налаштованість на зміст його мовлення, чутливість до усіх нюансів його поведінки (інтонація, міміка, жестикуляція, погляд). Ця налаштованість на сприймання виявляється і візуально, фізично у поведінці самого слухача, його точних і адекватних реакціях, конгруентному виразі обличчя.

Лідерство - взаємини, які передбачають домінування та підкорення у системі міжособистісних стосунків у групі. У процесі досліджень Л. виділено його різні стилі. Розроблено ряд концепцій Л.

Норми групи — це сукупність прийнятих правил поведінки, що регулюють деякі аспекти дій учасників групи.

Роль — це сукупність функцій і видів поведінки, які учасник вважає придатними для себе в певному соціальному контексті, і приймає за основну модель поведінки в даній групі.

Рольова гра - групова форма навчання, у процесі якої використовується рольова структура ведення заняття, тобто набір ролей, які регламентують діяльність і поведінку.

Сором'язливість - психічний стан або характеристика особи, що виявляється у зніяковінні, збентеженості, скутості, безпідставній мовчазності або утрудненому мовленні. С. спостерігається переважно у соціальних ситуаціях через невпевненість індивіда щодо того враження, яке він справляє на інших людей.

Соціально-психологічний тренінг - метод активного навчання і групового психологічного впливу з метою розвитку компетентності у сфері спілкування. Цінність С.-п.т. полягає у розумінні учасниками власних психологічних особливостей, що виявляються у спілкуванні, і виникненні у них мотивації до саморозвитку. Базовими методами С.-п.т. є групова дискусія, рольові ігри, невербальні методики тощо. Тренінг проводять у групах із 8-15 осіб під керівництвом спеціально підготованого психолога. Звичайно цикл занять розрахований на 30-50 годин, але тривалість може варіюватися залежно від характеру розв'язуваних завдань. У той же час досвід показав, що нетривалі заняття (менші 20-24 годин) не дозволяють повною мірою реалізувати оптимальну програму С.-п.т. і знижують його ефективність. Заняття можуть проводитися з інтервалом у 1-3 дні (із середньою тривалістю кожного заняття 3 години), але ефективнішою формою організації роботи є "марафон" (кілька 8-10 годинних занять поспіль). Відомі такі види С.-п.т.: поведінковий тренінг, тренінг чутливості (сенситивності), рольовий тренінг, відеотренінг, перцептивний тренінг, тренінг ділового спілкування.

Я-концепція — динамічна система уявлень людини про саму себе, є результатом процесу самосвідомості, має три структурні елементи: когнітивний — Я-образ, афективний — самооцінка, поведінковий — прояв двох перших у поведінці.

«Я-образ» — це набір ідей, уявлень, установок і почуттів людини про себе, про свої взаємозв'язки з іншими людьми, про своє ставлення до різних аспектів життя.

 

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Анн Л. Психологический тренинг с подростками. – СПб.: Питер, 2003. – 271с.

2. Бакли Р., Кэйпл Дж. Теория и практика тренинга. – СПб.: Питер, 2002.- 352 с.

3. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники: Учебн. пособие. - М.: Издательство «Ось-89», 1999. – 176 с.

4. Евтихов О. В. Практика психологического тренинга. — СПб.: Издательство «Речь», 2005. — 256 с.

5. Захаров В.П., Хрящева Н.Ю. Социально-психологический тренинг: учебное пособие. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1989.- 55 с.

6. Ли Д. Практика группового тренинга. – СПб.: Питер, 2001.- 224 с.

7. Петровская Л.А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга. – М.: Изд-во МГУ, 1982.- 168 с.

8. Прутченков А.С. Социально-психологический тренинг в школе. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2001. – 640с.

9. Смид Р. Групповая работа с детьми и подростками / пер. с англ. – М.: Генезис, 1999. – 272 с.

Додаткова:

1. Вачков И. В., Дерябо С. Д. Окна в мир тренинrа. Методологические основы субьектного подхода к rрупповой работе: Учебное пособие. - СПб.: Речь, 2004. - 272 с.

2. Игры: обучение, тренинг, досуг: в 4-х кн. / под ред. В.В.Петрусинского. - М.: Новая школа, 1994. – 368с.

3. Козлов Н. Лучшие психологические игры и упражнения. – Екатеринбург: АРД Лтд., 1997. - 139 с.

4. Коротаева Е.В. Игровые модули общения: учебные материалы к тренингу. – Екатеринбург, 1995. – 31с.

5. Кричевский Р.Л., Дубовская Е.М. Психология малой группы: теоретические и прикладные аспекты. – М.: МГУ, 1991. – 207с.

6. Марасанов Г.И. Социально-психологический тренинг: методы моделирования и анализа ситуаций в социально-психологическом тренинге. – М.: Совершенство, 1998. – 208 с.

7. Платонов Ю.П. Психология коллективной деятельности. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1990.- 184 с

8. Рай Л. Развитие навыков тренинга. - СПб.: Питер, 2002. – 208 с.

9. Соснин В.А., Лунев П.А. Учимся общению: взаимопонимание, взаимодействие, переговоры, тренинг. – М.: Институт психологии РАН, 1993. - 156 с

10. Торн К., Маккей Д. Тренинг: настольная книга тренера. – СПб.: Питер, 2001. – 208с.

Додаток А

 

ОЦІНКА ЗАНЯТТЯ, ПРОВЕДЕНОГО СТУДЕНТАМИ ГРУПИ

 

Дата________Тема:_______________________________________________________________________________________________________________________

П.І.студентів, які проводили заняття____________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________

П.І.студентів, які оцінювали заняття____________________________________

____________________________________________________________________

__________________________________________________________________

 

1 - цілком задоволений

2 - задоволений

3 - не задоволений/потрібна додаткова підготовка

4 - повинно бути змінено/поліпшено в наступній групі

 

 

Підготовка

1.Тема заняття актуальна для людей цього віку __

2. Час і місце занять були підібрані правильно __

3. Наявність плану заняття___

4. Обладнання заняття___

 

Ведення групи

1. На занятті переходи від однієї частини заняття до іншої були досить плавними і логічними ____

2. На занятті всі студенти брали активну участь у роботі __

3. Завдання і вправи відповідали рівню розвитку учасників ___

4. Завдання і вправи підібрані правильно з погляду емоційного навантаження __

5. Учасникам надавалось достатньо часу для виконання вправ __

6. Необхідність конфіденційності підкреслювалася під час заняття __

7. Ведучий допомагав кожному учаснику сформулювати свої індивідуальні цілі, адекватні можливостям групової роботи __

8. На занятті ведучий працював над згуртуванням групи __

9. Ведучий емпатійно реагував на переживання всіх учасників групи протягом заняття___

10. Відкриті питання ведучий використовував частіше, ніж закриті __

11. Проблемні чи складні ситуації, що виникали у окремих учасників, відпрацьовувалися на занятті з користю для всіх членів групи __

12. Заохочувалося вираження як позитивних, так і негативних емоцій __

13. При необхідності ведучий коректно і вчасно зупиняв учасників групи ___

14. У разі потреби ведучий ефективно включав у роботу групи учасників, що не виявляли достатньої активності __

15. Ведучий міг керувати увагою групи ___

16. Робота в підгрупах була продуктивною, оптимальною за часом і використовувалася в потрібні моменти __

17. Кожний, хто хотів висловитися, міг це зробити ___

18. Ведучий міг керувати сильними раптовими емоціями учасників __

19. Ведучий шанобливо ставився до кожного учасника, незалежно від його статі, здібностей, національності, культури і т. ін. ___

20. У процесі занять ведучий усім учасникам приділяв рівну увагу __

21. На занятті було відведено достатньо часу для обговорення __

22. У ході роботи ведучий приділяв рівну увагу спробам змінити поведінку, відпрацюванню нових форм поведінки і закріпленню надбаних навичок ___

23. Ведучий стежив за тим, щоб учасники не йшли з заняття у стані емоційного перенавантаження, розчарування __

24. Учасники знали, що можуть пропустити ті вправи або питання, що викликають у них почуття незручності або будуть неприємні їм ___