ТОП 10:

РОЗДІЛ ГЕТЬМАНЩИНИ І БОРОТЬБА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ



 

Доба Руїни

Період від смерті Богдана Хмельницького до початку гетьманування Івана Мазепи історики, починаючи з М. Костомарова, називають Руїною. Руїна характеризувалася внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу та іноземним вторгненням в Україну.

Існують різні підходи до географічного та хронологічного визначення Руїни.

- Основний зміст – розпад Української держави. - Тривала з 1657 до 1687 р. - Охопила і Лівобережну, і Правобережну Україну - Основний зміст – спустошення Правобережної України. - Тривала з 1663 до 1687 р. - Охопила тільки Правобережжя України

Причини Руїни

- Відсутність загальнонаціонального лідера, який би міг продовжувати справу Б. Хмельницького після його смерті.

- Розкол серед української еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики: частина орієнтувалася на Москву, частина – на Річ Посполиту.

- Нездатність старшини поставити державні інтереси над особистими.

- Гострі соціальні конфлікти, небажання рядового козацтва і селянства підпорядковуватися будь-якому уряду.

- Втручання у внутрішньо українські справи та безпосередня агресія з боку Речі Посполитої, Московської держави, Османської імперії та Кримського ханства.

Гетьманування Івана Виговського (1657–1659 рр.)

Перед смертю Б. Хмельницький заповів гетьманську булаву своєму 16-річному синові Юрію: старший син Тиміш, якого Богдан Хмельницький бачив на гетьманській посаді, загинув. У вересні 1657 р. старшинська рада в Чигирині доручила генеральному писареві І. Виговському виконувати гетьманські повноваження до повноліття Юрія. За місяць на Корсунській раді, де були присутні рядові козаки, міщани, духівництво та посли іноземних держав, І. Виговського обрали повноправним гетьманом.

Політика І. Виговського

  1. Зберігав союзницькі відносини з Московською державою.
  2. Активізував зв‘язки з Кримом, Швецією, домовився про перемир‘я з Польщею.
  3. Зміцнював становище козацької старшини і православної шляхти.
  4. Боровся з антигетьманською опозицією: придушив повстання полтавського полковника М. Пушкаря і кошового отамана Я. Барабаша, підтримуване Москвою (1658 р.).
  5. Підписав Гадяцький договір (1658 р.) з Річчю Посполитою, що спричинило московсько-українську війну. Під час неї І. Виговський розгромив 100-тисячну московську армію під Конотопом (1659 р.), але через свою непопулярність не зумів використати результати перемоги.
  6. І. Виговський не зумів приборкати промосковськи налаштовану старшину, тому російська армія в 1659 р., підтримуючи заколотників, захопила Лівобережжя України.
  7. У жовтні 1659 р. він зрікся гетьманської булави, передав її вже обраному новому гетьманові Ю. Хмельницькому і виїхав до Польщі.

Гетьманування Юрія Хмельницького (1659–1663 рр.)

Юрій Хмельницький був обраний гетьманом наприкінці вересня 1659 р. Людина слабкодуха, без чітких переконань, без таланту військового й державного діяча, він став маріонеткою в руках сильніших політиків.

Політика Ю. Хмельницького

  1. Під тиском російських військ, що перебували на Лівобережжі, Ю. Хмельницький підписав фальсифікований варіант Березневих статей – так звані Переяславські статті (1659 р.). В результаті Гетьманщина перетворилася на автономію Московії, що викликало велике незадоволення старшини, особливо на Правобережжі.
  2. У жовтні 1660 р. він укладає Слободищенський трактат. Наслідки: Правобережна Україна повернулася до складу Речі Посполитої. Наказним гетьманом Лівобережної України обрали Я. Сомка. Це стало початком поділу Гетьманщини на Правобережну і Лівобережну частини та війни між окремими регіонами України.

У січні 1663 р. Ю. Хмельницький зрікся булави і постригся у ченці.

Гетьмани розділеної України







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-29; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.227.254.12 (0.004 с.)