Лекція № 3. Форми взаємодії ДНЗ з родинами

(2 години)

1. Зміст взаємодії ДНЗ з родинами вихованців.

2. Традиційні форми взаємодії ДНЗ з батьками.

3. Нетрадиційні форми взаємодії ДНЗ з родинами.

4. Індивідуальні та групові форми роботи з батьками.

 

1) Сучасні умови діяльності дошкільних навчальних закладів висуває взаємодію з сім'єю на одне з провідних місць. На думку фахівців, спілкування педагогів і батьків повинно базуватися на принципах відкритості, взаєморозуміння та довіри.

Батьки є основними соціальними замовниками ДНЗ, перші і головні вихователі своєї дитини з моменту народження і на все життя. Визнання пріоритетів сімейного виховання вимагає нових відносин сім'ї та освітнього закладу. Ці відносини визначаються поняттям «Співробітництво» і «Взаємодія».

Пріоритетним напрямком в діяльності ДНЗ може бути наприклад прилучення дітей до народної культури. Необхідно виділити наступні цілі:

- Формування у дітей «базису культури» на основі ознайомлення з побутом і життям рідного народу, традиціями, особливостями культури.

- Розвиток художньо - творчих здібностей у дітей, на основі засвоєння народного мистецтва.

- Створення єдиного освітнього простору з реалізації ООП (основної освітньої програми) ДНЗ.

В такому ДНЗ може діяти дитячо-батьківський клуб, де проходить спільна діяльність дітей, батьків і педагогів.

Основна мета сімейного клубу:

- Створення спільних творчих робіт дітей, батьків, педагогів.

Завдання:

- Ознайомлення дітей з виробами народних художніх промислів;

- Розвиток художньо - творчих здібностей дітей;

- Виховувати почуття гордості за талант і самобутність російського народу.

- Виховувати шанобливе ставлення до праці народних майстрів.

Діяльність клубу здійснюється у відповідності з планом роботи, який складається на навчальний рік. Зустрічі проходять один раз в місяць. Під час зустрічей в клубі батьки разом з дітьми виконують завдання педагога.

Разом з батьками розписували дерев'яний посуд хохломським розписом, виготовляли ляльки-мотанки - в які грали наші прабабушки, з паперу ткали половічок, знайомили з клаптевим ковдрою.

Тема зустрічей оголошується заздалегідь. На стендах для батьків вивішуються запрошення. Дитячо-батьківська зустріч починається з привітання. Етап привітання необхідний для розкріпачення учасників, зняття емоційної напруженості. Він проводиться у вигляді музично-ритмічних вправ або ігор, спрямованих на зближення учасників зустрічі. Між творчими завданнями проводиться динамічні паузи з метою задоволення потреби дітей у руховій активності. Спільна творча праця дітей і батьків збагачує не тільки внутрішній світ дошкільника, але і сприяє встановленню позитивного психоемоційного контакту з близькими дорослим

В ДНЗ зібрано багато колективних дитячо-батьківських робіт, виконаних з різних матеріалів (паперу, тканини, листкового тіста).

Останній етап зустрічей - рефлексія. На цьому етапі проводиться психологічні тренінги, виконуються вправи на згуртованість, релаксаційні вправи, дозволяють задуматися про щось важливе.

В кінці дитячо-батьківських зустрічей батьки п'ють чай, обмінюються враженнями. Таким чином, відбувається знайомство дорослих не тільки зі змістом навчання, але і зі своєю дитиною;

Батьки відкривають для себе такі якості, вміння, можливості власних дітей, про яких і не підозрювали. У процесі спільної творчості виникають почуття єднання, причетності, відчуття зацікавленості дорослого справами своєї дитини

Клубні зустрічі обов'язково відвідують фахівці, які дають корисні поради батькам з питань взаємодії батьків і дітей.

Для педагогів, які беруть участь у роботі дитячо-батьківських клубів, дуже важливий зворотний зв'язок, оцінка їх діяльності.

Для цього здійснюється моніторинг якості клубної роботи (проводяться бліц-опитування та анкетування), результати якого дозволяють фахівцям планувати подальшу діяльність з урахуванням побажань батьків.

 

2) Традиційними в ДНЗ склалися такі форми роботи з родиною:

Колективні – групові батьківські збори, групові консультації, конференції, семінари, «круглі столи», педагогічні «вітальні», «школи» молодих батьків, батьківські клуби, дні відкритих дверей у ДНЗ, спільні з батьками дозвілля тощо.

Індивідуальні – педагогічні бесіди, індивідуальні консультації, педагогічні доручення, робота «скриньки довіри», відвідування родини тощо.

Наочно-інформаційні – дошки оголошень, інформаційні куточки, стенди, ширми, теки-пересувки, інформаційні бюлетені, довідники, брошури, журнали, відео фрагменти різноманітних видів дитячої діяльності, фотографії, виставки дитячих робіт тощо.

Відвідування родини дитини

Відвідування родини дитини багато дає для її вивчення, встановлення контакту з дитиною, її батьками, з'ясування умов виховання, якщо не перетворюється у формальний захід. Педагогові необхідно заздалегідь погодити з батьками зручний для них час відвідування, а також визначити мету свого візиту. Прийти до дитини додому - це прийти в гості. Виходить, треба бути в гарному настрої, привітним, доброзичливим. Варто забути про скарги, зауваження, не допускати критики на адресу батьків, їхнього сімейного господарства, способу життя, поради (одиничні!) давати тактовно, ненав'язливо. Поведінка і настрій дитини (радісний, розкутий, притихлий, збентежений, привітний) також допоможуть зрозуміти психологічний клімат родини.

День відкритих дверей

День відкритих дверей, будучи досить розповсюдженою формою роботи, дає можливість познайомити батьків з дошкільним закладом, його традиціями, правилами, особливостями освітньо-виховної роботи, зацікавити нею й залучити до участі. Проводиться як екскурсія по дошкільній установі з відвідуванням групи, де виховуються діти батьків, які прийшли. Можна показати фрагмент роботи дошкільної установи (колективна праця дітей, збори на прогулянку й ін.). Після екскурсії й перегляду завідуюча або вихователь-методист розмовляють з батьками, з'ясовують їхнє враження, відповідають на питання, які виникають.

Бесіди

Бесіди проводяться як індивідуальні, так і групові. І в тім і в іншому випадку чітко визначається мета: що необхідно з'ясувати, чим можемо допомогти. Зміст бесіди лаконічний, значимий для батьків, підноситься таким чином, щоб спонукати співрозмовників до висловлення. Педагог повинен уміти не тільки говорити, але й слухати батьків, виражати свою зацікавленість, доброзичливість.

Консультації

Звичайно складається система консультацій, які проводяться індивідуально або для підгрупи батьків. На групові консультації можна запрошувати батьків різних груп, що мають однакові проблеми або, навпаки, успіхи у вихованні (примхливі діти; діти з яскраво вираженими здібностями до малювання, музики). Цілями консультації є засвоєння батьками певних знань, умінь; допомога їм у розв’язанні проблемних питань. Форми проведення консультацій різні (кваліфіковане повідомлення фахівця з наступним обговоренням; обговорення статті, заздалегідь прочитаної всіма запрошеними на консультацію; практичне заняття, наприклад, на тему "Як розучувати з дітьми вірші").

Семінари-практикуми

Батьки, особливо молоді, мають потребу в придбанні практичних навичок виховання дітей. Їх доцільно запрошувати на семінари-практикуми. Ця форма роботи дає можливість розповісти про способи й прийоми навчання й показати їх: як читати книгу, розглядати ілюстрації, розмовляти про прочитане, як готувати руку дитини до письма, як вправляти артикуляційний апарат.

Батьківські збори

Батьківські збори проводяться групові й загальні (для батьків усього закладу). Загальні збори організовуються 2-3 рази на рік. На них обговорюють завдання на новий навчальний рік, результати освітньої роботи, питання фізичного виховання й проблеми літнього оздоровчого періоду й т.ін. На загальні збори можна запросити лікаря або представника методичної служби міста. Передбачаються виступи батьків. Групові збори проводяться раз в 2-3 місяці. На обговорення виносять 2-3 питання (одне питання готує вихователь, по іншимі можна запропонувати виступити батькам або комусь із фахівців). Щорічно одні збори доцільно присвячувати обговоренню сімейного досвіду виховання дітей. Вибирається тема, злободенна для даної групи, наприклад, "Чому наші діти не люблять працювати?", "Як виховати у дітей інтерес до книги", "Телевізор - друг або ворог у вихованні дітей?".

Круглий стіл

Круглий стіл по проблемі інтелектуального розвитку дошкільників. У ньому беруть участь вихователь-методист, психолог, вихователі груп і інші фахівці. Учасники вільно спілкуються один з одним. Темами подібних засідань можуть бути такі, як «Розвиток допитливості у дошкільників», «Розвиток мовлення», «Спеціальна готовність дитини до школи» і ін. Такі засідання можна провести в кожній віковій групі, ставлячи акценти на завданнях програми, за якою працює ДНЗ. Доцільно використовувати такі методи, як постановка дискусійних питань, аналіз педагогічних ситуацій, повідомлення фахівців з проблеми, обмін досвідом батьків, відповіді на їхні питання фахівців. Тут можна показати батькам відкрите (або відеозапис) заняття з дітьми, організовувати виставку літератури для дітей і батьків по проблемі. Пропонується розкрити батькам сутність навчання дошкільників, його специфіку, яка полягає у використанні ігрових прийомів. Як наочність доречним буде відкрите заняття для батьків з дітьми або ж відеоматеріали фрагментів занять з математики, розвитку мовлення й ін., варто звернути увагу на дидактичний матеріал, методи навчання дітей, сюрпризні моменти на заняттях

Дискусія

Дискусія по проблемі, наприклад, розумового виховання дітей. Таку дискусію добре провести з батьками старшої групи, заздалегідь запросивши фахівців: учителів початкових класів, психолога, вихователів старшої групи. Можна використовувати такі методи, як постановка спірних питань, ознайомлення батьків з результатами тестування дітей, надання слова фахівцям, аналіз педагогічних ситуацій. Рекомендується проведення дискусій за аналогією з телевізійними «Ток – шоу»: наприклад, розподілити учасників на дві групи: перша – ті, хто вважає, що розумовий розвиток дитини - це вміння писати, рахувати, читати; друга – батьки з протилежною точкою зору. Головне – це всебічний розвиток дитини, її пізнавальна активність. Необхідно дати можливість висловитися представникам протилежних думок, надати слово фахівцеві, аргументувати правильну точку зору. Для підвищення інтересу слухачів до проблеми можна навести як приклад висловлювання дітей, продукти дитячої творчості, відеоролики й ін. Наприкінці підвести підсумок.

Усні журнали

Журнал складається з 3-6 сторінок, по тривалості кожна займає від 5 до 10 хвилин, таким чином, загальна тривалість становить 40 хвилин. Досить великий обсяг інформації, розміщений у відносно короткому відрізку часу становить значний інтерес для батьків. Кожна сторінка журналу - це усне повідомлення, яке може бути проілюстровано дидактичними посібниками, прослуховуванням магнітофонних записів, виставками виробів, малюнків, книг. Батькам заздалегідь пропонується література для ознайомлення з проблемою, практичні завдання, питання для обговорення. Ця форма може проводитися регулярно із заданими рубриками, які мають місце в тому або іншому журналі. Наприклад, «Поради фахівця», «Це цікаво знати», «Говорять діти» і ін.; рубрики наповнюються педагогічним змістом по темі. Наприклад, поради може дати психолог, соціальний педагог, лікарі, і інші фахівці. В «Усному журналі» висвітлюються актуальні проблеми інтелектуального розвитку дитини. Головне – зробити ці зустрічі неформальними, а зацікавити батьків, відповідати на хвилюючі їхні питання, не захоплюватися теорією питання, а підносити матеріал переконливо, доступно, опираючись на їхній досвід.

Наочні форми

роботи з батьками включають підготовку пам'яток, папок – пересувок, матеріалу на стендах, фотовиставки й ін. Наприклад, можна підготувати для батьків у письмовому вигляді показники розумового розвитку дітей по вікових групах або запропонувати наочний матеріал, на формування пам'яті, уваги, уяви, мислення, а також варіанти проведення дидактичних ігор з дітьми.

Брифінг

Зустріч, на якій коротенько викладається позиція по одному зі злободенних питань. Може проводитися вихователем-методистом, вихователем групи або фахівцем, що заздалегідь готується до відповіді на запитання по певній темі. Дозволяє максимально активізувати батьків. Дві команди, одна задає питання – інша відповідає; організатор задає питання – батьки відповідають.

Батьківські конференції

Основна мета конференції - обмін досвідом сімейного виховання. Батьки заздалегідь готують повідомлення, педагог при необхідності надає допомогу у виборі теми, оформленні виступу. На конференції може виступити фахівець. Його виступ дається "для запалу", щоб викликати обговорення, а якщо вийде, то й дискусію. Конференція може проходити в рамках однієї дошкільної установи, але практикуються й конференції міських, районного масштабів. Важливо визначити актуальну тему конференції ("Турбота про здоров'я дітей", "Прилучення дітей до національної культури", "Роль родини у вихованні дитини"). До конференції готуються виставка дитячих робіт, педагогічної літератури, матеріалів, які відбивають роботу дошкільних установ, і т.п. Завершити конференцію можна спільним концертом дітей, співробітників дошкільного закладу, членів родин.

Сімейні клуби

На відміну від батьківських зборів, в основі яких навчально-повчальна форма спілкування, клуб будує відносини з родиною на принципах добровільності, особистої зацікавленості. У такому клубі людей поєднує загальна проблема й спільні пошуки оптимальних форм допомоги дитині. Тематика зустрічей формулюється й запитується батьками. Сімейні клуби - динамічні структури. Вони можуть зливатися в один великий клуб або дробитися на більш дрібні, - все залежить від тематики зустрічі й задуму організаторів.