Комплекс навчально-методичного забезпечення навчальної дисципліни

КОМПЛЕКС НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА СПІВПРАЦІ ДНЗ З РОДИНАМИ

Для спеціальності (напряму підготовки)_ Дошкільна освіта _

 

Автор: старший викладач Березіна О.О.
(посада, прізвище та ініціали)

 

Затверджено на засіданні кафедри протокол № _ від «__» ________2016 р.

 

 

НАВЧАЛЬНИЙ КОНТЕНТ

(скорочений текст лекцій)

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І - ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ СПІВПРАЦІ ДНЗ З РОДИНАМИ

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ – МЕТОДИКА СПІВПРАЦІ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ З РОДИНОЮ

 

Відвідування родини дитини

Відвідування родини дитини багато дає для її вивчення, встановлення контакту з дитиною, її батьками, з'ясування умов виховання, якщо не перетворюється у формальний захід. Педагогові необхідно заздалегідь погодити з батьками зручний для них час відвідування, а також визначити мету свого візиту. Прийти до дитини додому - це прийти в гості. Виходить, треба бути в гарному настрої, привітним, доброзичливим. Варто забути про скарги, зауваження, не допускати критики на адресу батьків, їхнього сімейного господарства, способу життя, поради (одиничні!) давати тактовно, ненав'язливо. Поведінка і настрій дитини (радісний, розкутий, притихлий, збентежений, привітний) також допоможуть зрозуміти психологічний клімат родини.

День відкритих дверей

День відкритих дверей, будучи досить розповсюдженою формою роботи, дає можливість познайомити батьків з дошкільним закладом, його традиціями, правилами, особливостями освітньо-виховної роботи, зацікавити нею й залучити до участі. Проводиться як екскурсія по дошкільній установі з відвідуванням групи, де виховуються діти батьків, які прийшли. Можна показати фрагмент роботи дошкільної установи (колективна праця дітей, збори на прогулянку й ін.). Після екскурсії й перегляду завідуюча або вихователь-методист розмовляють з батьками, з'ясовують їхнє враження, відповідають на питання, які виникають.

Бесіди

Бесіди проводяться як індивідуальні, так і групові. І в тім і в іншому випадку чітко визначається мета: що необхідно з'ясувати, чим можемо допомогти. Зміст бесіди лаконічний, значимий для батьків, підноситься таким чином, щоб спонукати співрозмовників до висловлення. Педагог повинен уміти не тільки говорити, але й слухати батьків, виражати свою зацікавленість, доброзичливість.

Консультації

Звичайно складається система консультацій, які проводяться індивідуально або для підгрупи батьків. На групові консультації можна запрошувати батьків різних груп, що мають однакові проблеми або, навпаки, успіхи у вихованні (примхливі діти; діти з яскраво вираженими здібностями до малювання, музики). Цілями консультації є засвоєння батьками певних знань, умінь; допомога їм у розв’язанні проблемних питань. Форми проведення консультацій різні (кваліфіковане повідомлення фахівця з наступним обговоренням; обговорення статті, заздалегідь прочитаної всіма запрошеними на консультацію; практичне заняття, наприклад, на тему "Як розучувати з дітьми вірші").

Семінари-практикуми

Батьки, особливо молоді, мають потребу в придбанні практичних навичок виховання дітей. Їх доцільно запрошувати на семінари-практикуми. Ця форма роботи дає можливість розповісти про способи й прийоми навчання й показати їх: як читати книгу, розглядати ілюстрації, розмовляти про прочитане, як готувати руку дитини до письма, як вправляти артикуляційний апарат.

Батьківські збори

Батьківські збори проводяться групові й загальні (для батьків усього закладу). Загальні збори організовуються 2-3 рази на рік. На них обговорюють завдання на новий навчальний рік, результати освітньої роботи, питання фізичного виховання й проблеми літнього оздоровчого періоду й т.ін. На загальні збори можна запросити лікаря або представника методичної служби міста. Передбачаються виступи батьків. Групові збори проводяться раз в 2-3 місяці. На обговорення виносять 2-3 питання (одне питання готує вихователь, по іншимі можна запропонувати виступити батькам або комусь із фахівців). Щорічно одні збори доцільно присвячувати обговоренню сімейного досвіду виховання дітей. Вибирається тема, злободенна для даної групи, наприклад, "Чому наші діти не люблять працювати?", "Як виховати у дітей інтерес до книги", "Телевізор - друг або ворог у вихованні дітей?".

Круглий стіл

Круглий стіл по проблемі інтелектуального розвитку дошкільників. У ньому беруть участь вихователь-методист, психолог, вихователі груп і інші фахівці. Учасники вільно спілкуються один з одним. Темами подібних засідань можуть бути такі, як «Розвиток допитливості у дошкільників», «Розвиток мовлення», «Спеціальна готовність дитини до школи» і ін. Такі засідання можна провести в кожній віковій групі, ставлячи акценти на завданнях програми, за якою працює ДНЗ. Доцільно використовувати такі методи, як постановка дискусійних питань, аналіз педагогічних ситуацій, повідомлення фахівців з проблеми, обмін досвідом батьків, відповіді на їхні питання фахівців. Тут можна показати батькам відкрите (або відеозапис) заняття з дітьми, організовувати виставку літератури для дітей і батьків по проблемі. Пропонується розкрити батькам сутність навчання дошкільників, його специфіку, яка полягає у використанні ігрових прийомів. Як наочність доречним буде відкрите заняття для батьків з дітьми або ж відеоматеріали фрагментів занять з математики, розвитку мовлення й ін., варто звернути увагу на дидактичний матеріал, методи навчання дітей, сюрпризні моменти на заняттях

Дискусія

Дискусія по проблемі, наприклад, розумового виховання дітей. Таку дискусію добре провести з батьками старшої групи, заздалегідь запросивши фахівців: учителів початкових класів, психолога, вихователів старшої групи. Можна використовувати такі методи, як постановка спірних питань, ознайомлення батьків з результатами тестування дітей, надання слова фахівцям, аналіз педагогічних ситуацій. Рекомендується проведення дискусій за аналогією з телевізійними «Ток – шоу»: наприклад, розподілити учасників на дві групи: перша – ті, хто вважає, що розумовий розвиток дитини - це вміння писати, рахувати, читати; друга – батьки з протилежною точкою зору. Головне – це всебічний розвиток дитини, її пізнавальна активність. Необхідно дати можливість висловитися представникам протилежних думок, надати слово фахівцеві, аргументувати правильну точку зору. Для підвищення інтересу слухачів до проблеми можна навести як приклад висловлювання дітей, продукти дитячої творчості, відеоролики й ін. Наприкінці підвести підсумок.

Усні журнали

Журнал складається з 3-6 сторінок, по тривалості кожна займає від 5 до 10 хвилин, таким чином, загальна тривалість становить 40 хвилин. Досить великий обсяг інформації, розміщений у відносно короткому відрізку часу становить значний інтерес для батьків. Кожна сторінка журналу - це усне повідомлення, яке може бути проілюстровано дидактичними посібниками, прослуховуванням магнітофонних записів, виставками виробів, малюнків, книг. Батькам заздалегідь пропонується література для ознайомлення з проблемою, практичні завдання, питання для обговорення. Ця форма може проводитися регулярно із заданими рубриками, які мають місце в тому або іншому журналі. Наприклад, «Поради фахівця», «Це цікаво знати», «Говорять діти» і ін.; рубрики наповнюються педагогічним змістом по темі. Наприклад, поради може дати психолог, соціальний педагог, лікарі, і інші фахівці. В «Усному журналі» висвітлюються актуальні проблеми інтелектуального розвитку дитини. Головне – зробити ці зустрічі неформальними, а зацікавити батьків, відповідати на хвилюючі їхні питання, не захоплюватися теорією питання, а підносити матеріал переконливо, доступно, опираючись на їхній досвід.

Наочні форми

роботи з батьками включають підготовку пам'яток, папок – пересувок, матеріалу на стендах, фотовиставки й ін. Наприклад, можна підготувати для батьків у письмовому вигляді показники розумового розвитку дітей по вікових групах або запропонувати наочний матеріал, на формування пам'яті, уваги, уяви, мислення, а також варіанти проведення дидактичних ігор з дітьми.

Брифінг

Зустріч, на якій коротенько викладається позиція по одному зі злободенних питань. Може проводитися вихователем-методистом, вихователем групи або фахівцем, що заздалегідь готується до відповіді на запитання по певній темі. Дозволяє максимально активізувати батьків. Дві команди, одна задає питання – інша відповідає; організатор задає питання – батьки відповідають.

Батьківські конференції

Основна мета конференції - обмін досвідом сімейного виховання. Батьки заздалегідь готують повідомлення, педагог при необхідності надає допомогу у виборі теми, оформленні виступу. На конференції може виступити фахівець. Його виступ дається "для запалу", щоб викликати обговорення, а якщо вийде, то й дискусію. Конференція може проходити в рамках однієї дошкільної установи, але практикуються й конференції міських, районного масштабів. Важливо визначити актуальну тему конференції ("Турбота про здоров'я дітей", "Прилучення дітей до національної культури", "Роль родини у вихованні дитини"). До конференції готуються виставка дитячих робіт, педагогічної літератури, матеріалів, які відбивають роботу дошкільних установ, і т.п. Завершити конференцію можна спільним концертом дітей, співробітників дошкільного закладу, членів родин.

Сімейні клуби

На відміну від батьківських зборів, в основі яких навчально-повчальна форма спілкування, клуб будує відносини з родиною на принципах добровільності, особистої зацікавленості. У такому клубі людей поєднує загальна проблема й спільні пошуки оптимальних форм допомоги дитині. Тематика зустрічей формулюється й запитується батьками. Сімейні клуби - динамічні структури. Вони можуть зливатися в один великий клуб або дробитися на більш дрібні, - все залежить від тематики зустрічі й задуму організаторів.

Програмовий зміст

1) Починати роботу з батьками необхідно з аналізу соціального складу батьків, їх настрою та очікувань від перебування дитини в дошкільному закладі. Проведення анкетування, особистих бесід на цю тему допоможе правильно побудувати роботу з батьками, надати їй ефективності, дібрати цікаві форми взаємодії з родиною.

Групи батьків дітей, які відвідують ДНЗ.

Перша група – це батьки, які дуже заклопотані на роботі, яким ДНЗ життєво необхідний. Незважаючи на це, вони чекають від нього належного догляду, повноцінного розвитку дитини, оздоровлення, навчання і виховання, а також організації змістовного дозвілля. Ця батьківська група навряд чи зможе через зайнятість активно відвідувати консультації, семінари, тренінги. За правильної організації взаємодії вони із задоволенням удома виготовлять разом із дитиною сімейну роботу на конкурс тощо.

Друга група – це батьки зі зручним графіком, які мають дідусів та бабусь, що допомагають у вихованні дітей. Діти із таких сімей могли б не відвідувати ДНЗ, але батьки не хочуть позбавляти дитину можливості спілкуватися з однолітками, розвитку та навчання. Завдання вихователя: не допустити, щоб ця батьківська група залишалася пасивними спостерігачами, слід активізувати їх педагогічні вміння, залучити до активної участі у житті ДНЗ.

Третя група – це сім’ї, у яких мама не працює. Ці батьки також чекають від ДНЗ цікавого спілкування для дитини, отримання навичок поведінки в колективі, дотримання режиму дня, навчання та розвитку. Завдання вихователя: призначити з цієї батьківської групи енергійних мам, які стануть членами батьківських комітетів й активними помічниками вихователів. Від цієї групи можна очікувати на допомогу в підготовці батьківських зборів, проведення свят, конкурсів тощо.

 

2) Принципи взаємодії з батьками:

1. Доброзичливий стиль спілкування педагогів із батьками. Позитивне налаштування на спілкування є тим самим міцним фундаментом, на якому заснована вся робота з батьківським колективом.

2. Індивідуальний підхід необхідний не лише в роботі з дітьми, але і з батьками. Вихователь, спілкуючись з батьками, має відчувати ситуацію, їх настрій, своєчасно підтримати чи заспокоїти, надати пораду або дієву допомогу.

3. Співпраця, а не наставництво. Сучасні батьки – це здебільшого освічені та свідомі батьки, тому позиція наставлень і звичайної пропаганди навряд чи буде успішною. Значно ефективним буде створення атмосфери взаємодопомоги та підтримки родини у складних педагогічних ситуаціях, демонстрація зацікавленості колективу ДНЗ в проблемах кожної родини.

4. Грунтовна підготовка до проведення заходів із батьками. Головне в цій роботі – якість, а не кількість окремо взятих, не пов’язаних між собою заходів. Недостатньо підготований захід може негативно вплинути на імідж закладу в цілому.

5. Динамічність. ДНЗ повинен розвиватися, а не функціонувати, бути мобільною системою, швидко реагувати на зміни соціального складу батьків, їх потреби і виховні запити. Залежно від цього мають змінюватися форми і напрями роботи з родиною.

Основні завдання ДНЗ у роботі з батьками:

1. Вивчення родини дитини.

2. Залучення батьків до активної участі в житті ДНЗ.

3. Вивчення сімейного досвіду виховання і навчання дітей.

4. Просвіта батьків щодо педагогіки і дитячої психології.

5. Надання різнопланової допомоги та підтримки.

Отже, робота з батьками – це складова важливої та складної роботи вихователя, що потребує постійного підвищення професійного рівня, передбачає надання батькам допомоги в сімейному вихованні дітей та створенні необхідних умов для навчання і розвитку.

 

3) Моніторинг ефективності роботи педагога ДНЗ з родиною – це система збирання, збереження, опрацювання та поширення інформації, що забезпечує спостереження за станом взаємодії ДНЗ з родиною та прогнозування можливих умов, засобів і методів його поліпшення.

Мета дослідження – отримання інформації про ефективність роботи педагога з батьками вихованців.

Об’єкт моніторингу – взаємодія вихователя з родиною.

Зважаючи на модель компетентності педагога, запропоновану В.А.Сластьоніним, і на технології мотиваційного програмно-цільового управління, розроблені І.К.Шалаєвим, можна визначити такі критерії оцінювання роботи вихователя з родиною:

- Рівень володіння вихователем знаннями щодо роботи з родиною (Т);

- Процес діяльності педагога з родиною (Д);

- Результативність цієї діяльності (Р).

Оцінює діяльність педагога, його ділові якості адміністрація ДНЗ та колеги по роботі. Крім того, вихователь має право під час підбиття підсумків дослідження враховувати і власне оцінювання своєї діяльності. Тобто моніторинг відбувається відкрито.

Оцінювати роботу також можуть батьки дітей. Усі, хто бере участь в опитуванні, заповнюють оцінний лист єдиного зразка.

Оптимальна періодичність вимірювань упродовж навчального року – квартальна або піврічна.

Для ознайомлення педагогічного колективу з проведеною роботою в ДНЗ і накопиченим досвідом результати моніторингового дослідження оприлюднюють на засіданні педагогічної ради, нараді при завідувачеві у вигляді публікацій.

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість балів
	Т 2. Психолого-педагогічні основи та шляхи взаємодії сім’ї та ДНЗ.
	Т 3. Моделі та форми організації партнерської взаємодії з сім’єю.
	Т.4. Розвиток активності батьків у спільному з педагогами вихованні дітей.
	Т.5. Професійна допомога педагогів закладів додаткової освіти дошкільників.
	Т. 6. Ранній педагогічний супровід та підтримка молодої сім’ї

 

Семінарське заняття 1.

Становлення проблеми співпраці ДНЗ з родинами та психолого-педагогічні основи
(2 год)

1. Визначення цілей співпраці дошкільного навчального закладу і батьків дітей дошкільного віку.
2. Характеристика етапів становлення взаємодії ДНЗ з родиною.
3. Нова філософія взаємодії родини та дошкільного навчального закладу.
4. Взаємодія дошкільного навчального закладу та родини на сучасному етапі.
5. Причини обмеження взаємодії з родиною.
6. Вивчення родини та її виховного потенціалу.
7. Особливості взаємодії родини та дошкільного навчального закладу в зарубіжних країнах.

 

Практичне завдання:

За програмовим змістом першого семінарського заняття скласти кросворд чи тестування (від 10-ти питань) з ключем відповідей. Представити у зручній для сприймання формі.

 

Семінарське заняття 2.

Співпраця ДНЗ з батьками: шляхи взаємодії та педагогічна культура батьків
(2 год)

1. Історичні аспекти формування педагогічної культури у батьків.

2. Педагогічна культура батьків як компонент виховного потенціалу родини.

3. Значення педагогічної культури батьків у вихованні дітей.

4. Роль дошкільного навчального закладу в підвищенні педагогічної культури родини.

5. Зарубіжний досвід педагогічного всеобучу.

6. Взаємодія педагогів з родиною: критерії оцінки якості взаємодії з сім'єю.

7. Етапи взаємодії з родиною.

8. Особливості взаємодії дошкільних навчальних закладів з деякими типами родин.

9. Підготовка дитини до дошкільного навчального закладу в умовах родини.

Практичне завдання:

За програмовим змістом другого семінарського заняття скласти кросворд чи тестування (від 10-ти питань) з ключем відповідей. Представити у зручній для сприймання формі.

 

Семінарське заняття 3.

Моделі та форми організації партнерської взаємодії з родиною
(2 год)

1. Адлеровська модель виховання батьків.

2. Навчально-теоретична модель виховання батьків.

3. Модель чуттєвої комунікації виховання батьків.

4. Модель виховання батьків, заснована на трансактному аналізі.

5. Модель групових консультацій батьків.

6. Особливості сімейного виховання дошкільників.

7. Форми взаємодії дошкільного навчального закладу та родини на сучасному етапі.

8. Батьківський комітет в ДНЗ.

9. Захист прав дитини в родині.

 

Практичне завдання:

За програмовим змістом третього семінарського заняття скласти кросворд чи тестування (від 10-ти питань) з ключем відповідей. Представити у зручній для сприймання формі.

 

Семінарське заняття 4.

Робота з батьками в додаткових закладах дошкільної освіти
(2 год)

1. Необхідність залучення батьків до взаємодії.

2. Способи залучення батьків до співпраці.

3. Необхідність професійної допомоги родинам дошкільників.

4. Умови успішної співпраці родини і педагогів у додаткових закладах освіти.

5. Етапи процесу освіти батьків у додаткових закладах освіти.

6. Форми роботи з родинами дошкільників у додаткових закладах освіти.

7. Цілі і задачі учасників педагогічного процесу у додаткових закладах освіти.

Практичне завдання:

За програмовим змістом четвертого семінарського заняття скласти кросворд чи тестування (від 10-ти питань) з ключем відповідей. Представити у зручній для сприймання формі.

Семінарське заняття 5.

Ранній педагогічний супровід та підтримка сім’ї
(2 год)

1. Супровід і підтримка родини, що чекає дитину і родину з немовлям.

2. Педагогічна підтримка родини з дитиною раннього віку в групі короткочасного перебування.

3. Характеристика сімейної групи.

4. Умови успішного функціонування сімейної групи.

 

Практичне завдання:

За програмовим змістом п’ятого семінарського заняття скласти кросворд чи тестування (від 10-ти питань) з ключем відповідей. Представити у зручній для сприймання формі.

 

Самостійна робота студента:

 

1. Підготувати презентацію за допомогою програми Power Point про особливості взаємодії родини і ДНЗ в зарубіжних країнах (на прикладі однієї країни) - ІНДЗ.

 

2. Скласти анкету для батьків щодо виявлення їхніх очікувань від роботи ДНЗ (не менше 15 питань).

 

3. Розробити рекомендації для батьків щодо підготовки дитини до відвідання дошкільного навчального закладу (не менше 10-ти).

 

4. Сформулюйте вимоги до особистості вихователя, який орієнтований на взаємодію з батьками дошкільників.

 

5. Розробити план циклу лекцій, консультацій, семінару-практикуму для батьків (6-8) на одну із проблем виховання дітей:

 

- Гендерне виховання дітей дошкільного віку.

- Екологічне виховання дітей.

- Моральне виховання дошкільників.

- Ознайомлення з правами дітей.

- Готовність дитини до навчання в школі.

 

6. Підготувати розробки індивідуальних, колективних і наочно-інформаційних форм роботи ДНЗ з батьками на одну із запропонованих тем:

1) «Дитина і комп’ютер» (ознайомити батьків з особливостями впливу комп’ютерних ігор на дитину дошкільного віку, на її психофізичне здоров’я та соціальний розвиток, проінформувати батьків щодо вимог опанування дошкільниками комп’ютерних технологій).

2) «Дитина і телебачення» (звернути увагу батьків на проблему впливу ЗМІ на психічний розвиток дітей, заохочувати їх до батьківського контролю щодо перегляду дітьми телепередач, мультфільмів та художніх фільмів).

 

7. Розробити сценарій зустрічі з батьками «Давайте знайомитися» та складіть план проведення круглого столу (тренінгу) на обрану тематику.

 

8. Скласти проект консультації для батьків дітей дошкільного віку: «Сучасна іграшка для дитини в умовах родини»

 

Індивідуальні завдання

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) форма організації навчання яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань які студенти отримують у процесі вивчення курсу. Це обов’язковий вид самостійної і науково-дослідної роботи студента, передбачених програмою навчальної дисципліни. ІНДЗ виконується кожним студентом індивідуально. Відповідно інноваційним технологіям навчання в системах КМСОНП – ECTS різновидом індивідуальних завдань у курсі є індивідуально-дослідні завдання (ІНДЗ) навчального і проективного характеру.

ІНДЗ має бути стислим, носити оглядовий характер. Повинно бути представлено у зручній для сприймання формі, бажано у вигляді мультимедійної презентації (Power Point, Movie Maker).

Максимальна оцінка за виконання і захист ІНДЗ становить 10 бали і входить до складу підсумкової оцінки за вивчення навчальної дисципліни.

Система оцінювання ІНДЗ

№ п/п	Критерії оцінювання, виконаної роботи	Максимальна бальна оцінка за критеріями
	Обґрунтування актуальності обраної теми
	Логіка викладення матеріалу
	Визначення сучасного стану проблеми, її перспективність
	Обізнаність у науковій та методичній літературі, широта представлених авторських позицій
	Обґрунтування власної позиції
	Оформлення роботи
	Разом

Характеристика рівнів виконання ІНДЗ:

Високий рівень виконання (10-8 балів): робота містить всі структурні компоненти. Наявна висока аргументованість висновків. Основна наукова інформація систематизована і представлена в описі. Методичні поради і висновки ґрунтовні, логічні Наявне власне бачення проблеми дослідником, глибоке її знання. Науковий і фактичний матеріал оформлений аргументовано і доказово. Показані вміння самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати інформацію, користуватись джерелами інформації. Робота має творчий характер.

Достатній рівень виконання (7 – 5 балів): Робота містить всі структурні компоненти. Основна наукова інформація систематизована і представлена в описі. Студент виявив знання в обсязі означеної проблеми. Володіє розумовими операціями аналізу, синтезу, узагальненням, вміє робити висновки. Матеріал роботи представлений логічно, обґрунтовано. Студент здатний самостійно опрацьовувати матеріал і оформлювати його у цілісну роботу, але не вистачає власних суджень, свого бачення щодо розв’язання обраної теми роботи.

Середній рівень виконання (4 - 2 балів): студент виявляє вміння працювати з науковими, методичними джерелами. Має утруднення в узагальненні, систематизації матеріалу. Методичні поради незмістовні. Відсутнє власне бачення розв’язання проблеми. Робота має більш описовий ніж аналітичний характер.

Низький рівень виконання (1 – 0 балів): Неякісне оформлення роботи. Студент відтворює незначну частину завдання, діє в межах поставлених умов, але виконання їх поверхове. Показує незнання спеціальної термінології. Не вміє здійснювати аналітичний опис наукового матеріалу. Має нечітке уявлення про проблему, що вивчається.

Нижче представлена тематика ІНДЗ, яка може розглядається як орієнтовна. Кількість таких завдань повинна дорівнювати кількості студентів в академічній групі, щоб запобігти повторення, дублювання матеріалу і забезпечити самостійність у виконання творчих завдань.

Тема індивідуально-дослідного завдання:

«Особливості взаємодії родини та ДНЗ в зарубіжних країнах»

(на прикладі однієї країни)

Підготувати презентацію за допомогою програми Power Point про особливості взаємодії родини та ДНЗ в зарубіжних країнах (на прикладі однієї країни). Вимоги до слайдів: змістовність, чіткість, лаконічність, мінімум тексту, максимум схем, таблиць, схематичних малюнків. Кількість слайдів від 15 до 30 в залежності від змісту представленого матеріалу.

ЛІТЕРАТУРА

Основна література

1. Базовий компонент дошкільної освіти України: Науковий керівник:
А.М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф., д-р пед. наук.; Авт. кол-в:
Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Гавриш Н.В., Долинна О.П.,
Ільченко Т.С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М.А., Низковська О.В.,Панасюк Т.В., Піроженко Т.О., Поніманська Т.І., Сідєльнікова О.Д.,
Шевчук А.С., Якименко Л.Ю. – К.: Видавництво, 2012. – 26 с.

 

2. Бєлєнька Г.В., Богініч О.Я., М.А. Машовець. Здоров’я дитини від родини.
Як виховати в сім’ї здорову дитину від народження до повноліття. – К.: 2006.

 

3. ВзаємодіяДНЗ та сім’ї / уклад. О. А. Рудік, І. В. Молодушкіна — Х.: Вид. група «Основа», 2013. – 222, [2] с. – (Серія «Дошкільний навчальний заклад. Вихователю»).

 

4. Дитина: Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років (3-тє
видання, доопрацьоване і доповнене) / наук.кер. проекту: О.В. Огневюк,
К.І. Волинець, наук. кер. програмою: О.В. Проскура та ін.. – К.: Київ, ун-т
ім. Б. Грінченка, 2012. – 492 с.

 

5. Сухарева Л.С. Піклуємось разом з батьками. Робота з батьками
дошкільників. – Х.: Вид. група „Основа”: „Тріада”, 2008. – 128 с. (Серія: „ДНЗ. Вихователю”.)

 

6. Товкач І.Є. Хочу бути мамою, хочу бути татом. Навч. – метод. посібник /
І.Є. Товкач. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2012. – 368 с.

 

Додаткова література

1. Гавриш В. Логоритміка як засіб взаємної співпраці / Вікторія Гавриш //
Вихователь методист дошкільного закладу, 2012 - № 5 – с. 62-73.

 

2. Ковбас Б., Костів В. Родинна педагогіка: У 3-х томах Том І. Основи
родинних взаємоовідносин. – Івано-Франківськ, 2006. – 288 с.

 

3. Ковтун О. Єдиний освітній простір для педагогів, батьків та їхніх дітей /
Ольга Ковтун – Практика управління дошкільним закладом, 2014 – № 4 – с. 7-15.

 

4. Ладивір С. Родинні джерела духовності / Світлана Ладивір // Дошкільне
виховання, 2012 - №5 – с. 6-9.

 

5. Манилюк Ю. Оптимальна модель педагогічної взаємодії у дитсадку /
Юрий Манилюк // Дошкільне виховання, 2012. – С. 11-14.

 

6. Овдій Л., Д'яченко Т., Коган Л. На порозі школи: співпраця з батьками /
Людмила Овдій, Тамара Д'яченко, Лариса Коган // Вихователь методист
дошкільного закладу, 2014 – № 5 – с. 49-52.

 

7. Сухомлинский В. Как воспитать настоящего человека // В. Сухомлинский.
Избранные произведения в пяти томах. – К: Рад. шк., 1979. – Т. 2. – С.159-44.

ПОРТФОЛІО

оцінювання успішності студента

П.І.Б. ______________________________________________

курс ______________

ПИТАННЯ ДЛЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ

Модульна контрольна робота

П.І.Б. студента __________________________________________________

Дата виконання _________________________________________________

 

Варіант 1

Вказівки: усі завдання мають п’ять варіантів відповідей. Позначте умовною позначкою клітинку, яка відповідає правильній відповіді.

 

Питання для підготовки до екзамену

1. Мета та завдання освіти батьків.

2. Етапи становлення взаємодії ДНЗ з сім'єю.

3. Нова філософія взаємодії сім'ї і дошкільної установи

4. Взаємодія дитячого садка і сім'ї на сучасному етапі

5. Причини обмеження взаємодії з сім'єю. Вивчення сім'ї її виховного потенціалу.

6. Особливості взаємодії сім'ї і дошкільної установи в зарубіжних країнах

7. Історичні аспекти формування педагогічної культури у батьків

8. Педагогічна культура батьків як компонент виховного потенціалу сім'ї

9. Значення педагогічної культури батьків у вихованні дітей

10. Роль дошкільної установи в підвищенні педагогічної культури сім'ї

11. Зарубіжний досвід педагогічного всеобучу

12. Взаємодія педагогів з сім'єю: критерії оцінки якості взаємодії з сім'єю.

13. Етапи взаємодії з сім'єю

14. Особливості взаємодії дошкільних установ з деякими типами сімей

15. Підготовка дитини до дошкільної установи

16. Адлеровська модель виховання батьків

17. Модель особистісноїкомунікації

18. Модель, заснована на трансактному аналізі

19. Модель групових консультацій

20. Особливості сімейного виховання дошкільників

21. Форми взаємодії дитячого садка і сім'ї на сучасному етапі

22. Захист прав дитини в сім'ї.

23. Необхідність залучення батьків до взаємодії

24. Способи залучення батьків до співпраці

25. Необхідність професійної допомоги сім'ям дошкільників.

26. Етапи процесу освіти сім'ї дошкільників в установах додаткової освіти.

27. Форми роботи з сім'ями дошкільників в установах додаткової освіти.

28. Цілі і задачі учасників педагогічного процесу в установах додаткової освіти.

29. Супровід і підтримка сім'ї, що чекає дитину і сім'ї з немовлям.

30. Педагогічна підтримка сім'ї з дитиною раннього віку в групі короткочасного перебування.

31. Характеристика сімейної групи.

32. Умови успішного функціонування сімейної групи.

 

Рекомендована література

Базова

1. Амонашвили Ш.А. Школа жизни. М., 2000.

2. Базовий компонент дошкільної освіти України: Науковий керівник:
А.М. Богуш, дійсний член НАПН України, проф., д-р пед. наук.; Авт. кол-в:
Богуш А.М., Бєлєнька Г.В., Богініч О.Л., Гавриш Н.В., Долинна О.П.,
Ільченко Т.С., Коваленко О. В., Лисенко Г. М., Машовець М.А., Низковська О.В.,Панасюк Т.В., Піроженко Т.О., Поніманська Т.І., Сідєльнікова О.Д.,
Шевчук А.С., Якименко Л.Ю. – К.: Видавництво, 2012. – 26 с.

3. Бєлєнька Г.В., Богініч О.Я., М.А. Машовець. Здоров’я дитини від родини.
Як виховати в сім’ї здорову дитину від народження до повноліття. – К.: 2006.

4. ВзаємодіяДНЗ та сім’ї / уклад. О. А. Рудік, І. В. Молодушкіна — Х.: Вид. група «Основа», 2013. – 222, [2] с. – (Серія «Дошкільний навчальний заклад. Вихователю»).

5. Дитина: Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років (3-тє
видання, доопрацьоване і доповнене) / наук.кер. проекту: О.В. Огневюк,
К.І. Волинець, наук. кер. програмою: О.В. Проскура та ін.. – К.: Київ, ун-т
ім. Б. Грінченка, 2012. – 492 с.

6. Сухарева Л.С. Піклуємось разом з батьками. Робота з батьками
дошкільників. – Х.: Вид. група „Основа”: „Тріада”, 2008. – 128 с. (Серія: „ДНЗ. Вихователю”.)

7. Товкач І.Є. Хочу бути мамою, хочу бути татом. Навч. – метод. посібник /
І.Є. Товкач. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2012. – 368 с.

8. Гавриш В. Логоритміка як засіб взаємної співпраці / Вікторія Гавриш //
Вихователь методист дошкільного закладу, 2012 - № 5 – с. 62-73.

9. Ковбас Б., Костів В. Родинна педагогіка: У 3-х томах Том І. Основи
родинних взаємоовідносин. – Івано-Франківськ, 2006. – 288 с.

10. Ковтун О. Єдиний освітній простір для педагогів, батьків та їхніх дітей /
Ольга Ковтун – Практика управління дошкільним закладом, 2014 – № 4 – с. 7-15.

11. Ладивір С. Родинні джерела духовності / Світлана Ладивір // Дошкільне
виховання, 2012 - №5 – с. 6-9.

12. Манилюк Ю. Оптимальна модель педагогічної взаємодії у дитсадку /
Юрий Манилюк // Дошкільне виховання, 2012. – С. 11-14.

13. Овдій Л., Д'яченко Т., Коган Л. На порозі школи: співпраця з батьками /
Людмила Овдій, Тамара Д'яченко, Лариса Коган // Вихователь методист
дошкільного закладу, 2014 – № 5 – с. 49-52.

14. Сухомлинский В. Как воспитать настоящего человека // В. Сухомлинский.
Избранные произведения в пяти томах. – К: Рад. шк., 1979. – Т. 2. – С.159-44.

15. Антонова Т., Волкова Е., Мишина Н. Проблема и поиск современных форм сотрудничества педагогов детского сада с семьей ребенка // До­школьное воспитание. 1998. № 6.

16. Арнаутова Е.П. Основы сотрудничества педагога с семьей до­школьника. М., 1994.

17. Белкин А.С. Знаете ли вы своего ребенка? М., 1986.

18. Бениаминова М.В. Воспитание детей. М., 1981.

19. Воспитание дошкольника в семье: Вопросы теории и методики / Под ред. Т.А. Марковой. М., 1979.

20. Воспитатели и родители: из опыта работы / Сост. Л.В. Загик, М.В. Иванова. М., 1985.

21. Гиппенрейтер Ю.Б. Общаться с ребенком. Как? М., 2000.

22. Гребенников И.В. Школа и семья: Пособие для учителя. М., 1985.

23. Григорьева И., Козлова Л. Как мы работаем с родителями // До­школьное воспитание. 1998. № 9.

24. Доман Г., ДоманД. Дошкольное обучение ребенка / Пер. с англ. М., 1995.

25. Евдокимова Е. С. Развитие гуманистической направленности лич­ности дошкольника (3—7 лет) в условиях изобразительной деятель­ности. Волгоград, 1995.

26. Загик'Л.В., Куликова Т.А., Маркова Т.А. и др. Воспитателю о работе с семьей: Пособие для воспитателя детского сада / Под ред. Н.Ф. Виноградовой. М., 1989.

27. Зайцев В. В. Принцип свободы в построении начального образова­ния: методологические основы, исторический опыт и современные тенденции. Волгоград, 1998.

28. Зверева О.Л., Ганичева А.Н. Семейная педагогика и домашнее вос­питание. М.,1999.

29. Иванова Г.М., Краснова СП. В детском саду — как дома. Волгоград, 2000.

30. Из детства в отрочество: Программа для родителей и воспитате­лей по формированию здоровья и развитию детей 4—7 лет / Т.Н. Доро-нова, Л.Г. Голубсва, Н.А. Гордова и др. М., 2002.

31. Карпенко И.А., Петровский В. А. Контакт между воспитателем и ро­дителями как условие преемственности между детским садом и шко­лой. Лиепая, 1986.

32. Концепция дошкольного воспитания // Дошкольное воспитание. М., 1989. № 9.

33. Корчак Я. Избранные педагогические произведения. М., 1979.

34. Корчак Я. Как любить ребенка. М., 1990.

35. Куликова Т.А. Семейная педагогика и домашнее воспитание. М., 1999.