ІІІ етап (1907-1918) Становлення поета. Розробка жанру «поезії-речі».

1907—1908 рр. — цикл «Нові вірші». Вірші об’єднані у цикли, кожен із яких присвячено певній темі, містам чи архітектурним пам'яткам, картинам французьких живописців, європейській історії тощо.

Ліричний герой пізнає світ через символічне значення речей. Річ — модель всесвіту, а ліричний герой намагається зрозуміти його. Поет — творець «речей мистецтва», такий самий, як ювелір, скульптор, живописець.

«Внутрішнє життя» речей втілюється у пластичних образах рослин, тварин, міфічних та історичних героїв, а мрія Рільке про «живий космос», його світоглядні установки щодо загальної природи речей, взаємозв'язок людини і духу, призначення мистецтва, сформульовані у поетичній формі у віршах циклу, знайшла своє відбиття у подальшій його творчості, зокрема, в іншому циклі — «Сонети до Орфея».

«Поезії-речі» виявляють «внутрішнє життя» реалій предметно-чуттєвого світу. Це своєрідні гімни людській здатності вмістити в душу всю безмежність Всесвіту.

Використовуючи художні принципи образотворчого мистецтва, досвід Роден, Сезана, Рільке прагнув подати «обличчя речей» і таким чином проникнути у їхню духовну сутність і наблизити їх до людини.

«Вірші-речі» — це зображення речей з середини, їхнього внутрішнього життя. Рослини, тварини, люди, міфічні та історичні герої, образи яких створює поет, стають проявами нерозривного зв'язку усього сущого з всесвітом.

Більшість людей не знають, який прекрасний світ і скільки надзвичайного містить у собі навіть маленька річ, яка-небудь квітка, камінь, кора дерева або березовий листок”

Збірка “Дуїнянські елегії ” (1912-1922)

Одним із високих покровителів митця була княгиня Марія фон Турн унд Таксіс, уроджена принцеса Гогенлое-Вальденбург-Шиллінґсфюрст. Ця «істинна гранд-дама» від щирого серця любила поета. Після смерті Рільке вона написала чудову книжку спогадів про нього. У її родовому замку Дуїно на узбережжі Адріатичного моря був закладений фундамент поетичного циклу, що увійшов до історії літератури під назвою «Дуїнянські елегії». Відтак замок здобув славу й безсмертя завдяки геніальним віршам P.M. Рільке.

Ліричний герой збірки відчуває безсилля кохання, смерті. Він звертається вже не до Бога, а до темних глибин свідомості й емоцій. Центральні образи «Елегій» — Ангел, Людина, Лялька. Рільке стверджує, що людина — це синтез ангела і ляльки.

Події першої світової війни страшним болем озвались у його серці. 1915 р. в одному з листів він напише, що «війна — це гора страждань, непомірна рана». У грудні 1915 р. він був мобілізований на службу у віденський військовий архів. Заступництво впливових друзів допомогло йому незабаром позбавитися цього тягаря.

IV етап (1919-1926) Замок Мюзо. Швейцарія. Поява шедеврів неокласичної поезії ХХ ст.

В останній період його творчості посилилися трагічні мотиви відчуття хаосу світу, порушення гармонії. Він писав про рятівну місію мистецтва, про високе призначення митця, здатного повернути людству духовний зміст «загублених речей». Цей своєрідний орфізм яскраво виявився «Сонетах до Орфея» (1922), у «Дуїнянських елегіях».

З 1919 року до кінця життя (1926) Рільке жив у Швейцарії, де друзі придбали для нього старовинний будинок — «замок Мюзо». Саме тут було завершено «Дуїнезькі елегії» та «Сонети до Орфея». У цей час Рільке розвиває жанр елегії, сонета. Поет йде до високої майстерності.

«Сонети до Орфея» Орфей і співець, і митець, і маг, засновник орфічної релігії. Він оспівує красу світу земного, красу людських цінностей. Ліричний герой цих віршів радісно й спокійно приймає буття, зізнається у любові до життя. Це свого роду здобуття гармонії особистості й світу.

Останні роки.

1926 р. зав'язалось листування Райнера Рільке, Бориса Пастернака та Марини Цвєтаєвої. Сам Рільке назвав стосунки з російськими поетами «блуканням трьох душ, трьох зірок на Небосхилі Всесвіту». Для Цвєтаєвої Рільке — уособлення поезії, втілення вічного Орфея. Вона мріяла стати рівною йому через багато перевтілень. Для Пастернака Рільке — джерело натхнення, рятівний промінь уночі.

Говорили, що, збираючи для своєї коханої Німет Елої Бей троянди, Рільке вколов палець.

Розвинута інфекція привела до лікування, під час якого лікарі виявили у поета лейкемію.