Попередні операції, їх призначення та застосування у процесі митного оформлення

 

Перед основним митним оформленням і розміщенням товарів та транспортних засобів під певний митний режим здійснюються п о п е р е д н і о п е р а ц і ї, тобто дії, які виконуються до початку митного оформлення товарів та транспортних засобів для полегшення та прискорення основного етапу проведення митного оформлення. Попередні операції забезпечують дотримання чинного законодавства, що регулює переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон, сприяють недопущенню ввезення в Україну чи вивезення з неї заборонених товарів та транспортних засобів. На цьому етапі здійснюється ідентифікація товарів у митних цілях. За чинним законодавством і практикою його застосування всі дії,що виконуються до початку оформлення, вважаютьсяп о п е р е д н і м и о п е р а ц і я м и.

Ці операції різнобічні, важливі й необхідні для митного оформлення. Основними з них є: повідомлення митних органів України про перетин митного кордону України чи про намір вивезти товари та транспортні засоби за межі митної території України; подання документів митним органам у пунктах пропуску на митному кордоні України; доставка транс-портних засобів, товарів і документів на них у визначене митним органом місце і забезпечення їх знаходження на цьому місці до прибуття посадових осіб митниці.

Митні процедури, що здійснюються під час митного контролю та митного оформлення, мають уніфікований характер і не залежать від країни реєстрації або країни-власника транспортного засобу, країни, з якої прибув цей транспортний засіб, або країни, куди він прямує, крім випадків, передбачених міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, та відповідними міжнародними актами, у частині застосування санкцій та обмежень у торгівлі з окремими країнами.

Якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу в пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Конкретні форми повідомлення митних органів про намір ввезти товари на митну територію України або вивезти за межі митної території України встановлюються Держмитслужбою України. Вони залежать від: мети переміщення; виду транзиту, яким переміщуються товари; виду самих товарів.

Після подання повідомлення декларант зобов’язаний доставити товари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене митним органом місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб митного органу.

Доставка повинна здійснюватися в строк, визначений митним органом у межах звичайних строків доставки, виходячи з можливостей транспортного засобу, встановленого маршруту та інших умов перевезення.

Товари та транспортні засоби, якими вони перевозяться, після прибуття в місце доставки розміщуються в зонах митного контролю.

У місці доставки товари і транспортні засоби пред’являються, а документи на них передаються митному органу. Заява про пред’явлення товарів і транспортних засобів для митного контролю та передання документів на них мають бути зроблені в мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, – у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу.

 

Декларування

 

Під декларуванням у митному законодавстві розуміється заява митниці за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари та транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон, а також відомостей, необхідних для проведення митного оформлення та митного контролю. Декларування товарів та транспортних засобів здійснюється при їх переміщенні через митний кордон України чи у разі зміни митного режиму шляхом подання митному органу митної декларації. Товари декларуються в тому митному органі, в якому проводиться митне оформлення товарів. Одночасно з товарами декларуються і транспортні засоби, що їх перевозять.

Морські, річкові та повітряні судна декларуються митному органу в порту чи аеропорту прибуття на митну територію України або в порту чи аеропорту відправлення з митної території України.

Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, які перевозять пасажирів, декларуються в місці перетину митного кордону України або в митному органі за місцем розташування власника транспортного засобу.

Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється Держмитслужбою України.

Основним документом, що використовується для декларування товарів і транспортних засобів у торговому обігу, є вантажна митна декларація (ВМД).

Отже, ВМД – офіційний документ встановленої форми, який використовується для виконання формальностей при переміщенні через митний кордон України. Цей документ зумовлений уніфікованим підходом до процесів митного оформлення. Він був уведений у практику митного оформлення з 1 квітня 1989 р. Форма ВМД, що діє в Україні, збігається з формою так званого Єдиного адміністративного документа, що використовується з тією ж метою і в переважній більшості інших країн.

Для митних цілей ВМД має важливе значення. У цьому документі учасник ЗЕД заявляє основні відомості про товари: їх назву, класифікацію за товарно-номенклатурною ТН ЗЕД, митний режим, під який розміщуються товари, вагу, вартість, відомості про упаковку, інші дані, необхідні для митного оформлення товарів. Слід підкреслити, що ВМД є багатоцільовим документом. Відомості, що містяться в декларації, є вихідними даними для формування митної статистики, статистики зовнішньої торгівлі; ВМД є документом, в якому нараховуються і на підставі якого стягуються митні платежі. Тим самим для механізму митно-тарифного регулювання декларування має першорядне значення. Усі основні дані, необхідні для розрахунку розміру митних платежів і виконання митних формальностей, надаються самою особою, яка переміщує товар (власником товару, його покупцем, володільцем тощо) або митним брокером. Застосування ВМД у практиці митного оформлення зменшує і скорочує обсяг інформації. Значна частина текстової інформації, що міститься в декларації, доповнюється або дублюється цифровими кодами з різних класифікаторів, що дозволяє проводити наступну автоматизовану обробку баз даних ВМД. Як доказ у справах про контрабанду та про порушення митних правил також може використовуватися ВМД. Тому інформація, що в ній міститься, важлива не тільки для митних органів, але й для відповідних державних органів та установ: податкової адміністрації, органів МВС, СБУ та ін.

Форма ВМД, порядок її подання, оформлення, використання встановлені Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 9 черв. 1997 р. № 5741.

Як документ ВМД має вигляд форми МД-2 на п’яти зброшурованих основних аркушах та відповідній кількості додаткових аркушів форми МД-3. У встановлених ДМС випадках можливо замість аркушів форми МД-3 використовувати формуляри-спеціфікації форми МД-8.

Слід зазначити, що ВМД складається на партію товарів за умови, що до всіх товарів зазначеної партії застосовується єдиний митний режим. Якщо партія складається з товарів із різними кодами за ТН ЗЕД, а також у випадках, коли товари з однаковим кодом ТН ЗЕД мають різні дані (країна походження, валюта оцінки тощо), відомості зазначаються на додаткових аркушах ВМД (форма МД-3).

Форма МД-2 – основний і перший аркуш ВМД, що містить загальні відомості про характеристики поставки та характеристики одного товару, визначеного в наведеному аркуші. Форма МД-3 як додатковий аркуш використовується одночасно з формою МД-2. Один додатковий аркуш дозволяє задекларувати до трьох товарів. Загальна кількість додаткових аркушів форми МД-3 не повинна перевищувати 33, а одна ВМД із використанням додаткових аркушів складається не більше як на 99 найменувань товарів. Додаткові аркуші можуть використовуватися лише у випадку, коли митний режим внесених до них товарів збігається з митним режимом товару, визначеного у формі МД-2.

Форма МД-8 – формуляр-специфікація, що використовується одночасно з формою МД-2 замість додаткових аркушів форми МД-3 виключно у встановлених ДМС випадках. Один аркуш форми МД-8 дозволяє задекларувати не більше восьми товарів. Кількість формулярів-специфікацій, що складають один комплект із аркушем форми МД-2, не може перевищувати 99 аркушів. По одній ВМД із використанням бланків форми МД-8 можна задекларувати не більше 785 товарів.

Той чи інший тип ВМД обирається залежно від особливостей переміщення товарів, транспортних засобів та інших предметів через митний кордон України (ордерна поставка, переміщення комплектних об’єктів, переміщення товарів транспортно-експедиційними організаціями, переміщення запасів споживання тощо).

У випадках, визначених ДМС, одна ВМД може складатися із кількох партій товарів або кількох ВМД на одну партію товарів. Застосовується ВМД і при митному оформленні товарів, щодо яких виконується хоча б одна з таких умов: фактурна вартість товару перевищує суму, еквівалентну 100 доларам США; до товару застосовуються заходи економічної політики.

Обов’язково, незалежно від вартості товарів (предметів), ВМД заповнюється у випадках ввезення товарів, на які встановлено акцизний збір; переміщення через митний кордон товарів, що підлягають експортному контролю; розміщення товарів та випуску товарів із митних ліцензійних складів. Коли фактурна вартість товарів менша 100 доларів США, їх заявлення в митний орган здійснюється за письмовою заявою підприємства.

За встановленими правилами ВМД заповнюється державною мовою. Іноземна мова може застосовуватися у випадках, коли переклад державною мовою назв суб’єктів або фірмового (комерційного) найменування товару є доцільним та істотно не впливає на застосування заходів тарифного або нетарифного регулювання.

Разом із ВМД до митного органу подається її електронна копія, яка використовується для прискорення проведення процедури митного оформлення товару і митної статистики ЗЕД. Із метою прискорення митного оформлення ДМС України визначає випадки, коли ВМД подається тільки в електронному вигляді.

Подання митної декларації повинне супроводжуватися наданням митному органу документів, необхідних для митних цілей. Митний орган має право запросити додаткові відомості з метою перевірки інформації, що міститься в митній декларації, наданих документах, або для інших цілей. Подана митна декларація приймається митним органом України.

Митний орган може відмовити в митному оформленні товарів після завершення процесу прийняття ВМД до оформлення тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Загальний порядок заповнення граф ВМД встановлено Інструкцією, яка затверджена наказом Держмитслужби від 9 лип. 1997 р. № 3071.

Митне оформлення товарів здійснюється поетапно згідно з наказом Держмитслужби України “Про внесення змін та доповнень до Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації” від 21.10.2003 р. № 715.2

Порядок визначає етапи митного контролю й митного оформлення, а також дії посадових осіб митних органів при їх здійсненні. Він застосовується у всіх митних режимах.

На першому етапі здійснюється:

– прийняття ВМД до оформлення;

– контроль за відповідністю даних електронної копії ВМД даним, зазначеним у ВМД на паперовому носії;

– контроль за виконанням вимог номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів та інших предметів для цілей митного оформлення;

– контроль за правильністю визначення митної вартості;

– контроль за надходженням коштів, перевірка правильності нарахування податків і зборів, визначення країни походження товарів та інших предметів.

На другому етапі посадова особа митного органу приймає рішення про потребу проведення митного огляду. Митний огляд товарів та інших предметів здійснюється обов’язково в присутності особи, що їх переміщує через митний кордон України чи зберігає під митним контролем, і декларанта.

На третьому етапі здійснюється:

– нарахування й стягнення збору за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети, чи поза робочим часом, установленим для митного органу;

– завершення митного оформлення;

– видача оформлених документів декларанту;

– статистичний контроль.

За наявності достатніх підстав на кожному з етапів контролю посадовою особою митного органу може бути відмовлено в митному оформленні. При цьому обов’язково оформлюється Картка відмови.

У порядку передбачено внесення виправлень до ВМД, а також дії посадових осіб митних органів у разі виявлення ознак контрабанди або порушення митних правил.

Декларування особистого багажу пасажирів регулюється Постановою Кабінету Міністрів України “Про перелік відомостей, що оголошуються громадянами в разі переміщення ними через митний кордон України товарів та інших предметів” від 15 лип. 1997 р. № 748.1 Відповідно до цієї постанови громадянин надає відомості про себе та: режим переміщення; багаж, що супроводжується, багаж, що не супроводжується; валюту; наявність товару, що потребує обов’язкового декларування і переміщення якого через митний кордон здійснюється за дозвільними документами; товари, що підлягають оподаткуванню та інші відомості.

Особлива форма декларування передбачена для транспортних засобів, що переміщують через митний кордон фізичні особи. У ній обов’язково вказуються характеристики, що ідентифікують транспортний засіб.

Форма і порядок подання митної декларації на поштові відправлення визначаються нормами національного і міжнародного права, а також вимогами країни призначення. Відповідно до всесвітньої поштової конвенції 1994 р., інших міжнародних правових норм міжнародні поштові відправлення переміщуються через митний кордон України, у тому числі транзитом, після митного контролю і митного оформлення речей та товарів, що знаходяться в цих поштових відправленнях.

Відомості про товари, транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються, до митного органу надає декларант.

Відповідно до визначених МК України термінів декларант – юридична або фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (п. 5 ст. 1).

У відносинах з митними органами інтереси підприємств та громадян можуть представляти митні брокери та інші особи на підставі відповідного договору, укладеного з підприємством, або нотаріально посвідченої довіреності (доручення), виданої громадянином.

Посередницька діяльність митного брокера підлягає ліцензуванню і може здійснюватися виключно на підставі ліцензії, яка засвідчує право на провадження посередницької діяльності протягом певного часу. Органом ліцензування цього виду діяльності є Держмитслужба України. Митним брокером може бути виключно резидент України.

Декларант повинен мати чітко визначені повноваження щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають декларуванню. Відповідно до зазначених повноважень він реалізує право на декларування, виконує відповідні обов’язки.

Незалежно від того, чи є декларант власником товарів і транспортних засобів та самостійно переміщує їх через митний кордон або митним брокером (посередником), який представляє інтереси підприємств і громадян у відносинах з митними органами, він зобов’язаний:

– здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку;

– на вимогу митного органу пред’явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;

– надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур;

– сплатити податки і збори.