Розділ 1. Децентралізація:сутність поняття,види, форми реалізації

Вступ

Актуальність теми. Розробка адміністративно-територіальної реформи в Україні розпочалась ще в 2005 році, але впровадження її почалося після зміни керівної верхівки країни у 2015 році. Саме тоді розпочалося реформування адміністративно-територіального устрою й проведення децентралізації. Про наслідки даної реформи говорити ще зарано, адже впровадження її відбувається і понині, тому дане дослідження є дуже актуальним. Воно дає можливість зробити прогнози на всі можливі варіанти майбутніх результатів реформування адміністративно-територіального устрою шляхом децентралізації.

Історики описали історію урядів і імперій з точки зору централізації і децентралізації. 1910 року в Історії народів Генрі Кебот Лодж написав, що перський цар Дарій І (550–486 до н. е.) був майстром організації та за його правління «вперше в історії, централізація почала розглядатися з боку політики». Він також зазначив, що система децентралізації Дарія І відрізняється від децентралізації в Стародавній Греції. З 1980-х багато вчених писали про цикли централізації і децентралізації. Стівен К. Сандерсон писав, що за останні 4000 років князівства і держави послідовно пройшли кроки централізації і децентралізації економічної, політичної та соціальної влади. Їлдіз Атас писав, що цей процес відбувається ще «з кам'яного віку» не тільки в князівствах, а і в імперіях та сучасних «панівних державах». Крістофер К. Чейз-Данн і Томас Д. Холл рецензували інші роботи, які розкривали ці цикли, включаючи роботи, в яких аналізувалася теорія еліт, що формуються під час накопичення державою багатств і які, в період «конкуренції всередині правлячого класу, провокують злет і падіння держави» та роль еліти в процесі централізації і децентралізації.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є адміністративно-територіальна реформа, яка проводиться в Україні, предметом – особливості, проблеми та шляхи її реалізації у нашій країні.

Мета: охарактеризувати процес децентралізації, визначити характерні особливості і простежити розвиток даного процесу в Україні.

Завдання:

- розкрити науково-змістовну сутність процесу децентралізації територіального управління;

- виявити види та форми децентралізації в Україні;

- розкрити сучасний адміністративно-територіальний устрій України та обґрунтувати доцільність його реформування;

- охарактеризувати нормативно-законодавчу базу та принципи проведення адміністративно-територіальної реформи;

- виявити особливості реформування адміністративно-територіального устрою Чернігівської області;

- виявити шляхи удосконалення проектного плану об’єднаних територіальних громад Чернігівської області.

При написанні курсової роботи використовувалися загальнонаукові та географічні методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, літературний, історичний, картографічний методи тощо.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Робота викладена на 26 сторінках, містить одну таблицю та один рисунок.

 

 

Розділ 1. Децентралізація:сутність поняття,види, форми реалізації

Механізми децентралізації

Уряд планує змінити модель міжбюджетних відносин з регіонами.

Відповідний документ — проект закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо бюджетної децентралізації)» (реєстраційний № 4435а) зареєстровано в парламенті 8 серпня 2014 р.

Серед основних напрямів реформування — забезпечення бюджетної автономії та фінансової самостійності місцевих бюджетів; стимулювання до об’єднання та формування платоспроможних територіальних громад; закріплення за місцевими бюджетами стабільних джерел доходів і розширення дохідної бази місцевих бюджетів; децентралізація видаткових повноважень та чіткий розподіл компетенцій, сформований за принципом субсидіарності; нові види трансфертів і посилення відповідальності профільних міністерств за реалізацію державної політики у відповідних галузях; визначення нового механізму бюджетного регулювання та вирівнювання.

Бюджетна автономія. Розширення дохідних джерел за рахунок баз адміністрування та надання права органам місцевого самоврядування регулювати ставки місцевих податків і зборів у рамках, визначених Податковим кодексом.

Ще одна урядова новація: надати бюджетним установам право вибору де обслуговуватися — у казначействі чи комерційному банку. На такий експеримент урядовці вирішили піти, зважаючи на серйозну дискусію з приводу переваг і недоліків обох форм обслуговування.

Стимулювання громад до об’єднання. Система міжбюджетних відносин у розрізі регіонів буде дворівневою: перший рівень — це області, другий — міста обласного значення, райони та об’єднані громади.

 

Громади, які об’єднаються між собою і матимуть чисельність населення не менш як 5 тис. осіб, отримають такі самі повноваження, як і міста обласного значення, зможуть вступати у прямі міжбюджетні відносини з центром.

Децентралізація видаткових повноважень. Під контроль місцевої влади планується передати близько 900 об’єктів. Йдеться, зокрема, про заклади освіти І — ІІ рівнів акредитації, а також спеціальні школи, заклади, пов’язані з медициною, фізкультурою, спортом.

Нові види міжбюджетних трансферів. Окрім базової дотації, запровадиться низка таких субвенцій: освітня, субвенція на підготовку робітничих кадрів, медична, субвенція на забезпечення медичних заходів окремих державних програм. Ці кошти передаватимуться місцевим бюджетам за спеціальними формулами, які розраховуватимуться у профільних міністерствах і відомствах. [1].

Ключові принципи децентралізації

§ Левова частка повноважень делегується на рівень громад;

§ Центральна влада поступається не тільки повноваженнями і відповідальністю, а й фінансовими ресурсами.

§ Інститут голів облдержадміністрацій скасовується. Оперативне управління переходить до обласних та районних виконкомам, які підзвітні тільки радам місцевого рівня і нікому більше.

§ Створення інституту префектів. Префекти будуть призначатися і звільнятися указом президента за поданням Кабміну, але у них буде менший обсяг повноважень. Префекти зможуть відхиляти невідповідні Конституції рішення місцевої влади з одночасною подачею до суду.

§ Право розпуску органів місцевого самоврядування органами центральної влади залишиться. Верховна Рада, Конституційний суд і президент будуть стежити за законністю рішень на місцях. [1].

 

 

Висновки

Головними формами децентралізації в Україні є: фінансова децентралізація яка відображає фінансові повноваження органів регіонального рівня і є однією з фундаментальних умов незалежності та життєздатності органів місцевої влади, а також адміністративна – поділ території України на громади, повіти та регіони.

Громада – найменша адміністративно-територіальна одиниця, яка об’єднує декілька сіл. Наступний за розміром та адміністративним значенням йде повіт – об’єднання декількох громад. Наступним йтиме регіон який корінним чином територіально не відрізнятиметься від області.

У процесі аналізу формування громад Чернігівської області було виявлено кілька особливостей цього процесу, які проявляються і в інших регіонах України. По-перше, центри громад досить часто займають окраїнне положення, що ускладнює доступність для населення закладів сфери послуг. По-друге, як це не дивно, найбільші міста області – Чернігів, Ніжин і Прилуки не стали центрами громад для багатьох сільських поселень, які знаходяться дуже близько до них. По-третє, у кількох районах центрами сільських громад стали поселення, які розміщуються дуже близько до міст. По-четверте, у процесі проведення реформи має місце порушення кордонів адміністративних районів, коли територіальну громаду формують сільські ради суміжних територій.

Головним шляхом удосконалення проектного плану об’єднаних територіальних громад в Чернігівській області, та і взагалі виділення адміністративно-територіальних одиниць нових рангів є залучення представників суспільної географії та місцевого населення.

 

 

Список використаних джерел

1. Адміністративний устрій в Україні [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://https://uk.wikipedia.org/wiki/Адміністративний_устрій_України.

2. Адміністративно-територіальна реформа [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://http://www.mynizhyn.com/news/misto-i-region/2224-administrativno-teritorialna-reforma-na-chernigivshini.html.

3. Барановський М. О. Адміністративно-територіальна реформа в Україні: особливості та проблеми реалізації, вплив на розвиток сільських територій (на прикладі Чернігівської області) / М.О. Барановський // Регіональні проблеми України: географічні проблеми та пошук шляхів вирішення. – Збірн. наук. праць за матеріал. VI Міжнарод. наук.-практ. конф. (8-9 жовтня 2015 р., м. Херсон)/ [За ред. І.О. Пилипенка та Д.С. Мальчикової]. – Херсон: ПП Вишемирський, 2015. –С. 20-24.

4. Ганущак Ю. І. Реформа територіальної організації влади: монографія / Ю. І. Ганущак. – Київ: «Софія-А», 2013. – 159 с.

5. Децентралізація [Електронний ресурс]: Режим доступу: http: // https://uk.wikipedia.org/wiki/Децентралізація.

6. Децентралізація влади [Електронний ресурс]: Режим доступу: http: // http://decentralization.gov.ua/.

7. Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/157-19.

8. Закон «Про схвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні»[Електронний ресурс]: Режим доступу: http://http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/333-2014.

 

 

Вступ

Актуальність теми. Розробка адміністративно-територіальної реформи в Україні розпочалась ще в 2005 році, але впровадження її почалося після зміни керівної верхівки країни у 2015 році. Саме тоді розпочалося реформування адміністративно-територіального устрою й проведення децентралізації. Про наслідки даної реформи говорити ще зарано, адже впровадження її відбувається і понині, тому дане дослідження є дуже актуальним. Воно дає можливість зробити прогнози на всі можливі варіанти майбутніх результатів реформування адміністративно-територіального устрою шляхом децентралізації.

Історики описали історію урядів і імперій з точки зору централізації і децентралізації. 1910 року в Історії народів Генрі Кебот Лодж написав, що перський цар Дарій І (550–486 до н. е.) був майстром організації та за його правління «вперше в історії, централізація почала розглядатися з боку політики». Він також зазначив, що система децентралізації Дарія І відрізняється від децентралізації в Стародавній Греції. З 1980-х багато вчених писали про цикли централізації і децентралізації. Стівен К. Сандерсон писав, що за останні 4000 років князівства і держави послідовно пройшли кроки централізації і децентралізації економічної, політичної та соціальної влади. Їлдіз Атас писав, що цей процес відбувається ще «з кам'яного віку» не тільки в князівствах, а і в імперіях та сучасних «панівних державах». Крістофер К. Чейз-Данн і Томас Д. Холл рецензували інші роботи, які розкривали ці цикли, включаючи роботи, в яких аналізувалася теорія еліт, що формуються під час накопичення державою багатств і які, в період «конкуренції всередині правлячого класу, провокують злет і падіння держави» та роль еліти в процесі централізації і децентралізації.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є адміністративно-територіальна реформа, яка проводиться в Україні, предметом – особливості, проблеми та шляхи її реалізації у нашій країні.

Мета: охарактеризувати процес децентралізації, визначити характерні особливості і простежити розвиток даного процесу в Україні.

Завдання:

- розкрити науково-змістовну сутність процесу децентралізації територіального управління;

- виявити види та форми децентралізації в Україні;

- розкрити сучасний адміністративно-територіальний устрій України та обґрунтувати доцільність його реформування;

- охарактеризувати нормативно-законодавчу базу та принципи проведення адміністративно-територіальної реформи;

- виявити особливості реформування адміністративно-територіального устрою Чернігівської області;

- виявити шляхи удосконалення проектного плану об’єднаних територіальних громад Чернігівської області.

При написанні курсової роботи використовувалися загальнонаукові та географічні методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, літературний, історичний, картографічний методи тощо.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Робота викладена на 26 сторінках, містить одну таблицю та один рисунок.

 

 

Розділ 1. Децентралізація:сутність поняття,види, форми реалізації