Після встановлення діагнозу та до початку лікування необхідним є визначення життєздатності ембріона/плода та подальшого прогнозу вагітності. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Після встановлення діагнозу та до початку лікування необхідним є визначення життєздатності ембріона/плода та подальшого прогнозу вагітності.



Для цього використовують критерії сприятливого чи несприятливого прогнозу даної вагітності.

Таблиця 2 - Прогностичні критерії прогресування вагітності*

Ознаки Сприятливий прогноз Несприятливий прогноз
Анамнез Прогресуюча вагітність Наявність спонтанних абортів
Вік жінки >34 років
Сонографічні Наявність серцевих скорочень при КТР плода 6 мм (трансвагінально)   Відсутність брадікардії Відсутність серцевих скорочень при КТР плода 6 мм (трансвагінально) 10 мм (трансабдомінально) Брадикардія.
Пусте плідне яйце діаметром 15мм при терміні гестації 7 тижнів, 21мм - при терміні 8 тижнів (достовірність ознаки 90.8%)
Діаметр плідного яйця 17 – 20 мм та більше при відсутності в ньому ембріона або жовточного мішка. (достовірність ознаки 100%).
Відповідність розмірів ембріону розмірам плідного яйця Невідповідність розмірів ембріону розмірам плідного яйця
Ріст плідного яйця в динаміці Відсутність росту плідного яйця через 7-10 днів.
  Субхоріальна гематома. (Прогностична цінність розмірів субхоріальної гематоми не з’ясована остаточно, але чим більше субхоріальна гематома тим гірше прогноз).
Біохімічні Нормальний рівень біохімічних маркерів Рівень ХГЛ нижче норми для гестаційного віку
Рівень ХГЛ зростає менш ніж на 66% за 48 годин (до 8 тижнів вагітності) або знижується
Вміст прогестерону нижче норми для гестаційного віку та знижується

* - У разі первинного виявлення несприятливих ознак прогресування вагітності повторне УЗД має бути проведено через 7 днів, якщо вагітність не перервалась. У разі виникнення сумнівів щодо остаточного висновку, УЗД має бути проведено іншим спеціалістом у закладі більш високого рівня допомоги.

Тактика ведення загрозливого аборту.

 

Пацієнтка обов’язково має бути проінформована щодо результатів обстеження, прогнозу даної вагітності та можливих ускладнень, пов’язаних з використанням лікарських засобів.

Обов’язковим є отримання письмової згоди на проведення медикаментозних та оперативних втручань.

За наявності клінічних ознак загрозливого аборту у терміні вагітності менше 8 тижнів та несприятливих ознак прогресування вагітності проведення терапії, спрямованої на збереження вагітності не рекомендується.

 

Якщо пацієнтка наполягає на проведенні терапії, спрямованої на збереження вагітності, вона має бути відповідним чином проінформована про:

- високу питому вагу хромосомних аномалій в даному терміні вагітності, які є найбільш вірогідною причиною загрози її переривання;

- низьку ефективність будь-якої терапії..

 

Причиною 70% спонтанних абортів, які відбуваються в терміні до 12 тижнів та 30%, що відбуваються в терміні після 12 тижнів, є хромосомні аномалії (спадкові або набуті).

Максимальна кількість хромосомних аномалій елімінується шляхом спонтанного аборту в терміні 4-5 тижнів.

На основі отриманої інформації пацієнтка приймає рішення щодо доцільності застосування терапії, спрямованої на збереження вагітності.

 

Рішення вагітної фіксується підписанням інформованої згоди.

 

При загрозі переривання вагітності в терміні більшому 8 тижнів та за відсутності ознак несприятливого прогнозу застосовуються заходи, спрямовані на збереження та підтримку розвитку вагітності (Табл. 3).

 

 

Таблиця 3 - Терапія загрозливого аборту

Лікувальний захід Ефективність (доказові дані)
Ліжковий режим та утримання від статевого життя За даними різних досліджень ефективність помірна.  
Спазмолітична терапія Седативна терапія Немає доказів ефективного та безпечного застосування з метою попередження переривання вагітності.
Препарати прогестерону   Для лікування загрозливого аборту використовуються: - масляний розчин прогестерону (внутрішньомязово) - мікронізований прогестерон (вагінально або перорально), - синтетичні похідні прогестерону (перорально).   Не виявлено статистично достовірної різниці ефективності різних способів призначення прогестерону (в/м, перорально, інтравагінально) Їх не можна призначати одночасно Не доведено переваги будь якої схеми та не визначено оптимальний термін використання прогестерону.   Дози прогестерону, які б відповідали критеріям ефективності та безпечності, невідомі. Показання для застосування прогестерону: 1. Наявність в анамнезі двох та більше спонтанних викиднів в першому триместрі (звичний викидень) 2. Доведена до вагітності недостатність лютеінової фази 3. Виліковане безпліддя 4. Вагітність внаслідок допоміжних репродуктивних технологій   Застосування прогестерону за будь-якими іншими показаннями не має доведеної ефективності.     Рутинне призначення гестагенних препаратів при загрозі переривання вагітності не підвищує відсоток виношування, в зв’язку з чим не є виправданим. (А)   У будь якому разі не слід перевищувати дози, встановлені виробником.

Моніторинг ефективності лікування визначається за допомогою: даних УЗД, тестів функціональної діагностики, динаміки рівня ХГЛ та прогестерону в сироватці крові (табл.4).

Таблиця 4 - Моніторинг ефективності лікування

Метод Режим проведення
Спостереження за динамікою змін клінічних симптомів   Двічі на добу та більше в разі необхідності  
Визначення гормонального статусу вагітності одним або декількома з нижче наведених методів: - визначення рівнів ХГЛ в сироватці крові в динаміці   - визначення вмісту прогестерону в сироватці крові в динаміці   - гормональна кольпоцитологія   - вимірювання базальної (ректальної) температури (до 12 тижнів)     У терміні до 8 тижнів - через 48 годин, а потім один раз на тиждень до зникнення симптомів   У терміні після 8 тижнів - один раз на тиждень до зникнення симптомів   Один раз на тиждень, до зникнення симптомів     Один раз на тиждень     Протягом всього лікування
УЗД Використовується з метою підтвердження вагітності що розвивається. Не має самостійного значення в діагностиці переривання вагітності.

 

 

Аборт в ходу

Скарги

1. Тягнучий біль в нижніх відділах живота, у другому триместрі біль може мати переймоподібний характер.

2. Кров’янисті виділення зі статевих шляхів здебільше у великій кількості.

 

Анамнез

1. Тривалість болю в нижніх відділах живота, з посиленням в динаміці до інтенсивного, може мати переймоподібний характер.

2. Провокуючі фактори (травма, падіння, фізичне навантаження).



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 156; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.76.45 (0.008 с.)