Вільне використання творів без виплати винагороди

Випадки вільного використання творів без виплати авторської

винагороди встановлено статтями 21-25 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Стаття 21 визначає порядок вільного використання творів із

зазначенням імені автора.

Відповідно до вказаної статті без згоди автора (чи іншої особи,

яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені

автора і джерела запозичення, допускається:

- використання цитат (порівняно короткий уривок з

літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого

твору, який використовується, з обов’язковим посиланням на

його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі

з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для

посилання на погляди іншого автора в автентичному

формулюванні) з опублікованих творів в обсязі, виправданому

поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і

журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено

критичним, полемічним, науковим або інформаційним

характером твору, до якого цитати включаються; вільне

використання цитат у формі коротких уривків з виступів і

творів, включених до фонограми (відеограми) або програми

мовлення;

- використання літературних і художніх творів в обсязі,

виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях,

передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах

навчального характеру;

- відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне

сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах

статей з поточних економічних, політичних, релігійних та

соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж

самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення,

публічне сповіщення або інше публічне повідомлення

спеціально не заборонено автором;

відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами

фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше

публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час

перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною

метою;

- відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних

публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях;

- видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим

шрифтом для сліпих;

- відтворення творів для судового і адміністративного

провадження в обсязі, виправданому цією метою;

- публічне виконання музичних творів під час офіційних і

релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі,

виправданому характером таких церемоній;

- відтворення з інформаційною метою у газетах та інших

періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне

сповіщення публічно виголошених промов, звернень,

доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому

поставленою метою;

- відтворення твору в цілях і за умов, передбачених статтями

22-25 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Розповсюдження сучасної звуко- і відеозаписувальної апаратури

створило широкі можливості для простого й дешевого відтворення

випущених у світ творів. В умовах, коли визначити масштаби фак-

тичного використання таких творів практично неможливо, Україна,

як і інші країни, ввела до свого законодавства правила, що дозволяють вільне відтворення аудіовізуальних творів і фонограм в особистих цілях («приватне копіювання»), але з обов’язковою виплатою

винагороди авторам, виконавцям і виробникам фонограм.

Частиною 2 статті 25 Закону України «Про авторське право і

суміжні права» встановлено, що твори і виконання, зафіксовані у

фонограмах, відеограмах, їх примірниках, допускається відтворювати у домашніх умовах виключно в особистих цілях або для звичайного кола сім’ї чи близьких знайомих цієї сім’ї без дозволу автора

(авторів), виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм,

але з виплатою винагороди.

Відповідно до статті 42 виплата винагороди авторам, виконав-

цям, виробникам фонограм і відеограм за передбачені частиною

другою цієї статті відтворення здійснюється у формі відрахувань

(відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв

виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних

носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у

фонограмах і відеограмах.

Не сплачують авторську винагороду виробники професійного

обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для вико-

ристання в домашніх умовах та обладнання і матеріальних носіїв,

що експортуються за митну територію України. Авторська винагорода не сплачується також і у випадку ввезення обладнання і матеріальних носіїв на митну територію України фізичною особою виключно в особистих цілях і без комерційної мети.

Зібрані кошти розподіляють між організаціями колективного

управління, якщо інше не домовлено між ними, у таких пропорціях:

авторам – 50 відсотків; виконавцям – 25 відсотків; виробникам

фонограм і відеограм – 25 відсотків.

Законодавець вирішив делікатне питання про відтворення для

приватного використання, не піддаючи сумніву принципи авторсько-

правового захисту.

Він дійшов висновку, що автор повинен одержати винагороду за

те відтворення, якому не міг практично перешкоджати.

Рішення про сплату винагороди виробниками та імпортерами

обладнання і матеріальних носіїв пояснюється тим, що на відтво-

рення для приватного використання не може бути накладено забо-

рону або введено будь-який контроль, бо не існує технічних і юри-

дичних засобів для здійснення цих операцій.

Винагорода призначається авторам з творів яких зроблено зву-

козапис або відеозапис.