Міжнародне короткострокове фінансування транснаціональної фірми. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Міжнародне короткострокове фінансування транснаціональної фірми.



ТНК мають потреби в короткостроковому та довгостроковому фінансуванні. Звичайно потреба в обіговому (робочому) капіталі задовольняється за рахунок короткострокових фондів, а інвестиційні програми – за рахунок довгострокових запозичень. Але фінансова стратегія ТНК може передбачати і використання частини довгострокових ресурсів для задоволення потреб приросту обігового капіталу.

Існують також альтернативні джерела фондів для фінансування зарубіжних філій.

У найзагальнішому плані склад джерел фінансування виглядає таким чином:

• фонди, що генеровані із внутрішніх джерел самих іноземних філій;

• фонди із джерел корпоративної системи ТНК;

• фонди із зовнішніх щодо корпоративної системи ТНК джерел.

Теоретично джерела фінансування мають використовуватися за одночасного

врахування таких вимог:

- мінімізація витрат на зовнішні фонди з урахуванням нейтралізації валютно-курсового ризику;

- пріоритети внутрішніх джерел для мінімізації загальнокорпораційних податків та політичного ризику;

- пріоритети загальнокорпораційних потреб мінімізації консолідованих всесвітніх витрат капіталу ТНК над потребами зменшення витрат капіталу окремої філії.

На практиці одночасне врахування таких вимог є складним завданням, тому перевагу часто віддають одному з критеріїв.

Можна визначити кілька цілей, якими керується ТНК, вирішуючи, де і яку валюту позичати:

1. Звести до мінімуму очікувані витрати. Такий підхід ігнорує ризик.

2. Зменшити до мінімуму ризик безвідносно до витрат. У такому випадку компанія має перерозподілити всі ресурси та інвестиційні програми на користь державних цінних паперів.

3. Враховувати очікувані витрати та систематичний ризик.

4. Враховувати очікувані витрати та загальний ризик. Такий підхід базується на прагненні уникнути потенційно значних витрат від будь-яких фінансових потрясінь, проблем.

Джерела міжнародного короткострокового фінансування ТНК:

1) внутрішньокорпораційні кредити;

2) закордонне банківське та небанківське запозичення в місцевій валюті;

3) фінансування з використанням євровалютних інструментів.

 

Внутрішньокорпораційне фінансування

Використання тимчасово вільних джерел транснаціональної корпоративної мережі є одним із поширених механізмів фінансування. Валютні позики можуть надаватися філії як батьківською компанією, так і будь-яким іншим зарубіжним структурним підрозділом фірми.

Основними формами внутрішньокорпораційних позик є:

- прямі кредити;

- «фасадні» кредити;

- паралельні кредити.

 

2. Закордонне банківське та небанківське запозичення в місцевій валюті

Фінансування від банківських установ.

Підприємства транснаціональних компаній намагаються забезпечити свої потреби в обіговому (робочому) капіталі на місцевому кредитно-фінансовому ринку. Короткострокове фінансування філії в місцевій валюті може здійснюватися як по лінії банківських запозичень, так і по лінії запозичень від небанківських установ.

Серед основних форм банківського короткострокового фінансування слід назвати такі види позик:

• банківські строкові позики;

• кредитні лінії;

• револьверні кредитні угоди;

• банківські овердрафти.

Банківські строкові позики

Строкові позики комерційних банків є традиційною формою короткострокового фінансування. Це прямі незабезпечені кредити на період до 90 днів, призначені для фінансування специфічних тимчасових потреб і повертаються банку однією сумою разом з процентами, коли фірма отримує грошові надходження від операційної діяльності. Тому ці позики часто називають "самоліквідовуваними".

Кредитні лінії

Якщо філії ТНК постійно потрібні позики, банк може надати йому можливість регулярного короткострокового фінансування шляхом відкриття кредитної лінії. Ця форма фінансування дає філії змогу позичати гроші до встановленого ліміту, коли він їх потребує, та повертати позику, коли він має вільні ресурси.

Револьверні кредитні угоди

Юридично формалізовані кредитні лінії, що періодично поновлюються протягом відносно тривалих періодів, називають револьверними кредитами.

Револьверні кредитні угоди подібні до кредитних ліній. Але в даному випадку банк юридично зобов'язаний видавати кредит до обумовленої суми. Для надання револьверних кредитів філія обов'язково укладає з банком угоду, яка переглядається та поновлюється кожні 2 – 3 роки.

Револьверний кредит передбачає два основні типи платежу:

а) процентну ставку за використану частину кредитної лінії;

б) обов'язкову комісію (звичайно 0,125 – 0,5 % на рік) за невикористану частину ліміту кредитування.

Банківські овердрафти

Овердрафт – кредитна лінія, за якою клієнт може виписати чеки до певної максимальної суми. Овердрафтні лінії часто розширюються з року в рік, перетворюючись, таким чином, на форму середньострокового фінансування. При цьому позичальник сплачує процент лише на дебетовий залишок.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 215; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.140.73 (0.008 с.)