Етапи проведення дисперсійного аналізу 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Етапи проведення дисперсійного аналізу



Дисперсійний аналіз включає чотири послідовно виконувані етапи:

1) визначення і розкладання варіації;

2) визначення числа ступенів свободи варіації;

3) визначення дисперсій;

4) аналіз дисперсій і прийняття рішення з перевірки нульової гіпотези.

 

Найбільш трудомісткою частиною дисперсійного аналізу є перший етап - визначення і розкладання варіації за джерелом її утворення.

Залежно від кількості факторів, що визначають варіацію результативної ознаки, дисперсійний аналіз поділяють на однофакторний і багатофакторний.

За аналогією з комбінаційними групуваннями багатофакторні моделі дисперсійного аналізу мають незаперечну перевагу порівняно з однофакторними моделями: вони дають змогу виявити ступінь впливу не тільки кожного фактора окремо, а й їхню взаємодію. Це завдання розв'язується за допомогою побудови комбінаційних групувань і таблиць. Відмінність багатофакторного аналізу від однофакторного полягає в тому, що загальний обсяг варіації розкладають на більшу кількість компонентів. У міру поділу сукупності на групи і підгрупи ускладнюються розрахунки з розкладання загального обсягу варіації на складові частини, а також аналіз дисперсій.

Схема розкладання загальної варіації залежить від формування груп. Воно може бути випадковим (спостереження однієї групи не пов'язане із спостереженнями другої групи) і невипадковим (спостереження двох вибірок зв'язані між собою спільністю умов експерименту). Відповідно дістають незалежні і залежні вибірки.

На практиці в більшості випадків доводиться розглядати залежні вибірки, коли умови для груп і підгруп вирівнюються. Так, у польовому досліді всю ділянку розбивають на блоки з максимально вирівняними умовами. При цьому кожен варіант досліду отримує рівні можливості бути представленим у всіх блоках, чим досягається вирівнювання умов для всіх перевочних варіантів досліду. Такий метод побудови досліду дістав назву методу рендомізованих блоків. Аналогічно проводять і досліди з тваринами.

 

Питання для самопідготовки

 

1. В чому полягає сутність дисперсійного аналізу?

2. Яка сутність правила розкладання дисперсій та в чому полягає їх зміст?

3. Назвіть етапи проведення дисперсійного аналізу.

4. Яким чином виконують перевірку критерію Фішера про застосуванні дисперсійного аналізу? Який економічний зміст цього критерію?


Тема 12. Кореляційно-регресійний статистичний аналіз

1. Види зв’язків між явищами.

2. Етапи проведення кореляційного аналізу.

3. Показники кореляційно-регресійних залежностей

 

Види зв’язків між явищами.

Кожне суспільне явище перебуває в тісному зв'язку і взаємодії з іншими явищами, якими б випадковими вони не здавалися на перший погляд. Наприклад, рівень продуктивності праці залежить від множини природних економічних факторів, тісно пов'язаних між собою.

Досліджуючи зв'язки між ознаками, треба виділити насамперед два ввили зв'язків: 1) функціональний (повний) і 2) кореляційний (статистичний) зв'язок.

Функціональним називають такий зв'язок між ознаками, при якому кожному значенню однієї змінної (аргументу) відповідає строго визначене значення другої змінної (функції). Такі зв'язки спостерігаються в математиці фізиці, хімії, астрономії та інших точних науках.

У суспільному виробництві прикладом функціонального зв'язку може бути зв'язок між виручкою від продажу продукції і фондоозброєністю.

У соціально-економічних явищах функціональні зв'язки між ознаками трапляються рідко, частіше спостерігаються такі зв'язки між змінними величинами, при яких числовому значенню однієї з них відповідає кілька значень інших. Такий зв'язок між ознаками дістав назву кореляційного (статистичного) зв'язку. Наприклад, відомо, що із зменшенням коефіцієнту зносу обладнання, як правило, покращується обсяг виробленої продукції. Але добре відомо, що приріст обсягів виробленої продукції в кожному окремому випадку буде різним при однакових коефіцієнтах зносу. На величину формування обсягів виробленої продукції впливають також інші фактори, насамперед, такі як обсяги інвестування, фондоозброєність підприємства тощо.

Кореляційний зв'язок виражається відповідними математичними рівняннями. Розрізняють прямолінійний і криволінійний, прямий і зворотний, простий (визначення взаємозв'язків між двома ознаками) і множинний (визначення взаємозв'язків між трьома і більшою кількістю ознак) кореляційні зв'язки.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 355; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.173.178.60 (0.021 с.)