Тема 7. Основи музеєзнавства: Особливості проведення екскурсій в музеях

1. Основні поняття музеєзнавства.

2. Класифікація музеїв.

3. Експозиційно-виставкова робота музею.

4. Особливості проведеня екскурсій в музеях.

 

 

Музеєзнавство – суспільна наука, що вивчає процеси збереження соціальної інформації, пізнання і передачі знань і емоцій шляхом музейних предметів, що вивчає музейну справу, музей, його функцї і форми їх реалізації в різних суспільно-економічних умовах. Коротко музеєзнавстово визначається як практика, теорія і історія музейної справи в їх розвитку і вивченні.

Предмет музеєзнавства – коло обективних закономірностей, які належать до процесів накопичення і збереження соціальної інформації,пізнання і передачі знань, традицій, уявлень і емоцій шляхом музейних предметів, до процесів виникнення, розвитку і суспільного функціонування музея, музейної справи.

Сучасне розуміння музея визначає його як невід`ємний соціальний інститут суспільства. Музей – історично обумовлений багатофункціональний інститут соціальної памяті, через який реалізується суспільна потреба у відборі, збереженні й репрезентації специфічних груп об`єктів – культурно-історичних і природничо-накових цінностей.

Музей – постійно діюча некомерційна установа культури, яка створена для збереження, вивчення і публічного представлення музейних предметів і музейних колекцій.

Функції музеїв у більшості своїй співпадають з функціями екскурсії :

· Функція документування;

· Функція освіти та виховання;

· Функція організації вільного часу;

· Формування світогляду і системи ціннісних орієнацій;

· Консолідація суспільства;

· Розвиток творчої активності ососбистості;

· Формування національного та професійного самосвідомості;

· Забезпечення історичної наступності;

· Розширення можливостей для пізнання.

 

Класифікація музеїв

Історично сформована сукупність музеїв, що діє на певній території, становить музейну мережу. Всі музеї країни становлять єдину музейну мережу України.

За адміністративно-територіальною ознакою мережа складається з республіканських, обласних і районних музеїв.

За юридичною приналежністю й формою власності музеї діляться на державні й відомчі, суспільні й приватні.

За масштабом діяльності виділяються центральні, регіональні й місцеві музеї.

За типологією, обумовленою суспільним призначення музеїв, виділяються науково-дослідні, науково-просвітні, навчальні музеї. Науково-дослідні музеї створюються переважно на правах відділів при академічних та інших науково-дослідних установах. Культурно - освітній і просвітній напрямок мають широко доступні науково-просвітні музеї. Навчальні музеї існують при навчальних закладах як місце зосередження наочних приладдів, що сприяють наочності й образності викладання. На практиці, виходячи зі специфіки музейної роботи, ці типи музеїв нерідко становлять єдине ціле.

Музеї можуть бути колекційного й ансамблевого типу. В основі перших лежать збори музейних предметів, що відповідають профілю музею. Колекції можуть бути:

· систематичні, класифіковані за ознакою однотипності предметів, які в них входять;

· тематичні, створені з різнотипних предметів, що розкривають конкретну тему;

· меморіальні, пов'язані з конкретною історичною подією або особою;

· персональні, стосовні до конкретної особи.

Відповідно до цього формуються різні типи музеїв: історичні, художні або меморіальні.

Музеї ансамблевого типу припускають наявність музеєфікованого ансамблю, в основі якого лежить ансамбль нерухомих пам'ятників, інтер'єрів, природи, культурно-історичного середовища. До них належать місто-музей, палац-музей, будинок-музей, квартира-музей, майстерня-музей, садиба-музей, пам'ятник-музей. На основі музеєфікації ансамблів створюються музеї під відкритим небом, музеї-заповідники. Найпоширеніший тип - музеї-заповідники.

Ще однією категорією класифікації музеїв є визначення їхнього профілю, що відповідає профілю конкретної наукової або технічної, виробничої або культурної, художньої або мистецтвознавчої дисципліни, відбиваної в діяльності музею. Відповідно до цього виділяються наступні групи музеїв:

- історичні,

- художні,

- мистецтвознавчі,

- літературні,

- архітектурні,

- природничо-наукові,

- технічні,

-галузеві, комплексні.

У ці групи входять:

- акваріум-музей - природничо-науковий музей, що спеціалізується на збереженні, вивченні й експонуванні морської або прісноводної фауни й флори, що використовує з цією метою акваріуми, дельфінарії й океанаріуми;

- антропологічний музей - музей, що відбиває процеси походження і розвитку людини, біологічна розвиток і поширення людських рас;

- археологічний музей - історичний музей, що здійснює збирання, зберігання, вивчення й експонування древніх речовинних джерел - пам'ятників археології;

- архітектурний музей — музей, що здійснює збирання, зберігання, вивчення, експонування, популяризацію здобутків, пов'язаних з історією й практикою архітектури;

- біологічний музей - природничо-науковий музей, що відбиває всю розмаїтість проявів життя на основі вивчення, експонування, пропаганди біологічних об'єктів;

- ботанічний музей - варіант біологічного музею, що відбиває видове різноманіття, будову, життєдіяльність, родинні зв'язки, поширення й закономірності розвитку рослин, еволюцію флори, специфіку рослинних співтовариств регіонів, природних зон і ландшафтів;

- воєнно-історичний музей - музей історичного профілю, що відбиває військову історію й розвиток військового мистецтва;

- геологічний музей - природничо-науковий музей, що відбиває розвиток геологічних процесів на Землі, що містить колекції геологічних матеріалів;

- декоративно-прикладного мистецтва музей — художній музей, що збирає, зберігає, вивчає та експонує, здобутки декоративно-прикладного й народного мистецтва, художної промисловості, дизайну, традиційних ремесел, кустарних промислів;

- дитячий музей - комплексний музей, розрахований на дитячу аудиторію, її інтереси й потреби, вікові й психологічні особливості;

- природничо-науковий музей - музей, що відбиває процеси, які відбуваються у природі в ході взаємодії з нею суспільства, а також розвиток природничих наук, теорії й технології природокористування;

- зоологічний музей - варіант біологічного музею, що відбиває видове різноманіття тварин, їхнє поширення, взаємини із середовищем перебування й одного з одним;

- історії релігії музей - історичний музей, що відбиває розвиток релігії як складного соціокультурного феномена, еволюцію релігійних вірувань і культів, релігійної церковної організації, місце релігії в культурі різних народів і епох, релігійно-суспільних рухів;

- історичний музей розвитку суспільства;

- історико-побутовий музей - історичний музей, що зберігає або відтворює картину побуту різних різних прошарків суспільства, соціально-психологічні його особливості;

- історико-революційний музей - історичний музей історії революційного суспільного руху і окремих його представників;

- краєзнавчий музей - комплексний місцевий музей який відбиває історію, природу, умови розвитку конкретного краю; є частиною крайової культурної спадщини, самий масовий тип музеїв;

- книги музей - музей, що розкриває на основі книжкових і пов'язаних з ними пам'ятників суспільно-історичне значення книги як явища духовної й матеріальної культури;

- літературний музей - музей, що відбиває розвиток літературного, духовної життя суспільства, літературного процесу, творчості письменників і інших учасників літературного процесу;

- медичний музей - музей, що відбиває розвиток медицини й охорони здоров'я;

- меморіальний музей - музей, метою якого є ввічнення пам'яті про видатні історичні події, державних і суспільних діячів, представниках науки, культури, мистецтва. Такі музеї розташовуються переважно в будівлях, у яких жили або бували ці діячі або відбувалися дані події;

- мінералогічний музей - природничо-науковий музей присвячений процесам, способам, результатам мінерало- і рудоутворення, природничим хімічним процесам які проходять на планетах і в космосі;

- музичний музей - музей, що відбиває розвиток музичного життя суспільства, творчості композиторів, музикантів, виконавців,інших учасників музичного процесу;

- народного мистецтва музей - художній музей, що відбиває еволюцію естетичних уподобань народу, відбитих у художніх формах творів традиційного народного мистецтва;

- науки й техніки музей - музей, що відбиває процес розвитку науки й техніки, виявлення й зберігання пам'ятників науки й техніки, пропаганду історії науки й техніки, популяризацію основ науково-технічних знань, що здійснює діяльність по безперервному навчанню;

- палеонтологічний музей - природничо-науковий музей, що відбиває еволюцію біосфери Землі;

- педагогічний музей - музей, що відбиває історію і сучасний стан народної освіти, що зберігає й використовує в просвітніх цілях пам'ятники педагогічної культури;

- підводної археології музей - варіант музею археології, що зберігає підводні археологічні знахідки, переважно з місць аварій корабля;

- ґрунтознавства музей - природничо-науковий музей, що відбиває знання про ґрунт як самостійне природне тіло й найважливіший компонент природних ресурсів, про екологічні функції ґрунту, процеси ґрунтоутворення, будові ґрунтового покриву, ролі ґрунту в житті людини на основі збирання, вивчення, пропаганди колекцій ґрунтових монолітів і ґрунтових зразків;

- промисловий музей - музей, що відбиває історію і сучасний стан різних форм промислового виробництва або його окремих галузей;

- сільськогосподарський музей - музей, що відбиває історію й сучасний стан сільськогосподарського виробництва або його окремих галузей, а також історію сільського побуту;

- музей зліпків - художній музей зліпків з витворів скульптури й декоративно-прикладного мистецтва, малодоступних у місці створення музею, використовується в основному в навчальних цілях;

- театральний музей - музей, що відбиває історію театру, театрального мистецтва, творців театрального мистецтва;

- навчальний музей - музей, створюваний при навчальному закладі як музей, що забезпечує наочність при проведенні навчального процесу;

- навчальних закладів музей - музей, що відбиває історію конкретного навчального закладу;

- художній музей - музей, що відбиває розвиток мистецтва, що задовольняє естетичні потреби людини;

- церковно-історичний музей - музей, що відбиває художні традиції й історію церкви;

- шкільний музей - створюваний на основі школи як навчального закладу музей широкого профілю, призначений для підвищення ефективності навчально-виховного процесу, розвитку пізнавальної й творчої активності учнів, формування в них навичок ціннісно-орієнтованого відношення до історико-культурної спадщини, прилучення до нього;

- екомузей - музей, що включає в сферу музейного розвитку культурно-історичне, природне середовище й людину;

- етнографічний музей - музей, що відбиває етногенез народів і окремих етнічних груп, їхній побут, культуру.

Розвиток базових профільних музеїв може доповнюватися новими, що виникають на стику окремих наук і культур. Традиційні музеї в міру розвитку суспільства доповнюються новими різновидами. Науковий розвиток веде до вдосконалення роботи музеїв.