Тема 46. Зобов'язання із завдання шкоди

(6 годин)

 

План

1. Поняття і підстави виникнення зобов'язань із завдання шкоди.

2. Зобов'язання щодо відшкодування шкоди, завданої особою під час здійснення нею права на самозахист, у стані крайньої необхідності.

3. Зобов'язання щодо відшкодування третім особам шкоди, завданої працівником.

4. Зобов'язання щодо відшкодування шкоди, завданої органами державної влади або місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів.

5. Особливості відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

6. Зобов'язання щодо відшкодування шкоди, завданої малолітніми, неповнолітніми, недієздатними, обмежено дієздатними особами.

7. Зобов'язання щодо відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

8. Зобов'язання щодо відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами.

9. Зобов'язання щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого.

10. Порядок відшкодування шкоди.

11. Особливості відшкодування моральної шкоди.

12. Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).

 

Нормативно-правові акти

1. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності: Закон України від 23 вересня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 46-47. – Ст. 403.

2. Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду: Закон України від 1 грудня 1994р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 1. – Ст. 1.

3. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням: Закон України від 18 січня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 14. – Ст. 71.

4. Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – №47. – Ст. 531.

5. Про затвердження Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду»: наказ Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України та Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 р. N 6/5/3/41 http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0106-96

6. Про об'єкти підвищеної небезпеки: Закон України від 18 січня 2001 р. №2245-ІІІ // ВВРУ. – 2001. – № 15. – Ст. 73.

7. Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: Закон України від 01 липня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 1. – Ст. 1.

8. Про Порядок відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1992 р. № 562 // Урядовий кур’єр. – 1992. - № 167.

9. Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 р. № 545 // ЗП України. – 1993. - № 12. - ст. 258.

Судова практика

1. Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. № 6 із змінами / Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах та з загальних питань: 1963-2007 рр. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 512 с.

2. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 (із змінами). – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/card/v0004700-95

3. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів: Постанова Пленуму Верхов­ного Суду України від 2 липня 2004 р. № 13 / Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах та з загальних питань: 1963-2007 рр. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 512 с.

4. Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 5 / Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах та з загальних питань: 1963-2007 рр. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 512 с.

5. Про судову практику про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 р. № 1. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/

6. Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 р. № 11. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/card/v0011700-95

7. Про узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у 2010-2011 роках: постанова Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ від 30.03.2012 р. № 2 [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://sc.gov.ua/ua/postanovi_za_2012_rik.html

8. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'яза­них з відшкодуванням шкоди: Роз'яснення Вищого арбітраж­ного суду України від 01.04.94 р. № 02-5/215. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v_215800-94

9. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди. Роз'ясненні Вищого арбіт­ражного суду України від 29.02.96 р. № 02-5/95. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v5_95800-96

10. Про деякі приписи законодавства про відшкодування шко­ди, заподіяної незаконними діями державних і громадських органі­зацій. Лист Вищого арбітражного суду України від 29.12.2000 р. № 01-8/795 // Вісник господарського судочинства. – 2001. - № 1. - стор. 102.

11. Рішення Європейського суду з прав лю­дини від 2 жовтня 2003 р. у справі «Совтран­савто Холдинг» проти України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.khpg.org/ index.php?id=1075288193.

12. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" та статті 25 Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік" (справа про відшкодування шкоди державою) від 3 жовтня 2001 року № 12-рп/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 41. - стор. 158. – ст. 1863.

13. Щодо розгляду в порядку цивільного судочинства вимоги фізичної чи юридичної особи до Держави Україна в особі Державного казначейства України про відшкодування шкоди, завданої судами (суддями) при здійсненні правосуддя: Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.02.2012 № 6-182/0/4-12 // Закон і Бізнес. – 2012. - № 9.

 

Контрольні питання

 

1. Назвіть підстави виникнення зобов'язань із завдання шкоди.

2. Що слід розуміти під майновою шкодою?

3. Які передбачені загальні підстави за завдану майнову шкоду?

4. Що варто розуміти під моральною шкодою?

5. На яких підставах відшкодовується завдана моральна шкода?

6. Що собою представляє загальний (генеральний) та спеціальний делікти?

7. Що таке самозахист? Як самозахист співвідноситься з необхідною обороною?

8. Що таке крайня необхідність і чи підлягає відшкодуванню шкода, завдана у стані крайньої необхідності?

9. Чи є розходження у регулюванні відносин щодо відшкодування шкоди, завданої у стані крайньої необхідності і необхідної оборони?

10. На кого може бути покладений обов'язок відшкодувати шкоду, що завдана у стані крайньої необхідності?

11. У чому полягають особливості відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами?

12. Хто відшкодовує шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду?

13. Хто і на яких підставах має право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду?

14. В яких випадках не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду?

15. В чому полягає особливість відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду?

16. Хто повинен відшкодовувати шкоду, завдану малолітньою особою?

17. Хто повинен відшкодувати шкоду, завдану неповнолітніми особами?

18. Хто зобов’язаний відшкодувати шкоду, що завдана недієздатними й обмежено дієздатними особами?

19. Чи є суб'єктами відповідальності за завдання шкоди батьки за дії дітей, у відношенні яких вони позбавлені батьківських прав?

20. Що таке джерело підвищеної небезпеки? Які види діяльності можна віднести до джерел підвищеної небезпеки?

21. Які необхідні умови для виникнення зобов'язань щодо відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки?

22. Хто вважається суб’єктом відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки?

23. Які особливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки?

24. В чому полягає особливість відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами?

25. В чому полягає право зворотної вимоги до винної особи у зобов’язаннях з відшкодування шкоди?

26. Хто може бути суб'єктом зобов'язання з відшкодування шкоди, завданої пошкодженням здоров'я або смертю особи?

27. Як обчислюється втрачений заробіток під час відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням здоров'я особи?

28. У чому особливості визначення розміру відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю малолітньої і неповнолітньої особи?

29. Який порядок відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров'ю фізичної особи – підприємця?

30. Які обставини повинні прийматися до уваги під час визначення розміру шкоди, що відшкодовується?

31. У яких випадках допускається зміна розміру шкоди, що відшкодовується?

32. У чому полягає особливість відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)?

33. Хто зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)?

34. Які строки відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)?

35. В чому полягають особливості відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном?

Практичні завдання

 

1. Внаслідок різкого перепаду напруги в електричній мережі була пошкоджена побутова техніка, що належить мешканцям будинку. Зокрема, у громадянина К. вийшли з ладу телевізор, комп'ютер і радіотелефон. Громадянин К. звернувся за юридичною консультацією.

Питання:

1. За правилами якої відповідальності – договірної чи деліктної – повинно здійснюватися відшкодування шкоди, за умови, що все енергопостачання усіх мешканців будинку здійснюється на підставі укладених договорів з обленерго?

2. Хто і на яких підставах буде здійснювати відшкодування громадянину К. за пошкоджені прилади?

 

2. Вночі на Т. здійснили напад двоє невідомих і стали його бити важкими предметами. Втрачаючи свідомість, Т. вдарив одного з них ногою по голові. З часом з'ясувалося, що нападниками були громадяни А. і С. Громадянин А., отримавши удар по голові, через кілька днів помер у лікарні, а С. зник. Кримінальну справу проти Т. було припинено, оскільки він діяв у стані необхідної оборони. Дружина А. звернулася до Т. з позовом про відшкодування шкоди, оскільки вона є непрацездатною.

Питання:

1. Чи повинен громадянин Т. відшкодовувати завдану шкоду?

2. У яких випадках особа повинна відшкодувати шкоду, що завдана у стані необхідної оборони?

3. Чи має право дружина громадянина А. на відшкодування шкоди, якщо вона є непрацездатною?

 

3. Під час сильної грози у місті було повалено кілька старих дерев, одне з яких упало на дорогу і пошкодило автомобіль, якій стояв поруч. Власник автомобіля Т. звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, вказав як відповідача міськвиконком, що, на його думку, неналежним чином виконував обов'язки щодо своєчасного видалення дерев, які засихають.

У відповіді на позов міськвиконком відзначив, що у цій ситуації його вина цілком відсутня, оскільки гроза є природним явищем, яке непідвласне людині, а тому таку ситуацію варто розглядати як непоборну силу, що звільняє міськвиконком від відповідальності.

Питання:

1. Що є підставами, які звільняють від відшкодування завданої шкоди?

2. Чи є в даному випадку провина міськвиконкому?

3. Чи зміниться рішення, якщо буде доведено, що повалило здорові дерева, а міськвиконком напередодні прибрав усі старі дерева?

4. Д., постовий міліціонер міського управління внутрішніх справ, незаконно затримав громадянина В., заподіявши йому тілесні ушкодження, і був за це засуджений. Громадянин В. звернувся до суду з позовом до міського управління, де служив раніше Д., про відшкодування шкоди. Управління відшкодувати шкоду відмовилося і порадило звернутися безпосередньо до заподіювача шкоди Д., так як шкода завдана безпосередньо ним, а в управлінні він більше не працює.

Питання:

1. На якій підстав у даному випадку громадянин В. має право на відшкодування шкоди?

2. Хто з даного виду делікту є заподіювачем шкоди і хто її відшкодовує?

3. На яке відшкодування може розраховувати громадянин В.?

5. У результаті незаконної конфіскації майна його власнику громадянину В. майно було повернуто. Однак, В. відмовився приймати назад холодильник, телевізор і відеоплеєр, мотивуючи це тим, що він був ображений морально, тому вимагає відшкодувати йому моральну шкоду тільки в грошовому еквіваленті.

Питання:

1. Як відшкодовується моральна шкода, що завдана незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування?

2. Чи правомірні вимоги громадянина В.?

3. Яким чином можна задовольнити вимоги В.?

 

6. Душевнохворий К., проникнув у квартиру своєї сусідки С., пошкодив її майно на суму 12500 грн. Громадянка С. звернулася з позовом про стягнення цієї суми з матері душевнохворого К.

У суді було встановлено, що, по-перше, К. не був визнаний судом недієздатним відповідно до закону; по-друге, його мати під час заподіяння сином шкоди була важко хвора і знаходилася на стаціонарному лікуванні у лікарні; по-третє, К. у цей період проживав у родині своєї сестри П.

Питання:

1. Хто є належним відповідачем за позовом громадянки С.?

2. Як відшкодовує шкоду особа, що визнана недієздатною?

3. У якому обсязі повинно бути відшкодована шкода у даному випадку?

7. По необережності 12-літнього І. та 14-літнього С. виникла пожежа, внаслідок якої згоріли чотири приватні гаражи, у тому числі гараж, автомашина та інше майно подружжя В. Під час з'ясування обставин справи було встановлено, що власниця одного із згорілих гаражів громадянка К., їдучи у відпустку, довірила свій гараж, у якому знаходилися кролики, а також зберігався мопед і пальне до нього, неповнолітньому І., щоб він під час її відпустки годував кроликів. Коли І. разом із С. намагалися завести мопед, що належав К., від іскри зайнявся бензин, який був пролитий на підлогу гаража, що і стало причиною пожежі.

Подружжя В. звернулися до суду з позовом до батьків І. та С. про відшкодування завданої шкоди.

Питання:

1. У чому особливості відшкодування шкоди, заподіяної малолітнім і неповнолітнім особами?

2. У чому особливості відшкодування шкоди, завданої декількома особами?

3. Хто буде нести у даному випадку відповідальність за завдану шкоду та у якому обсязі?

8. Під час будівництва залізничного моста проводилися підривні роботи. Унаслідок впливу вибухової хвилі був пошкоджений житловий будинок громадянина К. і були розбиті стекла у будинку громадянина Н. Будинок К. знаходився в аварійному стані і підлягав капітальному ремонту, вартість якого складала 112500 грн. Громадянин Н. оцінив заподіяну шкоду у сумі 10000 грн. Громадяни К. і Н. вимагали від будівельного управління відшкодування майнової шкоди у повному обсязі і моральної шкоди, яку кожен з них оцінив у сумі 25000 грн.

Будівельне управління, що здійснювало підривні роботи, відмовилося від відшкодування шкоди, стверджуючи, що їм були дотримані усі вимоги щодо забезпечення безпеки підривних робіт: вони проводилися на підставі розрахунків (безпечна відстань, потужність вибухової хвилі, конструктивні властивості будинків у небезпечній зоні та ін.), зроблених підрядною будівельною організацією. Саме помилки у цих розрахунках і були причиною заподіяної шкоди.

Питання:

1. Чи має місце у даному випадку виникнення зобов’язань із завдання шкоди?

2. Чи підлягають вимоги громадян К. і Н. задоволенню?

3. Хто є належним відповідачем у цій справі?

9. Громадянин В., керуючи автомобілем, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої громадянин І. отримав каліцтво і був визнаний інвалідом II групи. Було встановлено, що працівник автобази В., скориставшись відсутністю охорони гаража, вночі самовільно взяв машину з гаража, ключі від якої у нього знаходилися за домовленістю з адміністрацією, а в 4 годині ранку здійснив наїзд на І. Останній звернувся з позовом до автобази.

Представник автобази позов не визнав, посилаючись на те, що автомобіль вибув з володіння автобази не по її волі. Суд залучив В. до участі у справі в якості співвідповідача і поклав відповідальність за даною вимогою на громадянина В. і автобазу солідарно.

Питання:

1. Хто повинен відповідати за заподіяну шкоду перед потерпілим І. і в якому обсязі?

2. Чи зміниться рішення, якщо шкода була заподіяна водієм автобази під час робочого дня?

3. В якому випадку шкода відшкодовується солідарно?

10.Громадянин С., повертаючись додому пізно увечері і знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, переходив вулицю на червоне світло у неналежному місці (поза пішохідним переходом), ігноруючи сигнали автомобілів. Громадянин Б., що не мав великого досвіду водіння автомобіля, не зміг вчасно загальмувати через погане освітлення і слизьке покриття дороги і зробив наїзд на громадянина С., заподіяв йому тілесні ушкодження.

Громадянин С. після виходу з лікарні подав позов проти Б. про відшкодування завданої йому шкоди, оцінив свою майнову шкоду у 17500 грн., а моральну шкоду у 50000 грн. Громадянин Б. свою провину визнати відмовився на тієї підставі, що С. виявив грубу необережність, а, крім того, оскільки дорога була слизькою, очевидним була дія непереборної сили – тобто обставини, що виключає його відповідальність.

Питання:

1. Що є підставою завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки?

2. Які обставини можуть визнаватися обставинами непереборної сили?

3. Чи має право громадян С. на відшкодування завданої шкоди?

 

11. У Київський районний суд м. Донецька звернулася громадянка О. з позовом до АТ «Будівельник» про відшкодування шкоди, заподіяної пошкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків. На робочому місці з позивачкою стався нещасний випадок, у результаті чого вона втратила працездатність на 45%. У результаті даного випадку громадянці О. була призначена пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва у розмірі 1355 грн. 45 коп. Середньомісячний заробіток О. за останній рік складав 2845 грн. 50 коп.

Громадянка О. вимагала відшкодувати їй майнову шкоду у сумі 2500 гривень щомісяця у вигляді втраченого заробітку і моральну шкоду у сумі 10 000 гривень.

Питання:

1. Як визначається розмір заробітку, що відшкодовується, втраченого внаслідок пошкодження здоров'я особи, що працювала за трудовим договором?

2. Чи має право громадянка О. на відшкодування моральної шкоди?

3. Чи встановлений законодавцем максимальний розмір відшкодування моральної шкоди у таких випадках?

12. П. придбав у магазині холодильник "Норд". Через сім місяців мотор холодильника згорів, також вогнем була пошкоджена частина кухонного гарнітуру, біля якого стояв холодильник. П. звернувся до заводу-виробника з вимогою відшкодувати йому заподіяну шкоду, оскільки експертиза встановила, що холодильник згорів через наявність заводського дефекту. Завод відмовився задовольнити вимоги П., посилаючись на те, що останній придбав холодильник в магазині, тому і повинен звертатися з вимогами відшкодування до продавця.

Питання:

1. Чи є в даному випадку підстави для відшкодування шкоди?

2. Чи правомірна відповідь заводу у даному випадку?

3. Хто і у якому розмірі повинен відшкодувати завдану громадянинові П. шкоду?