Модуль 8. Зобов'язання щодо надання фінансових послуг. Зобов'язання зі спільної діяльності. Недоговірні зобов'язання

Тема 42. Зобов'язання зі страхування

(4 години)

 

План

1. Соціально-економічна сутність страхування, його правове регулювання. Правила страхування. Основні страхові поняття.

2. Страхові правовідносини (зобов'язання). Особливості суб'єктного складу страхового зобов'язання.

3. Класифікація страхових зобов'язань. Добровільне й обов'язкове страхування.

4. Поняття договору страхування, його елементи, відмежування від інших договорів.

5. Укладання договору страхування.

6. Виконання договору страхування. Підстави відмови від здійснення страхової виплати.

7. Припинення договору страхування. Недійсність договору страхування.

8. Особливості спадкування страхових сум.

 

Нормативно-правові акти

1. Про страхування: Закон України від 7 березня 1996 р. № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18. – Ст. 78.

2. Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: Закон України від 1 липня
2004 р. № 1961-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 1. – Ст. 1.

3. Про затвердження Тимчасового положення про товариство взаємного страхування: постанова Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1997 р. № 132 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 6. – Ст. 64.

4. Про затвердження Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів: постанова Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. № 8 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 1. – Ст. 18.

5. Про затвердження Положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті: постанова Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 р. № 959 // ЗПУ України. – 1996.- № 16.- Ст. 451

6. Про затвердження Порядку та правил проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї: постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 402 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 14. – Ст. 402.

7. Про затвердження Ліцензійних умов провадження страхової діяльності: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 р. № 40 // Офіційний вісник України. – 2003. - № 38. - стор. 173. – ст. 2047

8. Про затвердження Кваліфікаційних вимог до осіб, які здійснюють діяльність з визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (аварійних комісарів): Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 19 травня 2011 р. № 285 // Офіційний вісник України. – 2011. - № 47. - стор. 290. – ст. 1930

9. Про затвердження Порядку реєстрації договорів перестрахування: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 березня 2011 р. № 153 // Офіційний вісник України. – 2011. - № 41. - стор. 157. – ст. 1702

10. Про затвердження Характеристики та класифікаційних ознак видів добровільного страхування: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 9 липня 2010 р. № 565 // Офіційний вісник України. – 2010. - № 90. - стор. 42. – ст. 3186

11. Про затвердження Ліцензійних умов провадження обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 2 грудня 2004 р. № 3178 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 52. – том 2. - стор. 773. – ст. 3487

 

Судова практика

1. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо офіційного тлумачення положень пункту 11 частини першої статті 36 Закону України "Про страхування", пункту 4 частини першої статті 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (справа про повноваження Держфінпослуг щодо нагляду за страховою діяльністю) від 03.12.2008 № 27-рп/2008 // Вісник Конституційного суду України. – 2009. - № 1. - стор. 51

 

Контрольні питання

 

1. Які суб'єкти можуть бути страхувальниками?

2. В яких організаційно-правових формах заборонено створювати страхові організації?

3. Які суб'єкти права можуть виступати засновниками страхових організацій? Чи можуть засновувати страхові організації іноземні суб'єкти на території України?

4. У чому особливість створення страховиків? Які напрямки підприємницької діяльності може здійснювати страхова компанія?

5. Чим відрізняється добровільне страхування від обов'язкового?

6. Які види страхування Ви знаєте?

7. Що може бути об'єктом страхування?

8. У чому різниця між страховим ризиком і страховим випадком?

9. У якій формі необхідно укладати договір страхування?

10. З якого моменту договір страхування набирає сили?

11. Які основні права й обов'язки страхувальника і страховика?

12. Чи можна віднести договір страхування до договору на користь третьої особи?

13. Що таке «перестрахування»?

14. Які обставини можуть бути основою для відмовлення у виплаті страхових сум (страхового відшкодування)?

15. Що є підставою припинення страхового зобов'язання?

16. У чому полягає відмінність цивільно-правового інституту страхування від соціального страхування?

17. З яких підстав може бути змінено (розірвано) договір страхування?

18. Який порядок спадкування страхових сум?

19. Що таке правила страхування, хто їх розробляє, в чому полягає їх значення?

 

Практичні завдання

1. Громадянин К. звернувся до страхової компанії з проханням укласти договір страхування жилого будинку, який належить на праві власності його батькам. Агент страхової компанії відмовив в укладенні даного договору, мотивуючи свою відмову тим, що, оскільки будинок не є приватної власністю К., останній не має стосовно будинку страхового інтересу.

Громадянин К., у свою чергу, стверджував, що, якщо він у договорі зазначений вигодонабувачем, то такий договір повною мірою відповідає вимогам законодавства.

Питання:

1. Що слід розуміти під страховим інтересом? Яке значення має страховий інтерес в укладенні договору страхування?

2. Хто має право укладати договори страхування?

3. Хто такий вигодонабувач за договором страхування? Чи є він стороною зазначеного договору?

4. Які права (обов’язки) набуває вигодонабувач за договором страхування?

5. Чи є правильними доводи громадянина К. у зазначеній ситуації?

 

2. Громадянин С. уклав договір страхування зі страховою компанією про страхування будинку та автомобіля. Через деякий час у зв’язку із стихійним лихом було зруйновано частину будинку та власний автомобіль громадянина С. Він звернувся до страхової компанії з вимогою про відшкодування збитків. Страхова компанія дала згоду тільки на відшкодування збитків у межах суми, що була внесена громадянином страховій компанії.

Громадянин С. не погодився з таким рішенням і звернувся до суду із заявою про виплату заподіяних збитків у повному обсязі. Страхова компанія у відповіді на заяву посилалася на те, що страхові внески громадянином С. були виплачені не повністю, тому відшкодування буде проведено тільки у розмірі внесених громадянином платежів.

Питання:

1. Який договір страхування був укладений громадянином С.? Що є предметом цього договору?

2. Що таке страхові внески?

3. У якому обсязі повинні виплачуватися заподіяні збитки майну громадянина, якщо майно є застрахованим?

4. Чи вірними є доводи страхової компанії у даному випадку?

 

3. Районний суд міста задовольнив позов громадянина Р., стягнув на його користь зі страхової компанії "Авангард" 23915 гривень. При цьому було встановлено, що позивач уклав договір страхування життя з правом одержання щомісяця 25% від внесеної до страхової компанії суми. Оскільки, після закінченні строку страхування відповідач відмовився виплатити обумовлену договором суму, їм і був пред'явлений даний позов.

Відповідач, визнаючи позов частково, посилаючись на те, що після укладання договору були змінені Правила страхування, за якими виплата страхових сум була зменшена з 25% до 15%.

Питання:

1. Який вид договору страхування був укладений? Що є предметом цього договору?

2. Чи мав право страховик в односторонньому порядку змінити розмір виплати страхових сум?

3. Яке значення мають Правила страхування у регулюванні страхових відносин?

4. Чи обґрунтованим є рішення суду?

4. Під час проходження своїм маршрутом міжміського автобуса відбулася аварія, у результаті якої загинув пасажир Ж. На його утриманні знаходилися дружина, інвалід ІІІ групи, і двоє неповнолітніх дітей. Дружина Ж. звернулася до управління міжміських пасажирських перевезень з вимогою про відшкодування шкоди, завданою втратою годувальника. Управління запропонувало громадянці Ж. звернутися до страхової компанії.

У зв'язку з її заявою страхова компанія при розгляді обставин справи з'ясувала, що громадянин Ж., який був направлений у термінове відрядження, прибув на автовокзал за кілька хвилин до відправлення рейсового автобуса і не встиг купити проїзний квиток. Страхова організація відмовила у виплаті страхової суми, мотивуючи свою позицію тим, що громадянин Ж. під час аварії знаходився в автобусі без оплати вартості проїзду і тому не може бути визнаний суб'єктом страхових відносин.

Питання:

1. Чи можна визнати громадянина Ж. суб'єктом страхових правовідносин?

2. Які юридичні факти необхідні для виникнення страхових правовідносин між громадянином Ж. і страховою компанією?

3. Чи правильно обґрунтована відповідь страхової компанії?

4. Чи мала б право дружина Ж. на страхову виплату, якщо б громадянин Ж. мав зі страховою компанією укладений договір страхування життя?

5. У страхову організацію звернувся громадянин М. із заявою про виплату страхової суми у зв'язку з аварією застрахованого автомобіля. Було встановлено, що громадянин М. зі своїм приятелем їхали до Київа. В одному з населених пунктів вони зупинилися, громадянин М. пішов до магазину, а його приятель залишився у машині.

Коли громадянин М. вийшов з магазину, він побачив у 300 м свій розбитий автомобіль. Виявилося, що його приятель вирішив покататися, не впорався з керуванням і зіштовхнувся з трактором, що виїжджав. Провина приятеля М. підтверджується актом про ДТП.

Громадянин М. просить виплатити йому страхову суму і не пред'являє жодних вимог до приятеля, тому що не хоче псувати з ним відносин.

Питання:

1. Що таке страхова сума, страховий випадок, страховий ризик?

2. Чи є в даному випадку підстави для здійснення страхової виплати?

3. В чому полягає право регресної вимоги страхової організації?

4. Чи може страхова компанія пред’являти регресні вимоги до приятеля громадянина М. в даному випадку?

6. За договором страхування майна від 14.05.2011 р. підприємство «Ефект» застрахувало у страховій компанії «Альтком» основні засоби виробництва на суму 208500000 грн. Страхування проводилося на такі випадки: ушкодження вогнем у результаті стихійного лиха, протиправна дія, крадіжка.

26.06.2012 р. застраховане майно було знищено під час пожежі. Було встановлено, що пожежа сталася через незадовільний стан електричної проводки на підприємстві, тому у порушенні кримінальної справи було відмовлено.

Страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з відсутністю у страхувальника інтересу в збереженні майна, оскільки підприємство «Ефект» не є його власником, а лише орендує майно на підставі договору оренди, що містить обов'язок орендаря щодо страхування орендованого майна.

Питання:

1. Що є предметом договору страхування, укладеному між підприємством «Ефект» і страховою компанією «Альтком»? Який договір страхування був укладений?

2. Чи є пожежа, що сталася, підставою для виплати страхового відшкодування підприємству «Ефект»?

3. Чи є факти, вказані страховою компанією, підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування?

4. Чи повинна страхова компанія здійснити страхове відшкодування підприємству «Ефект»?

 

7. Після смерті завідуючої магазином громадянки В. під час ревізії виявлено розтрату матеріальних цінностей на суму 13200 грн. Позов про стягнення коштів у погашення боргу був пред’явлений до дочки померлої як єдиної спадкоємиці громадянки В.

За рішенням суду з доньки В. було стягнуто суму розтрати частково. При вирішенні справи суд виходив із факту, що відповідачка після смерті матері одержала у спадщину 12300 грн., з яких й має погашатися борг, оскільки відповідно до ст. 1231 ЦК України шкода, заподіяна спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями в межах вартості майна, яке було одержано ними у спадщину.

Проте дочка померлої рішення суду оскаржила. В апеляційній скарзі вона вказала, що 8000 грн., які було включено судом до суми спадщини, вона одержала не в порядку спадкування, а на підставі договору страхування, укладеного матір’ю, відповідно до якого вона була призначена вигодонабувачем.

Питання:

1. Яким чином успадковуються страхові суми?

2. Чи можна звернути вимоги щодо погашення боргу на страхову суму у даному випадку?

3. Чи змінилася вказана ситуація, якщо б дочка померлої громадянки В. не була вказана як вигодонабувач за договором страхування?

8. Громадянин Алексин застрахував власний автомобіль, після чого попав у ДТП, порушив правила дорожнього руху. Після аварії він звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхової суми.

Страховик відмовив йому у виплаті страхової суми посилаючись на те, що в даному випадку були навмисні дії страхувальника, які були спрямовані на настання страхового випадку, а тому підстави для виплати страхової суми відсутні.

Питання:

1. Що таке страховий випадок, страхова сума?

2. В яких випадках страховик може відмовити у виплаті страхової суми?

3. Чи є відмова у виплаті страхової суми у даному випадку правомірною?