Тема 41. Договір доручення. Договір комісії. Договір управління майном

(4 години)

План

1. Поняття договору доручення, його відмінність від суміжних договорів.

2. Форма договору доручення. Предмет, сторони, права та обов'язки сторін.

3. Виконання договору доручення. Припинення договору доручення.

4. Поняття договору комісії, його відмінність від суміжних договорів.

5. Предмет, сторони, права та обов'язки сторін за договором комісії.

6. Виконання і припинення договору комісії.

7. Договір управління майном: поняття, суб'єктний склад, права та обов'язки сторін.

8. Виконання і припинення договору управління майном. Відповідальність управителя.

 

Нормативно-правові акти

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р., Глава 31 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 21-22. – Ст. 144 (гл. 31).

2. Про довірчі товариства: Декрет Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 19. – Ст. 207.

3. Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю: Закон України від 19 червня 2003 р. № 978-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 52. – Ст. 377.

4. Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами: затв. наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків України від 13 березня 1995 р. № 37 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0079-95

5. Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди): Закон України від 15 березня 2001р. № 2299-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001.– № 21. – Ст. 103.

6. Про управління об'єктами державної власності: Закон України від 21 вересня 2006 р. № 185-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. - № 46. - ст. 456.

7. Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 296 // Офіційний вісник України. – 2012. - № 30. – стор. 90. – ст. 1105.

 

Судова практика

1. Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. // Судова практика Верховного Суду України у цивільних справах: Офіц. вид. Верхов. Суд України. Упоряд.: А.Г. Ярема; Л.В. Сидорова. За заг. Ред. А.Г. Яреми. – К.: Концерн «Ін Юре», 2007. – 960с. – С. 241-254.

 

Література

1. Витрянский В. Обязательства по доверительному управлению имуществом: существо и характерные признаки // Хозяйство и право. – 2001. – № 10. – С. 25.

2. Дрішлюк А. Агентський договір у цивільному праві України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №3. – С.37-39.

3. Егоров А.В. Предмет договора комиссии // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 5 / Под ред. В.В. Витрянского. – М.: Статут, 2002. – С. 86-146.

4. Красько И. Агентский договор // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. - №10. - С. 30-32.

5. Майданик Р. Довірче управління майновим комплексом державного підприємства (цивільно-правові аспекти) // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №2. – С.14-17.

6. Майданик Р.А. Проблеми довірчих відносин в цивільному праві. – К.: Вид.-полігр. Центр «Київський університет», 2002. – 502 с.

7. Панченко С.И. Договоры комиссии, поручения и агентирования // Налоговый вестник. – 1998. – № 2. – С. 159-162.

8. Скороходов С. Последствия недействительности сделок, совершаемых комиссионером // Хозяйство и право. – 2003. - №1. – С. 50.

9. Смирнов А.И. О перспективах "двойственной" собственности (траста) в России // Правоведение. – 2005. – № 2. – С. 34-61.

10. Васильєва В.А. Цивільно-правове регулювання діяльності з надання посередницьких послуг. – Івано-Франківськ: Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, 2006. – 346 с.

11. Венедиктова І.В. Договір довірчого управління майном в Україні: навч. посіб. – Х.: Консул, 2004. – 216 с.

12. Савченко Б.Г. До питання фідуціарності та правової природи договору управління майном // Держава і право. – 2011. – Вип. 53. – С. 389-395.

13. Полтавський О.В. До питання про фідуціарний характер договірних представницьких відносин // Форум права. – 2012. – № 1. – С. 788–793 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-1/12povdpv.pdf

14. Федорченко Н.В. Загальна характеристика договору доручення // Часопис київського університету права № 3. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 50-57.

15. Мирза С.С. Поняття та юридична характеристика договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 38. – С. 233–237.

16. Мирза С.С. Цивільно-правовий статус управителя та балансоутримувача за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком // Південноукраїнський правничий часопис. – 2008. – № 1. – С. 79–82.

17. Сибіга О.М. Договір комісії за цивільним кодексом України: монографія. – Х.: Право, 2010. – 184 с.

Контрольні питання

 

1. Сформулюйте поняття договору доручення і договори комісії, яка їх правова природа?

2. Чим відрізняється договір доручення від договору комісії за характеристикою?

3. Що є предметом договору доручення і що – предметом договору комісії?

4. Чим відрізняються юридичні дії від фактичних?

5. Хто виступає стороною у договорі комісії і хто – у договорі доручення?

6. Чим відрізняється представництво від договору доручення?

7. Які обов'язки має повірений?

8. Які обов'язки має довіритель?

9. Що таке заступництво, і в якому випадку повірений несе відповідальність за дії заступника, як за свої власні?

10. У яких випадках припиняється договір доручення?

11. Які правові наслідки припинення договору доручення?

12. Які істотні умови договору комісії?

13. У якій формі повинний бути укладений договір комісії?

14. Які основні права й обов'язки комісіонера і комітента?

15. Перелічить випадки, коли комісіонер може відступити від вказівок комітента?

16. У яких випадках комітент і комісіонер можуть відмовитися від договору комісії?

17. Що таке договір субкомісії, і в якому випадку він може укладатися?

18. Розкрийте зміст поняття «делькредере»?

19. Які правові наслідки у випадку смерті фізичної особи чи припинення юридичної особи-комісіонера?

20. Дайте визначення поняття «договір управління майном».

21. Розкрийте юридичну характеристику договору управління майном.

22. Як іменують сторони за договором управління майном?

23. Хто може виступати керуючим за договором управління майном?

24. Які основні права та обов'язки сторін за договором управління майном?

25. Вкажіть істотні умови договору управління майном і розкрийте зміст кожного з них.

26. Чи допускається за договором управління майном передати права управління майном іншій особі (заступнику) і які правові наслідки такої передачі?

27. Яку відповідальність несе керуючий за договором управління майном?

28. У яких випадках припиняється договір управління майном?

Практичні завдання

 

1. Гр-н Соловйов, уклав з гр-ном Ніколаєвим договір і зобов'язався придбати для Ніколаєва будівельні матеріали. Коли будівельні матеріали були придбані, то Ніколаєв відмовився прийняти матеріали і відшкодувати їх вартість Соловйову; свої заперечення він обґрунтовував тим, що матеріали придбані за завищеними цінами. У той же час Соловйов, вимагаючи сплати вартості матеріалів, вказав, що довіреність, яка була видана Ніколаєвим, не містить вказівок із приводу ціни будівельних матеріалів, вона містить лише загальну вказівку на придбання будівельних матеріалів за діючими цінами. Ніколаєв стверджує, що при укладанні договору доручення в усній формі, він обумовив суму, за межі якої не міг вийти Соловйов, купуючи будівельні матеріали. Соловйов звернувся до юридичної консультації.

Питання:

1) Проаналізуйте правовідносини між сторонами, який договір був між ними укладений?

2) Як необхідно розв`язати даний спір? Свою відповідь обґрунтуйте.

 

2. Гр-н Іваненко уклав з агентством нерухомості договір, за яким агентство зобов'язалося підібрати для нього двокімнатну квартиру, розташовану у цегельному будинку у центрі міста. Під час укладання договору сторони обумовили, що Іваненко повинний сплатити послуги агентства під час укладення договору купівлі-продажу квартири у розмірі 5% від вартості квартири. Між Іваненко і власником квартири, що підібрало агентство нерухомості, була укладена угода про завдаток, де була обумовлена ринкова вартість квартири. У той же час, під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири сторони у договорі вказали суму договору, що дорівнювала сумі, зазначеної у довідці БТІ про оціночну вартість квартири, яка була значно нижчою за ринкову вартість квартири. Іваненко сплатив послуги агентства, виходячи із суми нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири. Агентство вимагало доплатити суму винагороди, виходячи із суми, обумовленої в угоді про завдаток.

Питання:

1) Проаналізуйте відносини між сторонами, який договір був укладений між агентством нерухомості та Іваненко?

2) Як вирішити ситуацію? Свою відповідь обґрунтуйте.

 

3. Під час огляду у комісійному магазині стереомагнітофона покупець випадково пошкодив його. Комісіонер знайшов пошкодження лише через кілька днів. Оскільки магнітофон за ціною, погодженою з комітентом, продати не вдалося через пошкодження, магазин знизив ціну і продав магнітофон вдвічі дешевше, ніж було передбачено договором.

Комітент вимагав сплати усієї суми вартості магнітофона, визначеної договором, а також заявив, що комісіонер не вправі претендувати на одержання комісійної винагороди, оскільки не виконав свої обов'язки належним чином. Комісійний магазин виплатив комітентові вартість магнітофона за ціною його фактичної реалізації й удержав комісійну винагороду. Комітент звернувся до суду.

Питання:

1) Хто несе відповідальність за схоронність речі, переданої за договором комісії?

2) Чи підлягають вимоги комітента задоволенню?

3) Надайте юридичний аналіз ситуації. Свою відповідь обґрунтуйте.

 

4. Гр-ка Савенко купила у комісійному магазині хутряну шубу і через деякий час знайшла, що у деяких місцях хутро зіпсоване. У зв'язку з цим, вона звернулася до директора магазина з вимогою прийняти шубу назад і повернути їй гроші чи зменшити покупну ціну. Директор цю вимогу відхилив, посилаючись на те, що куплені в комісійному магазині речі поверненню не підлягають, а ушкодження хутра могли виникнути й у той час, коли шуба знаходилася у Савенко.

Савенко звернулася до суду з позовом. Висновком товарознавчої експертизи було встановлено, що хутро пошкоджене ще до того, як магазин прийняв шубу на комісію. Представник магазина заявив, що, оскільки хутро пошкоджене не з вини магазина, то магазин відповідальності не несе. В якості свідка була допитана колишня власниця шуби, яка наполягала, що під час здачі на комісію шуба ніяких дефектів не мала, і приймальник магазина не знайшов ніяких недоліків.

Питання:

1) Чи повинний був комісійний магазин перевірити якість зданої речі?

2) Чи вправі гр-нка Савенко повернути шубу комісійному магазину?

3) Чи поширюються положення законодавства про захист прав споживачів під час придбання товару у комісійному магазині?

5. Їдучи на роботу за кордон, Петренко передав належне йому майно (квартиру, автомобіль, гараж) в управління на 2 роки своєму другу Солдатову. Договір управління майном був нотаріально посвідчений і зареєстрований, у договорі були обговорені розмір і форма оплати за управління майном. Після закінчення контракту Петренко повернувся додому і з'ясувалося, що автомобіль пошкоджений у результаті ДТП, яке відбулося з вини Солдатова, коли той безпосередньо сам керував автомобілем, а ремонт вимагає значних витрат. Петренко відмовився сплатити Солдатову обумовлену у договорі суму за управління майном. Солдатов звернувся з позовом до суду.

Питання:

1) Хто несе відповідальність за схоронність майна, переданого за договором управління майном?

2) Який суб'єктний склад за договором управління майном?

3) Чи могли сторони у наведеній ситуації укласти договір управління майном?

4) Чи підлягають вимоги Солдатова задоволенню?

5) Яке рішення винесе суд? Свою відповідь обґрунтуйте.

6. ТОВ «Конті» було постійним клієнтом ТОВ «Професіонал», яке періодично здійснював пошук контрагентів і укладав договори поставки від свого імені, але за рахунок ТОВ «Конті» (причому договір на надання посередницьких послуг був укладений терміном на 5 років). ТОВ «Конті» звернулося до ТОВ «Професіонал» про укладання чергового договору поставки, з огляду на те, що укладений між ними посередницький договір ще був у силі. Однак, як стало відомо ТОВ «Професіонал» було реорганізовано шляхом приєднання до ПАТ «Професіонал-Плюс», у якого також основним видом діяльності було надання посередницьких послуг.

ТОВ «Конті» звернулося до ПАТ «Професіонал-Плюс» про виконання зобов'язань за договором з ТОВ «Професіонал». Проте ТОВ «Конті» отримало наступну відповідь: ТОВ «Професіонал» вже не існує, а ПАТ «Професіонал-Плюс» у правовідносинах не перебуває з ТОВ «Конті», тому ніяких зобов'язань виконувати не буде.

Питання:

1) У чому особливість укладання даного договору між ТОВ «Конті» і ТОВ «Професіонал»?

2) На яких підставах можна договір комісії вважати припиненим?

3) Чи є реорганізація – підставою для припинення договору комісії, з огляду на те, що його термін дії ще не сплинув?

4) Які порушення були допущені з боку ПАТ «Професіонал-Плюс»?

5) Яким чином ТОВ «Конті» може вимагати захисту свого порушеного права?

Аргументуйте свою відповідь з посиланнями на норми чинного законодавства.

7. Гр-н Сімонов бажав купити дачу за ціною не більш 200.000 гривень. Не бажаючи шукати самостійно клієнтів, він звернувся за допомогою до ТОВ «Альфа», з яким уклав договір. За цим договором ТОВ «Альфа» зобов'язувався купити дачу за ціною не більш 200.000 гривень від свого імені, але за рахунок гр-на Сімонова (вартість посередницьких послуг 15000 гривень). Як стало відомо з письмового повідомлення, спрямованого ТОВ «Альфа» до гр-на Сімонова, ТОВ «Альфа» придбало дачу за ціною не в 200.000 гривень, а в 250.000 гривень, з наступних причин: ціни на нерухомість підвищуються з кожним днем, місце, у якому придбана дача, є елітним і престижним.

Через два місяці ціни на нерухомість різко впали вдвічі, і тепер таку дачу можна було придбати вдвічі дешевше. У зв'язку з цим гр-н Сімонов звернувся до суду за захистом свого порушеного права, оскільки така істотна умова договору купівлі-продажу як ціна була порушена.

Питання:

1) Назвіть істотні умови договору, укладеного між гр-ном Сімоновым і ТОВ «Альфа»?

2) Які порушення були допущені з боку ТОВ «Альфа», а які з боку гр-на Сімонова (якщо такі мали місце)?

3) Яким чином, якщо це можливо, можна захистити порушене право гр-на Сімонова?

Аргументуйте свою відповідь з посиланнями на норми чинного законодавства.

8. У березні 2011 року на фондовій біржі «Киевская-юа» на продаж були виставлені акції ПАТ «Нафтогазінвест» у кількості 1000 штук за ціною 8900 гривень за акцію.

За договором одна сторона – гр-н Петров-СПД, повинний був за дорученням іншої сторони – ПАТ «Слов'янка» придбати на фондовій біржі акції ПАТ «Нафтогазінвест» у кількості – 1000 штук, причому за ціною не вище, ніж 8000 гривень за одну акцію. (Договір був укладений 15.03.2011 р., терміном на 2 місяці. Також договором було передбачено, що ПАТ «Слов'янка» зобов'язано утриматися від укладання подібного роду договору на виконання таких зобов'язань з іншими особам).

Через 10 днів після укладання договору з гр-ном Петровим генеральний директор ПАТ «Слов'янка» укладає договір з ТОВ «Представник» на придбання на фондовій біржі акцій ПАТ «Нафтогазінвест» у кількості 1000 штук, причому за ціною не вище, ніж 8000 гривень за одну акцію. (Договір був укладений 25.03.2011 р., терміном на 10 днів). ТОВ «Представник» виконує умови договору на покупку акцій 27.03.2011 р., а ПАТ «Слов'янка» приймає усе виконане за угодою.

У квітні 2011 року на фондовій біржі знову на продаж додатково були виставлені акції ПАТ «Нафтогазінвест» у кількості 2000 штук за ціною 4450 гривень за акцію. Гр-н Петров 10.04.2011 р. купує акції у кількості 1000 штук за ціною 4450 гривень за акцію і повідомляє ПАТ «Слов'янка» про виконання своїх зобов'язань і вимагає прийняти акції й сплатити надані послуги. На це була отримана відповідь, що договір між Петровим і ПАТ «Слов'янка» був розірваний в односторонньому порядку.

Гр-н Петров звернувся до суду за відновленням свого порушеного права.

Питання:

1) Який договір був укладений між Петровим і ПАТ «Слов'янка»? У чому особливості даного договору?

2) Які положення даного договору з боку ПАТ «Слов'янка» були порушені?

3) Чи мав право генеральний директор укладати інший договір з ТОВ «Представник», з огляду на те, що він не міг знати про додатковий продаж акцій ПАТ «Нафтогазінвест»?

4) Чи могло ПАТ «Слов`янка» розірвати договір в односторонньому порядку?

5) Яким чином захистити порушені права гр-на Петрова?

Аргументуйте свою відповідь з посиланнями на норми чинного законодавства.