Організація виконання і захист дипломних проектів

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

 

Мета даних методичних указівок – допомогти студентам при виконанні дипломного проектування.

Дипломне проектування є заключним етапом у підготовці фахівців для підприємств і організацій України, які використовують і застосовують у своїй виробничій діяльності автомобільний транспорт. Виконання цієї дипломної роботи дозволяє студентові узагальнити, поглибити і закріпити отримані в процесі навчання знання, застосувати ці знання при рішенні і виконанні конкретних задач. Усі рішення, прийняті при дипломному проектуванні, ставлять за мету підвищення продуктивності аввтомобільних електронних систем і оптимізації вже існуючих, поліпшення якісних і кількісних показників обробки інформації, діагностування, аналіз і прийняття рішень для організації збору.

Належне місце повинно приділяється економічній частині дипломного проектування, аналізу ситуаційних показників, технічних можливостей тих або інших пристроїв і компонентів комп'ютерних систем і мереж, вибору і техніко-економічному обгрунтуванню оптимальних рішень за складовими критеріями, складанню кошторису проекту для впровадження у експлуатацію.

Контроль за виконанням дипломного проектування

 

Перевірка ходу виконання дипломного проектування здійснюється основним керівником проекту. Крім того протягом дипломного проектування головою циклової комісії, зав. відділенням щотижня проводяться перевірки процесу виконання дипломного проекту. Про дати і час проведення таких перевірок студенти сповіщаються керівником дипломного проекту. Студент повинний представити на перевірку матеріали за всіма розділами (усі чернетки і чистовики) і усе виконане студентом до дня перевірки.

Неявка на перевірку без поважних причин розглядається як невиконання графіка дипломного проектування, що, як наслідок, є приводом для рішення про заслуховування студента спеціальною комісією, призначеною головою циклової комісії для оцінки можливостей виконання даним студентом дипломного проекту в призначений термін.

Студент, що не має можливості забезпечити явку на перевірку за поважною причиною, зобов'язаний достроково повідомити про це керівника дипломного проекту, а згодом зобов'язаний з'явитися на перевірку в найближчий термін.

Сутність перевірки полягає в тому, що студент представляє наявні матеріали і характеризує хід виконання роботи, а уповноважені що перевіряють, оцінюють роботу студента. Перевірки забезпечують попередження і неможливість зривів термінів закінчення роботи над дипломним проектом, оцінюють рівень знань студента.

 

 

Захист дипломних проектів

 

У число заходів, пов'язаних із захистом дипломного проекту входять:

· розробка графіка захисту дипломних проектів;

· організація представлення виконаних дипломних проектів цикловії комісії;

· підписання виконаних дипломних проектів головою циклової комісії і зав. відділенням;

· створення Державних екзаменаційних комісій;

· організація рецензування дипломних проектів;

· організація захисту дипломних проектів.

Захист дипломних проектів проводиться на відкритому засіданні ДЕК (Державної екзаменаційної комісії). Студентові надається слово для доповіді на 10-12 хвилин. При цьому можна рекомендувати порядок доповіді, що відповідає порядкові розміщення розділів розрахунково-пояснювальної записки. Варто чітко виділити актуальність і новизну, запропоновану студентом-дипломником, коротко освітити техніко-економічні показники.

Після доповіді члени ДЕК задають студентові питання, що стосуються безпосередньо дипломного проекту. Потім оголошується рецензія, на зауваження якої студент дає пояснення.

Після відповідей на запитання членів ДЕК і зауваження рецензента захист вважається закінченим. Рішення ДЕК про оцінку проекту приймається на закритому засіданні й оголошується після нього керівником ДЕК. Студентові, що захистив дипломний проект, рішенням ДЕК присвоюється кваліфікація техніка з комп’ютерної інженерії зі спеціальності “Обслуговування і ремонт електроустаткування автомобілів і тракторів” і видається диплом. Дипломантові дозволяється, за його бажанням, зробити копію свого дипломного проекту.

 

 

Титульний лист

 

Форма титульного листа повинна відповідати конкретному документові (проектові). Титульний лист не нумерується, але в наскрізну нумерацію сторінок включається.

 

 

Відгук керівника проекту

 

Відгук керівника проекту заповнюється призначеним керівником дипломного проекту для кожного дипломного проекту окремо. У відгуку на дипломний проект указується прізвище, ім'я і по батькові студента, що виконував дипломний проект; код і найменування спеціальності; тема дипломного проекту; обов'язково вказуються обсяг розрахунково-пояснювальної записки і креслень. Керівником дипломного проекту дається висновок про ступінь відповідності виконаного дипломного проекту виданому дипломному завданню на проектування; приводиться коротка характеристика виконання кожного розділу дипломного проекту, а також дається аналіз використання студентом-дипломником останніх досягнень науки і техніки, економічне обґрунтування проектних рішень.

 

 

Рецензія

 

Рецензія на дипломний проект виконується уповноваженим рецензентом дипломного проекту для кожного дипломного проекту окремо. Рецензування студент-дипломник проходить після повного оформлення пояснювальної записки та графічної частини та при наявності відгуку керівника.

 

 

Зміст

 

У змісті структурні елементи документа включають у такій послідовності:

- Анотація;

- Вступ;

- найменування розділів і підрозділів частин (загальної, технологічної, спеціальної), охорони праці та економічної частини;

- Висновок;

- Список літератури;

- Додатки з їх найменуваннями і позначеннями.

Найменування структурних елементів у змісті повинні знаходитися один під одним відповідно до рівня структури. Номера сторінок, на яких розміщається початок елементів, повинні бути розташовані один під одним. Слово «сторінка» або його скорочення не пишуть. Закінчення найменувань елементів відокремлюють від номерів сторінок багато крапками.

 

 

Анотація

 

Анотація – це скорочений виклад змісту документа, що включає етапи проектування та висновки необхідні для первинного ознайомлення з документом.

Анотація повинна містити: відомості про обсяг документа, перелік ключових слів. Ці складові анотації рекомендується відокремлювати один від одного подвійним інтервалом.

Обсяг анотації не повинний перевищувати однієї сторінки.

У відомості про обсяг документа включають: кількість сторінок документа, кількість рисунків, таблиць, джерел інформації (зі списку використаної літератури) і кількість додатків. Форма запису дана в прикладі.

Приклад: Дипломний проект: 80 с., 12 мал., 4 табл., 10 джерел, 4 додатка.

Ключовим словом називається слово або словосполучення з тексту документа, що з погляду інформаційного пошуку несе значеннєве навантаження. Як ключові слова використовуються загальноприйняті науково-технічні терміни.

Перелік ключових слів повинен характеризувати зміст документа, що анотується, і включати від 5 до 15 слів (словосполучень) у називному відмінку, виконаних у рядок через кому прописними буквами. Форма запису дана в прикладі.

Приклад: Ключові слова: Контроллер, ТАХОМЕТР, ЛІЧІЛЬНИК.

Текст анотації повинний відбивати основний зміст документа, включаючи якнайбільше інформації про об'єкт дослідження або розробки.

Текст анотації на пункти не поділяють.

 

Вступ

 

У вступі необхідно дати коротку характеристику сучасного стану наукової (технічної) проблеми чи питання, яким присвячено проект, відзначити актуальність і новизну розроблюваної теми. Історичні довідки, опис раніше опублікованих робіт і загальновідомі положення у вступі не наводяться.

Вступ повинен бути обсягом не більше 1-2 сторінок.

 

 

Висновок

У висновку повинні бути приведені підсумки результатів виконаної роботи і пропозиції з її використання, а також дана оцінка техніко-економічної ефективності наукового результату роботи і її впровадження.

 

 

Список літератури

 

Список літератури – це перелік джерел інформації, які були використані при проектуванні та на які є посилання у тексті.

Бібліографічний опис джерел інформації виконують відповідно до ГОСТ 7.32.

Джерелами інформації є: книги, статті, нормативно-технічні документи, звіти про науково-дослідну роботу, дисертацію, техніко-економічні нормативи і норми, прейскуранти, реферати і рецензії, опубліковані у виді окремих документів, Web-сайти мережі Internet, довідкові диски CD-ROM.

Джерела інформації записують у списку використаної літератури згідно з послідовністю посилань на них у тексті. Посилання на джерела інформації виконують порядковим номером (у квадратних дужках).

 

 

Додатки

 

Ілюстраційний матеріал, таблиці, проміжні математичні докази, формули і розрахунки, текст допоміжного характеру, самостійно випущені конструкторські і технологічні документи можуть бути оформлені як додатки. У тексті документа повинні бути посилання на додатки.

Додатки є продовженням документа і мають наскрізну нумерацію сторінок, загальну з документом. Кожен додаток повинний починатися з нової сторінки.

Додатками можуть бути копії самостійних документів, що не відрізняються від оригіналу. У цьому випадку перед копією варто помістити лист, на якому посередині пишуть слово "ДОДАТОК ___" і його найменування. Сторінки копій нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію.

Усі додатки повинні бути перераховані в змісті. Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4. Допускається використовувати формати A3 за ГОСТ 2.301.

Додатки послідовно позначають великими літерами української абетки, за винятком букв Є, 3, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Допускається позначати додатки буквами латинського алфавіту (у випадку використання всіх букв української абетки), крім I і О.

Літерні позначення привласнюють за абеткою без повторення і, як правило, без пропусків. Наприклад: ДОДАТОК А, ДОДАТОК Б.

При використанні всіх літер обох алфавітів допускається позначати додатки арабськими цифрами після літерного позначення. Наприклад: ДОДАТОК А.1, ДОДАТОК А.2.

Якщо додаток один, його теж позначають ДОДАТОК А.

Слово "ДОДАТОК __" розташовують симетрично текстові.

Додаток повинний мати заголовок, що розташовують під словом "ДОДАТОК __" симетрично текстові, і виконують малими літерами з першої прописної.

Текст кожного додатка може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, що нумерують у межах додатка. Наприклад: А.3. (третій розділ додатка А).

Заголовки розділів і підрозділів у додатках виконують за загальними правилами.

Ілюстрації, таблиці і формули нумерують у межах кожного додатка. Якщо в додатку одна таблиця, рисунок або формула, їх теж нумерують.

Приклади:

1) Рисунок А.1 – перший малюнок додатка A;

2) Таблиця Б.4 – четверта таблиця додатка Б;

3) Формула (Г.5) – п'ята формула додатка Г.

При посиланні в тексті додатків на рисунки, таблиці і формули варто писати: "... на рисунку А.2" або "... на рис. А.2"; "... у таблиці Б.3" або "... у табл. Б.3"; "... за формулою (В.4)";"... у рівнянні (Б.1)". Перерахування, примітки і виноски в тексті додатків оформляють за загальними правилами.

 

Загальні вимоги

 

Текст розрахунково-пояснювальної записки дипломного проекту (далі - текст) – виконують за допомогою комп'ютерного набору або рукописно.

Документ виконують на аркушах паперу для письма формату А4 (297x210) мм за ГОСТ 9327. При необхідності (виконання таблиць, ілюстрацій і додатків) допускається використовувати формат A3 (297x420) мм.

На аркушах повинні бути залишені або обкреслені поля: ліве - не менше 20 мм, праве, нижнє і верхнє, - не менше 5 мм.

Аркуші документа нумерують арабськими цифрами, проставляючи їх у правому нижньому куті аркуша без яких-небудь знаків. Нумерація аркушів повинна бути наскрізною для всього документа. На титульному листі номер не ставлять, але включають його в загальну нумерацію аркушів.

Текст документа виконують на одній стороні аркуша згідно з вимогами СТП-1-04.

Допускається окремі структурні елементи документа виконувати способом, що відрізняється від основного, а також включати сторінки, виконані методом репрографії.

Помилки, описки і графічні неточності, виявлені в процесі виконання документа, допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту.

Текст повинний бути чітким, коротким і не допускати різних тлумачень. Для цього його поділяють на розділи, підрозділи, пункти, підпункти і перерахування.

У тексті повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення і визначення, установлені відповідними стандартами, а при їхній відсутності - загальноприйняті в науково-технічній літературі. Якщо в тексті застосовується специфічна термінологія, то вона повинна бути роз'яснена в переліку умовних позначок.

У тексті не допускається застосовувати:

1) різні науково-технічні терміни, близькі за змістом (синоніми), для того самого поняття;

2) тавтологічні словосполучення (прейскурант цін);

3) техніцизми і професіоналізми, жаргонні технічні вирази;

4) індекси всіх категорій стандартів, технічних умов і інших нормативних документів без їхнього реєстраційного номера. Наприклад: ГОСТ, ДСТУ, ТУ.

Структурні елементи тексту: розділи, підрозділи, пункти, підпункти і перерахування повинні виконуватися відповідно до дійсних вимог.

Елементи тексту: скорочення; числа і знаки; одиниці фізичних величин; формули і рівняння; таблиці; ілюстрації; приклади; примітки; посилання повинні виконуватися відповідно до дійсних вимог.

 

 

Скорочення

 

Слова в тексті, як правило, скорочувати не допускається. Виключення складають скорочення слів і словосполучень, встановлені у відповідних державних стандартах або загальноприйняті в українській мові.

Дозволяється застосовувати скорочення слів і словосполучень, характерні для визначеної галузі або області діяльності (застосування вузькоспеціальних термінів). Записуються такі скорочення одним зі способів: безпосередньо в тексті (у дужках після повного найменування при першому згадуванні), якщо кожне з них повторюється не більше 3-5 разів.

Якщо в тексті приводяться пояснювальні написи, що наносяться безпосередньо на виріб, що виготовляється, (наприклад, на планки, таблички до елементів управління і т.п.), то їх виділяють шрифтом (без лапок), наприклад, ВКЛ., ВІДКЛ., або лапках, якщо напис складається з цифр і (або) знаків. Найменування команд, режимів, сигналів і т.п. у тексті варто виділяти лапками. Наприклад: "Сигнал +27 включений".

Найменування, що складається з декількох слів, при повторному його згадуванні в тексті рекомендується писати в скороченому вигляді. Для цього при згадуванні повного найменування в дужках пишуть "далі" і його прийняте скорочення. Наприклад: Сушильна піч (далі - піч).

Слова maximum і minimum застосовують у скороченому виді тільки для індексів. Наприклад: Umax, Umin. У тексті ці слова варто писати українською: максимальний, мінімальний.

 

 

Числа і знаки в тексті

 

Абстрактні числа до дев'яти пишуть словами, понад дев’яти – цифрами. Числові значення величин з позначенням одиниць фізичних величин і одиниць рахунку необхідно писати цифрами.

Приклади:

1) Відібрані п'ять відрізків для випробування на міцність;

2) Проведено 15 випробувань;

3) Труба довжиною 1 м; масою - 8 кг;

4) Вартість одного метра - 6 грн.

Дробові числа пишуть тільки цифрами у вигляді десяткових дробів, за винятком розмірів у дюймах, що записують простим дробом. Наприклад: 0,5 кг; ¾; 1¼.

Якщо числове значення неможливо виразити у виді десяткового дробу, то його допускається записувати у виді простого дробу в один рядок через косу риску. Наприклад: 5/32; (50А-4С)/(40В+20).

Порядкові числівники пишуть цифрами в супроводі скорочених відмінкових закінчень. Наприклад: 2-а лінія; 5-а графа.

При декількох порядкових числівниках відмінкове закінчення погоджують з останнім з них. Наприклад: 3, 4 і 5-й графіки.

Кількісні числівники пишуть без відмінкових закінчень. Наприклад: У 12 випадках; на 20 аркушах.

Дати пишуть без відмінкових закінчень. Наприклад: 1 травня; 8 березня; 24 вересня, але в 40-х роках; 70-і роки.

При римських цифрах відмінкових закінчень не пишуть. Наприклад: на XXI Олімпійських іграх, XXI сторіччя.

При вказівці обмежувальних норм перед числовими значеннями пишуть слова: "не менше" або "не більше", "від", "до", "понад". Приклад: Товщина покриття не більше 0,2 мм.

При вказівці меж величин рекомендується застосовувати тире або зворот "від - до". Наприклад: Товщина покриття 0,2 - 0,5 мм.

Зворотом "від - до" варто користуватися, якщо в межі величин знаходяться негативні значення. Приклад: Від плюс 8 до мінус 5 °С. Від мінус 6 до мінус 10 °С.

У тексті не допускається застосовувати без числових або буквених значень:

математичні знаки: - (мінус); > (більше); < (менше); ≥ (більше або дорівнює); ≤ (менше або дорівнює); = (дорівнює); ≠ (не дорівнює); 0 (нуль); log (логарифм); sin (синус); cos (косинус) та ін.; знаки: № (номер); % (відсоток); °С (градус Цельсію); d(діаметр) та ін. Знаки №, % і ° при позначенні множини не подвоюються.

 

 

Одиниці фізичних величин

 

У тексті значення одиниць фізичних величин повинні виражатися в одиницях: СІ (основні, додаткові, похідні), десяткових, кратних і дільчих від них, що допускаються до застосування нарівні з одиницями СІ;

Застосування, позначення і написання одиниць фізичних величин повинні відповідати ДСТУ 3651.0, ДСТУ 3651.1 (ГОСТ 8.417).

Застосування в тексті документа різних систем для однієї і тієї ж одиниці фізичної величини не допускається.

 

 

Формули і рівняння

 

Формули розташовують по тексту або окремим рядком. До тексту вписують нескладні формули (залежності).

В окремий рядок поміщають основні формули, застосовувані в роботі при розрахунках і дослідженнях. Їх розташовують симетрично текстові, у якому вони згадуються. В одному рядку можна розташовувати тільки одну формулу.

Вище і нижче кожної формули залишають по одному вільному рядку.

Переносити продовження формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знаки на початку наступного рядка повторюють. При переносі на операції множення застосовують знак (х). Формули, що ідуть одна за одною, розділяють крапкою з комою.

Запис формул виконують машинописним, машинним способом або креслярським шрифтом висотою не менше 2,5 мм. Щільність запису формул повинна бути наближена до щільності основного тексту.

Позначення символів, що входять у формули, повинні відповідати символам, установленим відповідними стандартами.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути приведені безпосередньо під формулою з нового рядка зі словами "де" без двокрапки в тій послідовності, у якій вони приведені у формулі. Після формули перед словом "де" ставиться кома.

Якщо необхідно привести числове значення символу, то його записують після розшифровки. Допускається застосовувати позначення одиниць фізичних величин у поясненнях значень символів.

Не допускається розташовувати розшифрування фізичних величин в одному рядку з формулою, що виражає залежність між величинами.

Літерне позначення одиниць, що входять у добуток, відокремлюють крапкою на середній лінії, як знаком множення.

Рівняння необхідно виконувати за тими ж правилам, що і формули. Усі формули повинні бути пронумеровані в межах розділу або документа.

 

 

Таблиці

 

Для зручності викладу і читання тексту цифрові й інші показники рекомендується оформляти у виді таблиці. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті.

Розміри таблиць вибирають довільно в залежності від матеріалу, що поміщається. Ліворуч, праворуч і знизу їх, як правило, обмежують лініями. Голівка таблиці повинна бути відділена від іншої частини стовщеною лінією. При необхідності – допускається під голівкою таблиці поміщати рядок для нумерації граф арабськими цифрами.

Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм. Горизонтальні і вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, допускається не проводити, якщо їхня відсутність не утрудняє користування таблицею.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається.

Таблицю, у залежності від її розміру, можна поміщати під текстом, у якому вперше дане на неї посилання; на окремій наступній сторінці; у додатку до тексту документа.

Допускається поміщати таблицю уздовж довгої сторони листа.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, її поділяють на частини, поміщаючи одну частину під іншою або переносять на наступну сторінку. У кожній частині повторюють її голівку і боковик або заміняють рядком з номерами граф у першій частині таблиці.

При переносі таблиці на наступну сторінку, у першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять.

Таблиці з невеликою кількістю граф допускається поділяти на частини і поміщати одну частину поруч з іншою, розділяючи їх стовщеною лінією, при цьому голівку таблиці повторюють.

Усі таблиці повинні бути пронумеровані в межах розділу або документа.

 

 

Ілюстрації

 

Для пояснення тексту, що викладається, допускається його ілюструвати графіками, діаграмами, схемами, кресленнями та ін. Для ілюстрації зовнішнього вигляду виробів рекомендується використовувати фотознімки з натури. Ілюстрації, що поміщаються в тексті, іменують рисунками.

Рисунок може мати найменування і пояснювальні дані (під рисунковий текст).

Виконання креслень і схем, що є ілюстраціями, повинне відповідати вимогам стандартів ЄСКД, діаграм і графіків - нормативному документові або ГОСТ 2-109. Написи на рисунках виконують креслярським шрифтом.

Рисунок, як правило, варто поміщати після першого його згадування в тексті. Якщо рисунків у розділі небагато, дозволяється поміщати їх один за одним наприкінці розділу або оформляти у виді додатків.

Якщо після посилання на рисунок йде розгляд матеріалу який ілюструється, то в описі слово "рисунок" пишуть без номера, по типу: "Як видно з рисунка...".

Усі рисунки повинні бути пронумеровані в межах розділу або документа.

 

Приклади і примітки

 

Приклади приводять у тих випадках, коли вони пояснюють зміст тексту документа або сприяють більш короткому його викладові.

Приклади розташовують безпосередньо після тексту, що вимагає пояснення.

Примітки приводять, якщо необхідні пояснення або довідкові дані до змісту тексту, таблиць або ілюстрацій.

Примітки розташовують безпосередньо після тексту, ілюстрації або в таблиці, до яких вони відносяться. Примітки до таблиці поміщають над лінією, що позначає закінчення таблиці.

Примітки друкують через один інтервал при машинописному способі; при машинному - з мінімальним міжрядковим інтервалом.

Слово "Примітка" ("Приклад") виконують з абзацу з прописної букви і не підкреслюють. Після слова "Примітка" ("Приклад") ставлять двокрапку і на тім же рядку з прописної букви приводять текст примітки (приклада). Одну примітку (приклад) не нумерують.

Якщо приміток (прикладів) небагато, їх нумерують арабськими цифрами без крапки. У цьому випадку пишуть слово "Примітки" ("Приклади"), ставлять після нього двокрапку і з нового рядка з абзацу з прописної букви разом з порядковим номером дають текст примітки (приклада).

 

 

Виноски

 

Якщо в тексті або таблиці необхідно пояснити окремі дані, то їх допускається оформляти виносками.

Виноски позначають надрядковими знаками. Знак виноски виконують арабськими цифрами з дужкою і поміщають на рівні верхнього обріза шрифту. Наприклад, "... пристрій для друкує³⁾..."

Допускається замість цифр позначати виноски зірочками (^* ). Застосування більш чотирьох зірочок не допускається.

Знак виноски ставлять безпосередньо після того слова, числа, символу, пропозиції, до якого дається пояснення, а також у самій виносці перед текстом пояснення.

Виноски в тексті розташовують наприкінці сторінки, на якій вони позначені, з абзацу і відокремлюють від тексту короткою тонкою горизонтальною лінією з лівої сторони, а до даних, розташованих у таблиці - наприкінці таблиці над лінією, що позначає закінчення таблиці.

Нумерація виносок - окрема для кожної сторінки.

Текст виноски друкують через один інтервал при машинописному способі, при машинному - з мінімальним міжрядковим інтервалом.

 

 

Посилання

 

Якщо в документі присутні таблиці, ілюстрації, формули, додатки, джерела інформації, то на них повинні бути посилання в тексті.

Посилання можуть бути дані на розділи, підрозділи і пункти даного документа, а також на інші документи.

При посиланні на розділ, підрозділ, перерахування або пункт даного документа варто писати: "... відповідно до розділу 3..."; "... відповідно до підрозділу 3.1..."; "... відповідно до пункту 4.2.2..."; "... зазначеного в перерахуванні 2)...".

Посилання на таблиці, ілюстрації, формули і додатки дають по типу:

-"... приведені в таблиці 2.4" або "...приведені в табл. 2.4";

-"... дані в таблиці 6.1" або "... дані в табл. 6.1";

-"... відповідно до рисунка 3.2..." або "... з рис. 3.2...";

-"... показано на малюнку 3.4" або "... показане на мал. 3.4"

- "... у формулі (2.1)"; "... як видно з формули (2.1)...";

-"... дані в додатку А"; "... приведені в додатку Б".

При повторних посиланнях пишуть:

-"... дивися таблицю 6.1" або "... див. табл. 6.1";

-"... дивися рисунок 2.4" або "... див. рис. 2.4";

-"... дивися формулу (2.1)" або "... див. формулу (2.1)";

-"... дивися додаток А" або "... див. додаток А".

Посилання на джерела інформації вказують по тексту викладу порядковими номерами в квадратних або косих дужках по типу: "... у роботах [3,4]...";"... [5, с.18]..."; "... [7, таблиця 34, с.98]".

Порядковий номер джерела привласнюють згідно з послідовністю появи посилання на нього в тексті. При повторних посиланнях на те ж джерело, його номер повторюють.

При посиланнях у тексті на стандарти і технічні умови допускається вказувати тільки їхнє позначення без року утвердження. При посиланнях на інші документи необхідно вказувати також їхнє найменування.

Посилання на застосовуваний документ дають у цілому або на його розділи і додатки. Посилатися на підрозділи і пункти не допускається. При посиланні на розділ або додаток указують їхній номер і найменування. При повторних посиланнях указують тільки номер. Якщо в документі мається кілька видів продукції (марок, моделей, типів), а використовується тільки один, то необхідно вказати позначення цього виду.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ТЕМАТИКА ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ

 

 

1 Проектування дільниці по технічному обслуговуванню електроустаткування автомобіля

2 Проектування дільниці по ремонту та обслуговування генераторів та стартерів

3 Розробка та проектування електросклопідіймача на автомобіль ВАЗ 2109

4 Аналіз та проектування мікропроцесорної системи запалювання на автомобіль ВАЗ 2101

5 Аналіз та розрахунок електростартерного пуску для автомобіля ВАЗ та ГАЗ

6 Проектування та розробка газового обладнання на автомобіль ВАЗ 2106

7 Модернізація системи освітлення та сигналізації автомобіля ВАЗ 2101

8 Проектування та виготовлення демонстраційного стенду цифрового вимірювача палива

9 Проектування та виготовлення демонстраційного стенду склоомивача

10 Проектування станції технічного обслуговування автомобілів

11 Проектування та виготовлення демонстраційного стенду склоочищувача

12 Проектування станції технічного обслуговування інжекторних двигунів

13 Модернізація системи енергозабезпечення автомобіля ВАЗ 2108

14 Проектування та модернізація системи пуску автомобіля АЗЛК 2140

15 Проектування стенду підвищення паливної економічності дизелів

16 Розробка та проектування реального стенду системи освітлення та сигналізації автомобіля ВАЗ 2101

17 Розробка та проектування стенду безконтактної системи запалювання

18 Розробка та проектування стенду по перевірці знань з дисципліни „Електроенергетика та електропостачання автомобілів та тракторів”

19 Розробка та проектування реального діагностичного стенду електрообладнання автомобіля ВАЗ 2101

20 Розробка та проектування блока живлення для діагностичних стендів

21 Розробка стенду перевірки інтерфейсу керування блокуванням замків дверей

22 Аналіз та дослідження навігаційної системи автомобіля BMW 735

23 Аналіз та дослідження роботи а також діагностичного адаптеру

24 Проектування та встановлення сигналізації типу Sherif ZX-900 на автомобіль ВАЗ 2109

25 Проектування та розробка системи кондиціонування повітря на автомобіль ВАЗ 2110

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1 ДСТУ 1.5-93 Державна система стандартизації України. Загальні вимоги до побудови, викладу, оформлення і змісту стандартів;

2 ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення;

3 ДСТУ 3651.0-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви і позначення;

4 ДСТУ 3651.1-97 Метрологія. Одиниці фізичних величин. Похідні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць і позасистемні одиниці. Основні поняття, найменування і позначення;

5 ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам;

6 ГОСТ 2.301-68 ЕСКД. Форматы;

7 ГОСТ 2.304-81 ЕСКД. Шрифты чертежные;

8 ГОСТ 2.321-84 ЕСКД. Обозначения буквенные;

9 ГОСТ 7.1-84 Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления;

10 ГОСТ 7.12-93 Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила;

11 ГОСТ 8.417-81 Государственная система обеспечения единства измерений. Единицы физических величин;

12 ГОСТ 9327-60 Бумага. Потребительские форматы;

13 Р 50-77-88 Рекомендации. ЕСКД. Правила выполнения диаграмм;

14 СТП-1-04. Стандарт підприємства. Правила оформлення проектної та звітної документації.

 

ДОДАТОК А

Приклад листа змісту

 

 

ДОДАТОК Б

 

 

ДОДАТОК В

ДОДАТОК Г

ДОДАТОК Д

ДЛЯ НОТАТОК

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

 

Мета даних методичних указівок – допомогти студентам при виконанні дипломного проектування.

Дипломне проектування є заключним етапом у підготовці фахівців для підприємств і організацій України, які використовують і застосовують у своїй виробничій діяльності автомобільний транспорт. Виконання цієї дипломної роботи дозволяє студентові узагальнити, поглибити і закріпити отримані в процесі навчання знання, застосувати ці знання при рішенні і виконанні конкретних задач. Усі рішення, прийняті при дипломному проектуванні, ставлять за мету підвищення продуктивності аввтомобільних електронних систем і оптимізації вже існуючих, поліпшення якісних і кількісних показників обробки інформації, діагностування, аналіз і прийняття рішень для організації збору.

Належне місце повинно приділяється економічній частині дипломного проектування, аналізу ситуаційних показників, технічних можливостей тих або інших пристроїв і компонентів комп'ютерних систем і мереж, вибору і техніко-економічному обгрунтуванню оптимальних рішень за складовими критеріями, складанню кошторису проекту для впровадження у експлуатацію.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ І ЗАХИСТ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ

 

 

До виконання дипломних проектів допускаються студенти, що успішно виконали навчальний план. Допуск до дипломного проектування оформляється розпорядженням директора технікуму.

 

 

2.1 Організація самостійної роботи студента

 

Після заліку по переддипломній практиці циклова комісія проводить загальні збори студентів, на яких підводяться підсумки переддипломної практики, доводяться до уваги студентів мета і задачі дипломного проектування, обсяг і зміст дипломного проекту, аналізуються окремі частини проекту й оголошується порядок проведення консультацій. На цих зборах кожному студентові оголошується дата захисту і видається відкоректоване за результатами переддипломної практики завдання на дипломний проект. Відразу оголошуються дати і точний час контрольних перевірок ходу виконання дипломного проекту. На зборах повинні бути присутні консультанти з окремих розділів проекту (економіки, охорони праці тощо).

Протягом першого тижня дипломного проектування керівник дипломного проектування спільно зі студентом розробляє календарний графік роботи на весь період проектування з указівкою термінів виконання й обсягів окремих етапів.

Підписаний керівником і студентом графік у двох екземплярах представляється голові циклової комісії на затвердження. Один екземпляр повертається студентові для керівництва в роботі, а другий залишається на відділенні.

Графік повинний складатися з таким розрахунком, щоб остаточний проект із підписами керівника і всіх консультантів міг бути представлений на перегляд керівникові дипломного проектування не пізніше ніж за десять днів до призначеної студентові дати захисту.

Щотижня студент повинний звітувати перед керівником про виконану роботу. Керівник, керуючись календарним планом роботи студента, фіксує ступінь готовності дипломного проекту в процентному співвідношенні до загального обсягу.

Під час зустрічі з керівником студент одержує консультації по розділах проекту рекомендаційного характеру відносно підбору літератури й інших джерел інформації, рекомендації з виконання й оформлення розрахунково-пояснювальної записки, креслень і графіків.