Загальна характеристика обсягу та структури курсових робіт

В основу підготовки курсової роботи покладено загальний підхід та певні рекомендації відповідно до обсягу, структури та змісту.

Обсяг курсової роботи студента, який навчається за ступенем «Бакалавр» складає 25 – 30 сторінок без урахування списку літератури та додатків.

Прийнятною вважається така структура робіт:титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (при необхідності); вступ; основна частина (три розділи та підрозділи); практичні рекомендації (при необхідності); висновки; список використаних джерел; додатки (при необхідності).

Титульний аркуш курсової роботи (додаток В) містить найменування вищого навчального закладу; факультету та кафедри, де вона виконана; повної назви роботи; вид роботи та найменування напряму підготовки; відомості про виконавця, наукового керівника та рецензента (науковий консультант пишеться у разі наявності); місто і рік виконання.

Назву кожного структурного підрозділу друкують з нового рядка в називному відмінку. На титульному аркуші крапок не ставлять (за винятком ініціалів).

Зміст подається на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, практичних рекомендацій (як що вони розроблені), загальних висновків, списку використаної літератури та додатків (як що вони представлені) (додаток Д, Е).

Перелік умовних позначень подається в тому випадку, якщо вжито специфічну термінологію або використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше. Перелік треба друкувати двома колонками в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа – їх детальну розшифровку. Якщо спеціальні терміни (скорочення, символи) вживаються менше трьох разів – розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні і в перелік не включають.

У вступі визначають коло тих питань, які розглядаються у роботі. Вступ подається у наступній послідовності:

· актуальність теми;

· мета роботи;

· завдання роботи;

· об’єкт дослідження;

· предмет дослідження;

· теоретична значущість;

· публікації (у разі їх наявності).

Обсяг вступу не повинен перевищувати 3 – 5 сторінок.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння відомих шляхів розв’язання проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Під час з’ясування мети, завдання, об’єкту та предмета дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою курсової, дипломної та магістерської роботи є системні логічні зв’язки.

Мета роботи це визначення основного питання, на вирішення якого спрямована робота. Назва роботи повинна відображатися у формулюванні мети. Мета роботи пов’язана з остаточним результатом і шляхом його досягнення. Остаточний результат дослідження передбачає вирішення студентами проблемної ситуації, яка відображає суперечність між типовим станом об’єкта дослідження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування. Не слід формувати мету як «Дослідження…», «Вивчання…», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Наприклад, мета роботи – експериментально обґрунтувати методику розвитку швидкісних якостей легкоатлетів на етапі спеціалізованої базової підготовки; або – розробити та апробувати програму комплексної фізичної реабілітації дітей зі сколіозом в умовах спеціалізованого дошкільного закладу.

Завдання роботи. У роботі повинно бути 3 – 4 завдання, які відображають загальну ідею роботи, розкривають певну її частину. Треба враховувати взаємозв’язок завдань, їх логічну послідовність. Кожне завдання повинне знайти своє вирішення та відображення в одному чи двох висновках. Мета дослідження дозволяє визначити завдання роботи, які можуть мати наступні складові:

· вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення суті понять, явищ, процесів, подальше їх вивчення, розробка ознак, рівні функціонування, критерії ефективності, принципи та умови застосування їх в галузі фізичного виховання, фізичної реабілітації та спорту);

· всебічне (якщо необхідно, то й експериментальне) вивчення практики вирішення цієї проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, особливостей передового досвіду: таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження;

· обґрунтування необхідності заходів щодо вирішення цієї проблеми;

· експериментальну перевірку запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль;

· розробка рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (в системі освіти, в спортивних закладах та ін.).

Об’єктом дослідження є сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка є джерелом необхідної для дослідника інформації. Правильне, науково обґрунтоване визначення об’єкта дослідження – це не формальна, а суттєва, змістовна наукова праця, зорієнтована на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті дослідження. Формулювання об’єкта дослідження повинно містити пояснення, у якій галузі знань та діяльності вона здійснюється. Тобто – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчання. Наприклад: система підготовки спортсмена; навчальний процес фізичного виховання в загальноосвітній школі; комплекс фізичної реабілітації дітей-дошкільнят, які хворіють на сколіоз.

Предмет дослідження це суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивчанню в даній роботі, є головними, визначними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт. Наприклад: засоби та методи удосконалення силових здібностей спортсмена; комплекс морфо-функціональних показників кваліфікованих спортсменів.

Теоретична значущість дослідження передбачає одержання відповідей на питання про те, що зроблено на основі попередніх знань.

Основна частина роботи складається з трьох розділів і підрозділів. Перший розділ включає в себе аналіз літературних джерел з визначеної тематики. Літературний огляд як самостійний розділ при написанні курсової роботи студентами, які навчаються за ступенем «Бакалавр» займає більшу частину роботи. На цей розділ відводиться приблизно 35 – 40% загального обсягу тексту.

Другий розділ - «Методи та організація дослідження». Цей розділ займає 3 – 5 сторінок комп’ютерного тексту, кількість підрозділів – два (2.1. Методи дослідження; 2.2. Організація дослідження).

В підрозділі 2.1. «Методи дослідження» необхідно надати перелік та опис методів дослідження. Наприклад: Для вирішення поставлених завдань нами використовувались наступні методи дослідження:

· аналіз та узагальнення літературних джерел;

· опитування (бесіда, анкетування);

· педагогічне спостереження;

· визначення рівня фізичного розвитку (за даними маси, довжини тіла тощо);

· визначення рівня функціонального стану організму спортсмена або пацієнта (за даними функціональної діагностики, фізичної працездатності тощо);

· педагогічний експеримент;

· методи педагогічного тестування;

· методи математичної статистики.

Якщо застосовувалися відомі загальноприйняті методи, то їх детально не описують, а тільки вказують назву методу, його автора і рік публікації, з якої взято відомості.

Застосування нової оригінальної методики вимагає повного опису з малюнками, схемами, формулами тощо. Повністю описується всі власні модифікації, зміни, доповнення до методики інших авторів.

В підрозділі 2.2. «Організація дослідження» описуються всі об’єкти дослідження (кількість, вік, стать, стан фізичного розвитку, стан здоров’я та ін.) і організація дослідження (спортивна організація, школа, дитячий заклад, особливості контрольної та експериментальних груп). Необхідно описати етапи дослідження з указаним терміном та коротким змістом кожного етапу.

В третьому розділі «Аналіз та результати обговорення власних досліджень» кількість підрозділів визначається в залежності від поставлених завдань. При цьому бажано приводити отримані власноруч фактичні результати, представляючи їх в таблицях, графіках, рисунках, проаналізувати та обґрунтувати ці результати.

Практичні рекомендації надаються у разі їх необхідності в залежності від тематики та спрямованості роботи. Вони можуть бути викладені у текстовому форматі, у виді комплексів вправ тощо.

Логічним завершенням написання курсової роботи є висновки. Головна їх мета – підсумувати проведену роботу. Ця заключна частина її повинна містити не тільки кінцеві положення досягнення автора, але і вказувати на подальшу перспективу розвитку досліджень названого питання. У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, які повинні містити формулювання розв’язаних проблем (завдань), їх значення для науки і практики.

Висновки подаються у вигляді окремих конкретних і лаконічних положень. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі подають висновки, які містять основні результати аналітичної та практичної роботи.

Загальна вимога до висновків полягає у тому, що вони повинні бути стислими, чітко сформульованими, відповідати завданням дослідження, мати кінцевий характер та подаватися так, щоб сутність роботи була зрозуміла без читання основного тексту.

Кількість висновків коливається від 3 до 5, в залежності від поставлених завдань та виду наукової роботи (обсягом до 3 – 4 сторінок друкованого тексту).

Список використаних джерел складається на основі робочої картотеки відповідно до обсягу використаних джерел. Складаючи його необхідно дотримуватися вимог державного стандарту. Літературні джерела слід розташовувати в алфавітному порядку авторів та назв праць, спочатку видання українською та російською мовами, потім – іноземними.

Список літератури курсової роботи за ступенем «Бакалавр» повинен складати не менше 25 – 40 джерел, з яких не менше 50% повинні бути видані за останні десять років.

Для повноти курсової роботи до додатків за необхідністю доцільно вносити допоміжні матеріали: проміжні математичні доведення, формули та розрахунки, таблиці допоміжних цифрових даних, допоміжні ілюстрації тощо.

 

 

Види наукових робіт

Курсова робота, як форма науково-дослідної роботи, сприяє вдосконаленню професійної підготовки майбутніх спеціалістів з обраної спеціальності.

В курсовій роботі мають право розглядатися різноманітні питання, пов’язані з особливостями фізичної підготовленості, підготовки, спортивною технікою, тактикою, методикою навчання та тренування, управлінням навчально-тренувальним процесом, фізіологією, педагогікою, психологією спорту.

 

Курсові роботи за змістом можуть бути:

§ теоретичного характеру, які виконуються на основі аналітичного збору літературних даних з обраної теми. Це зобов’язує студентів виявляти вміння аналізувати, практично оцінювати літературні дані і на цій основі робити узагальнення та висновки;

§ емпіричного характеру, які виконуються на основі аналізу передового досвіду роботи фахівців спорту та фізичного виховання, власного досвіду, документів планування, обліку, звітності та методик, які відображають навчальний, тренувальний процес.

§ експериментального характеру, виконуються на основі результатів власних досліджень, а саме мають включати вивчення літературних джерел за визначеною темою, оволодіння методикою проведення наукового дослідження в галузі спорту, вміння самостійно аналізувати, висловлювати результати дослідження, формулювати висновки, проводити педагогічний експеримент і практичні рекомендації.