Міжнародна діяльність України з сертифікації

Програма.

Міжнародна діяльність України з сертифікації. Міжнародна сертифікація харчових продуктів. Система контролю харчових продуктів і продовольчої сировини НАССР. Новий і Глобальний підходи оцінки відповідності. Штрихове кодування товарів.

Література: Л. 1, с. 155-163; Л. 2, с. 152-162.

 

Методичні вказівки. Напрям розвитку української системи сертифікації визначено угодою про партнерство та співпрацю між Україною та Європейським Союзом. Українавходить до Міжнародної системи сертифікації МЕКСЕ та МЕКСБ. УкрСЕПРО визнана більшістю торгівельних партнерів України, про що свідчать двосторонні угоди про співробітництво в галузі стандартизації, метрології та сертифікації, а також угоди про взаємне визнання результатів робіт по оцінці відповідності, що укладені Держспоживстандартом України більш ніж з 20 країнами.

На підприємствах України освоюється система забезпечення безпеки продуктів харчування НАССР – Hazard Analysis and Critical Control Point (Аналіз безпеки і критичні контрольні точки), яка заснована на принципі попередження виникнення потенційних ризиків. Сутність цієї системи полягає у встановленні і контролі параметрів, що впливають на безпеку готової продукції. В розвинутих країнах світу на харчових підприємствах проводиться масштабне впровадження системи НАССР.

Штрихове кодування – це подання даних за допомогою штрихового коду. В Україні з 01.01.2000 р. всі товари, що реалізуються через роздрібну торгівлю, маркіруються, як правило, штрих-кодом ЕАN, найбільш поширеним в міжнародній торгівлі.

Код ЕАN (13-розрядний або 8-розрядний) уявляє собою систему із штрихів і пробілів різної ширини з відповідним позначенням (13 або 8 цифр). Кожній цифрі коду ЕАN відповідає сполучення двох штрихів і пробілів різної товщини.

Штриховий 13-розрядний код ЕАN вміщує:

- код країни, який призначається ЕАN (префікс), Україні привласнений префікс 482;

- код підприємства-виробника;

- код товару, який привласнюється підприємством-виробником;

- контрольну цифру, за допомогою якої визначається правильність цифрового коду (за спеціальними методиками).

Штрихове кодування дозволяє:

1) здійснювати електронний обмін даними про товари між партнерами, прискорюючи їх рух до споживача, а також швидко визначати країну-виробника;

2) споживачеві обрати найбільш якісний товар, так як штриховий код гарантує високу якість не тільки на вітчизняному, але й на міжнародному рівні.

Продукція, яка не має штрихового кодування. не допускається до експорту.

 

Модуль 3. МЕТРОЛОГІЯ

Фізичні величини та їх вимірювання

Програма.

Метрологія – наука про вимірювання. Основні етапи розвитку метрології. Основні поняття та визначення. Види фізичних величин, їх характеристики. Міжнародна система одиниць фізичних величин. Загальні відомості про технічні вимірювання. Первинна обробка результатів вимірювання. Статистичні характеристики фізичної величини, що вимірюється.

Література: Л. 1, с. 8-22, 30-34; Л. 2, с. 10-23, 31-34; Л. 4, с. 4-31; Л. 5, с. 11-71, 242-250, 263.

 

Методичні вказівки.

Метрологія – наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їхньої єдності і необхідної точності. Виміри допомагають пізнавати матеріальний світ і природні закономірності, вони використовуються у всіх сферах діяльності людини.

Сучасна метрологія включає три складові: законодавчу, фундаментальну (наукову, теоретичну) і практичну (прикладну) метрологію.

Законодавча метрологія охоплює сукупність взаємообумовлених норм, вимог і правил, спрямованих на забезпечення метрологічної єдності вимірів, що здобувають правову обов'язкову силу і знаходяться під контролем відповідних органів державної влади.

Фундаментальна метрологія розробляє системи фізичних величин та одиниць їх виміру, створює нові методи вимірювання і займається фундаментальними дослідженнями, пов’язаними з технічними вимірюваннями.

Практична (прикладна) метрологія розробляє питання застосування в різних сферах діяльності результатів фундаментальної метрології.

У розвитку вітчизняної метрології виділяють декілька етапів:

Перший етап (до 1892 р.)охоплює період від стихійного зародження метрологічної діяльності до створення єдиних еталонів. Для цього періоду характерна централізація метрологічної діяльності, участь вчених у роботі міжнародних метрологічних організацій.

Другий етап – Менделєєвський. Він охоплює проміжок часу 1892-1917 р.р. У цей період у Росії, а також в Україні впроваджується метрична система мір. З 1892 р. Депо зразкових мір і ваг очолює Д.І. Менделєєв, який приклав немало зусиль для впровадження метричної системи мір. У 1903 р. Депо перетворено у Головну палату мір і ваг, яка стала однією із перших у світі науково-дослідних установ метрологічного профілю.

Третій етап розвитку метрології охоплює період 1918-1945 рр. і називається нормативним етапом. У цей період створюється норматив­но-технічна документація різного рівня з метрології; вся інформація зосереджується у Головній палаті мір і ваг; здійснюється комплекс заходів щодо створення державної метрологічної служби. Починається впровадження Міжнародної метричної системи мір. Впровадження метричної системи мір було пов'язано з проведенням метричної реформи, яка здійснювалася протягом 9 років.

Четвертий етап розвитку метрології охоплює період з 1945 р. по 1980 р. Цей післявоєнний етап характеризується інтенсивним розвитком метрологічної діяльності. З 1963 р. Міжнародна система одиниць фізичних величин почала впроваджуватися як обов'язкова в усіх галузях науки, техніки та в народному господарстві. У 1967 р. відбувається зародження кваліметрії. Відмінною особливістю четвертого етапу є повсюдне впровадження стандартизації як головної організаційно-правової форми забезпечення єдності вимірювання в країні.

На п'ятому етапі розвитку метрології, який охоплює 1980-1991 рр. приділяється значна увага проблемам вимірювання якості продукції. У цей період розвивається кваліметрія як розділ метрології. Кваліметрія вивчає питання, пов'язані з вимірюванням якості продукції. Метрологічні методи починають впроваджувати і використовувати при управлінні якістю продукції, вимірюванні нефізичних величин.

Шостим етапом розвитку метрології в незалежній Україні є розвиток метрології з 1992 р. Він пов'язаний із створенням національної метрологічної системи, еталонної та вимірювальної бази. Здійснюється удосконалення кваліметрії, зароджується і впроваджується система відповідності продукції (сертифікації). Метрологічна наука спрямована на удосконалення стандартизації й управління якістю продукції в Україні.

Фізична величина – властивість фізичного об’єкту (явища, процесу), що є загальною у якісному відношенні для багатьох фізичних об’єктів.

Фізична величина має якісну і кількісну характеристики. Якісна – це розмірність, кількісна – розмір.

Фізичні величини поділяють на основні і похідні.

Основні величини (кг, м, с та ін.) – не залежать друг від друга, але вони можуть бути основою для встановлення зв’язків з іншими фізичними величинами.

Похідні – фізичні величини, одиниця виміру яких складена з інших одиниць, або може бути отримана по певній формулі, що показує залежність її від інших фізичних величин.

Сукупність основних і похідних одиниць називається системою одиниць фізичних величин. У 1981 р. у СРСР було введене обов’язкове застосування Міжнародної системи одиниць СІ (таблиця 3.1). Вона включає 7 основних, 2 додаткових і 15 похідних одиниць.

 

Таблиця 3.1 – Міжнародна система одиниць СІ

 

Величина	Одиниця
Найменування	Позначення	Найменування	Позначення
Основні одиниці
Довжина	L, l	метр	м
Маса	m	кілограм	кг
Час	T, t	секунда	с
Сила струму	I	Ампер	А
Температура	T, q	Кельвін	К
Кількість речовини	n	моль	моль
Сила світла	J	кандела	кд
Додаткові одиниці
Плоский кут	a, b, g	радіан	рад
Тілесний кут	w, W	стерадіан	ср
Похідні одиниці
Частота	n, f	Герц	Гц
Сила	F, P, Q	Ньютон	Н
Тиск	P	Паскаль	Па
Енергія	E, W	Джоуль	Дж
Потужність	N, P	Ват	Вт
Кількість електрики	Q, q	Кулон	Кл
Напруга електрична	U	Вольт	В
Ємність електрична	C	Фарад	Ф

 

Продовження таблиці 3.1.

Величина	Одиниця
Найменування	Позначення	Найменування	Позначення
Опір електричний	R, r	ом	Ом
Потік світловий	Ф	люмен	лм
Освітленість	E	люкс	лк
Провідність електрична	G	сіменс	См
Потік магнітний	Ф	вебер	Вб
Індукція магнітна	B	тесла	Тл
Індуктивність	L	генрі	Гн

Вимірювання – сукупність операцій, що виконуються за допомогою технічного засобу, який зберігає одиницю величини і дозволяє зіставити з нею вимірювану величину. Отримане значення величини і є результат вимірювання.

Погрішністю називається відхилення результату вимірювання від дійсного значення вимірюваної величини. Для зменшення погрішності виконують багаторазові виміри (не менше трьох).

Основою для вимірювання фізичної величини є шкала вимірювання. Шкала вимірювання – це впорядкована сукупність значень фізичної величини.

Первинна обробка результатів вимірювання включає обчислення таких статистичних характеристик вимірюваної величини – середнього арифметичного (3.1), середнього квадратичного відхилення (3.2), стандартного відхилення середнього (3.3), коефіцієнта варіації V_х (3.4):

 

, (3.1)

 

де х_і – значення фізичної величини, виміряне в і -му вимірі;

n – кількість вимірювань фізичної величини.

. (3.2)

 

. (3.3)

 

. (3.4)

 

Істинне значення фізичної величини буде лежати в інтервалі:

 

, (3.5)

де – гранична помилка вимірювань.

Гранична помилка вимірів з обраною довірчою імовірністю Р (найчастіше приймають рівною 0,95) визначається за формулою:

 

, (3.6)

 

де - критерій Стьюдента, що залежить від кількості вимірів (ступеня волі f = n-1) і значення довірчої імовірності (рівня помилки α = 1-Р). Значення критерію приймається з довідкових таблиць.

Відносна погрішність вимірювань визначається за формулою:

 

. (3.7)

 

Засоби вимірювання

Програма.

Засоби вимірювання, їх види. Метрологічні характеристики технічних засобів вимірювання. Засоби вимірювання, що використовуються для контролю харчових продуктів та продовольчої сировини. Еталони, їх види, перспективи розвитку.