Схема психолого-педагогічної характеристики

СХЕМА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

НА УЧНЯ

Основні аспекти аналізу особистості можуть бути представлені в схемі, якою рекомендується користуватися при зборі матеріалу до характеристики та її написанні.

І. Загальні відомості

Прізвище, ім'я учня, дата народження, клас, загальний фізичний розвиток, стан здоров'я, умови життя і побуту в сім'ї. Стосунки членів сім'ї. Правильність основної лінії виховання.

 

ІІ. Стосунки з колективом і ставлення до школи

1. Загальна характеристика класу (розвиток учнів, вихованість, традиції і вимоги класного колективу).

2. Місце в колективі (чи користується любов'ю, авторитетом, чим це визначається).

3. Ставлення до однокласників (любить їх, байдужий, не любить, чи рахується з думкою колективу, з ким дружить і на чому заснована дружба, чи бувають конфлікти з друзями, в чому їх причина).

4. Чи задоволений своїм місцем в колективі і яке місце хотів би займати?

5. Чи подобається перебування в школі (що особливо цінує в нір)?

6. Ставлення до вихователів і вчителів (чи є контакт, любить, поважає їх).

 

Ш. Навчання

1. Успішність (оцінки що переважають, чи однаково успішний з різних предметів). Рівень знань.

2. Світогляд, начитаність.

3. Розвиток мовлення (його образність, емоційність, запас слів, вміння виразити свою думку письмово чи усно).

4. Інтерес до знань і ставлення до навчання (чи цікаво вчитися, дояких предметів найбільш схильний, як ставиться до оцінки, похвали чи несхвалення вчителів і батьків, основний мотив навчальної діяльності);

5. Здатність до навчання:

- Особливості уваги (ступінь розвитку довільної уваги, її

зосередженість, стихійність, розповсюдженість).

- Осмисленість, сприйняття навчального матеріалу, швидкість осмислення.

- Рівень і характер розвита умисної і осмисленої пам'яті (вчить механічно чи осмислено чи володіє прийомами навмисного запам’ятовування: швидкість і міцність запам'ятовування, а також легкість відтворення, індивідуальні особливості пам 'яті).

- Розвиток мислення (чи розрізнює істотні і другорядні риси

предметів і явищ; який рівень засвоєння загальних і абстрактних

понять: чивміє порівнювати, узагальнювати, робити самостійні

висновки, чи швидко знаходить шлях рішення}.

- Розвиток уяви (багатство відтворюючої і творчої уяви в різних

видах навчальної діяльності}.

6. Старанність в навчальній роботі.

7. Вміння вчитися (дотримання режиму дня; організованість, чи може самостійно працювати над книгою, завчити матеріал, контролювати себе, скласти плани, конспекти і.т.д.).

 

ІV. Праця (уроки праці, суспільно-корисна праця в школі і дома)

1. Становлення до праці (чи поважає або нехтує, чи зацікавлений в суспільній користі своєї праці, чи любить працювати і що саме приваблює учня: процес праці, зроблена річ чи оволодіння певними навичками).

2. Чи має навички і вміння праці, чи легко їх набуває?

3. Чи є звичка до тривалих трудових зусиль?

4. Організованість і дисциплінованість праці?

5. Яким видам праці віддає перевагу?

 

V.Направленість особистості і соціальні здібності

1. Інтереси (перерахувати все, чим цікавиться учень, підкреслити характер інтересів з точки зору їх глибини і активності, якщо учень не просто проявляє цікавість до будь-якої галузі знань і діяльності, але і серйозно займається з нею; відповісти детально, чи любить читати і що читає: художню, науково-популярну чи переважно розважальну літературу).

2. Переконання, мрії, ідеали школяра. Чи спостерігається домінування тих чи інших мотивів в його поведінці?

3. Чи є особливі здібності до якої-небудь діяльності (до музики, малювання, артистичні і т.д.) в чому вони проявляються?

4. Про що мріє і що збирається роботи в майбутньому (відмічати в характеристиці учня, починаючи з VI класу)?

 

VІ. Дисциплінованість

1. Загальна характеристика поведінки (поводиться спокійно, стримано чи проявляє зайву рухливість, непосидючість).

2. Виконання шкільного режиму (дотримується режиму, порушує навмисно, через недбалість; не встигає вкластися у відведений час і т.д.).

3. Виконання вимог дорослих (з бажанням чи ні, примусово, часто відмовляється виконувати їх і які саме). Відмітити найбільші типові порушення дисципліни.

 

 

Обробка результатів.

Мета обробки результатів – визначення зв’язку між ранговими оцінками рис особистості, які входять в уявлення “Я-ідеальне” і “Я-реальне” Міра зв’язку встановлюється за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Ч. Спірмена. Оцінки від 1 до 20 пропонованих рис в обох рядах приймаються за їхні ранги. Різниця рангів, що визначають місце тієї чи іншої риси особистості, дає можливість вирахувати Коефіцієнт за формулою:

де: n – число запропонованих рис особистості (n = 20),

d - різниця номерів рангів.

Щоб вирахувати коефіцієнт, потрібно спочатку вирахувати на бланку, в спеціально відведеній колонці, різницю, рангів (d) за кожною запропонованою рисою. Потім кожне одержане значення різниці рангів (d) підносять до квадрата і пишуть результат на бланку в колонці (d²) додають суму вносять у формулу.

Коли кількість рис дорівнює 20, то формула має спрощений вигляд:

г = 1-0,00075xSd².

коефіцієнт рангової кореляції (г) може бути в межах від –1 до +1. Коли одержаний коефіцієнт не менше –0,37 і не більше +0,37 (при p = 0,05), то це вказує на слабкий незначний зв’язок (або на те, що його немає) ___ уявленнями людина про риси свого ідеалу і про свої реальні риси. Таким показник може бути отримано через недотримання досліджуваним інструкції. Та якщо інструкція виконувалася, то подібний зв’язок означає нечітке і недиференційоване уявлення людини свого ідеального “Я” і “Я реального”.

Значення коефіцієнта кореляції від +0,38 до +1 засвідчує наявність позитивного зв’язку між “Я-ідеальним” і “Я-реальним”. Якщо з’ясовано позитивний зв’язок між “Я-ідеальним” і “Я-реальним” то величина коефіцієнта засвідчує завищення самооцінки. При цьому, якщо значення перебуває в інтервалі від –0,38 до –1 засвідчує значущий негативний зв’язок між “Я-ідеальним” і “Я-реальним”. Він відображає невідповідність або розбіжність уявлення людини про те, якою їй потрібно бути, і те, якою вона є за її уявленнями насправді. Цю невідповідність пропонується інтерпретувати як занижену самооцінку. Чим ближче коефіцієнт до –1, тим більший ступінь невідповідальності.

 

Потреба в досягненні.

Тест – опитувальник спрямований на вивчення потреби в досягненні успіху у будь-якій діяльності, орієнтації людини на успіх.

Інструкція: зараз вам зачитають ряд положень. Якщо ви з ними згодні, то поряд з номером питання напишіть “так”, а якщо не згодні “ ні”.

Положення опитувальника:

1. Думаю, що успіх в житті залежить скоріше від випадку, ніж від розрахунку.

2. Якщо я втрачу любиме заняття, то життя для мене втратить сенс.

3. Для мене в будь-якій справі важливе її виконання, а не кінцевий результат

4. Вважаю, що люди більше страждають від невдач в діяльності, ніж від поганих взаємовідносин із близькими.

5. На мою думку, більшість живе далекими, а не близькими цілями

6. В житті у мене було більше успіхів, ніж невдач.

7. Емоційні люди мені подобаються більше, ніж діяльні.

8. Навіть в звичайній роботі я намагаюсь удосконалювати окремі елементи.

9. Захоплений думками про успіх я можу забути про обережність.

10. Мої рідні вважають мене лінивою людиною.

11. Думаю, що в моїх невдачах більше винні обставини, ніж я сам.

12. Мої батьки дуже строго контролюють мене.

13. Терпіння в мене більше, ніж здібностей.

14. Лінь, а не сумніви в успіхах, примушують мене часто відмовлятись від своїх намірів.

15. Думаю, що я впевнена в собі людина.

16. Заради успіху я можу ризикнути, якщо навіть шанси не на мою користь.

17. Я нестаранна людина.

18. Коли все йде гаразд, моя енергія підсилюється.

19. Як би я був журналістом, я писав би скоріше про оригінальні винаходи людей, ніж про пригоди.

20. Мої рідні, як правило, не поділяють моїх планів.

21. Рівень моїх вимог у житті нижче, ніж у моїх однолітків.

22. Мені здається, що впертості у мене більше, ніж здібностей.

23. Я зміг би досягти більшого, звільнившись від поточних справ.

Обробка результатів

За кожну відповідь ставиться 1 бал:

- за відповіді “так” 2, 6-8, 14, 16, 18,19,21-23;

- за відповіді “ні” 1, 3-5, 9-13, 15, 17, 20.

Потреба в досягненнях (ПД) дорівнює сумі балів “так” + “ні”.

Таким чином, оцінювальна шкала – від 0 до 23 балів. Чим більше балів у сумі набирає учень, тим більшій мірі у нього виражена потреба в досягнення успіху.

Основні питання для складання характеристики класу

І. Загальні відомості про клас: кількість учнів, дівчат, хлопців.

 

ІІ. Соціально-психологічні особливості учнів.

1. Соціометричний статус (на основі даних соціометрії): лідери, товариші, ізольовані, зневажені. Як здійснюється опора на лідерів.

2. Ставлення до громадського життя, участь у справах класу, школи окремих учнів, класу в цілому.

3. Участь у гуртковій роботі.

4. Ставлення до вчителів. Особливості проведення роботи з батьками, їхнє ставлення до школи.

5. Рівень учнівського врядування, органи врядування. Організаторські здібності учнів класу, спілкування в класі.

6. Рівень вихованості учнів класу.

 

ІІІ. Особистісні риси учнів класу.

1. Мотиваційне середовище: інтереси, ідеали, переконання.

2. Самосвідомість: прагнення, самооцінка.

3. Індивідуально-типологічні особливості школярів: особливості темпераменту, моральні якості.

4. Особливості психологічного стану деяких учнів.

 

IV. Пізнавальні особливості учнів класу.

1. Особливості сприйняття, пам’яті, уваги, мислення, уяви.

2. Рівень інтелектуального розвитку.

 

V. Участь батьків у житті класу, школи.

 

VI. Педагогічні висновки. Завдання, на виконання яких має спрямовуватися робота з класним колективом (формулюється з огляду на характеристику класу).

І. 1.Соціометричне дослідження класу (групи)

Учні класу повинні вибрати трьох членів свої групи для будь-якої спеціальної діяльності (праці, відпочинку і т.д.), студенту-практиканту здають окремі аркуші, на яких написано чотири прізвища. Зверху праворуч записане прізвище того, хто робив вибір. Нижче – прізвища тих, кого вибрали.

Результати опитування треба занести до соціоматриці. Соціоматриця повинна містити стільки порядкових номерів, скільки учнів у класі.

№ п/п

Прізвище (хто вибирає)

Кого вибирають

…

Σ

+

+

+

……………………..

……………………..

Всього виборів

Всього взаємовиборів

 

Треба заштрихувати діагональ, яка йде з лівого верхнього кута до правого нижнього.

Соціоматриця – це таблиця, яка графічно зображує вибори учнів за допомогою умовних позначок (+).

В кожному рядку проти номерів учнів, обраних конкретним учнем, ставиться знак “+“ (наприклад учень №1 обрав учнів за №№ 4, 10, 25; тому знаки “+“ ставляться на перехресті першого рядка і стовпчиків №№ 4, 10, 25).

Якщо учні обрали один одного (наприклад, № 1 вибрав № 4, а № 4 вибрав № 1), то це буде взаємовибір. Ці вибори треба виділити (обвести кружечком).

Після того, як у соціоматрицю будуть занесені всі дані, треба підрахувати загальну кількість виборів в кожному вертикальному стовпчику і записати до відповідної графи. Потім треба підрахувати загальну кількість взаємовиборів в кожному стовпчику і записати до відповідної графи.

Далі будується соціограма (досить велика, щоб було зручно з нею працювати). Соціограма – це чотири концентричних кола, розділені вертикальною лінією на дві частини (розподіл за статевою ознакою).

 

 

- дівчата - хлопці

 

 

 

В цих колах треба розташувати всі номери учнів класу (використовуючи умовні позначки). В першому колі (центральному) зображуємо тих, хто має найбільшу кількість виборів (це так звані “лідери“ або “соціометричні зірки“). Вони мають виборів в два рази більше середньої кількості. Друге коло – “переважаючі“ або “наближені“, які мають середню кількість виборів. Третє коло – “зневажені“ або “відсунуті“ – кількість виборів менша за середню. Четверте коло – “ізольовані“ або “неприйняті“ – не отримали жодного вибору.

Коли всі номери учнів з умовними позначками (або) будуть розташовані в залежності від кількості виборів у відповідних колах, треба поєднати штрихованою лінією осіб, які знаходяться у виборі. Взаємовибір позначається безперервною лінією, що з’єднує два відповідні номери.

Обробка отриманих даних

Кількість виборів, отриманих кожним учнем, характеризує його положення в системі міжособистісних відносин, тобто визначає його соціометричний статус.

Він обчислюється за формулою:

- сума індивідуальних виборів

n – кількість членів групи

Крім того, можна обчислити індекс групової згуртованості. Він знаходиться за формулою:

- сума взаємовиборів усієї групи

n – кількість членів групи.

 

Обробка даних

1.Вирахувати кількість виборів кожної особистісної якості.

2.Вирахувати ступінь ціннісно-орієнтаційної єдності за формулою

С = , де

К – сума всіх виборів за п’ятьма якостями, що набрали найбільшу кількість
балів

М – сума всіх балів за останніми особистісними якостями /35-5/;

N – кількість піддослідних, яка приймала участь у досліді.

3.Оцінити величину ціннісно-орієнтаційної єдності /ЦОЄ/ у відповідності з наступними показниками:

С >0,5 – високий показник, групу можна вважати колективом з високим рівнем розвитку;

0,3 < С < 0,5 – середній рівень розвитку групи;

С < 0,3 – низький рівень розвитку групи;

4.Визначити, з якою групою якостей піддослідні пов’язують успіх сумісної діяльності. Для цього наводиться таблиця, у якій перераховані групи якостей, їх номери та кількісне їх виявлення.

Таблиця.

Група якостей	Номера	Сума	%
1.Ставлення до навчання 2.Стиль поведінки і діяльності 3.Знання 4.Якість розуму 5.Навчально-організаторські вміння 6.Ставлення до товаришів 7.Ставлення до себе	1,6,16,18,25 3,7,9,12,27 2,5,14,21,32 4,20,30,24,34 8,13,15,22,26   11,17,23,29,33 10,19,28,31,35

 

Необхідно вирахувати загальну частоту прояву переваги кожної групи якостей у %. Згідно з якісними і кількісними характеристиками вибору учнів сформулюйте стратегію роботи з дитячим колективом класу.

З цією метою співвіднесіть рівень розвитку даної групи /класу/ - /С/ - і тих переважаючих груп особистісних якостей, які характерні для учнів даного класу. У відповідності з цим, орієнтуючись на особливості групи /класу/, запропонуйте шляхи розвитку /корекції/ даного класного колективу.

СХЕМА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

НА УЧНЯ

Основні аспекти аналізу особистості можуть бути представлені в схемі, якою рекомендується користуватися при зборі матеріалу до характеристики та її написанні.

І. Загальні відомості

Прізвище, ім'я учня, дата народження, клас, загальний фізичний розвиток, стан здоров'я, умови життя і побуту в сім'ї. Стосунки членів сім'ї. Правильність основної лінії виховання.