Організація енергетичного господарства.

Основне призначення енергетичного господарства підприємства - це безперебійне забезпечення виробництва всіма видами енергії при дотриманні техніки безпеки, а також виконанні вимог до якості й економічності енергоресурсів. Основними видами енергії є:

Ø електрична;

Ø теплова й хімічна енергія твердого, рідкого й газоподібного палива;

Ø теплова енергія пари й гарячої води;

Ø механічна енергія.

Відповідно до енергоресурсів ставляться:

Ø електричний струм;

Ø натуральне паливо;

Ø пара різних параметрів;

Ø стиснене повітря різного тиску;

Ø природний і зріджений газ;

Ø гаряча вода й конденсат;

Ø вода під пором.

Різноманітні види ресурсів використовуються на підприємстві як рухова чинність, у технологічних процесах, для опалення, висвітлення, вентиляції й господарсько-побутових потреб. Вибір найбільш економічних енергоресурсів повинен здійснюватися на основі комплексного рішення питань енергетики, технології, організації виробництва й економіки шляхом порівняльного аналізу питомих видатків технологічного палива й енергії, а також одноразових витрат на розробку й впровадження заходів щодо зниження норм.

Споживані підприємством енергоресурси можуть здобуватися з боку, як покупні, і вироблятися власними чинностями (тобто на заводській електростанції може вироблятися електрика, у котельнях - пар і вода, на газогенераторних станціях - генераторний газ).

До складу енергогосподарства великого промислового підприємства входять:

-електростанція або електросиловий цех, куди входять понижувальні підстанції й електродвигуни;

-тепловий цех, що включає котельню, теплові мережі заводу й систему водопостачання;

-газовий цех, що складається з газогенераторної мережі, кисневої й ацетиленової станції, холодильної установки й промислової вентиляції;

-слабкострумовий цех, що включає АТС, комутаторні установки, зарядні станції й акумуляторне господарство;

-електроремонтний цех, що виконує ремонтні роботи електроустаткування й електромоторів.

Керівництво енергетичним господарством на великому підприємстві здійснює головний енергетик, у якого перебуває в підпорядкуванні керування головного енергетика; на середнім підприємстві - відділ головного енергетика, на малому - энергомеханический відділ на чолі з головним механіком.

Основою раціональної організації енергогосподарства є правильне планування виробництва й споживання енергоресурсів із застосуванням балансових методів. Вони дозволяють розраховувати потреба підприємства в різних видах енергії й паливі, виходячи з обсягів виробництва й прогресивних норм, а також визначити найбільш раціональні джерела покриття цієї потреби. Енергетичні баланси ставляться до групи матеріальних балансів. Робоча форма балансу побудована по виробничо-територіальній і цільовій ознаці (статті балансу групуються по ділянках виробництва й по напрямках використання енергії (у ній також виділяються втрати енергії в мережах підприємства)).

Складання балансу починається з його видаткової частини.

Спочатку розраховується потреба у всіх видах енергії й палива, основного й допоміжного виробництва, а також видаток на опалення, вентиляцію, висвітлення, господарсько-побутові й невиробничі потреби, потім визначаються нормативні величини втрат енергії в мережах і сумарній потребі підприємства по видах ресурсів. На цій основі складаються річні графіки навантаження підприємства по видах енергоресурсів.

Розробка прибуткової частини балансу включає:

- визначення виробничих потужностей своїх установок, що генерують, і можливості одержання палива з боку;

- проектування режимів роботи своїх установок, що генерують, і визначення графіків їхнього завантаження;

- визначення розміру покриття потреб за рахунок власного виробництва, одержання з боку й використання вторинних енергоресурсів;

- визначення кількості енергії, що може бути відпущена на сторону.

Далі розробляються енергетичні баланси установок, що генерують, підприємства й розраховуються техніко-економічні показники їхньої роботи. Баланс палива складається по окремих його видах і маркам.

Для складання звітних енергобалансів необхідний диференційований і точний облік видатку палива й енергоресурсів.

Техніко-економічні показники енергогосподарства підрозділяються на дві групи:

1). По економічності виробництва енергії;

- питомий видаток палива на виробництво електроенергії й тепла;

- коефіцієнт корисної дії (КПД) генерування електричної й теплової енергії;

- питомий видаток електроенергії на 1000м.куб. стисненого повітря;

- собівартість одиниці виду енергії.

2). По ефективності використання енергії:

- питомий видаток енергії по її видах робіт;

- структура енергобалансів цехів і підприємства в цілому;

- показники енергооснащеності праці.

Основні напрямки вдосконалювання організації енергогосподарства:

- придбання ресурсосберегательного встаткування;

- використання найбільш економічних видів ресурсів;

- удосконалювання схем енергоспоживання;

- удосконалювання (зниження) енергоємності технологій;

- автоматизація виробничих процесів, обліку й контролю використання ресурсів;

- спрощення структури енергогосподарства підприємства;

- ліквідація прямих втрат;

- стимулювання поліпшення використання ресурсів.