Ринкова інфраструктура: загальна характеристика.

У будь-якій системі є передатні ланки. Без них неможливо її існування. Економічній системі є свої сполучні ланки, які в цілому можна назвати економічною інфраструктурою. Ця інфраструктура виступає сполучним елементом у взаєминах між основними суб'єктами економічних відносин - виробниками економічних ресурсів, кінцевих товарів і їхніх безпосередніх споживачів.

Ринкова інфраструктура може бути правильно зрозуміла класифікована тільки на основі макроекономічного підходу. Відповідно до його інфраструктура в ринковій економічній системі не обслуговує, а забезпечує нормальне функціонування всієї економіки.

Характеризуючи ринкову інфраструктуру, варто виходити з того, що на розвиток економіки впливають не тільки об'єктивні, але й суб'єктивні фактори, при цьому роль останніх у сучасних умовах зростає. Тому не можна собі представити інфраструктуру ринкового типу состоящей тільки з упредметнених і неживих елементів.

Щоб підійти до визначення саме ринкової інфраструктури, необхідно виходити з поняття інфраструктури як такий. Уперше термін «інфраструктура» був використаний в економічному аналізі для позначення об'єктів і споруджень, що забезпечують життєздатність збройних сил (початок ХХ століття). Будь-яка складна система (як природна, так і соціальна) певним чином структурована й містить у собі ряд підсистем. Як система в цілому, так, і її окремі підсистеми виконують якусь сукупність субординированных функцій. Функції взагалі - це спосіб відправлення сутності системи або її окремих підсистем. Існує цільова функція всієї системи, що виражає загальну спрямованість її розвитку, і інші важливі функції, що характеризують її існування й розвиток як єдиного цілого. У той же час окремі підсистеми даної системи виконують свої специфічні функції, залежно від ієрархії їхньої взаємодії із системою в цілому й між собою. Система характеризується наявністю своїх об'єктів, суб'єктів і їхні взаємодії, що забезпечує відтворення й розвиток системи.

Із цього погляду інфраструктура в будь-якій соціально-економічній системі-це, насамперед, сукупність елементів, що забезпечують безперебійне функціонування взаємозв'язків об'єктів і суб'єктів даної системи. Із цього визначення випливає, що інфраструктура, як якась підсистема в іншій системі, покликана, по-перше, забезпечити функціонування взаємозв'язків між елементами самої системи, до якої ставляться її об'єкти й суб'єкти. Саме в цьому складається її основна функція, що, мабуть, має пасивний характер. Але обмежитися визнанням цієї обставини не можна. Крім функції, що забезпечує, інфраструктура одночасно виконує регулюючу функцію, певним чином упорядковуючи взаємодію елементів самої системи. Ця функція є активною.

Уперше термін «інфраструктура» був використаний в економічному аналізі для позначення об'єктів і споруджень, що забезпечують життєздатність збройних сил (початок ХХ століття).

В 40-ві роки на Заході під інфраструктурою стали розуміти сукупність галузей, що обслуговують нормальне функціонування матеріального виробництва.

У нашій економічній літературі ця проблема активно розглядалася в 70-ті роки.

Інфраструктура - це обов'язковий компонент будь-якої цілісної економічної системи й підсистеми. Дослівно інфраструктура - це підстава, фундамент, внутрішня будова економічної системи.

Стосовно до ринку як самостійній підсистемі інфраструктура - це сукупність організаційно-правових форм, що опосередковують рух товарів і послуг, акти купівлі-продажу, або сукупність інститутів, систем, підприємств, що обслуговують ринок і виконують певні функції по забезпеченню нормального режиму його функціонування.

У цілому, ринкова інфраструктура з погляду свого походження, або природи, є не що інше, як институционализированная трансакція. Такий підхід випливає з товарно-грошової природи ринкової економіки, що представляє собою потоки товарів, ресурсів і коштів, що безупинно рухаються за посередництвом настільки ж безупинно чинених угод (трансакцій). У свою чергу, трансакції укладаються й виконуються за допомогою цілої системи інститутів, уплетених у тканину економічної системи й представляющих її інфраструктуру. Розвиненій ринковій економіці властива й відповідна мережа інститутів. Звичайно, у принципі, трансакції можуть відбуватися й без використання інститутів. Таке можливо тільки на початкових переходу до ринку, коли відповідний інститут ще не зложився. Але рано або пізно трансакції поступово організуються й закріплюються у відповідних інститутах. Тому ринкова інфраструктура й виступає институционализированной формою трансакцій.

Слід зазначити, що ринкова інфраструктура існує на декількох рівнях. Так, має сенс розмежовувати глобальний і локальний рівні інфраструктури ринку. Глобальна інфраструктура реально існує як би у двох вимірах - світов і національному - і містить у собі ряд локальних ринкових інфраструктур. Це ставиться до обох вимірів.

Якщо розглядати світовий рівень, то тут до складу глобальної ринкової інфраструктури входять як елементи як всі локальні (національні) ринкові інфраструктури окремих країн, відносно відособлені й, що перебувають під юрисдикцією відповідної країни, так і загальносвітові елементи, функціонування яких регламентовано міжнародними договорами й угодами (наприклад,з еть Internet, Міжнародний банк реконструкції й розвитку й т.п.).

Якщо ж для аналізу береться національний рівень, то очевидно, що національна ринкова інфраструктура, будучи локальної стосовно світового, одночасно виступає глобальної в рамках відповідної країни.

Отже, ринкова інфраструктура - це сукупність елементів, що забезпечують безперебійне багаторівневе функціонування господарських взаємозв'язків, взаємодія суб'єктів ринкової економіки й регулюючий рух товарно-грошових потоків. У даному визначенні мова йде про багаторівневе функціонування ринкової інфраструктури, тобто про макро-і мікрорівні. Це дозволяє побачити не тільки розходження традиційного й сучасного підходів у трактуванні інфраструктури, але і їхня спадкоємність.

Інфраструктуру ринкових відносин формують численні інститути, серед яких виділяються брокерські фірми, різні біржі, інвестиційні компанії, банки, лізингові компанії, центри зайнятості, страхові організації й інші.