Бухгалтерський облік у системі наук.

Наука — це динамічна система знань, які розкривають нові яви­ща в суспільстві і природі з метою використання їх у практичній діяльності людей.

Історія розвитку бухгалтерського обліку показує, що він являє собою самостійну галузь наукових знань, яка має певні системоутво­рюючі ознаки і є частиною системи економічних наук.

Бухгалтерський облік є самостійною прикладною економіч­ною наукою і певною галуззю практичної суспільної діяльності.

Вища атестаційна комісія (ВАК) України у класифікації еконо­мічних наук визнала як самостійну науку 08.06.04 "Бухгалтерський облік, аналіз та аудит". Це зумовлено тим, що бухгалтерський облік накопичує, групує і систематизує факти господарської діяльності, є досконалою інформаційною базою управління підприємством. За­стосування методичних прийомів аналізу та аудиту дає змогу за да­ними бухгалтерського обліку розкрити причинно-наслідкові резуль­тати господарської діяльності, активізувати та прогнозувати цю діяльність.

Бухгалтерський облік як наука і практична діяльність тісно по­в'язаний з цілою сукупністю фундаментальних і прикладних дис­циплін.

Теорія обліку передусім спирається на філософію, яка вивчає найбільш загальні закони розвитку суспільства і пізнання. Ці зако­ни визначають розвиток теорії і практики бухгалтерського обліку, для яких важливе значення мають такі розділи філософії, як онто­логія та гносеологія.

Бухгалтерський облік спирається на широку законодавчу базу, яка регулює діяльність підприємства. Правова регламентація роз­глядається не тільки як метод, а і як принцип управління. Тому юридичні науки, правові дисципліни формують правове поле бух­галтерського обліку підприємств, організацій і установ.

Бухгалтерський облік тісно пов'язаний з економічною теорією і прикладними економіками, які вивчають різні фази відтворення: ииробництво — обмін — розп0Д№2ж©поживання та такі економічні категорії, як виробничі ресурси, ціна, гроші, товар, прибуток. Разом з тим, економічна теорія є методологічною базою інших економічних наук, зокрема мікро- та макроекономіки, економічної статистики, фінансів, менеджменту і маркетингу.

Бухгалтерський облік як функція управління тісно пов'язаний із плануванням, аналізом, контролем і регулюванням.

Планування і прогнозування використовують облікову інфор­мацію для складання планів і прогнозів і контролю їх виконання, таким чином, між обліком і плануванням мають місце прямі та зворотні зв'язки.

Аналіз є проміжним етапом процесу управління між збором інформації і прийняттям рішень щодо оперативного регулювання виробництва і планування господарської діяльності економічних суб'єктів. Аналіз вимагає знання методів та прийомів, що дає мож­ливість розкрити внутрішню природу об'єкта, його взаємозв'язки і напрями розвитку.

Контроль дає змогу здійснювати важливу функцію обліку щодо контролю господарської діяльності та майна підприємства, дотри­мання чинного законодавства та умов укладених угод, доцільності та ефективності господарської діяльності. Контроль може здійсню­ватися через ревізію й аудит, судово-бухгалтерську експертизу.

Регулювання виступає важливим елементом постановки цілей, визначення шляхів їх досягнення і вибору оптимальних варіантів вирішення та найкращої альтернативи. Багатовекторний підхід до бізнесу визначає основні важелі регулювання: економічні, правові, податкові тощо.

Математика в сучасних умовах автоматизації обліково-аналі­тичних робіт відіграє важливу роль в алгоритмізації облікового про­цесу, моделюванні господарських процесів, розробці й використанні економіко-математичних методів аналізу. Теорія ймовірностей і математична статистика дають змогу виміряти ступінь відповідності облікових даних реальному стану речей, оцінити ймовірність поми­лок, що виникають при реєстрації фактів, використати науково об­ґрунтовані статистичні методи зведення та групування, вибіркових обстежень.

Соціологія, психологія та етика — це блок дисциплін, які дають можливість формувати суспільний імідж та авторитет професії бух­галтера, забезпечувати узгодженість його особистої поведінки та міри відповідальності, об'єктивно властивої представникам цієї професії.

Етичні норми встановлюють моральні критерії, якими повинен ке­руватися і яких зобов'язаний дотримуватися кожен бухгалтер під час здійснення своєї професійної діяльності.

Взаємозв'язок бухгалтерського обліку як науки і практики з інши­ми науками представлено на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Взаємозв'язок бухгалтерського обліку з іншими науками/

Бухгалтерський облік має свою символіку (рис. 1.4). В 1944 р. відомий французький вчений Жан Батіст Дюмарже (1874—1946), «втор "позитивної" теорії бухгалтерського обліку на відміну від юри­дичної доктрини обліку, створив міжнародний герб бухгалтерів, який складається з трьох фігур: сонця — бухгалтерський облік освіт­лює господарську діяльність; ваг — баланс; кривої Бернуллі, яка симво­лізує те, що облік, який виник одного разу, буде існувати вічно, та девізу: "Наука, довіра, незалежність!"

 

Рис. 1.4. Міжнародний герб бухгалтерів

 

Згідно з Указом Президента України в державі встановлено про­фесійне свято — День бухгалтера, яке відзначається щорічно 16 липня, в день, коли у 1999 р. був прийнятий Закон України "Про бухгал­терський облік та фінансову звітність в Україні". Це свято є свідчен­ням визнання державою незаперечних заслуг і праці понад мільйон­ного корпусу фахівців-бухгалтерів, які наполегливо і професійно роблять вагомий вклад у реформування обліку і статистики — при­ведення національної системи бухгалтерського обліку і звітності у відповідність до потреб ринкової економіки та міжнародних стан­дартів фінансової звітності.