Поняття про аналіз господарської діяльності, історія його становлення й розвитку

Тема 15. Основи обліку та аналізу господарської діяльності підприємства.

План лекції:

 

Поняття про аналіз господарської діяльності, історія його становлення й розвитку

Предмет і об'єкти аналізу господарської діяльності

Утримування й завдання аналізу господарської діяльності

Принципи аналізу господарської діяльності

Поняття та сутність бухгалтерського обліку.

Користувачі бухгалтерської інформації.

Бухгалтерський облік у системі наук.

Література:

1. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. — Минск: 000 «Новое знание», 2000. — 688 с.

2. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. — К.: Знання, 2004. — 447 с.

Нормативні та регулюючі документи

1. Конституція України. Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.

2. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р. № 887-ХІІ.

3. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ.

4. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 966-ХІV.

5. Закон України "Про державну статистику" від 13 липня 2000 р. № 1922-ІІІ.

6. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. № 3125-ХІІ.

 

 

Порівняльна характеристика фінансового і управлінського обліку

 

 

Отже, систему господарського обліку в Україні можна представи­ти за такою схемою (рис. 1.1).

 

 

Рис. 1.1. Система господарського обліку.

 

Тема 15. Основи обліку та аналізу господарської діяльності підприємства.

План лекції:

 

Поняття про аналіз господарської діяльності, історія його становлення й розвитку

Предмет і об'єкти аналізу господарської діяльності

Утримування й завдання аналізу господарської діяльності

Принципи аналізу господарської діяльності

Поняття та сутність бухгалтерського обліку.

Користувачі бухгалтерської інформації.

Бухгалтерський облік у системі наук.

Література:

1. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд., перераб. и доп. — Минск: 000 «Новое знание», 2000. — 688 с.

2. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. — К.: Знання, 2004. — 447 с.

Нормативні та регулюючі документи

1. Конституція України. Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.

2. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р. № 887-ХІІ.

3. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ.

4. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 966-ХІV.

5. Закон України "Про державну статистику" від 13 липня 2000 р. № 1922-ІІІ.

6. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. № 3125-ХІІ.

 

 

Поняття про аналіз господарської діяльності, історія його становлення й розвитку

 

Аналіз і синтез як особливості людського мислення.

Аналіз у широкому й вузькому плані.

Відокремлення економічного аналізу як самостійної науки.

Аналіз на макро- і мікрорівні.

Виникнення, історія, сучасний стан і перспективи розвитку аналізу господарської діяльності.

 

Вивчення явищ природи й громадського життя неможливо без аналізу. Сам термін "аналіз" походить від грецького слова "analyzis", що в перекладі означає "розділяю", "розчленовую". Отже, аналіз у вузькому плані являє собою розчленовування явища або предмета на складові його частини (елементи) для вивчення їх як частин цілого. Таке розчленовування дозволяє заглянути всередину досліджуваного предмета, явища, процесу, зрозуміти його внутрішню сутність, визначити роль кожного елемента в досліджуваному предметі або явищі.

Наприклад, щоб зрозуміти сутність собівартості продукції, необхідно знати не тільки з яких елементів вона складається, але й від чого залежить її величина по кожній статті витрат. Ніж детальніше буде розкладений приріст собівартості по елементах і факторам, тим більше ми будемо знати про це економічне явище й більш ефективно управляти процесом формування собівартості продукції.

Разом з тим потрібно помітити, що численні явища й процеси навколишнього середовища не можуть бути осмислені тільки за допомогою аналізу. Досить часто виникає потреба використання інших способів, що відповідають людському мисленню. Найбільш близький до аналізу в цьому змісті синтез, що виявляє зв'язки й залежності між окремими частинами досліджуваного предмета, з'єднує їх у єдине ціле. Сучасна діалектика виходить із єдності аналізу й синтезу як наукових методів вивчення реальності. Тільки аналіз і синтез у єдності забезпечують наукове вивчення явищ у всебічному діалектичному зв'язку.

Таким чином, під аналізом у широкому плані розуміється способи пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові частини й вивченні їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.

У науці й на практиці застосовуються різні види аналізу: фізичний, хімічний, математичний, статистичний, економічний і ін. Вони відрізняються об'єктами, цілями й методикою дослідження. Економічний аналіз на відміну від фізичн, хімічного й інших ставиться до абстрактно-логічного методу дослідження економічних явищ, де неможливо використовувати ні мікроскопи, ні хімічні реактиви, де те й інше повинна замінити чинність абстракції.

Аналітичні здатності людини виникли й удосконалювалися у зв'язку з об'єктивною необхідністю постійної оцінки своїх дій, учинків в умовах навколишнього середовища. Це завжди спонукало до пошуку найбільш ефективних способів праці, використання ресурсів.

Зі збільшенням чисельності населення, удосконалюванням засобів виробництва, ростами матеріальних і духовних потреб людини аналіз поступово стала найпершою життєвою необхідністю цивілізованого суспільства. Без аналізу сьогодні взагалі неможлива свідома діяльність людей. Характеризуючи історичну границю виникнення аналізу, Ф.Энгельс писав: "Уже розбивання горіха є початок аналізу". З розвитком людського суспільства росте число горіхів, що розбиваються, удосконалюються й способи розбивання. Шириться коло об'єктів аналізу, удосконалюється й він сам.

У результаті свідомої діяльності люди поступово розширювали взаємини із природним середовищем і тим самим збагачували свої подання про різноманітні об'єкти і явища. Поступово знадобився вже досить відособлений вид занять, пов'язаний з аналітичними дослідженнями цих об'єктів і явищ. Так з'явився аналіз у математику, хімії, медицині й інших науках.

Такий же процес відбувався й в економічній діяльності. Розвиток продуктивних чинностей, виробничих відносин, нарощування обсягів виробництва, розширення обміну сприяло виділенню економічного аналізу як самостійної галузі науки.

Сьогодні потрібно відрізняти загальнотеоретичний економічний аналіз, що вивчає економічні явища й процеси на макрорівні (на рівні суспільно-економічної формації, на державному рівні національної економіки і її окремих галузей), і конкретно-економічний аналіз на мікрорівні — аналіз господарської діяльності, що застосовується для вивчення економіки окремих підприємств. Якщо загальнотеоретичний економічний аналіз як науковий підхід значний розвиток одержав у працях економістів ще минулого сторіччя, то аналіз господарської діяльності як наука (спеціальна галузь знань) виділився порівняно недавно.

Становлення АГД обумовлене загальними об'єктивними вимогами й умовами, які властиві виникненню будь-яких нових галузей знань.

По-перше, це задоволення практичної потреби. Вона виникла у зв'язку з розвитком продуктивних чинностей, удосконалюванням виробничих відносин, розширенням масштабів виробництва. Інтуїтивний аналіз, зразкові розрахунки, прикидки в пам'яті, які застосовувалися на кустарних і напівкустарних підприємствах, стали недостатніми в умовах великих виробничих одиниць. Без комплексного всебічного АГД неможливо управляти складними економічними процесами, приймати оптимальні рішення.

По-друге, це пов'язане з розвитком економічної науки взагалі. Як відомо, з розвитком будь-якої науки відбувається диференціація її галузей. Економічний аналіз господарської діяльності сформувався в результаті диференціації суспільних наук. Раніше функції економічного аналізу (коли вони були порівняно не такими вагомими) розглядалися в рамках існуючих у той час таких наукових дисциплін, як балансоведение, бухгалтерський облік, фінанси, статистика. У рамках цих наук з'явилися перші найпростіші способи аналітичного дослідження. Однак для обґрунтування поточних і п'ятирічних планів економічного й соціального розвитку підприємств з'явилася потреби в комплексному всебічному дослідженні діяльності підприємств. Вищезгадані науки вже не могли забезпечити всі запити практики. Виникла необхідність виділення АГД у самостійну галузь знань. Надалі роль економічного аналізу зростала відповідно ціні помилки в господарській діяльності. Інтерес до нього помітно зріс. Почалося більш-менш комплексне аналітичне вивчення виробництва. Аналіз став важливими коштами планового керування економікою підприємства, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

Висвітлюючи історію становлення й розвитку АГД як науки потрібно мати на увазі дві обставини: по-перше, розробку теоретичних питань науки й, по-друге, їхнє практичне використання. Перші спеціальні книги по АГД з'явилися на початку XX ст. Вони були присвячені аналізу балансу й мали явно методичну спрямованість, що можна прийняти за крапку відліку розвитку АГД. В 30-ті роки курс АГД був уведений у програми вузів СРСР. З'явилися перші підручники й допомога з АГД. Їхніми авторами були Н.Р.Вейцман, С.К.Татур, М.И. Баканів і ін. Саме в 30-е роки відбулося становлення АГД як науки, і він став широко застосовуватися на практиці для комплексного системного вивчення економіки підприємств і пошуку резервів збільшення виробництва продукції. За передвоєнні роки з питань економічного аналізу було видано біля трьохсот книг і приблизно шістсот наукових статей.

Під час другої світової війни питання перебудови бухгалтерського обліку, контролю й аналізу господарської діяльності стосовно до запитів воєнного часу знайшли відбиття в працях названих і інших авторів.

Післявоєнний час можна охарактеризувати як період ґрунтовної розробки теоретичних питань аналізу. У цей же час аналіз органічно вписується в практику керування господарством на рівні як підприємства, так і національної економіки. Поступово розробляються самостійні напрямки методології економічного аналізу: порівняльний, техніко-економічний, оперативний, економіко-математичний, функціонально-вартісний і т.д.

Великий внесок у розвиток методології комплексного аналізу господарської діяльності внесли такі вчені-економісти, як М.И.Баканів, А.Д.Шеремет, С.Б.Барнгольц, В.Ф.Палій, И.И.Поклад, П.И.Савичев, И.И.Каракоз, Е.В.Долгополов, М.Ф.Дячків, А.Ш.Маргулис, А.И.Мурах, В.И.Самборский, Н.В.Дембинский, Г.М.Таций, Н.Г.Чумаченко, В.И.Стражев, С.Г.Овсянников, Н.А.Русак, Л.И.Кравченко, Б.И.Майданчик, Р.С.Сайфулин, А.Ф.Аксененко й багато хто інші.

Сучасний стан аналізу можна охарактеризувати як досить ґрунтовно розроблену в теоретичному плані науку. Ряд методик, створених науковцями, використовуються в керуванні виробництвом на різних рівнях. Разом з тим наука перебуває в стані розвитку. Ведуться дослідження в області більше широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяють оптимізувати управлінські рішення. Іде процес впровадження теоретичних досягнень вітчизняної й закордонної науки в практику.

Перспективи розвитку АГД у теоретичному напрямку тісно пов'язані з розвитком суміжних наук, у першу чергу математики, статистики, бухгалтерського обліку й ін. Крім того, розвиток аналізу залежить і від запитів практики. В умовах командно-адміністративної системи керування він не знаходив досить широкого практичного застосування, тому що не були потреби в обґрунтуванні управлінських рішень на місцях, всі рішення виходили зверху.

Що стосується перспектив прикладного характеру, то АГД поступово займе провідне місце в системі керування. Цьому сприяють перетворення, які відбуваються в нашім суспільстві. Удосконалювання економічного механізму через перехід до ринку, конкуренція підприємств і форм власності будуть сприяти підвищенню зацікавленості в цій науці.