Тема 31. Будова статевих органів 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 31. Будова статевих органів



План

1. Будова внутрішніх чоловічих статевих органів

2. Будова зовнішніх чоловічих статевих органів

3. Анатомія внутрішніх жіночих статевих органів

4. Будова вагини, вульви та молочної залози

5.

Чоловічі статеві органи

До внутрішніх чоловічих статевих органів належать сім'яні залози — яєчка з придатками, сім'явиносна протока, сім'яний міхурець, передміхурова залоза та цибулино-сечівникові залози.

Яєчко (testis), або сім'яник: — парна статева залоза, розміщена в мошонці. Яєчко еліпсоподібної форми, довжина його 4—4,5 см, ширина 3—3,5 см, товщина 2—2,5 см, маса 25—30 Яєчко має передній і задній краї, верхній і нижній кінці, присередню й бічну поверхні. До заднього краю яєчка прилягає його придаток. Яєчко зовні вкрите міцною сполучнотканинною, або білковою оболонкою.

На задньому краї яєчка білкова оболонка утворює потовщення клиноподібної форми, що має назву середостіння яєчка. Від середостіння йдуть сполучнотканинні перегородки, що поділяють яєчко на часточки, яких налічується від 100 до 250. Сполучнотканинні перегородки утворюють каркас, між перекладками якого розташовані менші часточки, що мають конусоподібну форму і верхівкою напрямлені до середостіння яєчка, а основою — до білкової оболонки.

У кожній часточці є 3—4 звивисті сім'яні канальці завдовжки 70—100 см кожний. У звивистих сім'яних канальцях утворюють сперматозоїди. Звивисті сім'яні канальцы однієї часточки з'єднуються в прямі сім'яні канальці на верхівці часточки, тобто у середостінні яєчка, де прямі сім'яні канальці, між собою утворюють сітку яєчка, від якої відходить 15—18 виносних протоків яєчка, і напрямляються в головку придатка яєчка.

Придаток яєчка прилягає до заднього краю яєчка, складається з головки, тіла й хвоста. У товщі головки виносні проточки зливаються й утворюють загальну звивисту протоку придатка яєчка, яка, проходячи крізь тіло й хвіст, переходить у сім'явиносну протоку.

Сім'явиносна протока — парний орган, що являє собою циліндричну трубку завдовжки до 50 см, діаметром до 3 мм, відходить від хвоста придатка яєчка й піднімається вгору у складі сім'яного ка­натика і входить у пахвинний канал крізь його поверхневе кільце. З пахвинного каналу крізь глибоке пахвинне кільце йде до сечово­го міхура по бічній, а далі по нижній стінці таза. Підійшовши до сечового міхура та передміхурової залози, сім'явиносна протока утворює розширення — ампулу і зливається з протокою сім'яного міхурця, утворюючи сім 'явипорскувальну протоку.

Стінка сім'явиносної протоки складається з трьох оболонок: внутрішньої — слизової, середньої — м'язової та зовнішньої — адвентиціальної. Слизова оболонка вистелена циліндричним епітелієм. М'язова оболонка товста й тверда, складається з поздовжніх внутріш­нього та зовнішнього шарів і середнього циркулярного шару гладеньких м'язів. Адвентиціальна оболонка складається зі сполуч­ної тканини з еластичними вкрапленнями. В ній містяться крово­носні судини й нервові волокна.

Сім'яний міхурець — парний орган, розміщений позаду дна сечового міхура та перед ампулою прямої кишки. Має довгасту форму, 4—5 см завдовжки та до 2 ш завширшки. Цей утвір має багато вигинів та комірок. Верхня частина сім'яного міхурця роз­ширена, а нижня звужена, вона утворює вивідну протоку, яка зли­вається з ампулою сім'явиносної протоки, утворюючи сім'явипорскувальну протоку. Обидві сім'явипорскувальні протоки, права й ліва, з'єднуючись між собою, проходять у товщу передміхурової залози й відкриваються в початкову частину сечівника.

Сім'яний міхурець є вмістилищем сперматозоїдів, які з нього потрапляють спочатку в сім'явиносні протоки, потім — у сім'явипорскувальну протоку, а з неї — у сечів­ник. Сім'яні міхурці також заповнені се­кретом, який виділяється стінками сли­зової оболонки, що вистилає внутрішню поверхню міхурців.

Передміхурова залоза (prostata) — непарний, м'язово-залозистий ор­ган, має форму каштана, масою близько 20 г. Залоза розміщена в порожнині ма­лого таза й охоплює з усіх боків почат­кову частину сечівника. Спереду залоза прилягає до лобкового зрощення, ззаду — до ампули прямої кишки. Залоза скла­дається з двох часток, з'єднаних пере­шийком. Маса й розміри залози зміню­ються з віком: у дітей вона невели­ка, нормального розвитку досягає до 17-річного віку. В старечому віці може досягти розмірів курячого яйця.

Залозиста речовина передміхурової залози розміщена навколо передміхурової частини сечівника і складається з ЗО—50 звивистих проточків, що відкриваються в сечівник на його задній стінці. В цьому місці з'єднуються сечовивідні й статеві шляхи. Секрет зало­зи, що виділяється її слизовою оболонкою, прискорює рух сперма­тозоїдів.

Цибулино-сечівникова залоза —парна, зовнішнім ви­глядом нагадує горошину жовто-коричневого кольору, розміщуєть­ся позаду перетинчастої частини сечівника. Вивідні протоки цих залоз мають довжину до 6 см і відкриваються в порожнину сечів­ника. Секрет залози у вигляді тягучої слизової рідини змішується з сім'яною рідиною у сім'явипорскувальній протоці.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 144; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.234.143.63 (0.005 с.)