Тема 16. М’язи голови та шиї

 

План

1. Поверхневі м’язи шиї - будова, топографія і функції.

2. Глибокі м’язи шиї - будова, топографія і функції.

3. Жувальні м’язи - будова, топографія і функції.

4. Мімічні м’язи - будова, топографія і функції.

 

Між потиличною кісткою, атлантом і осьовим хребцем розташована група підпотиличних м’язів:

- великий і малий задні прямі м’язи голови (йдуть від потиличної кістки вниз до заднього горбика атланта і остистого відростка осьового хребця);

- верхній і нижній косі м’язи голови (перша йде від потиличної кістки до поперечного відростку атланта, а друга – від цього відростка до відростка осьового хребця).

Ці м’язи розгинають, нахиляють убік і обертають голову.

Особливо добре розвинута попереково-грудна фасція, яка вкриває спереду і ззаду випрямний м’яз. Від нього починаються задній зубчастий, найширший м’яз спини, внутрішній косий і поперечний м’яз живота.

Згинання хребтового стовпа.

Згинання хребта, шиї і голови виконують м’язи, які знаходяться попереду від поперечної осі, проходять через центри міжхребцевих дисків, спереду від поперечної осі атлантопотиличного зчленування. До них належать м’язи переднього відділу шиї (поверхневі і глибокі), м’язи живота, а також клубово-поперековий м’яз. Основними є такі м’язи:

- груднино-ключично-сосковий м’яз;

- драбинчасті м’язи;

- довгий м’яз голови і шиї;

- прямий м’яз живота;

- косі м’язи живота;

- клубово-поперековий м’яз.

Всі м’язи голови поділяють на дві групи: жувальні м’язи і мімічні м’язи. Перші, в своїй більшості, мають вигляд стрічок, або пластинок, а другі - кільцевої форми, розташовані навколо природних отворів голови.

Жувальні м’язи

Жувальні м’язи можуть здійснювати наступні рухи нижньої щелепи: піднімання та опускання, рухи уперед і назад, бічні рухи (праворуч та ліворуч).

До м’язів, які піднімають нижню щелепу, належать:

- висковий м’яз;

- власне жувальний;

- медіальний крилоподібний м’яз.

Висковий м’яз – має віялоподібну будову і розташований у висковій ямці. Починається м’яз на дні вискової ямки і прикріплюється до вінцевого відростка нижньої щелепи.

Власне жувальний м’яз – розташований на бічній поверхні нижньої щелепи. М’яз дуже сильний. Починається на виличній кістці і прикріплюється до зовнішньої поверхні гілки нижньої щелепи.

Медіальний крилоподібний м’яз – розташований на внутрішній поверхні нижньої щелепи. Починається на крилоподібному відростку клиноподібної кістки, йде донизу і назад і прикріплюється до внутрішньої поверхні кута нижньої щелепи. Скорочуючись з обох боків, ці м’язи закривають рот.

До м’язів, які опускають нижню щелепу, належать такі м’язи шиї (див. тему „М’язи тулуба і шиї):

- двочеревцевий м’яз;

- м’язи, які відтягують донизу під’язикову кістку (груднино-під’язиковий м’яз, щитоподібно-під’язиковий м’яз та інші);

- підшкірний м’яз шиї.

Рухи нижньої щелепи уперед виконують два латеральних крилоподібних м’яза – правий і лівий.

Латеральний крилоподібний м’яз розташований в підвисковій ямці і починається від великого крила крилоподібної кістки і латеральної пластинки її крилоподібного відростка і прикріплюється до шийки нижньої щелепи.

Рухи нижньої щелепи назад здійснюються за допомогою скорочення задньонижньої частини вискового м’язу, а також за участю двочеревцевого, шило- під’язикового, підборідно-під’язикового м’язів.

Рухи нижньої щелепи в сторони виконує латеральна крилоподібний м’яз таким чином, що при скороченні його на правій стороні відбувається рух щелепи ліворуч і навпаки.

Таким чином, жувальні м’язи утворюють сполучний ланцюг між тулубом, передніми м’язами шиї, які розташовані вище і нижче під’язикової кістки, і м’язами потилиці. Функція цих м’язів полягає як у виконанні активних рухів нижньої щелепи під час їжі, так і членороздільної мови. В покої, коли усі ці м’язи розслаблені, нижня щелепа (навіть при закритому роті) зазвичай трохи опущена внаслідок сили своєї тяги і між зубами верхньої та нижньої щелепи є проміжок.

Мімічні м’язи

Вираз обличчя передає душевні переживання і внутрішній стан людини. Внаслідок скорочення окремого мімічного м’язу виникає відповідний вираз обличчя. Ці м’язи починаються на різних кістках черепа, а прикріплюються до шкіри обличчя, вплітаючись в неї, або цілком лежать у м’яких тканинах обличчя. Мімічні м’язи, зазвичай, оточують отвори лиця, а тому при скороченні закривають або відкривають їх і завдяки цьому утворюються складки, зморшки, що сприяє вираженню різних емоцій, почуттів, думок людини. За своєю функцією ці м’язи поділяють на дві групи:

- м’язи-стискачі, які стискують той чи інший отвір і розташовані циркулярно навколо цього отвору;

- м’язи-розширювачі, які розширюють той чи інший отвір і розташовані радіально відносно цього отвору.

Надчерепний м’яз – покриває склепіння черепа. Він складається із трьох частин – сухожилкового шолома, до якого кріпляться два черевця - потиличне і лобове. Сухожилковий шолом має вигляд міцної фіброзної пластинки, яка покриває всю кришу черепа. Вона міцно з’єднана з шкірою голови і не дуже міцно із окістям кісток даху черепа. Потиличне черевце розташовано в потиличній ділянці. Воно починається від шийної лінії і основи соскоподібного відростка, прямує доверху і латерально, а прикріплюється до сухожилкового шолому. Його функція полягає у відтягуванні шкіри верхньої частини голови назад, внаслідок чого на потилиці утворюються складки. Лобове черевце – це тонкий м’яз звертикальними м’язовими пучками. Одним кінцем воно прикріплюється до сухожилкового шолому, а іншим – до шкіри лиця в області брів. Воно покриває майже всю лобову ділянку. Функція лобового черевця полягає в підійманні брів, внаслідок чого на лобі утворюються горизонтальні складки. Таким чином, потиличне і лобове черевця є антагоністами, так як при їх почерговому скороченні відбувається зміщення шкіри верхньої частини голови вперед і назад.

Кільцевий м’яз ока – це м’яз-стискач, який розташований навколо входу в очну ямку під шкірою верхньої та нижньої повік і закриває її. М’яз складається із трьох частин: очноямкової, повікової та слізної. Очноямкова частина розташована навколо очної ямки, при її скороченні брова зміщується донизу і це сприяє зближенню повік і зажмурюванню ока (вона є антагоністом лобового черевця). Повікова частина м’язу лежить під шкірою верхнього і нижнього повік і сприяє заплющенню ока. Слізна частина м’язу розташована позаду і зверху від слізного мішка. При її скороченні розширюється слізний мішок під час виділення сльози у слізний канал, вона також сприяє заплющенню ока.

М’яз-підіймач верхньої повіки – є основним антагоністом кільцевого м’язу ока. Він розташований в порожнині очної ямки. Починається на дні очної ямки і вплітається в товщ верхньої повіки. Так, як аналогічного м’язу не має у нижній повіці, верхня повіка є більш рухливою, ніж нижня.

М’яз-зморщувач брови – розташований під очноямковою частиною кільцевого м’язу ока, починається від лобової кістки в ділянці кореня носа, прикріплюється до шкіри брови. При скороченні м’яз утворює одну чи дві вертикальні зморшки між бровами.

Гордіїв м’яз – розташований у ділянці кореня і спинки носа. При його скороченні утворюються поперечні складки біля кореня носа.

Носовий м’яз – розташований з латерального боку і знизу від крил носу. М’яз звужує ніздрі і опускає крила носу.

Найбільш диференційованою частиною мімічних м’язів є та, котра розташована навколо ротового отвору. Серед них тільки один м’яз має циркулярний напрямок волокон, решта – радіальний відносно ротового отвору.

Кільцевий м’яз рота – оточує отвір рота і утворює товщу верхньої та нижньої губів. В ділянці кута рота він прикріплюється до шкіри. М’яз має вигляд неправильного кільця і при скороченні сприяє стискуванню ротового отвору.

М’язи, які розташовані радіально відносно ротового отвору, поділяють на дві групи: перші підіймають верхню губу і кут рота, а також відтягують його в сторони, другі – опускають нижню губу і кут рота. До першої групи належать: м’яз-підіймач верхньої губи, виличні м’язи (великий та малий), м’яз сміху. До другої групи належать: м’яз-опускач нижньої губи, м’яз-опускач кута рота.

М’яз-підіймач верхньої губи і крила носа – починається від лобового відростка верхньої щелепи і прикріплюється до шкіри в ділянці крила носа і верхньої губи. М’яз відтягує верхню губу доверху, сприяючи розширенню ніздрі.

Великий виличний м’яз - починається від тіла виличної кістки і вплітається в шкіру кута рота. При скороченні м’яз відтягує кут рота вгору і вбік.

М’яз сміху – оточує ротовий отвір, відносно нього радіально розташовані волокна вплітаються в товщу шкіри. При скороченні вони утворюють на шкірі заглиблення і ямку на щоці. М’яз непостійний.

М’яз-опускач нижньої губи – починається від краю нижньої щелепи, а прикріплюється до шкіри нижньої губи. При скороченні м’яз відтягує нижню губу вниз і вбік.

М’яз-опускач кута рота – починається від нижнього краю нижньої щелепи і вплітається в шкіру та слизову оболонку верхньої губи.

Щічний м’яз – має чотирикутну форму і складає основний шар товщі щоки. Розташований між слизовою оболонкою і шкірою. М’яз починається від зовнішньої поверхні альвеолярного відростка верхньої щелепи, від тіла і гілки нижньої щелепи, нижче коміркового відростка. В ділянці верхньої і нижньої губ переходить в кільцевий м’яз рота. Функція м’язу полягає в утримуванні їжі між жувальними поверхнями щелеп, протидіє внутрішньоротовому тиску.

Вушні м’язи – передній, верхній і задній – розташовані навколо вушної раковини. У людини ці м’язи мало розвинуті і лише у небагатьох можуть приводити в рух вушну раковину.

М’язи шиї

1. Поверхневі м’язи шиї – підшкірний м’яз і груднино-ключично-сосковий м’яз.

2. М’язи, що приводять в рух під’язикову кістку.

3. Глибокі м’язи шиї, які зв’язують череп з хребтом і грудною кліткою.

Поверхневі м’язи шиї

Підшкірний м’яз шиї – має вигляд широкої м’язової пластинки, яка прикриває майже всю передню область шиї. Розташований від вушної фасції і кута рота, донизу переходить через ключицю. Це її початок і прикріплення. Функція – при скороченні натягує шкіру на шиї і сприяє її відтягуванню уперед, полегшує розширення кровоносних судин (вен),у випадку негайного посиленого відтоку крові від голови. Також сприяє відтягуванню кута рота донизу і назад.

Груднино-ключично-сосковий м’яз кріпиться до грудини і ключиці і під час скорочення тягне голову вниз чи назад і повертає її в протилежний бік. Одночасне скорочення обох м’язів (ліворуч і праворуч шиї) сприяє нахилу голови вперед і згинанню шийної частини хребта.

М’язи, що приводять в рух під’язикову кістку:

1) м’язи, які розташовані під під’язиковою кісткою – під’язикові м’язи – всі вони опускають під’язикові кістку разом з глоткою і гортанню;

2) м’язи, які розташовані вище під’язикової кістки – утворюють дно ротової порожнини, забезпечують різноманітні рухи язика, підтягують під’язикову кістку вгору.

Нижче під’язикової кістки розташовано 4 м’яза:

- лопатково-під’язиковий;

- груднино-під’язиковий;

- груднино-щитоподібний;

- щитопід’язиковий.

Лопатково-під’язиковий м’яз - починається від верхнього краю лопатки, йде всередину і наверх позаду груднино-ключично-соскового м’язу і прикріплюється до під’язикової кістки. Цей м’яз має верхнє черевце (розташоване вздовж зовнішнього краю груднино-під’язикового м’язу) і нижнє черевце (частково покритий груднино-ключично-сосковим м’язом).

Груднино-під’язиковий м’яз – починається від задньої поверхні рукоятки груднини і від ключиці; прикріплюється до нижнього краю тіла під’язикової кістки.

Груднино-щитоподібний м’яз – починається від задньої поверхні рукоятки груднини і від хряща першого ребра, а прикріплюється до щитоподібного хряща гортані. Розташований під лопатково-під’язиковим і груднино-під’язиковим м’язами.

Щитопід’язиковий м’яз - являє собою продовження груднино-щитоподібного м’язу і починається від щитоподібного хряща гортані і прикріплюється до під’язикової кістки.

Вище під’язикової кістки розташовано 4 м’яза:

- двочеревцевий;

- шилопід’язиковий;

- щелепно-під’язиковий

- підборідно-під’язиковий.

Двочеревцевий м’яз - лежить над щелепно-під’язиковим м’язом і починається двома черевцями (одним від вискової кістки, іншим – від нижньої щелепи), прикріплюється до під’язикової кістки. Скорочуючись, він опускає нижню щелепу, а при фіксованій щелепі піднімає під’язикову кістку.

Шилопід’язиковий м’яз – розташований нижче заднього черевця двочеревцевого м’язу і починається від шилоподібного відростку скроневої кістки, а прикріплюється до під’язикової кістки. Його функція – нахил голови вперед.

Щелепно-під’язиковий м’яз – утворює дно порожнини рота (діафрагма рота), між нижньою щелепою і під’язиковою кісткою. Починається від внутрішньої поверхні тіла нижньої щелепи, а прикріплюється до під’язикової кістки. Його функція – нахил голови уперед.

Підборідно-під’язиковий м’яз – розташований над щелепно-під’язиковим м’язом. Починається від підборідної ості нижньої щелепи і прикріплюється до тіла під’язикової кістки.

Глибокі м’язи шиї

Ці м’язи прилягають до хребта і приймають участь в його рухах. Вони поділяються на латеральну і медіальну групи.

Латеральна група м’язів складається із трьох драбинчастих м’язів: переднього, середнього і заднього. Передній драбинчастий м’яз починається від поперечних відростків 3-4 шийних хребців і прикріплюється до горбика 1-го ребра. Середній драбинчастий м’яз починається від поперечних відростків всіх шийних хребців, а прикріплюється до верхньої поверхні 1-го ребра. Задній драбинчастий м’яз починається від поперечних відростків 5-6-го шийних хребців, а прикріплюється до 2-го ребра.

Драбинчасті м’язи при фіксованій грудній клітці нахиляють убік і згинають шийний відділ хребта. Також вони сприяють обертам шийного відділу хребта навколо його вертикальної осі (скручуванню), а також піднімають 1-е і 2-е ребро при акті вдиху. Всі ці м’язи розташовані на бічній поверхні хребців.

Медіальна група глибоких м’язів шиї представлена чотирма м’язами, які йдуть по передній поверхні хребців від 3-го грудного хребця до зовнішньої поверхні черепа. До них відносяться: довгий м’яз шиї, довгий м’яз голови, передній і латеральний прямі м’язи голови.

Довгий м’яз шиї починається від передньої поверхні 2-3-го грудних і 5-7-го шийних хребців і приєднуються до тіл 2-7-го шийних хребців і поперечних відростків трьох нижніх шийних хребців. Цей м’яз згинає шийний відділ хребта.

Довгий м’яз голови прикриває верхню частину довгого м’яза шиї і починається від поперечних відростків 3-6-го шийних хребців, а приєднується до базилярної частини потиличної кістки. Цей м’яз виконує нахили голови уперед і убік, а також сприяє її обертам.

Передній і латеральний прямі м’язи голови починаються від поперечного відростка атланта і приєднуються до базилярної частини потиличної кістки. Ці м’язи нахиляють голову уперед і убік.

Фасція шиї

В ній виділяють 3 пластинки – поверхневу, передтрахеальну і передхребетну.

Поверхнева пластинка на шиї виражена слабо.

Передтрахеальна пластинка огортає всі м’язи шиї попереду і позаду. Вона прикріплюється до під’язикової кістки. ЇЇ поверхневий листок на лиці прикриває привушну залозу, а глибокий листок переходить у фасцію, яка огортає глотку.

Передхребетна пластинка фасції шиї покриває попереду глибокі м’язи шиї і хребта, вверх проходить до поверхневої основи черепа, а донизу – до стінок грудної клітки.