М’язи, які приводять в рух стопу

М’язи, які оточують стопу, можуть виконувати такі рухи стопи: згинання, розгинання, незначне приведення і відведення, пронацію і супінацію.

М’язи, які виконують згинання стопи, перетинають поперечну вісь таранно-гомілкового суглоба і розташовуються позаду від неї на задній і латеральній поверхні гомілки. До цих м’язів належать:

- триголовий м’яз гомілки - має три головки: 2 головки (латеральна і медіальна) в складі литкового м’язу, і одна головка камбалоподібного м’язу. Усі три головки переходять у надп’ятковий сухожилок (ахіловий), які приєднується до горба п’яткової кістки;

- литковий м’яз має дві головки – латеральну і медіальну, які починаються відповідно на латеральному і медіальному виростках стегнової кістки. Ці дві головки приймають участь в утворенні підколінної ямки. Вона має форму ромба, який утворений зверху і з латерального боку двоголовим м’язом стегна, зверху і з медіального боку – напівперетинчастим м’язом, знизу – двома головками литкового м’язу і підошовним м’язом; дном ямки є стегнова кістка і капсула колінного суглоба;

- камбалоподібний м’яз – розташований під литковим м’язом і його початком є задня поверхня верхньої третини тіла великогомілкової кістки, сухожилкова дуга, яка лежить між кістками гомілки;

- підошовний м’яз – розташований під латеральною головкою литкового м’язу і починається на латеральному надвиростку стегнової кістки, капсулі колінного суглоба і вплітається в надп’ятковий (ахіловий) сухожилок;

- задній великогомілковий м’яз – розташований глибоко на міжкістковій перетинці гомілки. Починається на задній поверхні міжкісткової перетинки гомілки, великогомілковій і малогомілковій кістках. Приєднується до горбистості човноподібної кістки, підошовної поверхні клиноподібних кісток і основи плеснових кісток. Цей м’яз згинає, приводить і супінує стопу;

- довгий згинач великого пальця стопи – це глибокий м’яз задньої поверхні гомілки. Починається на нижній частині задньої поверхні малогомілкової кістки і задній міжкістковій перетинці. Приєднується до підошовної поверхні дистальної фаланги великого пальця стопи;

- довгий згинач пальців стопи – це глибоко розташований м’яз, який лежить на задній поверхні великогомілкової кістки і там же починається і переходить на стопу під медіальною головкою литки в каналі, яка розташована під зв’язкою-утримувачем сухожилків м’язів-згиначів. М’яз приєднується до підошовної поверхні дистальних фаланг 2-5 пальців;

- довгий малогомілковий м’яз - лежить на латеральній поверхні малогомілкової кістки і починається на головці і латеральній поверхні малогомілкової кістки, латеральному виростку великогомілкової кістки, а приєднується до підошовної поверхні медіальної клиноподібної, 1-2 плеснових кісток;

- короткий малогомілковий м’яз – лежить під довгим малогомілковим м’язом. Починається на латеральній поверхні малогомілкової кістки, а приєднується до горбистості 5-ї плеснової кістки.

Гомілково-підколінний канал – проходить між глибокими м’язами задньої поверхні гомілки і камбалоподібним м’язом. Через нього проходять судини і нерви.

Розгинання стопи здійснюють м’язи, які перетинають поперечну вісь таранно-гомілкового суглоба і розташовані попереду від неї, утворюючи передню групу м’язів гомілки. До них належать:

- передній великогомілковий м’яз – м’яз проходить під зв’язками - верхніми та нижніми утримувачами сухожилків-розгиначів, доходить до медіальної клиноподібної кістки і 1-ї плесневої кістки (там же і приєднується), а починається на латеральній поверхні великогомілкової кістки, міжкістковій перетинці гомілки;

- довгий розгинач пальців – лежить зовні від переднього великогомілкового м’язу і починається на верхньому кінці великогомілкової кістки, міжкістковій перетинці, а приєднується до сухожилкового розтягу тильної поверхні 2-5-го пальців стопи;

- довгий розгинач великого пальця стопи – розташований між переднім великогомілковим і довгим розгиначем пальців стопи. Починається на медіальній поверхні малогомілкової кістки, міжкістковій перетинці в нижній половині гомілки, а приєднується до основи дистальної фаланги великого пальця.

Приведення стопи відбувається при одночасному скороченні таких м’язів:

- переднього великогомілкового м’язу;

- заднього великогомілкового м’язу.

Відведення стопи здійснюють м’язи, які розташовані з латеральної сторони від вертикальної осі таранно-гомілкового суглоба:

- короткий малогомілковий м’яз;

- довгий малогомілковий м’яз.

Пронацію стопи (обертають до середини) здійснюють м’язи, які розташовані з латерального боку від сагітальної осі, навколо якої виконується цей рух. До них належать такі м’язи:

- довгий малогомілковий м’яз – лежить на латеральній поверхні малогомілкової кістки, починається на головці і латеральній поверхні малогомілкової кістки, фасції гомілки, латеральному виростку великогомілкової кістки. В області п’яткової кістки м’яз утримується зв’язками-утримувачами сухожилків малогомілкового м’язу, далі по підошовній поверхні кубоподібної кістки до медіального краю стопи і приєднується до горбистості основи 1-2 плеснових кісток і 1-ї клиноподібної;

- короткий малогомілковий м’яз – лежить на зовнішній поверхні малогомілкової кістки під довгим малогомілковим м’язом. Починається на латеральній поверхні малогомілкової кістки і міжкістковій перетинці гомілки. Сухожилок згинає латеральну литку знизу і позаду і приєднується до горбистості 5-ї плеснової кістки;

- третій малогомілковий м’яз – лежить на дистальному кінці довгого розгинача пальців. Починається на нижній третині малогомілкової кістки і міжкістковій перетинці гомілки, а приєднується до основи 5-ї плеснової кістки.

Супінацію стопи здійснюють м’язи, які перетинають сагітальну вісь і розташовані медіально від неї. Цей рух виконують такі м’язи:

- передній великогомілковий м’яз;

- довгий розгинач великого пальця стопи.

Колові рухи стопи здійснюють м’язи, які проходять навколо суглобів стопи і почергово скорочуються.

В рухах пальців стопи приймають участь м’язи, які прямують з гомілки на стопу і м’язи самої стопи. М’язи, які розташовані на підошовній поверхні стопи виконують згинання пальців, а ті, що лежать на тильній поверхні – розгинають їх. Безпосередньо до м’язів стопи належать ті, які починаються і приєднуються на стопі.

Згинання пальців стопи здійснюють такі м’язи:

- довгий згинач пальців;

- короткий згинач пальців – лежить під підошовним апоневрозом і починається на підошовній поверхні горба п’яткової кістки, а приєднується до середньої фаланги 2-5-го пальців;

- квадратний м’яз підошви – лежить під коротким згиначем пальців і починається на підошовній поверхні п’яткової кістки. Приєднується до латерального краю сухожилка довгого згинача пальців.

Згинання проксимальних фаланг пальців стопи виконують:

- червоподібні м’язи (їх 4) – розташованій між сухожилками довгого згинача пальців і починаються від чотирьох сухожилків довгого згинача пальців. Приєднується до медіального краю проксимальних фаланг 2-5 пальців;

- міжкісткові м’язи – три підошовних і 4 тильних:

- підошовні м’язи – лежать у міжкісткових проміжках між плесновими кістками 2-3, 3-4, 4-5 і починаються на медіальних боках 3, 4 і 5 плеснових кісток. Приєднуються до основи проксимальних фаланг, частково вплітаються у тильний апоневроз;

- тильні м’язи – заповнюють проміжки з тильної поверхні стопи і починаються на проміжках сусідніх плеснових кісток, а приєднуються до основи проксимальних фаланг 2-4 пальців і вплітаються у тильний апоневроз.

Великий палець стопи згинають:

- довгий згинач великого пальця;

- короткий згинач великого пальця стопи – лежить глибоко під м’язом, що відводить великий палець стопи і починається на підошовній поверхні човноподібної кістки, середньоклиноподібної кістки і п’ятковокубоподібної підошовної зв’язки, а приєднується до основи проксимальної фаланги великого пальця і сесамоподібних кісточок;

- коса головка м’яза, який приводить великий палець стопи – лежить глибоко на плеснових кістках і прикритий довгим і коротким згиначами пальців. Починається на підошовній поверхні кубоподібної кістки, латеральній основі 2-4 плеснових кісток, довгій підошовній зв’язці, а приєднується до латеральної сесамоподібної кістки великого пальця.

Мізинець стопи згинає:

- короткий згинач мізинця стопи – розташований під підошовним апоневрозом під м’язом, який відводить мізинець стопи і починається на 5-й плесновій кістці, а приєднується до основи проксимальної фаланги мізинця;

- м’яз, який відводить мізинець стопи – згинає його проксимальну фалангу і лежить під шкірою уздовж латерального краю підошви. Починається на п’ятковій кістці, а приєднується до основи проксимальної фаланги мізинця стопи.

Розгинання пальців стопи виконують:

- довгий розгинач пальців стопи;

- короткий розгинач пальців стопи – лежить на тильній поверхні стопи під сухожилками довгого розгинача пальців і починається на тильній поверхні п’яткової кістки, а приєднується до тильного сухожилкового розтягу 2-4 пальців.

Розгинання 1-го пальця стопи здійснюють такі м’язи:

- довгий розгинач великого пальця стопи – розташований між переднім великогомілковим і довгим розгиначем пальців і починається на медіальній поверхні малогомілкової кістки і міжкістковій перетинці. Приєднується до тильного сухожилкового розтягу великого пальця стопи;

- короткий розгинач великого пальця стопи – лежить всередині короткого розгинача пальців стопи. Починається на тильній поверхні п’яткової кістки, а приєднується до тильного сухожилкового розтягу великого пальця стопи.

Приведення великого пальця стопи здійснюють:

- м’яз, який приводить великий палець стопи – лежить глибоко на плеснових кістках і покритий довгим і коротким згиначем пальців. Має дві головки – косу і поперечну, які починаються на підошовній поверхні кубоподібної, латеральної клиноподібної, основи 2-4 плеснових кісток, довгої підошовної зв’язки і суглобових сумок 3-5 плеснофалангових суглобів відповідно, а приєднуються до латеральної сесамоподібної кісточки великого пальця.

Відведення великого пальця стопи виконує:

-м’яз, який відводить великий палець стопи – лежить під шкірою на медіальному краї підошви і починається на утримувачі сухожилків м’язів-згиначів, медіальному відростку п’яткового горба, підошовній поверхні човноподібної кістки, а приєднується до медіальної сесамоподібної кісточки великого пальця і основи його проксимальної фаланги.

Відведення мізинця стопи здійснює:

- м’яз, який відводить мізинець стопи – розташований під шкірою уздовж латерального краю підошви і починається на п’ятковій кістці, а приєднується до основи проксимальної фаланги мізинця.

Приведення і розведення пальців стопи дуже обмежено, на відміну від кисті.

Приведення 3-5 пальців стопи здійснюють:

- міжкісткові м’язи – три підошовні.

Відведення 3-4 пальців стопи від 2 з одночасним приведенням останнього до великого пальців виконують:

- міжкісткові м’язи – чотири тильних.

 

Тема 15. М’язи тулуба

 

План

1. Будова, топографія і функції м’язів передньої поверхні тулуба – поверхневих та глибоких м’язів грудної клітки.

2. Будова, топографія і функції м’язів задньої поверхні тулуба – глибокі та поверхневі м’язи спини.

3. М’язи черевного пресу.

4. Функціональні м’язи вдиху і видиху.

 

За топографо-анатомічною ознакою м’язи тулуба і шиї поділяють на м’язи спини і шийної області, м’язи переднього відділу шиї, м’язи грудей і живота.

Функції м’язів тулуба і шиї:

- забезпечення вертикального положення тіла людини;

- утримання у рівновазі і виконання рухів хребта і голови;

- утворюють грудну і черевну порожнини;

- підтримання положення внутрішніх органів і регуляція внутрішньочеревного тиску;

- виконання дихальних рухів.

Хребет, шия і голова можуть виконувати такі рухи:

1) розгинання і згинання (нахили тулуба назад і вперед);

2) рухи в сторони (нахили вправо і вліво);

3) скручування навколо вертикальної осі;

4) колові рухи.

При виконанні цих рухів задіяні шість функціональних груп м’язів.

Розгинання хребта.

До м’язів, які розгинають хребет, належать ті, які перетинають поперечну вісь оберту і розташовані позаду неї на задній поверхні тулуба і шиї:

- трапецієподібний;

- задній зубчастий м’яз, верхній і нижній;

- ремінний м’яз голови і шиї;

- м’яз-випрямляч хребта;

- поперечно-остистий м’яз;

- короткі м’язи спини.

М’язи спини утворюють кілька шарів: поверхневі (починаються від хребта і прикріплюються, за винятком зубчастих, до плечового поясу або плеча) – трапецієподібний, найширший м’яз спини; під ними розташовані м’яз-підіймач лопатки і ромбоподібний м’яз; ще глибше розташовані задні (верхній і нижній) зубчасті м’язи.

Верхній задній зубчастий м’яз – починається від остистих відростків двох нижніх шийних і двох верхніх грудних хребців і прикріплюється до задньої поверхні верхніх ребер. При фіксованому хребті м’яз підіймає ребра, а при опорі на ребрах і скороченні сприяє нахилу хребта у бік. Розташований під ромбоподібними м’язами.

Нижній задній зубчастий м’яз – починається від остистих відростків двох нижніх грудних і двох верхніх поперекових хребців і прикріплюється до задньої поверхні чотирьох нижніх ребер. Напрямок волокон цього м’язу протилежний напрямку попереднього м’язу, а тому і функції його відносно ребер інші: задній верхній зубчастий м’яз піднімає ребра, а нижній – опускає. Скорочення цих м’язів призводить до розширення міжреберних проміжків, збільшуючи обсяг грудної клітки (приймають участь в акті дихання). Цей м’яз розташований під найширшим м’язом спини.

Ремінний м’яз голови і шиї починається від шийної зв’язки, а через неї – від остистих відростків III – VII шийних хребців і шести верхніх грудних хребців і прикріплюються до латеральної частини верхньої шийної лінії, соскового відростку скроневої кістки і поперечних відростків II i III шийних хребців. Цей м’яз сприяє руху голови і шийної частини хребта. Скорочуючись праворуч і ліворуч одночасно, він сприяє розгинанню голови і верхньої частини хребта. Його контури видно у верхньому відділі шиї між переднім краєм трапецієподібного і заднім краєм грудинно-ключично-соскового м’язу.

М’яз-випрямляч хребта – тягнеться вздовж усього хребта, від крижів і до черепа, заповнюючи заглиблення між остистими і поперечними відростками. Самий сильний розгинач. Цей м’яз розташований вздовж остистих відростків праворуч і ліворуч. Починається він від задньої поверхні крижів, остистих відростків поперекових хребців, від клубового гребеня і попереково-грудної фасції, іде вверх і поділяється на 3 основні частини: медіальну – остистий м’яз (прилягає до остистих відростків, прикріплюючись до остистих відростків грудних хребців); середню – найдовший м’яз спини (на поперечних відростках, прикріплюється до соскового відростка скроневої кістки); латеральну – клубово-реберний м’яз (фіксується до клубової кістки, крижів і ребер, прикріплюючись до кутів ребер). Найдовший м’яз спини сприяє нахилу і розгинанню голови, а клубово-реберний м’яз опускає ребра.

Поперечно-остистий м’яз – розташований під найдовшим і остистим м’язами. Він тягнеться від крижової до потиличної кістки і розділяється на 3 м’яза, із яких поверхневий – напівостистий м’яз, середній – багатороздільний м’яз, глибокий – м’яз-ротатор. Поперечно-остистий м’яз розгинає хребет, сприяє нахилам вбік і обертає його.

Міжпоперечні м’язи розташовані між поперечними відростками сусідніх хребців і при скороченні згинають хребет убік.

Міжостисті м’язи лежать між остистими відростками сусідніх хребців, вони розгинають хребет і утримують його у вертикальному положенні.

М’язи-підіймачі ребер – знаходяться тільки в грудному відділі хребтового стовпа. Вони йдуть до поперечних відростків грудних хребців донизу до ближнього ребра. Ці м’язи піднімають ребра і приводять до руху хребет убік одночасно з його розгинанням.

М’язи живота

Розрізняють: 1) м’язи, які приймають участь в утворені передніх і бокових стінок живота - прямий м’яз живота, пірамідальний м’яз, зовнішній косий м’яз, внутрішній косий м’яз живота, поперечний м’яз живота; 2) м’язи, які приймають участь в утворені задньої стінки живота – квадратний м’яз попереку і поперекові м’язи (великий і малий).

Прямий м’яз живота – розташований під шкірою у переднім відділі стінки живота праворуч і ліворуч від серединної лінії живота. Починається від зовнішньої поверхні 5-7-го реберних хрящів і мечовидного відростка груднини, а прикріплюється до верхнього гребеня лобкового симфізу. М’яз має сухожильні перетинки і складається із трьох частин – верхньої, середньої і нижньої, які мають самостійну іннервацію і можуть скорочуватися ізольовано (цього можна досягнути шляхом систематичних тренувань). М’яз знаходиться у піхві, яка утворена апоневрозами косих і поперечних м’язів живота. Піхва прямого м’язу живота сприяє зміцненню передньої стінки черевного пресу, зміцнює м’яз при згинанні тулуба і нахилі його убік.

Пірамідальний м’яз – має трикутну форму і розташований поруч із серединою лінією живота і йде від передньої поверхні верхньої гілки лобкової кістки до білої лінії живота. М’яз натягує білу лінію. У декого цей м’яз може бути відсутнім.

Зовнішній косий м’яз живота – розташований під шкірою в передньобічному відділі живота. Це тонкий, широкий, плоский м’яз. Починається окремими зубцями від восьми нижніх ребер і клубової кістки. П’ять верхніх її зубців починаються між зубцями переднього зубчатого м’язу, а три нижніх – між зубцями найширшого м’язу спини. Його волокна йдуть вперед і донизу. Основна частина м’язу переходить в апоневроз, нижній край якого переходить в пахову зв’язку, і закінчується на лобковій кістці. Функція м’язу – відтягує донизу грудну клітку, сприяє згинанню хребта і його повороту в протилежний бік, а при фіксованій грудній клітці – згинає хребет.

Внутрішній косий м’яз живота – тонкий, широкий, плоский м’яз, який розташований під зовнішнім косим м’язом живота. Починається м’яз від попереково-грудної фасції, клубового гребеня, пахвиної зв’язки. Його волокна йдуть так: задні – вверх, середні – вперед, нижні – вперед і донизу. Приєднується м’яз задніми пучками до трьох нижніх ребер. Функція м’язу - згинання хребта, відтягування донизу грудної клітки, поворот тулуба у той бік, де знаходиться цей м’яз. При фіксованій верхній половині тулуба м’яз піднімає таз, згинає хребет.

Поперечний м’яз живота – тонкий, широкий, плоский м’яз, який зовні прикритий внутрішнім і зовнішнім косими м’язами живота і частково – прямим м’язом живота. Починається м’яз від внутрішньої поверхні хрящів шести нижніх ребер, попереково-грудної фасції, клубового гребеня, пахвинної зв’язки. М’язова частина переходить у сухожильну. Функція м’язу – зближує 6 нижніх ребер, що сприяє видиху, підтримує внутрішньочеревний тиск, подібно еластичному корсету. Середня частина м’язу оперізує середню черевну область, обумовлюючи її форму. Нижні пучки внутрішнього косого і поперечного м’язів живота відділяються у вигляді м’язу, який піднімає яєчко, і йде разом із сім’яним канатиком у мошонку.

Квадратний м’яз попереку – розташований латерально від тіл поперекових хребців і спереду - від попереково-грудної фасції. Має вигляд витягнутого чотирикутника. Починається на клубовому гребені, поперечних відростках нижніх поперекових хребців, а приєднується на дванадцятому ребрі, поперечних відростках верхніх поперекових хребців. Функція м’язу – відтягує дванадцяте ребро вниз і нахиляє хребет убік.

Черевний прес – це м’язи, які обмежують черевну порожнину: м’язи передньобокової стінки живота (прямий м’яз живота, зовнішній і внутрішній косі м’язи живота, поперечний м’яз живота), квадратний м’яз попереку, діафрагма і м’язи тазового дна. Ці м’язи відтягують грудну клітку донизу, сприяючи видиху, при натужуванні підвищують внутрішньочеревний тиск, фіксують розташування органів черевної порожнини, стабілізують тулуб, сприяють знепорожненню внутрішніх порожніх органів (сечовий міхур, пряма кишка), а у жінок відіграють значну роль при пологах.

Дихальні м’язи змінюють об’єм грудної порожнини одночасно у трьох взаємно перпендикулярних напрямках – вертикальному, сагітальному (передньо-задньому) і фронтальному (поперечному) за рахунок опускання діафрагми, одночасного руху ребер в сторони, догори і вперед.

Всі м’язи, які приймають участь у акті дихання, підрозділяють на дві основні групи: м’язи, які здійснюють вдих, і м’язи, які здійснюють видих. В свою чергу, серед них є основні, допоміжні і побічні м’язи. Основні дихальні м’язи завжди приймають участь в дихальних рухах, наприклад, міжреберні м’язи. Допоміжні м’язи приймають участь в акті дихання тільки у випадку, коли фіксоване і рухливі місця м’язів в функціональному відношенні взаємно міняються, наприклад, малий грудний м’яз. Побічні м’язи – це м’язи, які виконують побічну дію на грудну клітку через який-небудь проміжний кістково-м’язовий комплекс.

Основні м’язи акту вдиху:

- діафрагма – розділяє грудну і черевну порожнину, починається від хрящів 7-12 ребер, задньої поверхні мечоподібного відростка груднини і приєднується до сухожилкового центру;

- зовнішні міжреберні м’язи - вистеляють стінку грудної порожнини, і починаються на нижньому куті кожного ребра, приєднуються до верхнього краю нижче розташованого ребра;

- внутрішні міжреберні м’язи – вистеляють стінку грудної порожнини. Починаються від верхніх країв нижче розташованих ребер, а приєднуються до нижніх країв вище розташованих ребер;

- м’язи-підіймачі ребер лежать під м’язом, який випрямляє хребет (в ділянці спини) і на внутрішній поверхні грудної клітки. Починаються на поперечних відростках 7-го шийного, 1-11 грудного хребців, а приєднуються до найближчого кута ребер;

- квадратний м’яз попереку;

- клубово-поперековий м’яз.

При форсованому вдиху приймають участь:

- підреберні м’язи – утворюють стінки грудної порожнини, починаються від 10-12 ребер, біля їх кутів, а приєднуються до внутрішньої поверхні вище розташованих ребер;

- задній нижній зубчастий м’яз;

- квадратний м’яз попереку.

Допоміжна група м’язів, яка приймає участь у акті вдиху, починається від кісток голови і шийного відділу хребта і приєднуються до кісток плечового поясу:

- передній, середній і задній драбинчасті м’язи (при фіксованій шийній частині хребта);

- груднино-ключично-сосковий;

- малий грудний м’яз (при фіксованому поясі верхньої кінцівки);

- великий грудний м’яз (нижня частина) (при фіксованій плечовій кістці);

- підключичний м’яз (за тих же умов);

- передні м’язи шиї (груднино-під’язичний, груднино-щитоподібний);

- м’язи, які розгинають хребет в його грудному відділі – м’яз, який випрямляє хребет.

Посередньо в розширенні грудної клітки приймають участь:

- верхня частина трапецієподібного м’язу, який підіймає латеральний кут лопатки;

- ромбоподібні м’язи, які піднімають лопатку, ребра;

- м’яз-підіймач лопатки – піднімає догори верхній кут лопатки;

- ключична головка груднино-ключично-соскового м’язу – піднімає догори ключицю і відтягує догори місце приєднання підключичного м’язу.

В акті видиху приймають участь такі м’язи:

- м’язи живота - зовнішній і внутрішній косі м’язи живота, поперечний м’яз живота, прямий м’яз живота. Всі вони є антагоністами діафрагми;

- зовнішні (приймають участь при акті вдиху) і внутрішні (приймають участь при акті видиху) міжреберні м’язи;

- підреберні м’язи;

- поперечні м’язи грудної клітки;

- нижній задній зубчастий м’яз;

- квадратний м’яз попереку;

- клубовореберний м’яз.

Прийнято розрізняти дихання черевне, або діафрагмальне, і грудне, або реберне. Превалювання одного виду дихання над іншим пов’язують із статтю людини, так як різниця між рухами ребер у чоловіків і жінок полягає в обсязі дуги руху. Механізм дихання може значно змінюватись при фізичному навантаженні і вправах.