Тема 9. Будова скелету тулуба 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема 9. Будова скелету тулуба



 

План

1. Загальна характеристика скелету тулуба.

2. Особливості будови хребців різних відділів хребта.

3. Види сполучень кісток хребта. Вигини хребта.

4. Будова кісток грудної клітки – груднини та ребер.

5. З’єднання кісток грудної клітки.

 

Скелет тулуба складається із хребта (хребтового стовпа) і грудної клітки. До нього примикає пояс верхньої кінцівки і пояс нижньої кінцівки.

До складу хребта входить 33-34 хребця і з’єднання поміж ними. В хребтовому стовпі виділяють 5 відділів: шийний, який налічує 7 хребців; грудний – 12 хребців; поперековий – 5 хребців; крижовий – 5 хребців; куприковий – 4-5 хребців. Крижовий та куприковий хребці зростаються, утворюючи окремі кістки – крижі та куприк.

Хребці – це короткі губчасті кістки. Кожний хребець має тіло, повернуте уперед, і дугу, розташовану позаду від тіла. Тіло хребця зовні покрите щільною кістковою речовиною, а усередині містить губчасту речовину, яка складається із пластинок, розташованих вертикально та горизонтально одна до одної під кутом 90 градусів. З’єднуються хребці своєю верхньою та нижньою поверхнями за допомогою міжхребцевих дисків. Передня поверхня тіла хребця, а також бокова і задня поверхня мають увігнуту форму. Хребтові отвори утворюють хребтовий канал, в якому знаходиться спинний мозок.

Дуга хребця у місці прикріплення до тіла має знизу і зверху вирізки. Вирізки вище та нижче розташованого хребців утворюють міжхребцеві отвори, через які проходять нерви, кровоносні та лімфатичні судини. Від дуги хребця відходить 7 відростків. Непарний, повернутий назад відросток, називається остистим. Він служить для прикріплення зв’язок і м’язів. Решта відростків - парні. Поперечні відростки спрямовані вбік від хребців. Верхні та нижні суглобові відростки служать для зчленування з сусідніми хребцями.

Розміри хребців в різних відділах хребта різні і залежать від величини навантажень, ступені розвитку мускулатури. Чим більше навантаження, тим більші розміри хребців. Максимальні розміри мають поперекові хребці і верхні крижові, які сприймають навантаження від голови, шиї, тулуба і верхніх кінцівок, передаючи їх на нижні кінцівки. Самі невеликі хребці – куприкові, які є рудиментарними, в них збереглося лише тіло.

Шийні хребці, окрім першого, мають невелике тіло, великі хребтові отвори, розсічений на кінці остистий відросток (за винятком 7-ого) і отвори в поперечних відростках, через які проходять судини, які забезпечують кров’ю головний та спинний мозок. Верхня поверхня тіла шийного хребця ввігнута в поперечному напрямку, а нижня – в передньозадньому.

Перший шийний хребець – атлант - не має тіла і остистого відростка і має вигляд кільця, утвореного передньою та задньою дугами. На задній поверхні передньої дуги є невелика суглобова поверхня для з’єднання з зубом осьового хребця, спрямованим вертикально вверх непарним відростком. З боків атлант має масивне потовщення – латеральні маси, на яких зверху і знизу розташовані суглобові поверхні для зчленування з потиличною кісткою і 2-им шийним хребцем.

Другий шийний хребець – осьовий хребець - має відросток – зуб. По боках від зуба, який має спереду суглобову поверхню для з’єднання з передньою дугою атланта, є верхня суглобова площадка для з’єднання з нижніми суглобовими поверхнями атланта. Остистий відросток другого шийного хребця прощупується в ямці під потиличною кісткою.

На поперечних відростках шийних хребців розташовані горбики. На четвертому шийному хребці знаходиться сонний горбик, попереду якого проходить загальна сонна артерія.

Сьомий хребець – виступаючий, має широкий остистий відросток, який легко намацати.

Грудні хребці мають на боковій поверхні тіла суглобові ямки для зчленування з головками ребер. Перший грудний хребець має ямку для першого ребра і напівямку для другого ребра. Нижні грудні хребці –XI i XII, мають по одній ямці, решта – по 2 напівямки, зверху і знизу.

Дві напівямки утворюють одне заглиблення, з яким з’єднується головка ребра. На поперечних відростках грудних хребців, за винятком двох нижніх, є суглобові поверхні для зчленування з ребрами. Остисті відростки грудних хребців розташовані похило і налягають один на одного подібно черепиці.

Поперекові хребці виділяються масивністю тіла, мають короткий, проте товстий остистий відросток, спрямований горизонтально назад. Верхні і нижні суглобові відростки розташовані у сагітальній площині. Поперечні відростки широкі, так як утворилися внаслідок злиття поперечних відростків і рудиментів поперекових ребер.

Крижова кістка утворена внаслідок злиття п’яти крижових хребців (цей процес закінчується близько 20-и років). Це масивна кістка трикутної форми, основа якої розташована зверху, а вершина направлена вниз. Передня, тазова поверхня, увігнута в порожнину малого тазу; задня, дорсальна, шорстка, і має гребені. Латеральна частина утворена внаслідок зрощення поперечних відростків і має вушкоподібну поверхню для зчленування з правою і лівою клубовими кістками. На тазовій і дорсальній поверхнях крижів містяться тазові і дорсальні отвори. Через них проходять нерви і кровоносні судини. Дорсальна поверхня крижів має по середній лінії серединний крижовий гребінь, який утворився внаслідок злиття остистих відростків крижових хребців, і два латеральних гребеня, утворених від злиття поперечних відростків. В області основи крижів попереду міститься мис, а позаду – суглобові відростки для з’єднання з суглобовими поверхнями п’ятого поперекового хребця. Через крижі проходить крижовий канал, який утворений внаслідок злиття тіл і дуг крижових хребців і є частиною хребтового каналу.

Куприк складається із 4-х, рідше 3 або 5, рудиментарних хребців, що зрослися, і в них залишилося лише тіло. Всі хребці, окрім першого, мають кулясту форму, що відповідає їх тілам. А перший куприковий хребець має недорозвинуті верхні суглобові і поперечні відростки.

Сполучення хребців

В хребті налічується два види сполучень кісток – неперервні (синдесмози, синхондрози, синостози) та перервні (суглоби між хребцями і суглоби між хребтом і черепом). Розрізняють такі види сполучень:

- між тілами хребців;

- між дугами хребців;

- між відростками.

Між тілами хребців розташовані міжхребцеві хрящові диски. Усередині кожного диску знаходиться драглисте ядро – залишок спинної струни. По периферії його оточує фіброзне кільце із волокнистого хряща, волокна якого ідуть горизонтально і похило. Висота міжхребцевих дисків становить 25% висоти всієї рухомої частини хребта. Протягом дня міжхребцеві диски сплющуються, внаслідок цього людина ввечері робиться нижчою на 2см, ніж уранці. Сплющення спостерігається і при тривалому фізичному навантаженні.

По всій довжині хребта по передній і задній поверхні тіл хребців і міжхребцевих дисків проходять передня і задня поздовжні зв’язки.

Між дугами хребців розташовані міцні зв’язки із еластичних волокон жовтого кольору – жовті зв’язки. Завдяки їм м’язи повертаються в початкове положення при розгинанні хребта.

Між остистими відростками хребців знаходяться міжостисті зв’язки, а між поперечними відростками - міжпоперечні зв’язки. Над верхівками остистих відростків по всій довжині хребта проходить надостьова зв’язка. Приближаючись до черепа вона збільшується в сагітальному напрямку і називається шийною зв’язкою.

Сполучення між атлантом і потиличною кісткою називається атлантопотиличним суглобом. Це комбінований еліпсоподібний суглоб. Має дві осі обертів – поперечну і сагітальну. В цьому суглобі відбуваються нахили голови вперед і назад (згинання і розгинання, кивання), і у сторони (відведення і приведення) відповідно.

Атлантоосьовий суглоб – комбінований, циліндричної форми, має одну вісь оберту – вертикальну, при цьому голова повертається праворуч і ліворуч.

В зміцненні атлантопотиличного і атлантоосьового суглоба приймають участь хрестоподібна зв’язка атланта, крилоподібна зв’язка.

Хребет має вигляд двох пірамід, розташованих основами одна до одної. Верхня піраміда складається із хребців, розмір яких збільшується, починаючи від верхніх шийних і до п’ятого поперекового, а нижня піраміда – крижових і куприкових, розмір яких зменшується донизу.

Вигини хребта.

Хребет не прямий, а має вигини: вперед – лордози, назад – кіфози, в сторону, ліворуч чи праворуч – сколіози. Формування вигинів спини завершується в 18-20 років. При правильній осанці при антропометричній стійці (коли людина стоїть зовсім рівно) спостерігаються шийний і поперековий лордози, грудний і крижовий кіфози.

Грудна клітка

Грудну клітку утворюють грудний відділ хребта, 12 пар ребер і груднина. Ребра складаються із кісткової частини (задній кінець) і реберного хряща (передній кінець). Верхні 7 пар ребер прикріплюються своїми хрящами до груднини і носять назву справжніх ребер, нижні 5 пар до груднини не доходять і носять назву несправжніх ребер. Із них VIII, IX, X ребра прикріплюються своїми хрящами до хряща вище розташованого ребра, утворюючи реберну дугу. Нижні, XI і XII, не з’єднані із вище розташованими ребрами, знаходяться серед м’язів і носять назву коливних ребер.

Ребро - це типова довга губчаста кістка у вигляді вузької зігнутої пластинки. Ребро має тіло і передній і задній кінці. На задньому кінці ребро має головку для з’єднання з тілами хребців. Спереду і зовні від неї розташована звужена частина ребра – його шийка. За нею йде суглобовий горбик для з’єднання ребра з поперечним відростком хребця. На одинадцятому і дванадцятому ребрах ці горбики відсутні. Тіло ребра (окрім першого, який має верхню та нижню поверхні) має внутрішню і зовнішню поверхні. На нижньому краї внутрішньої поверхні ребра є борозна, по якій проходять кровоносні судини та нерви. Від першого до восьмого ребра довжина ребер збільшується, а від восьмого до дванадцятого – зменшується.

Груднина – це плоска продовгувата кістка, розташована у передньому відділі грудної клітки. Це довга трубчаста кістка. В груднині виділяють 3 частини:

- ручка груднини – має декілька вирізок, із яких є непарна верхня, яремна і парні ключична і реберна;

- тіло груднини – розширюється донизу і має по боках суглобові поверхні для зчленування з хрящами III – VII ребер;

- мечоподібний відросток – має плоску форму, з’єднується із тілом груднини за допомогою синхондрозу, а у віці 30 років переходить в синостоз.

З’єднання ребер з грудниною

Справжні ребра (I – VII) з’єднуються з грудниною за допомогою реберних хрящів. Хрящ першого ребра безпосередньо зростається із грудниною, а хрящі решти шести ребер (II –VII) з’єднуються з нею за допомогою невеликих груднино-реберних суглобів плоскої форми, а спереду і ззаду зміцнюються променистими зв’язками. Їх волокна переходять на поверхню груднини спереду і ззаду і вплітаються в її окістя, приймають участь в утворенні щільних сполучнотканинних перетинок, які покривають груднину спереду і ззаду.

З’єднання ребер з хребтом

Головки ребер з’єднуються з тілами грудних хребців, утворюючи суглоби головок ребер, а реберні горбики з’єднуються з їх поперечними відростками, утворюючи реберно-поперечні суглоби. Суглоби головок ребер зміцнені променистими зв’язками, а реберно-поперечні суглоби – реберно-поперечною зв’язкою, яка йде від поперечного відростка хребця до горбика і шийки даного ребра. Тут же є верхня і латеральна реберно-поперечні зв’язки. Верхня йде від верхнього краю шийки ребра до нижнього краю вище розташованого поперечного відростка, а латеральні – від задньої поверхні шийки ребра до основи поперечного і остистого відростків вище розташованого хребця.

Порожнина грудної клітки має верхній і нижній отвори грудної клітки і 11 пар міжреберних проміжків. Верхній отвір утворений передньою поверхнею тіла першого грудного хребця, першими ребрами і яремною вирізкою груднини, а нижній отвір – тілом дванадцятого хребця, дванадцятими ребрами, реберними дугами і мечоподібним відростком груднини. Форма отворів буває кулястою або сплюснутою в передньо-задньому напрямку.

Грудна клітка в цілому

За формою грудна клітка буває циліндричною, конічною, плоскою, а також широкою, короткою, довгою, вузькою.

Кут між правою і лівою реберними дугами називається підгруднинним. При широкій і короткій грудній клітці цей кут має великі розміри, а при вузькій і довгій – меншим. У жінок грудна клітка відносно декілька коротша і декілька вужча, ніж у чоловіків.

Заняття плаванням, лижним спортом і боротьбою, за даними деяких авторів, призводить до збільшення розмірів грудної клітки.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 175; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.200.210.43 (0.313 с.)