З’єднання кісток верхньої кінцівки

Кістки поясу верхньої кінцівки утворюють два суглоби – груднино-ключичний та акроміально-ключичний.

Груднино-ключичний суглоб - простий, двокамерний, завдяки наявності диска в порожнині суглоба, має сідлоподібну або кулясту форму. Він здатний виконувати такі рухи: в сагітальному напрямку – піднімання та опускання, в вертикальному – вперед та назад, в поперечному – колові оберти. Груднино-ключичний суглоб утримується за допомогою міжключичної зв’язки (з’єднує грудинні кінці обох ключиць), реберно-ключичної зв’язки (йде від першого ребра до нижньої поверхні ключиці), груднино-ключичної зв’язки (передньої та задньої). Передня зв’язка гальмує рух ключиці назад, а задня - вперед.

Акроміально-ключичний суглоб – утворений акроміальним кінцем ключиці і акроміальним відростком лопатки. За будовою - це простий, плоскої форми суглоб. Він утримується двома зв’язками – дзьобоподібно-ключичною та акроміально-ключичною. Рухи в суглобі обмежені. Лопатка та ключиця рухаються одночасно. Лопатка має дві зв’язки – дзьобоподібно-акроміальну та верхню поперечну.

Плечовий суглоб утворений головкою плеча та суглобовою западиною лопатки. Суглоб простий, кулястий, малоконгруентний. Суглобова сумка починається біля суглобової губи і прикріплюється до анатомічної шийки плечової кістки. Має тонку капсулу товщиною 0,1-0,5см. Зв’язковий апарат суглобу – дзьобоподібно-плечова зв’язка.

Плечовий суглоб має три осі обертів: навколо поперечної осі – рух вперед (згинання) і назад (розгинання); навколо сагітальної осі – відведення та приведення; навколо вертикальної осі – поворот усередину (пронація), назовні (супінація), колові рухи – циркумдукція.

Ліктьовий суглоб складається із трьох суглобів – плечоліктьового, плечопроменевого та променеліктьового проксимального. Всі вони мають одну загальну капсулу і одну суглобову порожнину.

Плечоліктьовий суглоб утворений блоком плечової кістки і блокоподібною вирізкою ліктьової кістки. Має блокоподібну форму, одну вісь оберту – поперечну (можливі рухи – згинання та розгинання).

Плечопроменевий суглоб утворений головкою виростка плечової кістки і головкою променевої кістки. Має кулясту форму і три осі оберту: навколо поперечної осі – згинання – розгинання передпліччя; навколо вертикальної – пронація і супінація. Щілина плечопроменевого суглобу знаходиться в “ямці краси”.

Проксимальний променеліктьовий суглоб утворений суглобовою поверхнею головки променевої кістки і вирізки ліктьової кістки. Має циліндричну форму і одну вісь оберту – вертикальну, де можливі супінація та пронація передпліччя.

Зв’язки ліктьового суглобу є такі: ліктьова колатеральна зв’язка - йде від медіального надвиростка плечової кістки до ліктьової кістки); променева колатеральна зв’язка – йде від латерального надвиростка до ліктьової кістки); кільцева зв’язка променевої кістки – охоплює головку цієї кістки і прикріплюється до ліктьової кістки.

Променеволіктьові суглоби є проксимальний та дистальний, мають циліндричну форму, утворюють комбінований суглоб, в якому навколо вертикальної осі можлива пронація та супінація, при цьому ліктьова кістка залишається нерухомою, а променева - обертається навколо неї.

Променевозап’ястковий суглоб утворений дистальним кінцем променевої кістки та кістками проксимального ряду зап’ястку – човноподібної, півмісяцевої, тригранної. Суглоб має еліпсоподібну форму, три вісі обертів, де можливі згинання і розгинання, відведення і приведення, колові рухи. Ліктьова кістка віддалена від променевозап’ясткового суглоба хрящем - суглобовим диском.

Міжзап’ясткові суглоби – це суглоби між двома рядами кісток зап’ястку – проксимальним та дистальним. З’єднання кісток дуже складне – зв’язки є на долонній, тильній, медіальній і латеральній поверхнях, а також між окремими кістками зап’ястка. Головні із них – це променева та ліктьова колатеральні зв’язки зап’ястку, які йдуть від шилоподібного відростка променевої кістки до човноподібного, а друга – від шилоподібного відростка ліктьової кістки до тригранної кістки відповідно. На долонній поверхні кисті проходить зв’язка – утримувач згинача. Вона перетворює жолоб зап’ястку в зап’ястковий канал, через який проходять сухожилки згиначів пальців та серединний нерв.

Зап’ястково-п’ясткові суглоби утворені дистальним рядом кісток зап’ястку і основою п’ясткових кісток. Ці суглоби малорухомі, за винятком зап’ястково-п’ясткового суглобу великого пальця, він має сідлоподібну форму, дві осі оберту, навколо яких можливе відведення та приведення великого пальця разом з п’ястком, протиставлення великого пальця мізинцю (опозиція) і зворотний рух (репозиція), а також циркумдукція. Часто в цьому суглобі трапляються вивихи. Решта зап’ястково-п’ясткових суглобів мають плоску форму і становлять тверду основу кисті.

П’ястково-фалангові суглоби утворені головками п’ясткових кісток і основами проксимальних фаланг пальців. Ці суглоби мають кулясту форму, три осі оберту, навколо яких можливі згинання – розгинання, приведення – відведення, кругові рухи. Вони утримуються колатеральними зв’язками, окрім цього, є глибокі поперечні п’ясткові зв’язки (за винятком першої і другої п’ясткових кісток).

Міжфалангові суглоби кисті мають блокоподібну форму, рухи можливі навколо поперечної осі – згинання та розгинання. Всі суглоби утримуються зв’язками, розташованими на їх медіальній, латеральній та долонній поверхнях.

Пальці кисті мають видовжену форму і їх подовжні розміри мають, в основному, таке співвідношення: третій більший від четвертого, четвертий – від другого, другий – від першого.