Вибірка за ознакою «зирянова»

Розвиток навичок самостійного орієнтування в інформаційному полі з використанням мережі Інтернет	До 30.09.2000	Зирянова
Аналіз роботи з профільної підготовки учнів 10-х класів	01.2001	Зирянова
Вивчення інтересів учнів з метою впровадження профільної підготовки	04.2001	Зирянова

 

Розподіл навантаження педагогічних працівників потребує викори­стання множини як формалізованих критеріїв та обмежень (обсяг загального навантаження, кількість практичних та лабораторних годин та ін.), так і неформалізованих. У переважній більшості неформалізо-ваними (такими, що можуть змінюватися) є правила розрахунку го­дин, що складають учбове навантаження учнів, тарифікація вчителів, визначення кількості годин, відведених на перевірку контрольних робіт, заліків. Частину нормативних параметрів задають на рівні Міністер­ства освіти та науки (навчальні плани з предметів, виходячи зі специ­фіки учбового закладу, обсяг загального навантаження), а частину — на місцевому рівні. Таку інформацію містять БД інформаційної систе­ми управління закладом освіти.

У межах загальноосвітнього навчального закладу процес плану­вання навантаження являє собою багаторівневий процес. На основі базового навчального плану створюють оперативний план навчально-виховного процесу, який містить інформацію про контингент учителів та учнів (кількість учнів, кількість класів та підгруп, наявність приміщень, лабораторій, спеціалізованих навчальних кабінетів тощо). На першій ітерації планування потік інформації формують з урахуванням норма­тивної бази планування, на наступних — складають із коригувальних дій. Дані про педагогічне навантаження вчителів, розроблене на рівні закладу освіти, разом зі статистичною інформацією передають для перевірки «правильності» і тільки після підтвердження його «правиль­ності» (візування) подають на затвердження в міське управління ос­віти. У разі відсутності «коригувальних впливів» зверху на основі остаточного розподілу педагогічного навантаження починається про­цес складання розкладу занять.

Наявність електронних носіїв інформації значно спрощує будь-яку корекцію навчального навантаження. Про це свідчить досвід функціо­нування інформаційної системи управління закладом освіти м. Енер-годар Запорізької обл. Пошук раціонального варіанта розкладу занять є складним процесом, який реалізовано в межах закладу освіти.

На наш погляд, розв'язання цього завдання можливо при наявності ІСУЗ як організаційно-технологічної бази інформатизації управлінської діяльності, свідченням чого є досвід використання аналогічних сис­тем управління в загальноосвітніх навчальних закладах України. Така система здатна забезпечити моделювання варіантів розкладу занять та розробку діалогових процедур з достатнім рівнем формалізації й раціоналізації.

Дослідження функціонування інформаційної системи управління закладом освіти (сш №№ 31,49,55,148 м. Дніпропетровськ; сш №№ 17, 18, гімназія № 1 м. Черкаси; гімназія ім. Сенатора м. Сміла Черкась­кої обл.; сш № 10 м. Одеса та сш № 4 м. Іллічівськ Одеської обл.) дало нам підстави зробити висновок щодо орієнтації інформатизації управлінської діяльності керівника закладу освіти на реалізацію діаг­ностично-прогностичної функції. Такий підхід забезпечує поточне оці­нювання стану виконання управлінських рішень з подальшою їх ко­рекцією в разі необхідності. Ми розглядаємо цей аспект інформати­зації управління закладом освіти як резерв підвищення ефективності управлінської діяльності керівника закладу освіти й вдосконалення си­стеми управління ним.

Інформаційною основою управління закладом освіти є сис­тематичні оперативні дані, що відстежують стан виконання управлі­нських рішень. Реалізація функції зворотного зв'язку сучасними засо­бами інформаційно-комунікаційних технологій управління є важливою ланкою в системі управління закладом освіти. Зворотний зв'язок є одним із головних принципів побудови системи управління закла­дом освіти. Цей принцип, зазначає В. І. Маслов, працює на інформа­ційне забезпечення управлінської діяльності керівника загальноосвіт­нього навчального закладу і спрямований на задоволення інформацій­них потреб організаційно-регулятивних і контрольно-коригувальних функцій процесу управління [127].

С. І. Архангельський обґрунтовує теоретичні аспекти прямого та зворотного зв'язку як показника раціональності системи. «Раціональ­ною системою <...> є та система, де всі функціональні зв'язки керо­вані, де вони контролюються на основі зворотного зв'язку» [4, с. 23]. Такий зворотній зв'язок реалізовано на рівні психолого-педагогічно-го моніторингу, що відстежує проміжні результати управлінської діяльності. Забезпечення психолого-педагогічного моніторингу — важливий напрям інформатизації управлінської діяльності керівни­ка загальноосвітнього навчального закладу. Цей напрям дає змогу одержувати узагальнену інформацію щодо управління навчально виховним процесом, аналізувати її та приймати раціональні управ­лінські рішення.

Психолого-педагогічний моніторинг — інформаційний процес, який забезпечує безперервне відстеження параметрів навчально-ви­ховного процесу з метою аналізу результатів управлінської діяльності та їх коригування. Він являє собою систему збору, зберігання, аналізу та виявлення інформації про якість освітнього процесу, а також систе­му накопичення психолого-педагогічного досвіду. Наявність психоло-го-педагогічного моніторингу — це не тільки джерело зворотної інфор­мації, а й важлива організаційно-педагогічна умова інформатизації управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального за­кладу, що забезпечує підвищення рівня:

• управлінської діяльності адміністративно-управлінської ланки зак­ладу освіти;

• фахового рівня вчителя;

• якості засвоєння знань учнями.

Упровадження такої системи дає змогу проводити педагогічний і психологічний моніторинг, задачами якого є:

• отримання повної психолого-педагогічної інформації, що харак­теризує стан навчально-виховного процесу;

• забезпечення інформації у зручному для користувача вигляді;

• захист інформації;

• структурування даних психолого-педагогічного аналізу.

Структурування інформації є однією з переваг системи управ­ління закладом освіти на основі інформаційно-комунікаційних техно­логій порівняно з традиційною системою управління закладом осві­ти, що може здійснюватися окремими блоками: тестування (отриман­ня даних), переробка (аналіз результатів), корекція (рекомендації). Досвід упровадження психолого-педагогічного моніторингу на основі використання ІСУЗ накопичено в сш №№ 9, 22,16, 33 м. Дніпропет­ровськ, ліцеї м. Жовті Води Дніпропетровської обл.; сш №№ 7, 16, гімназії № 1 м. Черкаси; сш №№ 10, 36 м. Одеса та сш № 4 м. Іллічівськ Одеської обл.

Такий підхід відбиває розуміння інформатизації управлінської діяльт ності керівника закладу освіти як упровадження сучасної інформацій­но-комунікаційної технології управління, що реалізує ІСУЗ. Накопиче­ний досвід інформатизації управлінської діяльності керівника загаль­ноосвітнього навчального закладу та науково-педагогічні джерела з означеної проблеми дали змогу визначити управлінські функції й види управлінської діяльності керівника, що в першу чергу

потребують застосування апаратних і програмних засобів інфор­маційно-комунікаційних технологій управління закладом осві­ти. Такими управлінськими функціями й видами діяльності керівника закладу освіти є: збір та перетворення інформації; планування, орга­нізація та контроль; облік даних; аналіз і прогнозування розвитку загальноосвітнього навчального закладу.

Отже, інформатизація управлінської діяльності керівника за­гальноосвітнього навчального закладу забезпечує:

• прийняття раціональних управлінських рішень на більш високо­му фаховому рівні, що сприятиме вдосконаленню управління;

• формування інформаційного навчального середовища закладу освіти;

• автоматизацію процесів передачі, збору й аналізу інформації на будь-якому рівні;

• прийняття раціонального управлінського рішення керівником за­кладу освіти;

• проектування сучасних технологій його роботи з педагогічним колективом.

Водночас зауважимо, що існують суто технологічні складності інформатизації управління закладом освіти, а саме: існуючі форми (навчальний, базовий плани та ін.) внутрішньошкільної документації, що не орієнтовані на використання сучасних інформаційно-комуніка­ційних технологій переробки інформації; різноманіття існуючого апа­ратного й програмного забезпечення в закладах освіти; відсутність відповідного рівня інформаційної культури всіх учасників навчально-виховного процесу.