Концептуальні основи інформатизації управління закладом освіти

Інформатизація управління загальноосвітнім навчальним закладом є невід'ємною складовою інформатизації загальноосвітнього навчаль­ного закладу. Вона істотно впливає на зміст, організаційні форми й методи навчання й управління, спричиняє зміни в діяльності учнів, учителів, адміністративно-управлінської ланки закладу освіти й охоп­лює всі напрями та сфери їх діяльності. Інформатизація управління закладом освіти передбачає формування й розвиток інформаційного навчального середовища освітнього закладу на основі впровадження інформаційно-комунікаційних систем і технологій.

Загальноосвітній навчальний заклад щодо мети інформатизації розглянуто нами як інформаційне навчальне середовище, в якому відбу­вається навчально-виховний процес. Умовами існування інформацій­ного навчального середовища закладу освіти є:

• наявність суб'єкта навчання, створення й реалізація в його ме­жах інформаційного, функціонального та комунікаційного компо­нентів навчально-виховного процесу;

• забезпечення в межах інформаційного навчального середовища обігу навчальної й управлінської інформації.

Суб'єкт навчання є кінцевим адресатом управлінських дій, що ре­алізовуються в межах інформаційного навчального середовища зак­ладу освіти. Специфіка інформаційних потоків, їхня періодичність, об­сяг і необхідність контролю за проходженням інформації є однією з ознак, що визначає загальноосвітній навчальний заклад як систему, якісне функціонування якої неможливе без використання сучасних апаратних і програмних засобів інформаційно-комунікаційних технологій управління. Життєвий цикл інформаційного навчального середовища визначають часом існування інформації в активній формі — часом, потрібним для сприймання й засвоєння суб'єктами інформації, що цир­кулює в інформаційному навчальному середовищі закладу освіти. Водночас із визначенням періодичності життєвого циклу інформацій­ного навчального середовища враховують його рухомість і періодич­ну зміну контингенту суб'єктів управління.

Уданому посібнику інформаційне навчальне середовище зак­ладу освіти є штучно побудованим, структура і складові якого спри­яють досягненню мети діяльності закладу освіти. Воно сформовано з окремих середовищ (підсистем). Водночас кожну підсистему роз­глянуто як окреме замкнуте інформаційне навчальне середовище. Струк­тура інформаційного навчального середовища загальноосвітнього навчального закладу визначає його внутрішню організацію й взаємо­залежність між підсистемами й елементами. Складові інформаційного навчального середовища закладу освіти зумовлюють його змістову й матеріальну наповненість і водночас є інформаційним ресурсом за­гальноосвітнього навчального закладу [111].

Наявність апаратних і програмних засобів інформаційно-комуніка­ційних технологій управління загальноосвітнім навчальним закладом є одним із чинників, що формує інформаційне навчальне середовище та забезпечує підключення його до глобальної інформаційної мережі. Об'єктивна потреба підвищення ефективності функціонування систе­ми освіти час від часу сприяє оновленню засобів організації навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі. Така модернізація стосується всіх суб'єктів управлінської й навчально-пізна­вальної діяльності: учнів, педагогів, учених, працівників сфери управ­ління.

До числа засобів, які за своєю значущістю можна зіставити з появою писемності та друком книг, віднесено введення апаратних і програмних засобів інформаційно-комунікаційної техніки. Вони істотно вплинули на традиційну парадигму освіти, що плекала надію на можливість різкого підвищення якості, доступності й ефективності системи освіти. Упрова­дження інформаційно-комунікаційних технологій управління загальноосвітнім навчальним закладом передбачає:

• розробку та впровадження інформаційної системи управління як основу сучасної технології опрацювання управлінської й навчаль­ної інформації;

• використання діалогових засобів доступу до баз даних;

• створення умов прогнозування результатів прийняття управлін­ських рішень;

• запровадження в освітній процес засобів телекомунікації;

• упровадження автоматизованого робочого місця керівника за­кладу освіти тощо.

Розроблена нами концепція інформатизації управління загаль­ноосвітнім навчальним закладом (додаток 1) включає стратегічні цілі й основні принципи інформатизації управління закладом освіти, очіку­вані результати її реалізації. У концепції інформатизації управління за­гальноосвітнім навчальним закладом простежено тенденцію зростан­ня експансії комп'ютерів у діяльність загальноосвітнього навчального закладу й порівняно окремі прогностичні очікування, що були задек­ларовані на початкових етапах комп'ютеризації, із результатами і мож­ливим перспективним використанням комп'ютерної техніки й інформа­ційно-комунікаційних технологій управління в загальноосвітньому навча­льному закладі.

Нормативно-правове забезпечення інформатизації управління за­гальноосвітнім навчальним закладом регламентовано переліком дер­жавних законодавчих і нормативних актів, які в сукупності складають нормативно-правову базу інформатизації управління закладом освіти. Інформатизація управління загальноосвітнім навчальним закладом передбачає поетапну розробку програми інформатизації загальноосвіт­нього навчального закладу, що визначає комплекс взаємопов'язаних завдань (проектів) інформатизації, спрямованих на реалізацію освітньої й інформаційної політики закладу освіти; пріоритетні напрями інформатизації закладу освіти; шляхи формування інформаційного на­вчального середовища в закладі освіти.

Наступний етап — розробка заходів реалізації програми інфор­матизації загальноосвітнього навчального закладу. При реалізації програми інформатизації загальноосвітнього навчального закладу необхідно орієнтуватися на заходи, що спрямовані на інформатиза­цію управління та які є організаційною основою для розробки цільо­вого проекту інформатизації управління загальноосвітнім на­вчальним закладом (далі — проект). Головною метою проекту є забезпечення керівника і всіх учасників навчально-виховного про­цесу своєчасною, достовірною й повною інформацією на основі ши­рокого використання інформаційно-комунікаційних технологій управ­ління. Проект містить заходи щодо інформатизації управління за­кладу освіти, а саме:

• визначення доцільності інформатизації управління загально­освітнім навчальним закладом;

• обґрунтування спрямованості довгострокових пріоритетів розвитку закладу освіти;

• формування освітньої політики закладу освіти;

• урахування державної політики в галузі освіти України;

• урахування світових досягнень науки й тенденцій розвитку у сфері інформатизації;

• спрямування заходів на розв'язання проблеми підвищення ефек­тивності, якості, доступності управління й навчання.

Головними завданнями проекту є: створення системи інформа­ційно-аналітичної підтримки процесу прийняття управлінських рішень; формування інформаційних ресурсів загальноосвітнього навчального закладу; застосування сучасних інформаційно-комунікаційних техно­логій управління.

Досвід інформатизації управління загальноосвітніми навчальними закладами свідчить, що реалізація аналогічних освітніх проектів у за­гальноосвітніх навчальних закладах України відбувалася, починаючи з 1996 р. (сш №№ 9, 28, 31, 49, 55, 148 м. Дніпропетровськ та ліцей м. Жовті Води Дніпропетровської обл.; сш №№ 3,8,12,17,18, гімна­зія № 1 м. Черкаси; гімназія ім. Сенатора м. Сміла Черкаської обл.; сш №№ 10,27,32,39 м. Одеса та сш № 4 м. Іллічівськ Одеської обл.; сш №№ 1, 11, 17, 36, 39, 42 м. Львів та гімназія сш № 1 м. Стрий Львівської обл.), з дотриманням таких основних принципів:

• координація розробки й реалізації заходів інформатизації управлін­ня щодо цілей, етапів, ресурсів та обсягу навчальної діяльності;

• забезпечення випереджального розвитку нормативно-правової бази;

• регулювання відносин суб'єктів управління;

• системність формування та виконання завдань проекту;

• узгодженість пріоритетів інформатизації управління з основними напрямами програми інформатизації загальноосвітнього навчаль­ного закладу та іншими програмами розвитку змісту освіти.

Апаратне й програмне забезпечення проекту покладено на пер­сональний комп'ютер (ПК), застосування якого дає змогу своєчас­но й повно використати інформаційні ресурси закладу освіти, за­провадити нові освітні технології управління НВП, сприяє інформа­ційно-інтелектуальному розвитку всіх учасників освітнього процесу в загальноосвітньому навчальному закладі. Проблематику інформа­ційної підтримки проекту апаратними й програмними засобами в кон­цептуальному плані ілюструє матриця сфер і напрямів використан­ня персональних комп'ютерів (рис. 2.3) [29].

Наукове обґрунтування концептуальних основ інформатизації уп­равління загальноосвітнім навчальним закладом засноване на змістовій інтерпретації чотирьох напрямів і сфер взаємовпливу й різноаспектних зв'язків між ними. Доцільність інформатизації управ­ління загальноосвітнім навчальним закладом аргументована необ­хідністю й достатністю концептуального розгляду кожного з чотирьох напрямів інформатизації у всіх аспектах (сферах) та з позицій їх взає­мовпливу.

 

 

 

На одному напрямі матриці (див. рис. 2.3) показано використання апаратних і програмних (комп'ютерних) засобів у закладі освіти. На іншому — сфери взаєморозуміння та взаємного забезпечення зазна­чених напрямів використання ПК, найбільш істотних компонентів і па­раметрів інформаційного навчального середовища закладу освіти. Мат­ричне уявлення концептуального визначення складної й багатоаспект-ної проблеми інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом дає змогу усвідомити її системність і міждисциплінарність, що враховано під час аналізу, синтезу й інтеграції відповідних змісто­вих характеристик.

Найважливішими напрямами використання комп'ютерної тех­ніки в інформаційному навчальному середовищі закладу освіти як апа­ратного й програмного забезпечення впровадження інформаційно-комунікаційної технології управління є:

> ПК як об'єкт вивчення.

Цей напрям використання ПК не є безпосередньо шляхом підви­щення ефективності процесів навчання й управління, хоча історично поява комп'ютерів у загальноосвітньому навчальному закладі була пов'язана саме з навчанням основ обчислювальної техніки. Вивчення комп'ютерної техніки й інформатики безпосередньо стосується проблем змісту комп'ютерної освіти загалом;

> ПК як засіб підвищення ефективності педагогічної діяль­ності вчителів.

Саме в цьому аспекті комп'ютер розглянуто як засіб, здатний здійсни­ти докорінні перетворення й істотно вплинути на всі інші компоненти на­вчально-виховного процесу — мету, зміст, методи й організаційні форми;

> ПК як компонент системи управління загальноосвітнім навчальним закладом.

Цей напрям використання комп'ютерів у загальноосвітньому на­вчальному закладі пов'язано з процесом прийняття управлінських рішень на всіх його етапах — від повсякденної управлінської діяль­ності керівника закладу освіти до управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів на уроках. Для прийняття раціональних управлін­ських рішень необхідна різноманітна інформація:

• фонового характеру про тенденції розвитку зовнішнього соціаль­но-економічного середовища;

• власне навчального характеру, що відображає параметри на­вчально-виховного процесу й діяльність закладу в цілому;

• результати впровадження інноваційного педагогічного досвіду;

• новітні дослідження в освітній галузі;

• статистичні дані та їх зведення;

• спеціально підібрані звіти й огляди;

• каталоги підручників, навчально-методичних посібників, комп'ю­терних програмних засобів;

> ПК як засіб підвищення ефективності науково-дослід­ницької діяльності всіх учасників НВП.

Сучасні наукові дослідження не можуть бути успішно розв'яза­ними без достатнього інформаційного забезпечення НВП. Таке за­безпечення є джерелом найбільш «свіжої» й наукомісткої інформації, що містить добір та оцінку цієї інформації, зберігає її, класифікує на належному рівні, а також подає користувачеві альтернативні варіанти необхідної інформації. Комп'ютерні банки даних і знань, що використовують у сфері управління, входять до складу інформаційно-пошукових систем різного рівня й поступово розши­рюють свої функції під час порівняння різних конкуруючих варіантів рішень і визначення раціонального варіанта з урахуванням компро­місу існуючих умов.

Кожний із вказаних напрямів матриці (див. рис. 2.3) пов'язано зі сферою освіти (позначених на вертикальній «осі»), що впливає на роз­виток того чи іншого напряму впровадження ПК і водночас зазнає впливу відповідного напряму інформатизації зазначеної сфери освіти. До цих сфер (вертикальний напрям) відносять: соціально-еконо­мічну; філософсько-методологічну (сфера міждисциплінарного науко­вого знання); науково-технічну; психолого-педагогічну.

Соціально-економічна сфера визначає необхідність і масовість комп'ютерного всеобучу, використання комп'ютерної техніки як засобу підвищення ефективності управлінської діяльності людини, впрова­дження інформаційних технологій навчання й управління; диктує не­обхідність вивчення й використання комп'ютерної техніки. У колі фак­торів і відносин, що супроводжують комп'ютерну техніку, централь­ним є відношення в системі «людина — комп'ютер». Глобальність і багатоаспектність цієї проблеми змушує враховувати всі різноманітні зв'язки людини з комп'ютером з позицій специфічного світогляду і філо­софської парадигми.

Теоретико-методологічні основи інформатизації управління за­гальноосвітнім навчальним закладом на соціально-економічному, філо­софському й науково-технічному рівнях забезпечують раціональні шля­хи та методи використання комп'ютерної техніки в НВП. Водночас пріо­ритетне значення має розробка організаційно-педагогічних засад інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладомна психолого-ііедагогічному рівні, що дає змогу розв'язати різно­манітні педагогічні завдання.

Інформатизація управління загальноосвітнім навчальним закладом передбачає урахування існуючих законів управління й принципів по­будови традиційних систем управління, специфіки функціонування су­часного закладу освіти відповідного типу (школа, ліцей, гімназія). З урахуванням теоретико-прикладних засад інформатизації управлін­ня загальноосвітнім навчальним закладом і концептуальних основ інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом нами розроблена організаційна модель інформатизації управління закладом освіти (рис. 2.2).

Функціональною основою інформатизації управління загально­освітнім навчальним закладом є інформаційно-комунікаційна система управління закладом освіти. Під час розробки такої системи було вра­ховано:

• системність і безперервність процесу управлінського впливу ке­рівника закладу освіти;

• властивість об'єктів і суб'єктів управління;

• умови моделювання результатів управлінських рішень;

• діалектичну єдність законів управління при дотриманні плюралізму всіх форм власності та комплекс взаємопов'язаних елементів, що складають систему в єдине ціле.

Відповідно до теоретичних основ управління системами будь-якому процесу управління соціально-економічними системами вла­стиві загальні й специфічні риси. Перші відображають особли­вості управління як системи дій керівника закладу освіти й ознаки, характерні для управління як явища; розкривають закони його фун­кціонування.

Специфічні функції характеризують особливості об'єктів управлін­ня й умови їх функціонування. Виходячи з цього, до специфічних рис інформаційно-комунікаційної системи управління закладом освіти, на наш погляд, можна віднести основні функції й напрями управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу: плану­вання, прогнозування, організацію, координацію, стимулювання, нор­мування, облік і контроль, регулювання.

Конкретні функції управління класифіковані нами як функції за­безпечення управлінської діяльності керівника на різних стадіях прий­няття управлінських рішень: на підготовчій стадії (планування навчаль­но-виховного процесу); виробничій стадії (упродовж НВП) та на зак­лючній стадії (підбиття підсумків НВП). Реалізація принципів управління

соціальними системами передбачена системою управлінських функцій керівника загальноосвітнього навчального закладу.

 

 

 

Hис. 2.2 Організаційна модель інформатизації загальноосвітнього навчального закладу

Проектування інформаційно-комунікаційної системи управління загальноосвітнім навчальним закладом велося з урахуванням загаль­них рис системи управління, зокрема подільності й цілісності. Ознака подільності системи управління сприймається системою управління загальноосвітнім навчальним закладом як така, що скла­дається з відносно самостійних частин — підсистем, кожна з яких є відносно самостійною системою. Можливість виключати підсистеми (декомпозиція системи) спрощує аналіз і розробку інформаційно-ко­мунікаційної технології управління.

Під час розробки концептуальних основ інформатизації управління закладом освіти нами враховувалося, що ознака цілісності інформа­ційно-комунікаційної системи управління навчально-виховним проце­сом указує на узгодженість мети функціонування системи управління закладом освіти з метою функціонування її підсистем та елементів. До таких елементів віднесено:

. організаційну структуру системи (множина підсистем з урахуван­ням взаємозв'язків між ними);

• функціональні підсистеми;

. апаратні й програмні засоби забезпечення прийняття управлін­ських рішень;

• інформаційні потоки кожної підсистеми й системи загалом;

• обмеження системи або окремих її підсистем. Концептуальні основи інформатизації управління закладом

освіти, що розроблено нами під час дослідження організаційно-педа­гогічних засад інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом, забезпечили:

• якісно новий рівень функціонування системи управління загаль­ноосвітнім навчальним закладом;

. умови моделювання управлінських рішень й вибір їх раціональ­ного варіанта керівником загальноосвітнього навчального закла­ду;

• доступ до інформаційних ресурсів ЗНЗ;

. підвищення якості, доступності та ефективності управління й на­вчання;

• скорочення термінів часу на прийняття управлінських рішень за рахунок упровадження та експлуатації інформаційних систем обробки інформації;

. передумови розробки та впровадження електронних документів.

Інтегральний ефект, що одержав освітній заклад і система загаль­ної середньої освіти в цілому від інформатизації управління загально­освітнім навчальним закладом, полягає у сформованому інформацій­ному навчальному середовищі, яке забезпечило якісно новий рівень інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу й ство­рило умови для прийняття раціональних управлінських рішень керів­ником загальноосвітнього навчального закладу. Водночас упроваджен­ня інформаційно-комунікаційних технологій управління навчально-пізна­вальною діяльністю учнів сприяє підвищенню ефективності управління та якості навчання. Такий ефект оцінено не тільки економічними показ­никами, а й моральними, етичними та іншими категоріями, що сприя­ють підвищенню рівня адаптації людини в суспільстві.