Поняття, мета і завдання державного фінансового контролю

Поняття, мета і завдання державного фінансового контролю

Контроль у широкому розумінні - це процес, який повинен забезпечити відповідність функціонування об'єкта управління прийнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне досягнення поставленої мети.

Фінансовий контроль - комплексна і цілеспрямована фінансово-правова діяльність органів фінансового контролю або їх підрозділів чи представників, а також осіб, уповноважених здійснювати контроль, що базується на положеннях актів чинного законодавства.

Фінансовий контроль передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їх достовірності, законності, доцільності і ефективності.

Державний фінансовий контроль - одна з найважливіших функцій державного управління, спрямована на виявлення відхилень від прийнятих стан­дартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурса­ми та іншою державною власністю, а за наявності таких відхилень — на своєчас­не вжиття відповідних коригувальних і запобіжних заходів

Основною метою державного фінансового контролю є забезпечення законності й ефективності використання бюджетних коштів і державної власності.

Види податкових перевірок.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку

Документальні перевірки поділяються на планові і позапланові виїзні перевірки.

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка перед­бачена у плані роботи органу державної податкової служби і прово­диться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім – не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної перевірки платниками податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служ­би і проводиться за наявністю хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків законів Укра­їни про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтверджен­ня на обов'язковий письмовий запит органу державної податко­вої служби протягом десяти робочих днів з дня отримання за­питу;

- платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено зако­ном;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій де­кларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- платник податків подав у встановленому порядку скаргу про по­рушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасу­вання результатів відповідної перевірки;

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень..

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює прове­дення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунту­вання підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які свідчать про виник­нення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогусуду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної пере­вірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направ­ляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за рішенням керів­ника податкового органу, яке оформляється наказом.

Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищува­ти 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищу­вати не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів.

Податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є:

запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;

розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері;

запобігання і протидія корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;

забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Сферу діяльності української податкової міліції у перспективі варто було б розширити за рахунок надання їй відповідних повно­важень контролю за доходами і витратами фізичних осіб з метою боротьби із незаконним збагаченням. У країнах Заходу, зокрема в Італії, фінансова поліція щорічно формує банк даних про офіційні доходи та через касові апарати торговельної мережі адресно фіксує дорогі покупки вартістю 500 та більше умовних одиниць. Б кінці року фінансова поліція зіставляє доходи і витрати фізичних осіб для встановлення осіб, витрати яких перевищили їх доходи, та про­ведення щодо них певних слідчих дій.

На жаль, за нинішніх умов, коли Україна входить у першу п'ятірку країн світу з найвищим рівнем корупції, контроль за доходами й витратами фізичних осіб не дасть бажаного результату. Спеціальний підрозділ податкової міліції з контролю за доходами й витратами фізичних осіб доцільно було б укомплектувати висо­коосвіченою та інтелектуальною молоддю, що не працювала досі ні в органах державної податкової служби, ні в органах внутрішніх справ України. Це резонно зробити з метою запобігання корупції у новому підрозділі. Цей підрозділ має підпорядковуватись лише Президенту України, який повинен бути найбільш зацікавленим у детінізації економіки і подоланні корупційних схем у всіх її галузях, формуванні чесного українського суспільства.

Загальні завдання

1) перевірка повноти реєстрації підприємства, що перевіряється, як платника за видами державних і місцевих податків і зборів, цільових державних позабюджетних фондів, виходячи з аналізу специфіки його підприємницької діяльності;

2) контроль правильності відображення в бухгалтерському обліку результатів попередніх перевірок податковими та іншими контролюючими органами;

3) контроль правильності визначення бази оподаткування;

4) перевірка правильності застосування ставок податків, зборів і платежів;

5) перевірка правильності розрахунку сум податків;

6) перевірка правомірності застосування пільг при розрахунку та сплаті податків;

7) контроль правильності, повноти та своєчасності перерахування (сплати) податків, зборів і платежів до бюджету;

8) перевірка правильності складання і своєчасності подання податкової звітності за видами податків, зборів, платежів;

9) перевірка правильності оформлення первинних документів, ведення бухгалтерського обліку розрахунків з бюджетом та організації аналітичного і синтетичного обліку за рахунком 64;

10) перевірка правильності ведення податкового обліку.

 

 

Тема 4. Контроль виконання кошторисів бюджетних установ

 

1. Мета, об’єкти та інформаційна база контролю діяльності бюджетних установ.

2. Контроль доходів бюджетних установ.

3. Контроль видатків бюджетних установ.

4. Контроль видатків на оплату праці.

5. Контроль видатків на придбання товарів і послуг.

6. Контроль капітальних видатків.

7. Штрафні санкції за порушення бюджетного законодавства

 

Поняття, мета і завдання державного фінансового контролю

Контроль у широкому розумінні - це процес, який повинен забезпечити відповідність функціонування об'єкта управління прийнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне досягнення поставленої мети.

Фінансовий контроль - комплексна і цілеспрямована фінансово-правова діяльність органів фінансового контролю або їх підрозділів чи представників, а також осіб, уповноважених здійснювати контроль, що базується на положеннях актів чинного законодавства.

Фінансовий контроль передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їх достовірності, законності, доцільності і ефективності.

Державний фінансовий контроль - одна з найважливіших функцій державного управління, спрямована на виявлення відхилень від прийнятих стан­дартів законності, доцільності й ефективності управління фінансовими ресурса­ми та іншою державною власністю, а за наявності таких відхилень — на своєчас­не вжиття відповідних коригувальних і запобіжних заходів

Основною метою державного фінансового контролю є забезпечення законності й ефективності використання бюджетних коштів і державної власності.