Розрахунок доходу по видам транспорту

Дохід - це очікувана властивість об'єкта, яка є мотивом створення, виробництва, володіння, використання цього об'єкта. У побутовому використанні цей термін перекликається із терміном «оцінка», який у фінансах означає процес визначення ціни фінансового контракту. Фінансові контракти -це документи, які містять документальне чи електронне підтвердження боргового зобов'язання, права власності на акції, гарантії.

Дохід, який приносить кожен кілометр на шляху транспортування вантажів, розраховується за формулою:

(2.2.1)

де - ставка, встановлена в грошових одиницях на кожен тонно-кілометр, (у.о. на 1 ткм);

Q - вантажообіг, (млн.ткм).

= 0,15 980 = 147 (млн.у.о)

= 0,15 1123,5 = 168,5 (млн.у.о)

= 0,2 760 = 152 (млн.у.о)

= 0,2 855 = 171 (млн.у.о)

= 0,38 108 = 41 (млн.у.о)

= 0,38 486 = 184,6 (млн.у.о)

 

= 0,16 1850 = 296 (млн.у.о)

= 0,16 2001,7 = 320,27 (млн.у.о)

= 0,16 1942,5 = 310,8 (млн.у.о)

= 0,16 2109 = 337,4 (млн.у.о)

 

Висновок: у даному розділі я визначив дохід по всьому транспортному шляху перевезення вантажів, виходячи з доходної ставки кожного кілометра шляху і загального вантажообігу по видам транспорту та транспортному комплексу до і після інвестування капіталу.

Визначення фондовіддачі

Фондовіддача - це узагальнюючий показник використання усієї сукупності основних засобів, чим він вищий, тим більш ефективно вони використовуються, низький свідчить про недостатній обсяг продаж або про занадто високий рівень капітальних вкладень. Його величина в значній мірі залежить від галузевих особливостей, способів нарахування амортизації, оцінки активів та інших факторів. На показник фондовіддачі, що виражає зв'язок між засобами праці і виробленої за їх допомогою продукції, впливають, з одного боку, зміна обсягу і структури основного капіталу, його вартості, рівня екстенсивного та інтенсивного використання, з іншого - зміна цін, обсягу та структури продукції, ступеня спеціалізації і кооперування виробництва.

Комплекс заходів з підвищення фондовіддачі, що розробляється на всіх рівнях управління, повинен забезпечувати зростання обсягів виробництва за рахунок більш повного використання внутрішньогосподарських резервів, машин і устаткування, підвищення їх змінності і продуктивності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння виробничих потужностей. У всіх галузях промисловості, на кожному підприємстві і робочому місці є значні резерви поліпшення використання основних фондів і особливо їх активної частини. Реалізація резервів означає випуск продукції з найменшими витратами засобів виробництва на кожну її одиницю, в повному обсязі при меншій кількості виробничих фондів. Слід мати на увазі, що фондовіддача може бути вище там, де основні засоби більше зношені.

Таким чином, фондовіддача – відношення доходу до вартості основних фондів або засобів, визначається за формулою:

, (2.3.1)

де D – річний дохід, (млн.у.о.).

– вартість основних фондів, (млн.у.о).

147/480 = 0,306(млн.у.о.)

168,5/480 = 0,351 (млн.у.о.)

152/800 = 0,19 (млн.у.о.)

171/800 = 0,213 (млн.у.о.)

41/1950 = 0,021 (млн.у.о.)

184,6/1950 = 0,094 (млн.у.о.)

 

296/3230 = 0,091 (млн.у.о.)

320,27/3230+100 = 0,096(млн.у.о.)

310,8/3230+100 = 0,093 (млн.у.о.)

337,4/3230+100 = 0,101 (млн.у.о.)

 

Висновок: у даному розділі я розрахував фондовіддачу. Вона показала, що найбільш ефективно використовується залізничний та автомобільний транспорт.

Визначення прибутку

Прибуток – це той залишок коштів, який є різницею отриманих доходів фірми, який є різницею отриманих доходів фірми, підприємства будь-якої іншої чинної господарської структури від загальної суми витрат, розраховується за формулою:

(2.4.1)

де - прибуток до інвестування, (млн.у.о.);

- дохід до інвестування, (млн.у.о);

– експлуатаційні витрати до інвестування, (млн.у.о.).

=147 – 18 = 129 (млн.у.о.)

=168,5 – 21,8 = 147,7 (млн.у.о.)

=152 – 22 = 130 (млн.у.о.)

=171 – 31,4= 139,6 (млн.у.о.)

=41 – 6,5 = 34,5 (млн.у.о.)

=184,6 – 9 = 175,6 (млн.у.о.)

=296 – 46,5 = 249,5 (млн.у.о.)

=320,2 – 50,3 = 269,9 (млн.у.о.)

=310,8 – 55,9 = 254,9 (млн.у.о.)

=337,4 – 49 = 288,4 (млн.у.о.)

Аналогічним чином розраховується плановий прибуток. Планові показники витрат можна знайти за формулами:

(2.4.2)

7,2 + (18-7,2) 1,14 = 19,5 (млн.у.о.)

6,6 + (22-6,6) 1,125 = 17,32 (млн.у.о.)

1,3 + (6,5-1,3) 4,5 = 24,7 (млн.у.о.)

16,275 + (46,5-16,275) 1,08 = 48,9 (млн.у.о.)

16,275 + (46,5-16,275) 1,05 = 48 (млн.у.о.)

16,275 + (46,5-16,275) 1,14 = 50,73 (млн.у.о.)

 

 

(2.4.3)

(2.4.5)

= 1,146

= 1,125

= 4,5

= 1,08

= 1,05

= 1,14

(2.4.6)

(млн.у.о.)

(млн.у.о.)

(млн.у.о.)

(млн.у.о.)

 

де – базові (загальні) експлуатаційні витрати, (тис.у.о.);

– планові (загальні) витрати, (млн.у.о.);

– постійні витрати, (млн.у.о.);

– частина умовно – постійних витрат, % від загальної суми експлуатаційних витрат;

– показник (коефіцієнт) зростання продукції (вантажообороту) в плановому періоді по відношенню до базового;

– коефіцієнт постійних витрат від загальної суми.

Висновок: у даному розділі я розраховував прибуток по кожному виду транспорту, найбільш прибутковими виявились залізничний та автомобільний транспорт.