Критерії логістичного обслуговування пасажирів та вантажів

ВСТУП

Метою курсового проекту є засвоєння основних понять та принципів логістики та логістичної системи, здобуття знань щодо ефективності роботи транспортної системи міста для своєчасного та якісного задоволення потреб населення в перевезеннях, закріпити методику розрахунку додаткових фінансових інвестицій в розвиток логістичної системи міста (на прикладі транспортного комплексу).

Курсовий проект складається з теоретичної частини, яка включає в себе матеріали літературних джерел та проектної частини, яка містить дослідження проблеми і ґрунтується на достовірній інформації про досліджуваний предмет.

Ефективність такого проекту можна виявити, порівнявши витрати на проект і економію, отриману від впровадження проекту. При цьому економію можна продемонструвати на окремо взятій логістичній операції або операції, яка найбільш важлива при оцінці операції.

РОЗДІЛ 1

РОЗДІЛ 2

ПРОЕКТНА ЧАСТИНА

Розрахунок вантажообігу

Вантажообіг - основний показник роботи транспорту, обчислюється як добуток вантажотонн, що перевозяться певним видом транспорту на середню відстань шляху; виражається в тонно - кілометрах.

Даний показник дає можливість в подальшому визначити загальний дохід від перевезень, так як дохід приносить кожен кілометр по шляху транспортування вантажів.

Вантажообіг (млн.ткм.) розраховується за формулою:

, (2.1.1)

де W - загальний обсяг перевезень, (тис.т.);

l- середня відстань перевезень, (км.).

2800000 350 = 980 (млн.ткм.)

(2800000+410000) 350 = 1 123,5 (млн.ткм.)

2000000 380 = 760 (млн.ткм.)

(2000000+250000) 380 = 855 (млн.ткм.)

200000 540 = 108 (млн.ткм.)

(200000+700000) 540 = 486 (млн.ткм.)

 

(2800000+2000000+200000) 370 = 1850 (млн.ткм.)

(5000000+410000) 370 = 2001,7 (млн.ткм.)

(5000000+250000) 370 = 1942,5 (млн.ткм.)

(5000000+700000) 370 = 2109 (млн.ткм.)

 

Висновок: у даному розділі я визначив вантажообіг по залізничному, автомобільному, річковому транспорту та по всьому транспортному комплексу до періоду інвестування капіталу та після інвестування.

Визначення фондовіддачі

Фондовіддача - це узагальнюючий показник використання усієї сукупності основних засобів, чим він вищий, тим більш ефективно вони використовуються, низький свідчить про недостатній обсяг продаж або про занадто високий рівень капітальних вкладень. Його величина в значній мірі залежить від галузевих особливостей, способів нарахування амортизації, оцінки активів та інших факторів. На показник фондовіддачі, що виражає зв'язок між засобами праці і виробленої за їх допомогою продукції, впливають, з одного боку, зміна обсягу і структури основного капіталу, його вартості, рівня екстенсивного та інтенсивного використання, з іншого - зміна цін, обсягу та структури продукції, ступеня спеціалізації і кооперування виробництва.

Комплекс заходів з підвищення фондовіддачі, що розробляється на всіх рівнях управління, повинен забезпечувати зростання обсягів виробництва за рахунок більш повного використання внутрішньогосподарських резервів, машин і устаткування, підвищення їх змінності і продуктивності, ліквідації простоїв, скорочення термінів освоєння виробничих потужностей. У всіх галузях промисловості, на кожному підприємстві і робочому місці є значні резерви поліпшення використання основних фондів і особливо їх активної частини. Реалізація резервів означає випуск продукції з найменшими витратами засобів виробництва на кожну її одиницю, в повному обсязі при меншій кількості виробничих фондів. Слід мати на увазі, що фондовіддача може бути вище там, де основні засоби більше зношені.

Таким чином, фондовіддача – відношення доходу до вартості основних фондів або засобів, визначається за формулою:

, (2.3.1)

де D – річний дохід, (млн.у.о.).

– вартість основних фондів, (млн.у.о).

147/480 = 0,306(млн.у.о.)

168,5/480 = 0,351 (млн.у.о.)

152/800 = 0,19 (млн.у.о.)

171/800 = 0,213 (млн.у.о.)

41/1950 = 0,021 (млн.у.о.)

184,6/1950 = 0,094 (млн.у.о.)

 

296/3230 = 0,091 (млн.у.о.)

320,27/3230+100 = 0,096(млн.у.о.)

310,8/3230+100 = 0,093 (млн.у.о.)

337,4/3230+100 = 0,101 (млн.у.о.)

 

Висновок: у даному розділі я розрахував фондовіддачу. Вона показала, що найбільш ефективно використовується залізничний та автомобільний транспорт.

Визначення прибутку

Прибуток – це той залишок коштів, який є різницею отриманих доходів фірми, який є різницею отриманих доходів фірми, підприємства будь-якої іншої чинної господарської структури від загальної суми витрат, розраховується за формулою:

(2.4.1)

де - прибуток до інвестування, (млн.у.о.);

- дохід до інвестування, (млн.у.о);

– експлуатаційні витрати до інвестування, (млн.у.о.).

=147 – 18 = 129 (млн.у.о.)

=168,5 – 21,8 = 147,7 (млн.у.о.)

=152 – 22 = 130 (млн.у.о.)

=171 – 31,4= 139,6 (млн.у.о.)

=41 – 6,5 = 34,5 (млн.у.о.)

=184,6 – 9 = 175,6 (млн.у.о.)

=296 – 46,5 = 249,5 (млн.у.о.)

=320,2 – 50,3 = 269,9 (млн.у.о.)

=310,8 – 55,9 = 254,9 (млн.у.о.)

=337,4 – 49 = 288,4 (млн.у.о.)

Аналогічним чином розраховується плановий прибуток. Планові показники витрат можна знайти за формулами:

(2.4.2)

7,2 + (18-7,2) 1,14 = 19,5 (млн.у.о.)

6,6 + (22-6,6) 1,125 = 17,32 (млн.у.о.)

1,3 + (6,5-1,3) 4,5 = 24,7 (млн.у.о.)

16,275 + (46,5-16,275) 1,08 = 48,9 (млн.у.о.)

16,275 + (46,5-16,275) 1,05 = 48 (млн.у.о.)

16,275 + (46,5-16,275) 1,14 = 50,73 (млн.у.о.)

 

 

(2.4.3)

(2.4.5)

= 1,146

= 1,125

= 4,5

= 1,08

= 1,05

= 1,14

(2.4.6)

(млн.у.о.)

(млн.у.о.)

(млн.у.о.)

(млн.у.о.)

 

де – базові (загальні) експлуатаційні витрати, (тис.у.о.);

– планові (загальні) витрати, (млн.у.о.);

– постійні витрати, (млн.у.о.);

– частина умовно – постійних витрат, % від загальної суми експлуатаційних витрат;

– показник (коефіцієнт) зростання продукції (вантажообороту) в плановому періоді по відношенню до базового;

– коефіцієнт постійних витрат від загальної суми.

Висновок: у даному розділі я розраховував прибуток по кожному виду транспорту, найбільш прибутковими виявились залізничний та автомобільний транспорт.

ВИСНОВОК

У ході курсового проекту було розраховано за трьома видами транспорту такі показники як: вантажообіг, дохід, фондовіддача, прибуток, рентабельність активів, чисельність робітників за плановий період, зміну рівня продуктивності праці, собівартість перевезень та економічну ефективність.

Фондовіддача показала, що найбільш ефективно використовується залізничний та автомобільний транспорт. За рентабельністю можна сказати, що найбільш ефективне застосування у виробництві ресурсів на автомобільному і залізничному транспорті. Найбільшу продуктивність показує автомобільний і річковий транспорт у вартісному вираженні та автомобільний та залізничний у натуральному вираженні. Найменша собівартість виявилась на залізничному та автомобільному транспорті.

Отже, згідно з проведеними розрахунками, можна зробити висновок, що найбільш ефективним є впровадження інвестиційного проекту на річковому транспорті з терміном окупності 1,9 року, проте можна ввести у впровадження інвестиційний проект на автомобільному транспорті, адже термін окупності складає 4,4 роки, що є менше ніж запланований строк (5 років). Від проекту на залізничному транспорті слід відмовитись, і знайти інші способи підвищення ефективності логістичної системи.

 

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Р.Є. Яремчук - Методичні підходи до визначення та оцінки транспортно-логістичної функції метрополійного міста.

2. Практикум по логистике: Учеб. Пособие. – 2-е узд., перераб. И доп./По ред. Б.А.Аникина. – М.:ИНФА-М, 2007. – 279с. – (Высшее образование).

3. Логистика. Тренинг и практикум. / Под ред. Аникина Б.А., Родкиной Т.А. – М.: ИНФА-М,2008. -408с.

4. Гурч Л.М. Логістика: Навч.посіб. для студ. Вищ.навч. закл. – К.:ДП <<Видавчничий дім <<Персонал>>, 2008. – 560с.: іл..-Бібліогр.: с.369 -378; 547

ВСТУП

Метою курсового проекту є засвоєння основних понять та принципів логістики та логістичної системи, здобуття знань щодо ефективності роботи транспортної системи міста для своєчасного та якісного задоволення потреб населення в перевезеннях, закріпити методику розрахунку додаткових фінансових інвестицій в розвиток логістичної системи міста (на прикладі транспортного комплексу).

Курсовий проект складається з теоретичної частини, яка включає в себе матеріали літературних джерел та проектної частини, яка містить дослідження проблеми і ґрунтується на достовірній інформації про досліджуваний предмет.

Ефективність такого проекту можна виявити, порівнявши витрати на проект і економію, отриману від впровадження проекту. При цьому економію можна продемонструвати на окремо взятій логістичній операції або операції, яка найбільш важлива при оцінці операції.

РОЗДІЛ 1

КРИТЕРІЇ ЛОГІСТИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПАСАЖИРІВ ТА ВАНТАЖІВ

На сучасному етапі одним із визначальних чинників конкурентоспроможності логістичного підприємства стає ефективна система обслуговування пасажирів та вантажів. Тому провідні компанії приділяють посилену увагу постійному підвищенню рівня обслуговування, про що свідчить світовий досвід зміни пріоритетів на європейському та американському ринках.

Обслуговування пасажирів — це сукупність видів діяльності зі створення споживчої корисності, що відбуваються у процесі виконання замовлень, спрямованих на задоволення потреб споживачів і досягнення мети діяльності підприємства.

Логістичне обслуговування клієнта посідає сьогодні важливе місце серед логістичних завдань. Зростання значення і надання їм такої великої ваги у логістиці сучасних підприємств спричиняють наступні чотири чинники:

• зміни на міжнародних ринках, здебільшого глобалізація ринку та

виробництва;

• адаптація певної філософії обслуговування клієнта із пов'язаних з цим

капіталомістких стратегій;

• необхідність утримання високої логістичної надійності в обслуговуванні

клієнта;

• розбіжність між запропонованим рівнем обслуговування й очікуваннями

клієнтів.

Логістичне обслуговування доцільно розглядати як важливу складову обслуговування споживача, яка дає можливість забезпечити необхідний рівень задоволення потреб клієнтів за якнайнижчих сукупних витрат і гарантованого отримання клієнтом відповідного товару відповідної кількості й асортименту в певному місці, в певний час і за певною ціною.

Бажаючи досягти стійких конкурентних переваг, організації змушені орієнтуватися на нові парадигми в управлінні, які вимагають активного використання принципів логістики на практиці. Трактуючи якість і технічні характеристики товару як елементи "постійні", тобто забезпечені виробником, при прийнятті рішення про придбання споживач надає перевагу критеріям, які ґрунтуються на оцінці запропонованої послуги, а не самого товару. Тому ефективними засобами на таких ринках є прискорення переміщення в ланцюзі поставок і гнучкість логістичної системи.

У багатьох галузях практикується співпраця з "єдиним джерелом постачання", що дає змогу покращувати якість товарів, розробляти й реалізовувати спільні інноваційні проекти, знижувати витрати, а також інтегрувати графіки виробництва та поставок. При цьому стосунки між покупцями й постачальниками ґрунтуються насамперед на засадах партнерства. Не зважаючи на те, що діапазон дій, пов'язаних із процесом обслуговування, перебуває поза сферою управління матеріальним потоком, саме логістика несе головний тягар гарантування відповідного рівня підчас продажного обслуговування, оскільки на рівень обслуговування клієнта істотно впливають логістичні процеси, які мають гарантувати високу якість, терміновість і надійність. Найбільшою мірою фізичні процеси переміщення є вирішальними під час доставки замовленого товару споживачеві:

— у відповідному асортименті, кількості та якості;

— у відповідний час, згідно зі встановленим терміном;

— у відповідному місці, згідно з місцем доставки;

У ринковій практиці окремі категорії логістичного обслуговування клієнта можуть переважати, що пояснюється специфікою потреб клієнта та його індивідуальними вимогами. Із точки зору клієнта вирішальним чинником обслуговування може бути, наприклад, чітко визначений термін поставки, мінімальна ціна виробу або найвища якість продукту.

Процес транспортно-логістичного обслуговування складається з наступних стадій:

1) ініціалізація циклу транспортно-логістичного обслуговування;

2) визначення вантажних одиниць;

3) вибір схем транспортування;

4) консолідація за шляхом проходження;

5) розрахунок платіжних документів (рахунків-фактур), одержуваних від

зовнішніх виконавців;

6) формування інструкцій для кожного виконавця, що діє на етапах

процесу транспортування;

7) фіксування схеми транспортування і контроль над процесом

обслуговування.

Розглянемо ці стадії більш докладно.

1. Ініціалізація циклу транспортно-логістичного обслуговування. Для організації поставки або відвантаження продукції необхідно організувати логістичну підтримку продажів і закупівель. Це, у свою чергу, вимагає виконання низки транспортно-логістичних функцій. Процес обслуговування починається з одержання логістичних даних із каналів постачання (збуту). Під логістичними розуміються дані, на основі яких здійснюється керування процесом постачання (збуту). Логістичні дані необхідні для розробки схем транспортування, розрахунку логістичних витрат, визначення методу контролю над транспортуванням. Як приклад таких даних можна навести дані про наявність, надходження й характер продукції, типи пакування, види транспорту, пункти перевантаження.

2. Визначення вантажних одиниць. На основі отриманих логістичних даних визначаються вантажні одиниці. На цій стадії циклу обслуговування здійснюється консолідація першого рівня: вантажні одиниці, що мають подібні характеристики, групуються в пункті відправлення для першого "плеча" або на весь період транспортування. Відзначимо, що вантажні одиниці можна сформувати й без одержання логістичних даних за каналами постачання (збуту), наприклад, при повторному перевезенні.

3. Вибір схем транспортування. Після визначення вантажних одиниць для кожної з них підбирається відповідна схема транспортування. Під схемою транспортування розуміється послідовність етапів процесу транспортування, що включає операцію фізичного переміщення або виконання конкретного логістичного завдання в певному місці. Для виконання кожного етапу підбирається виконавець відповідно до комерційних умов договору поставки. На цій основі здійснюється попередній розрахунок вартості транспортування.

4. Консолідація за шляхом проходження. На цій стадії процесу розглядаються можливі варіанти консолідації вантажів за шляхом проходження (консолідація другого рівня): порівнюються схеми транспортування для кількох одиниць перевезених вантажів. Порівняння схем проводиться щодо пунктів перевантаження, що є свого роду "розміткою" схеми транспортування. Як наслідок консолідації другого рівня працівники експедиторського підприємства одержують необхідні дані для попереднього розрахунку вартості надаваних послуг (складання попереднього рахунку-фактури, визначення суми платежу), а також для складання інструкцій і визначення профілів фізичних та адміністративних подій, відповідно обраній схемі, так званих профілів тренінгу.

5. Розрахунок платіжних документів (рахунків-фактур), одержуваних від зовнішніх виконавців. Маючи у своєму розпорядженні дані про обрану схему транспортування, а також про плановану консолідацію вантажів на окремих етапах процесу доставки, можна розрахувати вартість послуг виконавців на кожному етапі. Ці розрахунки дозволяють:

— визначити загальну вартість поставки (відвантаження);

— організувати забезпечення необхідними фінансовими ресурсами;

— підготуватися до наступного зіставлення зобов'язань виконавця і представлених їм рахунків-фактур.

6. Формування інструкцій. При встановленні схеми транспортування необхідно знати етапи (тобто елементарні операції, із яких вона складається), виконавців, що діють на цих етапах, а також тарифні умови. Інструкції складаються на основі використання цієї інформації, а також даних про одиниці вантажу, що транспортує, (вага, обсяг, характер вантажу, тип упакування). Ці інструкції скеровуються до виконавців електронною поштою, телефаксом або факсом.

7. Фіксування схеми транспортування й контроль над процесом обслуговування. Фіксування схем транспортування дозволяє визначити профілі фізичних та адміністративних дій, що відповідають даній поставці (відвантаженню).

Отже, логістичне обслуговування пасажирів та вантажів у нашій країні є важливим елементом роботи кожного підприємства задля забезпечення конкурентоспроможності. Логістичне обслуговування доцільно розглядати як важливу складову обслуговування споживача, яка дає можливість забезпечити необхідний рівень задоволення потреб клієнтів за якнайнижчих сукупних витрат і гарантованого отримання клієнтом як відповідного товару у відповідній кількості й асортименту в певному місці, в певний час і за певною ціною, так і забезпечення комфортного, надійного та безпечного транспортування кожного пасажира у заданий час, задане місце та з високою якістю транспортного процесу.

РОЗДІЛ 2

ПРОЕКТНА ЧАСТИНА

Розрахунок вантажообігу

Вантажообіг - основний показник роботи транспорту, обчислюється як добуток вантажотонн, що перевозяться певним видом транспорту на середню відстань шляху; виражається в тонно - кілометрах.

Даний показник дає можливість в подальшому визначити загальний дохід від перевезень, так як дохід приносить кожен кілометр по шляху транспортування вантажів.

Вантажообіг (млн.ткм.) розраховується за формулою:

, (2.1.1)

де W - загальний обсяг перевезень, (тис.т.);

l- середня відстань перевезень, (км.).

2800000 350 = 980 (млн.ткм.)

(2800000+410000) 350 = 1 123,5 (млн.ткм.)

2000000 380 = 760 (млн.ткм.)

(2000000+250000) 380 = 855 (млн.ткм.)

200000 540 = 108 (млн.ткм.)

(200000+700000) 540 = 486 (млн.ткм.)

 

(2800000+2000000+200000) 370 = 1850 (млн.ткм.)

(5000000+410000) 370 = 2001,7 (млн.ткм.)

(5000000+250000) 370 = 1942,5 (млн.ткм.)

(5000000+700000) 370 = 2109 (млн.ткм.)

 

Висновок: у даному розділі я визначив вантажообіг по залізничному, автомобільному, річковому транспорту та по всьому транспортному комплексу до періоду інвестування капіталу та після інвестування.