ТОП 10:

Мета виконання курсового проекту



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До курсового проектування

з дисципліни

“Проектування автоматизованих інформаційних систем”

для молодших спеціалістів денної форми навчання

спеціальності 5.05010301

“Розробка программного забезпечення”

 

Київ

2016

 

Укладач: Дуксенко О.П.

 

Рецензенти: Рябчук Н.А.

Голова циклової комісії «Програмування та обчислювальної техніки» ПЕК НАУ.

 

Затверджено на засіданні циклової методичної комісії «Програмування та обчислювальної техніки» ПЕК НАУ протокол № 5 від 21.12.2016 р.

 

Курсове проектування: методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни «Проектування автоматизованих інформаційних систем» / Укладач: Дуксенко О.П. – К.: ПЕК НАУ, 2016.

 

Методичний посібник містить вимоги до тематики курсових робіт з дисципліни «Проектування автоматизованих інформаційних систем», їх змісту, обсягу і структури.

Призначений для студентів – молодших спеціалістів денної форми навчання спеціальності 5.05010301 «Розробка программного забезпечення».


ЗМІСТ

 

ВСТУП 5

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 6

1.1 Мета виконання курсового проекту 6

1.2 Тематика курсового проекту 6

1.3 Виконання курсового проекту 6

1.4 Порядок проведення захисту курсового проекту 7

2 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ І ВИДАЧА ТЕХНІЧНОГО

ЗАВДАННЯ

3 ПАКЕТ ДОКУМЕНТІВ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

4 ЗМІСТ І ОБСЯГ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 10

4.1 Структура і склад пояснювальної записки 10

4.2 Допоміжні елементи пояснювальної записки 10

4.3 Основна частина пояснювальної записки 11

5 РОЗРОБКА ПРОЕКТУ 20

6 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ 21

6.1 Загальні вимоги до оформлення 21

6.2 Поділ тексту документа 21

6.3 Оформлення тексту документа 21

6.4 Оформлення заголовків 22

6.5 Оформлення переліків 23

6.6 Оформлення формул 23

6.7 Оформлення графічного матеріалу (рисунків) 23

6.8 Оформлення таблиць 24

6.9 Оформлення приміток по тексту документу 27

6.10 Оформлення додатків 27

6.11 Оформлення списку літератури 28

6.12 Оформлення схем алгоритмів 28

6.13 Оформлення титульних листів 28

6.14 Оформлення технічного завдання 29

6.15 Оформлення листа “Зміст” 29

7 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОГО ПРЕКТУ 30

8 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 32

Додаток А – Протокол захисту програмного продукту 33

Додаток Б – Титульні листи до курсового проекту 34

Додаток В – Технічне завдання 36

Додаток Д – Оформлення анотації 38

Додаток Ж – Приклад оформлення змісту 39

 


ВСТУП

 

 

Виконання курсового проекту з дисципліни „Проектування автоматизованих інформаційних систем” є одним із завершальних і відповідальних етапів навчального процесу. Його кінцевим результатом є захист оформленої відповідним чином курсового проекту, який демонструє рівень підготовки студента, ступінь готовності його до засвоєння професійних знань.

Основними завданнями виконання курсового проекту є:

- виявлення вміння працювати з науково-технічною і нормативною документацією;

- виявлення вміння здобувати нові знання, особливо в області сучасних інформаційних технологій;

- виявлення вміння застосовувати отримані теоретичні знання та придбані навички до рішення практичних завдань;

- виявлення вміння чітко викладати свої думки.

Дані методичні вказівки визначають вимоги до тематики курсового проекту, їх змісту, обсягу і структури. Вказівки призначені для студентів, що навчаються за спеціальністю 5.05010301 “Розробка програмного забезпечення”.


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

 

Тематика курсового проекту

Тематика курсового проекту повинна бути актуальною, відповідати сучасному стану і перспективам розвитку ІС і комп’ютерних технологій. При визначенні тем курсового проету варто виходити з реальних потреб організацій, підприємств, фірм у розробці і з можливості впровадження фрагментів майбутнього проекту у виробництво. Вимоги до змісту, обсягу і структури курсової роботи визначаються навчальним закладом на підставі державного освітнього стандарту для напрямку підготовки молодших спеціалістів спеціальності 5.05010301 «Розробка програмного забезпечення» та даних методичних рекомендацій.

 

Приклади тем курсового проекту:

- Фрагмент інформаційної системи «СТО».

- Фрагмент інформаційної системи «Кінотеатр».

- Фрагмент інформаційної системи «Вступ до коледжу».

- Фрагмент інформаційної системи «Нерухомість».

- Фрагмент інформаційної системи «Туризм».

- Фрагмент інформаційної системи «Страхування».

- Фрагмент інформаційної системи «Кадрове агентство».

- Фрагмент інформаційної системи «Зарплата».

- Фрагмент інформаційної системи «Таксі».

- Фрагмент інформаційної системи «Вантажоперевезення».

- Фрагмент інформаційної системи «Охорона».

- Фрагмент інформаційної системи «СТО».

- Фрагмент інформаційної системи «Провайдер».

- Фрагмент інформаційної системи «Склад».

- Фрагмент інформаційної системи «Взуттєва фабрика».

- Фрагмент інформаційної системи «Кредит».

- Фрагмент інформаційної системи «Лікарня».

- Фрагмент інформаційної системи «Стоматологічна поліклініка».

- Фрагмент інформаційної системи «Готель».

- Фрагмент інформаційної системи «Комп'ютерний клуб».

- Фрагмент інформаційної системи «Будівництво».

- Фрагмент інформаційної системи «Хімчистка».

- Фрагмент інформаційної системи «АТП».

- Фрагмент інформаційної системи «Аеропорт».

- Фрагмент інформаційної системи «Галерея».

- Фрагмент інформаційної системи «Музична школа».

- Фрагмент інформаційної системи «Прокат відео».

- Фрагмент інформаційної системи «Зоопарк».

 

Студент має право вибрати тему з переліку тем, що пропонується цикловою комісією, а також може запропонувати власну тему.

 

Виконання курсової роботи

Протягом 1-го календарного місяця VІІІ-го семестру студентам видається перелік тем, які пропонує циклова комісія «Програмування та ОТ». Курсовий проект виконується протягом двох місяців. Керівниками курсового проектування є викладачі коледжу, що ведуть дану дисципліну. Керівник видає студенту завдання згідно теми курсової роботи, затверджене головою циклової комісії і календарний графік його виконання, рекомендує необхідну літературу, довідниковий матеріал тощо. Студент звітує про виконання етапів роботи перед своїм керівником у встановлений термін.

Керівник курсового проекту спрямовує і контролює роботу студента, рекомендує необхідні матеріали, вказує на помилки. Курсове проектування є самостійною роботою студента, змістом якої є результати студентських пошукових досліджень, аналіз технічних і технологічних завдань теоретичного і практичного характеру. Під час виконання цієї роботи варто застосовувати нові інформаційні технології і сучасні методи проектування. Необхідно додатково опрацювати вітчизняну і закордонну літературу, періодичні і нормативні видання, електронні інформаційні джерела і систематизувати матеріал, який стосується теми курсового проекту.

Уся відповідальність за прийняті рішення, виконані розрахунки, оформлення лягає на студента – виконавця роботи. При розробці проекту за час приблизно двохмісячного виконання курсового проекту студент зобов’язаний підготувати:

- демонстраційний варіант програмного продукту;

- моделі інформаційної системи;

- чистовий варіант пояснювальної записки;

- доповідь про виконану роботу.

Для оцінки якості демонстраційної версії програмного продукту створюється спеціальна комісія і встановлюється термін захисту програмних продуктів. До складу комісії обов’язково включається керівник студента. За результатами захисту програмного продукту виставляється оцінка. Результати захисту заносяться до відповідного протоколу (Додаток А).

Робота вважається виконаною, якщо пояснювальна записка оформлена відповідно до вимог нормоконтролю, що приведені нижче. Перевірку правильності оформлення і затвердження роботи здійснює керівник курсового проету і ставить свій підпис на пояснювальній записці.

 

РОЗРОБКА ПРОЕКТУ

 

Предметом захисту курсових робіт студентів спеціальності 5.05010301 є модель проектованої системи та програмний продукт.

Розробка проекту складається із наступних етапів:

1) визначення вимог і задач;

2) проектування;

3) програмування;

4) компонування;

5) тестування;

6) документування.

Для розробки проекту студенту необхідно творчо проаналізувати функції і можливості, надані сучасними CASE та програмними засобами, вибрати запропоновані або довести оптимальність інших засобів і узгодити їх використання з керівником проекту. В пояснювальній записці слід обгрунтувати вибір запропонованих або інших CASE та програмних засобів.

 


Поділ тексту документа

6.2.1 Текст документа слід поділяти на розділи. Розділи можна поділяти на пункти або підрозділи і пункти. Пункти, за необхідності, можуть поділятися на підпункти.

При поділу тексту документа на пункти і підпункти необхідно, щоб кожний пункт, підпункт мав завершену інформацію.

6.2.2 Розділи, підрозділи, пункти і підпункти слід нумерувати арабсь-кими цифрами і друкувати з абзацного відступу.

6.2.3 Розділи повинні мати нумерацію в межах всього тексту, за винят-ком Додатків.

Нумеруються розділи арабськими цифрами 1, 2, 3 без крапок.

Приклад:

Номер підрозділу включає номер розділу і порядковий номер підрозділу, відокремленого крапкою.

Приклад:

(Розділ) 1

(Підрозділ) 1.1

Номер підпункту включає номер розділу, підрозділу, пункту і підпункту, відокремлені крапкою.

Приклад:

(Розділ) 3

(Підрозділ) 3.2

(Пункт) 3.2.1

Після позначення розділу підрозділу, пункту і підпункту в документі крапку не ставлять.

 

Оформлення тексту документа

6.3.1 Текст документу має бути лаконічним, коротким, логічно послідовним.

Терміни і позначення мають бути єдиними і відповідати стандартам, а при їх відсутності – загальноприйнятим в науково-технічній літературі і наводитись в переліку термінів. Допускається скорочення слів згідно ГОСТ 2.316 – 68. Додаткові скорочення наводяться у переліку прийнятих скорочень.

Для виділення окремих понять допускається змінювати інтервали між словами, а також друкувати окремі слова або частини тексту шрифтом, що відрізняється від основного тексту.

Необхідні позначення до тексту документу можуть оформлятися зноска-ми.

Зноски позначають цифрою з дужкою, що винесена на рівень лінії верхнього кордону шрифту.

Наприклад: “друкований пристрій 1)…”.

Текст зноски розміщують в кінці сторінки і відділяють від основного тексту лінією довжиною 30 мм, що проводиться в лівій частині сторінки.

6.3.2 Вписувати в текст формули, цифри, букви, виконувати рисунки потрібно тільки чорними чорнилами, пастою.

6.3.3 Коли наводять найбільше або найменше значення величин, слід вживати словосполучення “повинно бути не більше (не менше)”.

Приклад:

6.3.4 Числові значення у відсотках слід писати: „…від 53 % до 57 %” або (53 ± 2) %, а не 53 ± 2 %

6.3.5 Римські цифри слід писати тільки для позначення сорту (категорії, класу тощо) виробу, валентності хімічних елементів, кварталів, року, півріччя. В інших випадках пишуть арабські цифри.

6.3.6 Позначення одиниць рахунку та одиниць фізичних величин застосовують у таблицях, поясненнях символів і чисельних коефіцієнтів, що входять до формул, і у тексті тільки при чисельних значеннях та друкують без крапки.

Наприклад: п’ять шт, 10 А

6.3.7 У тексті документу не дозволяється:

- вживати звороти розмовної мови;

- вживати для того самого поняття різні науково-технічні терміни;

- вживати математичний знак (–) перед від’ємним значенням величини. Слід писати слово “мінус”;

вживати без числових значень математичні знаки, наприклад: > (більше), < (менше), = (дорівнює), ³ (більше або дорівнює), £ (менше або дорівнює), ¹ (не дорівнює), а також № (номер) і % (відсоток).

6.3.8 Відстань рядка-абзацу від поля зліва повинна бути 15 – 17 мм, а справа – 10 мм

Відстань від тексту до найменування розділу і від найменування розділу до тексту повинна бути 15 мм

 

Оформлення заголовків

6.4.1 Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти заголовків не мають. Заголовки мають чітко і коротко відображати зміст розділів і підрозділів.

6.4.2 Заголовки розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів слід друкувати з абзацного відступу з великої літери без крапок у кінці, не підкреслюючи.

6.4.3 Якщо заголовок складається із двох речень, їх відокремлюють крапкою.

 

Оформлення переліків

У середині пунктів можуть бути наведені переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс (-).

Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати цифри з дужками, наприклад:

Власні функції програми можна класифікувати наступним чином:

- функції вводу/виводу;

- обчислювальні функції:

1) обчислення середніх значень;

2) обчислення параметрів системи;

 

Оформлення формул

Формули, за винятком формул у додатках, мають нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами на рівні формули праворуч у круглих дужках (1). Одну формулу також нумерують.

Приклад:

 

wij (k) = wij (k – 1) + adjyi , (1)

 

де wij (k) – значення коефіцієнта зв’язку на ітерації номер k;

wij (k – 1) – значення коефіцієнта зв’язку на ітерації номер k – 1;

a – коефіцієнт швидкості ітераційного процесу;

dj – значення помилки навчання для процесорного елемента номер j;

yi – значення вихідного сигналу процесорного елемента номер i.

Слово „де” необхідно писати з абзацу.

На всі формули по тексту документу повинні бути посилання.

Допускається нумерація формул в межах розділу.

 

6.7 Оформлення графічного матеріалу (рисунків)

На графічний матеріал по тексту документу повинні бути посилання.

Графічний матеріал повинен розташовуватися безпосередньо після тексту.

Рисунки, схеми, діаграми, що розміщуються в тексті повинні відповідати вимогам ЄСКД.

Графічний матеріал повинен мати тематичну назву, яку розміщують під рисунком, діаграмою, графіком.

Наприклад: на рисунку 1 приведена діаграма діяльності, яка демонструє процес здачі іспиту.

Рисунок 1 – Діаграма діяльності, яка демонструє процес здачі іспиту

За необхідністю під графічним матеріалом розміщують пояснювальні дані.

 

 

Порядковий номер рисунку, слово “Рисунок” і назву рисунку подають згідно рисунку 2, тобто під пояснювальними даними, наприклад:

Рисунок 2 – Зовнішній вигляд вікна програми в режимі планування інспекції

Графічний матеріал нумерують наскрізно по тексту. Допускається нумерація в межах розділу.

На всі рисунки в документі повинні бути наведені посилання на рисунок.

 

Оформлення таблиць

6.8.1 Таблиці застосовують для кращої наочності і зручності порівняння показників.

6.8.2 Кожна таблиця повинна мати назву.

Назва таблиці має відображати її зміст, бути точною, короткою. Назву таблиці слід розміщувати над таблицею на відстані 8 мм від таблиці.

При перенесенні частин таблиці на ту саму, або інші сторінки, назву розміщують понад першою частиною таблиці.

Висота рядків у таблиці повинна бути не менше 8 мм.

 

 

Заголовки граф
Підзаголовки граф
2S
Рядки
Таблиця 1 – Елементи таблиці

Головка таблиці

     
           
           
           
Боковик

         
           

Колонки

 

6.8.3 Таблиці, за винятком таблиць-додатків слід нумерувати арабсь-кими цифрами наскрізно. Допускається нумерація таблиць в межах розділу.

Якщо у документі тільки одна таблиця, то вона має бути позначеною – “Таблиця 1”.

6.8.4 На всі таблиці документу повинні бути наведені посилання в тексті. Наприклад: “… згідно таблиці 1”.

6.8.5 Заголовки граф і рядків у таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки граф – з малої літери, якщо вони складають одне речення із заголовком, або з великої, якщо вони мають самостійне значення.

6.8.6 У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставляться.

Заголовки і підзаголовки друкують в однині.

6.8.7 Таблиця з усіх сторін обмежується лініями.

6.8.8 Головка таблиці повинна бути відокремлена від решти таблиці лінією товщиною 2S.

6.8.9 Таблицю, залежно від її розміру розміщують під текстом, у якому вперше наведено на неї посилання, або на наступній сторінці.

Допускається розміщувати таблиці вздовж довгого боку аркуша документа.

6.8.10 Якщо рядки або графи таблиці виступають за формат сторінки по горизонталі, то таблицю поділяють на частини, які розміщують одна під одною. При чому, в кожній частині таблиці повторюють головку і боковик таблиці.

6.8.11 Таблиці з невеликою кількістю граф допускається поділяти на частини і розміщувати одну частину поряд з іншою на одній сторінці, при цьому, повторюють головку таблиці у відповідності з таблицею 2.

Таблиця 2 – Швидкості виконання функцій модуля Analyser

 

Функція Кількість елементів у матриці Функція Кількість елементів у матриці
SInteg 1,8 5,2 Coder 10,6 50,6 823,0
GetAbs 0,1 0,2 0,4 Decoder 15,0 40,8 610,0
GetRes 0,1 0,2 0,5 SetList 2,3 4,6 9,2
RunDif 1,1 3,5 15,6 FillList 0,9 1,5 2,7

 

6.8.12

Нумерація граф таблиці арабськими цифрами допускається у випадку, якщо у тексті документу є посилання на них.

За необхідності нумерації показників, поданих параметрів або інших даних, порядкові номери слід зазначити у першій графі (боковику) таблиці, безпосередньо перед їх назвою.

6.8.13 Замінювати лапками цифри, що повторюються у таблиці, математичні знаки, знаки відсотка і номера, позначення марок матеріалів і типорозмірів продукції, позначення нормативних документів не дозволяється.

6.8.14 Цифри у графах таблиць мають проставлятися так, щоб розряди чисел у всій графі були розміщені один під одним, наприклад, Таблиця 3.

 

Таблиця 3 – Постатейна калькуляція витрат

 

Статті витрат Підприємство “А” Підприємство “Б”
Планові Фактичні Планові Фактичні
1 Сировина
2 Зворотні відходи
3 Покупні вироби
4 Допоміжні матеріали
5 Паливо
6 Електроенергія
7 Основна та додаткова зарплата робітників

 

6.8.15 Якщо у таблиці є виноски і примітки, то у кінці таблиці наводять спочатку виноски, а потім примітки і закривають таблицю знизу.

Наприклад – Таблиця 4.

Таблиця 4 – Типи даних та їх розміри

 

Назва типу Розмір, байт Назва типу Розмір, байт
1* 2** 1* 2**
Complex LongNum
Matrix IVector
SOKNumb DVector
* Статична реалізація ** Динамічна реалізація Примітка – Алгоритм зворотного розповсюдження не розглядається

 

6.8.16 Якщо всі показники, що наведені в графах таблиць, визначені в одних і тих самих одиницях фізичних величин (наприклад, у грн) то їх позна-чення необхідно розташовувати над таблицею праворуч, а в разі поділення таблиці на частини – над кожною її частиною.

6.8.17 Якщо в кінці аркушу таблиця переривається і її продовження буде на наступному аркушу, то у першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, знизу не наносять. Над таблицею на другій сторінці пишуть “Продовження таблиці 3”, головку таблиці повторюють, наприклад – Таблиця 3.

 

Оформлення додатків

6.10.1 Матеріали, які доповнюють документи, розміщують у додатках.

Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, описання алгоритмів і програм, задач, специфікації.

6.10.2 Додатки позначаються великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Г, С, З, І, О, Ї, Й, О, Ч, Ь.

6.10.3 Після слова “Додаток” друкують літеру, що позначає його послі-довність.

6.10.4 Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням зверху посередині сторінки слова “Додаток” і його позначення.

Якщо додаток один, то він також позначається “Додаток А”.

6.10.5 Розділи, підрозділи, пункти, графічний матеріал, таблиці і формули нумерують у межах кожного додатку.

Перед номером позначення розділу таблиць, рисунків, формул ставлять позначення додатку.

Наприклад: Додаток А; Таблиця А.1; Рисунок А.1.

6.10.6 Додатки мають загальну з рештою документу наскрізну нумера-цію.

6.10.7. У тексті документу на всі додатки повинні бути подані посилан-ня. Додатки розміщують у порядку посилання на них у тексті документу.

6.10.8 Всі додатки повинні бути перераховані в “Змісті” документу з зазначенням їх позначень і найменувань.

Наприклад:

Додаток А – Схема… .

Додаток Б – Специфікація… .

 

Оформлення схем алгоритмів

Схеми алгоритмів, програм, даних і систем оформлюються згідно ГОСТ 19.701 – 90 і в тексті пояснювальної записки підписуються як графічний матеріал (рисунки).

 

Оформлення титульних листів

Назва теми на титульному листі повинна бути стислою. У назві теми не дозволяються:

- скорочення;

- римські цифри;

- математичні знаки.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Вендров А. М. CASE- технологии. Современные методы и средства проектирования информационных систем / А. М. Вендров. – М: Финансы и статистика 1998.-176 с.

2. Кальянов Г. Н. CASE – технологии. Консалтинг при автоматизации бизнес –процессов/ Г.Н. Кальянов.-15.е изд. М.: Горячая линия –Телеком , 2002.- 320 с.

3. Маклаков С. В. BPwin и Erwin. CASE- средства разработки информационных систем / С.В, Маклаков. –М. : ДИАЛОГ_МИФИ, 1999-256с.

4. Кумсков М.Унифицированный язык моделирования UML и его поддержка в Ratiopnal Rose’98 –CASE-средстве визуального моделирования/ М. Кумсков, -[Електронне джерело]. –[Режим доступу]. http:/www.interface.ru

5. Ерофеев А. А, Интеллектуальные системы управления / А.А. Ерофеев, А. О. Поляков. – СПб.: Изд-во СПбГТУ, 1999-264с.

6. Кирстен В. Объектно-ориентированная разработка приложений в среде постреляционной СКБД САСНЕ / В. Кирстен, М. Ирингер, П. Шульте. – СПб: АОЗТ “СП. АРМ”, 2000.

7. Гессе С. Введение в язык программирования / С.Гессе, В. Кирстен/ -М.- СПб: АОЗТ “СП. АРМ” 1996-280c.

8. Кирстен В. От ANS MUMPS к ISO М /В. Кирстен. – СПб СП. АРМ, 1995- 277с.

9. Долженков А. Н. Справочное руководство по Word/ А. Н, Долженков .- СПб: АОЗТ “СП. АРМ”, 1996.-65 с.

10. Кузнецов С. Д. Основы современных баз данных //Информационно-аналитические материалы Центра информационных технологий / С. Д. Кузнецов .- [Електронне джерело ].- [Режим доступу]. –http://www.citforum.ru/index.html

11. Смит А. Б. Реляционные, древовидные и объектно-ориентированные базы данных \ А. Б. Смит // MSM –бюллетень, 1997.-№5.-с.19-28.

12. Молоткова Н.В. Экономические расчеты для дипломных проектов по техническим специальностям / Н. В. Молоткова, С.В. Соколова ,О.Б. Ткалич –СПб.:СПБГТУ, 1996.-20с.

13. Малаян К.Р. Безопасность жизнедеятельности /К. Р. Малаян, И.В. Семенов –СПб.:СПбГТУ, 1994.-116 с.

14. Калянов Г. Н. CASE: Структурный системный анализ / Г.Н, Калянов .- М.-1996

15. Коллинз Г. Структурные методы разработкисистем / Г. Колинз , Дж. Блэй.- М.ФиС,1986.

16. Кантер Дж. Управленческие информационные системы / Дж. Кантер.: Радио и связь, 1982.

17. Буч Г. Объектно-ориентированное проектирование с примерами / Гради Буч –К.:Диалектика, 1992.

18. Полковникова Е.В. Планирование и управление проектом с использованием Time Line / Е.В.Полковникова, А.В.Полковников. – М.: Диалог – МИФИ, 1994.

19. Мальцев Н.Г. Основы оптимального управления процессом автоматизированного проектирования / Н.Г. Мальцев, Н.В./ Мицук. – М.: Эн.ат.изд, 1990

20. Пиннингс И. Новая технология и организационные структуры / И. Пиннингс и др. – М.: Экономика, 1990.

21. Васкевич Д.Стратегии «клиент - сервер» / Д.Васкевич, - К.: Диалектика. – 1996.

22. Фаулер М. UML в кратком изложении / М.Фаулер, К.Скотт. – М.:Мир. – 1999, 340с.

23. Буч Г. Объектно – ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на С++/Гради Буч. – М.:Мир, 1978. – 560с.

24. Месарович М. Общая теория систем: Математические основы / М.Месарович, Я.Такахара. – М.:Мир , 1978-310с.

25. Пасічник В.В. Організація баз даних та знань/В.В.Пасічник, В.А. Резніченко. – Київ: BHV “ПИТЕР”, 2006.-460с.

26. Ларман Крэг Применение UML 2.0 и шаблонов проектирования =Applying UML and Patterns : An Introduction to Object-Oriented Analysis and Design and Iterative Development /Крэг Ларман. – 3-е изд. – М.: «Вильямс», 2006-736с. – ISBN 0-13-148906-2

27. Шмуллер Джозеф. Освой самостоятельно UML 2 за 24 часа. Практическое руководство = Sams Teach Yourself UML in 24 hours, Complete Starter Kit/Джозеф Шмуллер. – М.: «Вильямс», 2005-\.-416с. – ISBN 0-672-32640-X

28. Буч Г. UML. Руководство пользователя = The Unified Modeling Language user guide / Гради Буч, Джеймс Рамбо, Айвар Джекобсон. -2. – М., СПб.: «ДМК Пресс», «Питер», 2004.-432с. – ISBN 5-94074-260-2

29. Буч Г. UML. Классика CS. 2-е изд./Г.Буч, А.Якобсон,Дж.Рамбо /Пер.с фангл.; Под общей редакцией проф. С.Орлова – СПб.: Питер,2006.-736с.

30. Нікольский Ю.В. Нікольский, В.В.Пасічник, Ю.М.Щербина – Львів:Магнолия Плюс,2007.-608с.

31. Шаховська Н.Б. Сховища даних/Н.Б.Шаховська, В.В.Пасічник – Львів: «Магнолія - 2006»,2008.-485с.

32. Литвин В.В. Інтелектуальні системи / В.В.Литвин, В.В.Пасічник, Ю.В.Яцишин. – Львів:Новий Світ – 2000,2008.-408с.

33. ГОСТ 19.701 – 90 ЕСПД. Схемы алгоритмов, программ, данных и систем.

34. Буч, Гради. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений на С++, 2-е изд. – М.: «Издательство Бином», СПб.: «Невский диалект», 1999.

35. Рамбо Дж., Якобсон А., Буч Г. UML: специальный справочник. – СПб.: Питер, 2000.

36. Кратчен, Филипп. Введение в Rational Unified Process, 2-е издание. – М.: «Вильямс», 2002.

37. Фаулер М. Рефакторинг: улучшение существующего кода. – СПб.: «Символ-Плюс», 2002.

38. Рамбо Дж., Якобсон А., Буч Г. Унифицированный процесс разработки программного обеспечения. – СПб.: Питер, 2002.

39. Ларман. Применение UML и шаблонов проектирования. – М.: «Вильямс», 2002.

40. Калянов Г.Н. Теория и практика реорганизации бизнес-процессов. М.,СИНТЕГ, 2000.

41. Калянов Г.Н. Структурный системный анализ. М., Лори, 1996.

42. Вендров А.М. Проектирование программного обеспечения экономических информационных систем. М., Финансы и статистика, 2000.

43. Маклаков С.В. Создание информационных систем с AllFusion Modelling Suite М.: Диалог-МИФИ, 2003.

44. http://uadoc.zavantag.com/text/1719/index-10.html

45. http://uadoc.zavantag.com/text/1719/index-11.html

46. http://life-prog.ru/view_programmer.php?id=1&page2

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

 

Київ


 

Міністерство освіти і науки України

Промислово-економічний коледж

Національного авіаційного університету

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова циклової комісії

«Програмування та ОТ»

__________Н.А. Рябчкук

“___”___________2016 р.

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

Пояснювальна записка

 

 

Тема

Студента (ки) ту

ГрупаНапрям підготовкиСпеціальність________

 

 

Студент

ініціали, прізвище

Керівник

Курсового проету

ініціали, прізвище

 

Нормоконтроль ініціали, прізвище


ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова циклової комісії

«Програмування та ОТ»

__________Н.А. Рябчкук

“___”___________2016 р.

 

 

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

На курсовий проект

 

 

Тема

Студенту

_________

Спеціальність

Тема запропонована

___________________________

 

Київ


Вихідні дані для курсово проекту

 

Зміст пояснювальної записки

 

Висновки

 

Список літератури

 

Дата видачі завдання

 

Дата завершення роботи

 

Керівник

 

Голова комісії

“___”__________2015 р.


Зміст

 

Вступ

1 Результати обстеження діяльності підприємства.

1.1 Попередня інформація.

1.2 Бачення виконання проекту та його границі.

1.3 Звіт про обстеження.

2 Задачі автоматизації.

3 Вимоги до апаратної складової системи.

4 Методи та засоби структурного системного аналізу та проектування.

4.1 Коротка характеристика методів та засобів.

4.2 Функціональна модель системи.

4.3 Модель потоків даних.

4.4 Модель взаємодії потоків даних;

4.5 Діаграма дерева вузлів.

4.6 Звіти функціональної моделі системи.

4.7 Інформаційна модель системи.

4.8 Зв’язування функціональної моделі і моделі даних.

4.9 Генерація бази даних.

4.10 Постановка задачі.

5 Методи та засоби об'єктно-орієнтованого аналізу та проектування.

5.1 Коротка характеристика засобів.

5.2 Модель досліджуваної системи.

5.3 Модель автоматизованої системи.

6 Висновки.

7 Реалізація.

7.1 Коротка характеристика вибраного засобу автоматизації.

7.2 Інтерфейси введення та виведення даних.

Висновки

Список літератури

Додаток А –

найменування додатку

Додаток Б –

найменування додатку

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До курсового проектування

з дисципліни

“Проектування автоматизованих інформаційних систем”

для молодших спеціалістів денної форми навчання

спеціальності 5.05010301

“Розробка программного забезпечення”

 

Київ

2016

 

Укладач: Дуксенко О.П.

 

Рецензенти: Рябчук Н.А.

Голова циклової комісії «Програмування та обчислювальної техніки» ПЕК НАУ.

 

Затверджено на засіданні циклової методичної комісії «Програмування та обчислювальної техніки» ПЕК НАУ протокол № 5 від 21.12.2016 р.

 

Курсове проектування: методичні вказівки до курсового проектування з дисципліни «Проектування автоматизованих інформаційних систем» / Укладач: Дуксенко О.П. – К.: ПЕК НАУ, 2016.

 

Методичний посібник містить вимоги до тематики курсових робіт з дисципліни «Проектування автоматизованих інформаційних систем», їх змісту, обсягу і структури.

Призначений для студентів – молодших спеціалістів денної форми навчання спеціальності 5.05010301 «Розробка программного забезпечення».


ЗМІСТ

 

ВСТУП 5

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 6

1.1 Мета виконання курсового проекту 6

1.2 Тематика курсового проекту 6

1.3 Виконання курсового проекту 6

1.4 Порядок проведення захисту курсового проекту 7

2 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ І ВИДАЧА ТЕХНІЧНОГО

ЗАВДАННЯ

3 ПАКЕТ ДОКУМЕНТІВ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

4 ЗМІСТ І ОБСЯГ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 10

4.1 Структура і склад пояснювальної записки 10

4.2 Допоміжні елементи пояснювальної записки 10

4.3 Основна частина пояснювальної записки 11

5 РОЗРОБКА ПРОЕКТУ 20

6 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ 21

6.1 Загальні вимоги до оформлення 21

6.2 Поділ тексту документа 21

6.3 Оформлення тексту документа 21

6.4 Оформлення заголовків 22

6.5 Оформлення переліків 23

6.6 Оформлення формул 23

6.7 Оформлення графічного матеріалу (рисунків) 23

6.8 Оформлення таблиць 24

6.9 Оформлення приміток по тексту документу 27

6.10 Оформлення додатків 27

6.11 Оформлення списку літератури 28

6.12 Оформлення схем алгоритмів 28

6.13 Оформлення титульних листів 28

6.14 Оформлення технічного завдання 29

6.15 Оформлення листа “Зміст” 29

7 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОГО ПРЕКТУ 30

8 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 32

Додаток А – Протокол захисту програмного продукту 33

Додаток Б – Титульні листи до курсового проекту 34

Додаток В – Технічне завдання 36

Додаток Д – Оформлення анотації 38

Додаток Ж – Приклад оформлення змісту 39

 


ВСТУП

 

 

Виконання курсового проекту з дисципліни „Проектування автоматизованих інформаційних систем” є одним із завершальних і відповідальних етапів навчального процесу. Його кінцевим результатом є захист оформленої відповідним чином курсового проекту, який демонструє рівень підготовки студента, ступінь готовності його до засвоєння професійних знань.

Основними завданнями виконання курсового проекту є:

- виявлення вміння працювати з науково-технічною і нормативною документацією;

- виявлення вміння здобувати нові знання, особливо в області сучасних інформаційних технологій;

- виявлення вміння застосовувати отримані теоретичні знання та придбані навички до рішення практичних завдань;

- виявлення вміння чітко викладати свої думки.

Дані методичні вказівки визначають вимоги до тематики курсового проекту, їх змісту, обсягу і структури. Вказівки призначені для студентів, що навчаються за спеціальністю 5.05010301 “Розробка програмного забезпечення”.


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

 

Мета виконання курсового проекту

Метою курсового проекту з дисципліни «Проектування автоматизованих інформаційних систем» є:

1) систематизація, закріплення і поглиблення теоретичних і практичних знань, отриманих за період вивчення дисциплін «Основи програмування та алгоритмічні мови», «Операційні системи», «Технологія розробки програмного забезпечення», «Проектування автоматизованих інформаційних систем», «Системи управління базами даних”, «Системи автоматизованої обробки економічної інформації підприємства» та використання цих знань до проектування інформаційних систем;

2) розуміння основних проблем і перспектив розвитку техніки і технології даного напрямку;

3) розвиток навичок ведення самостійної роботи і розробки проектних рішень з інформаційного, технологічного і програмного забезпечення ІС.

4) набуття досвіду в оформленні проектних і графічних матеріалів, складанні пояснювальних записок та іншої програмної документації.

 

Тематика курсового проекту







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-29; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.226.244.70 (0.088 с.)