Рекомендовані стратегії управління запасами зерна в сільськогосподарських підприємствах

Стратегії	Зміст стратегії
Стратегія обережності	Створення стратегічних запасів насіннєвого зерна до наступного посіву зернових (як страхування від неврожаю). При закупівлі зерна передбачається визначення обсягів запасів посівного зерна, що не можуть бути вичерпані повністю до моменту оформлення наступного замовлення на постачання посівного зерна (якщо дане зерно постачається декілька раз, а не все одразу); створення запасів товарного зерна, що не може бути повністю реалізоване до наступного врожаю (з метою страхування від неврожаю)
Стратегія додаткового резерву	Створення додаткового резерву посівного зерна на випадок збільшення посівних площ. Якщо насіння закуповується, то передбачається створення додат­кового резерву посівного зерна на випадок непе­редбачених подій (до наступного оформлення замовлення за рахунок створення додаткового резерву матеріальних запасів); створення додатко­вого резерву товарного зерна як гарантія задово­лення підвищеного попиту на зерно у майбутньому
Стратегія частки від попиту	Забезпечення потреби в посівному зерні, що вра­ховує відсоток від попиту (при повному викорис­танні посівного зерна, що зберігається в запасах). Якщо насіння закуповується, то передбачається визначення відсотку часу, для якого допускається повне використання запасів посівного зерна, вста­новлення обсягу зерна (до моменту наступного замовлення, враховуючи період повного викорис­тання зерна); визначення обсягу товарного зерна, що необхідно залишити на зберіганні до наступ­ного врожаю на випадок непередбачених подій
Стратегія «точно вчасно»	Закупівля та постачання посівного зерна у виз­начений термін його посіву для кожного поля; реа­лізація товарного зерна в період виникнення потре­би в ньому та в кількості, необхідній споживачам

Продовж. табл. 3.30

Стратегії	Зміст стратегії
Стратегія визначення обмежуючих факторів	Визначення обмежень для обсягу посівного та товарного зерна, згідно яких формується стратегія (площа складських приміщень; рівень цін на зерно; обсяг товарного зерна, що необхідно реалізовувати одразу з метою задоволення потреб підприємства в високоліквідних активах; витрати на зберігання та ін.)

Джерело: власна розробка.

Для ТОВ «Агрофірма Дружба» доцільно використати стратегію визначення обмежуючих факторів. Згідно даної стратегії:

- обмеженням для посівного зерна слід обрати вартість посівного зерна (при зберіганні на власних складських площах та закупівлі на стороні) та площу власних складських примі­щень для зберігання посівного зерна.

- обмеженням для товарного зерна, на нашу думку, слід обрати обсяги зерна, яке слід реалізовувати одразу та площу складських приміщень для зберігання товарного зерна з метою його реалізації в період найвищих цін.

З точки зору наявності складських площ для зберігання товарного зерна дана стратегія передбачає наступні підходи:

- зберігання товарного зерна на власних складських площах;

- зберігання товарного зерна на елеваторі;

- поєднання зберігання товарного зерна на власних склад­ських площах зі зберіганням на елеваторі.

План реалізації стратегії управління запасами зерна повинен включати:

– розрахунок потреби в насіннєвому та фуражному зерні для забезпечення виробничого процесу;

– визначення доцільності використання насіння для посіву зернових та зерна на фураж власного виробництва чи закупівлі його на стороні;

– розрахунок рівня запасів посівного зерна та фуражного зерна для забезпечення виробничого процесу;

– визначення забезпеченості складськими площами для зберігання запасів посівного насіння та фуражного зерна;

– розробка плану використання посівного зерна;

– розрахунок обсягу товарного зерна;

– визначення обсягу та терміну розподілу товарного зерна;

– обґрунтування доцільності зберігання товарного зерна на власному складі чи на елеваторі;

– визначення обсягу товарного зерна, яке підприємство може зберігати з метою забезпечення додаткового прибутку;

– визначення забезпеченості складськими площами для зберігання товарного зерна;

– прийняття рішення щодо товарних запасів зерна, для яких не вистачає складських площ (реалізувати одразу після збору урожаю чи зберігати на елеваторі).

Оскільки матеріальні запаси присутні по всій довжині логіс­тичного ланцюга, основні напрями реалізації стратегії управ­ління запасами зерна повинні охоплювати запаси від постачання до розподілу, враховуючи особливості виробничих процесів у сільському господарстві. Тому, реалізація стратегії складається з трьох основних етапів:

– управління запасами зерна через планування потреби в ньому;

– управління запасами зерна для забезпечення виробничих процесів;

– управління запасами зерна у процесі розподілу (рис. 3.10).

Слід зазначити, що створення запасів розподілу в сільсько­господарських підприємствах, на відміну від інших галузей економіки, не розглядається як «тягар» ні для виробника, ні для основних споживачів – переробних підприємств, оскільки збері­гання запасів – це можливість отримання додаткового прибутку внаслідок можливого зростання реалізаційних цін протягом мар­кетингового року. Отже, як виробники зерна, так і споживачі намагаються не позбутися запасів, а нагромадити їх, якщо підприємство прагне до максимізації прибутків внаслі­док зростання цін на зерно впродовж маркетингового року.

Однак, при розподілі запасів зерна (навіть за можливості отримати додатковий прибуток внаслідок зберігання товарного зерна) підприємство не може повністю відмовитися від його реалізації одразу після виробництва, оскільки йому потрібно покривати поточні витрати та утримати постійних споживачів своєї продукції.

Визначення забезпеченості складськими площами для зберігання запасів насіння зернових та фуражного зерна

Управління запасами для забезпечення виробничих процесів

Аналіз плану поголів’я та продуктивності тварин

Аналіз плану посіву зернових культур

Аналіз потреби в насіннєвому зерні з розпо­ділом у часі

План використання фуражного зерна

Визначення обсягів товарного зерна

Визначення обсягів товарного зерна, які підприємство може зберігати для максимізації прибутку

Планування використання насіннєвого матеріалу

Визначення обсягів товарного зерна, що можна відкласти на зберігання

Визначення обсягів та термінів розподілу товарного зерна та доцільності зберігання товарного зерна на власному складі чи на елеваторі

Аналіз забезпеченості складськими площами для зберігання товарного зерна

Управління запасами зерна у процесі розподілу

Аналіз плану кормових раціонів та кормових балансів

Управління запасами зерна через планування ресурсів

Розрахунок потреби в насіннєвому та фу­ражному зерні для забезпечення вироб­ничого процесу

Визначення доцільності використання насіння зернових та фуражного зерна власного виробництва чи закупівлі на стороні

Визначення рівня запасів насіння зернових та фуражного зерна для забезпечення виробничого процесу

 

 

Рис. 3.10. Основні напрями реалізації стратегії
логістичного управління запасами зерна

П’ятим, заключним, етапом стратегічного управління запа­сами зерна є оцінка результатів управління запасами зерна. Даний етап включає наступні складові:

- оцінка досягнення поставлених стратегічних цілей та мети стратегічного управління запасами зерна;

- визначення ефективності сформованої стратегії управлін­ня запасами зерна;

- визначення потреби у здійсненні коригування стратегії управління запасами зерна в майбутньому.

Отже, логістичне управління запасами зерна в сільськогос­подарських підприємствах має ґрунтуватися на відповідній стратегії, реалізація якої має бути економічно вигідна сільськогосподарським підприємствам.