Класифікація видів комп’ютерної графіки

Львів 2016

Зміст

Оглавление

1. Вступ. 3

2. Огляд графічних редакторів. 5

2.1. Класифікація видів комп’ютерної графіки. 5

2.1.1. Компьютерна графіка для поліграфії 6

2.1.2. Двовимірний комп’ютерний живопис. 7

2.1.3. Презентаційна графіка. 7

2.1.4. Двовимірна анімація, Яка використовується для створення динамічних зображень й спецефектів у кіно 7

2.1.5. Двовимірне та тривимірне моделювання, яку використовується для дизайнерських та іженерних розробок 8

2.1.6. Тривимірна анімація, Яка використовується для створення рекламних, музичних клипів й кінофільмів 9

2.1.7. Обробка відеозображень, необхідна для накладення анімаційних спецефектів для відеозапису, наукова візуалізація. 9

2.2. Класифікація графічних редакторів. 10

3. ТЕХНIКА БЕЗПЕКИ.. 11

3.1. Охорона працi в Українi 11

3.2. Рацiональна органiзацiя робочого мiсця. 11

3.3. Вимоги безпеки при роботi оператора ПЕОМ... 13

4. Висновок. 14

5. Використована література. 15

 

 

 

Вступ

Комп’ютерна графіка з’явилась достатньо давно— уже у 1960-х роках існували повноцінні програми роботи із графікою. Сьогодні прийнято користуватися термінами «комп’ютерна графіка» й «комп’ютерна анімація». Поняття «комп’ютерна графіка» об’єднує усі види робот зі статичними зображеннями, «комп’ютерна анімація» має справ із зображеннями, котрі динамічно змінюються.

Справжнього широкого раозвитку комп’ютерна графіка зазнала із появою персональних комп’ютерів «Macintosh» (МАС) фірми Apple, котрі спеціально визначалися для потреб поліграфії. Саме для платформи МАС почали з’являтися Перші спеціалізовані операційні системи та графічні редактори. Алі сталося так, що справжніми «массовими» комп’ютерами стали комп’ютери класу IBM/PC (РС). Тоді більшість звичайних сьогодні для багатьох оболонок та редакторів почали відтворюватися на базі графічного досвіду МАС, але й перекладені для комп’ютерів РС. Так з’явилася славнозвісна операційна система Windows, а також дуже велика кількість звичних для користувачів комп’ютерів РС пакетів, різнопланових програм та редакторів (наприклад: QuickTime, Page Maker, майже усі продукти корпорації Adobe та багато інших).

У теперішній годину, завдяки грандіозному розвитку комп’ютерної техніки, деякі сторони нашого життя неможливо уявити собі без застосування комп’ютерних технологій, у тому числі без комп’ютерної графіки. Це, насамперед:

• усі види поліграфічних процесів;

• майже вся рекламна індустрія;

• телебачення;

• моделювання нових видів одягу;

• проектно-конструкторські розробки і т. буд.

На базі засобів комп’ютерної графіки та інших прогрессивних технологій за годину з’явилися зовсім нові, не схожі ані на що раніш відоме, напрями виробництва, профессії, навіть середовища та взаємостосунки. Звичними тепер звучати для більшості із нас поняття: «віртуальна реальність», «зона інтернет», «телеконференція», «аудіо та відео у реальному часі» та інші. Усі це є невід’ємною частиною так званої «комп’ютерної революції», якої усі ми тепер відчуваємо на собі.

Наслідками всесторонньго вторгнення комп’ютерізації у майже усі сфери діяльності людини є і поява нових типів мистецтва. До таких можна віднести комп’ютерну музику та анімацію. Остання з’явилася саме завдяки розвитку одного із видів комп’ютерної графіки, а саме— тривимірної (3D) графіки та анімації. Цей тип графіки, а точніше, клас редакторів 3D набув за останні 1-2 рокта достатньо широкого поширення в кілках спеціалістів, котрі користуються спеціалізованими дуже міцними графічними станціями, а й у кілках користувачів середнього класу, у т. год. і користувачів домашніх комп’ютерів. Цьому, перш на, сприяє розвиток спрямованних на працю із 3D графікой не лише програмних продуктів, а і поява апаратних засобів, також спрямованних на підтримку та прискорення різноманітних 3D процесів. До цих засобів слід віднести такі, як:

• 3D акселератори, котрі входять у склад майже всіх сучасних відеоадаптерів;

• процесори із підтримкою ММХ команд;

• спеціалізовані процесори типу RISC, Silicon Graphics;

• процесори із підтримкою нової технології 3D NOW та ін.

Своєрідним синтезом майже всіх типів комп’ютерної графіки ставши і такий тип графіки, як «Web-дизайн», який прийшов до нас разом з втіленням у повсягденне життя все більшої і більшої спільноти інтернету. Тут присутні і елементи, котрі досі використовувались лише при верстці друкованних видань, й фрагменти анімації та відео, і моменти моделювання різних об’єктів.

Далі якщо более детально розглянуто різні типи комп’ютерної графіки, їхнього характерні риси і можливості, а також розписані особливості та призначення деяких із величезної кількості сучасних графічних редакторів, котрі є найбільш популярними серед спеціалистів у галузях, пов’язаних із комп’ютерною графікою.

Огляд графічних редакторів

Презентаційна графіка

Презентаційна графіка призначена для створення різноманітних варіантів представницьких, шоу і рекламних об’єктів. Сюди можна віднести і подання різноманітних продуктів, і оформлення різноманітних програм, наприклад: заставки та оболонки до різноманітних мультімедіа продуктів, оболонок компакт-дисків, «інтерфейс-програм», WEB-дизайн, й багато іншого. Найбільш яскравий й характерний приклад такої графіки— це заставки практично всіх комп’ютерних ігор. Також достатньо поширений тип презентаційної графіки— оформлення багатьох Web-сторінок, де використовуються різноманітні відео і аудіоефекти.

ТЕХНIКА БЕЗПЕКИ

Охорона працi в Українi

Охорона працi— це система законодавчих актiв, соцiально-економiчних, органiзацiйних, технiчних, гiгiєнiчних і лiкувально-профiлактичних міроприємств і засобiв, забезпечуючих безпечу, охорону здоров’я і працездатнiсть людини в процесi працi. Це— прикладна наукова соцiально-технiчна дисциплiна. Вона займається виявленням і вивченням виробничих небезпек і професiйних шкiдливостей і розробки методiв їхні попередження і ослаблення. Це якщо допомагати усуненню нещасних випадкiв на виробництвi і професiйних захворювань працівників, аварiй, пожеж. Утворилась ця дисциплiна на поєднаннi багатьох наук. У нiй використанi наукові досягнення фiзики, хімії, математики, трудового права, економiки, організації і планування виробництва, електротехнiки, промислової естетики і деяких інших галузей знань.

Методологiчною основою охорони працi являється аналiз умів працi, технологiчного процесу, виробничого обладнання, використовючих і отриманих речовин із точки зору можливостi виникнення небезпечних і шкiдливих виробничих факторiв.

Стратегiчним направленням розвитку охорони працi являється створення безпечної технiки і безпечних технологiй, комплексна автоматизацiя виробництва і на цiй основi забезпечення на всiх пiдприємствах умів, виключаючи виробничий травматизм, професiйнi захворювання і важку фiзичну працю.

Висновок

У заключення, із усьго приведеного матеріалу можна побачити, що у теперішній годину існує таке велике різноманіття програмних засобів для створення комп’ютерної графіки, що кожен, хто вирішить займатись цією цікавою справою, завжди знайде усі необхідні інструменті для своєї роботи. Також слід звернути увагу тих, що більшість сучасних пакетів, особливо це стосується пакетів та редакторів для поліграфічних процесів, дозволяють виконувати операції із різними типами графіки водночас, користуючись лише одним пакетом.

Найяскравіший приклад такої програми— CorelDraw8.0. Цей редактор дозволяє не лише утворювати та редагувати векторні об’єкти (ранішні версії цого продукту лише для цого і призначалися), але й і конвертувати їхні у растровий формат й при цьому редагувати останні, та ще і із використанням майже всіх стандартних додаткових модулів (Plug-ins), підтверджуючи повну сумісність із Adobe Photoshop у цьому напрямі. При цьому, завдяки вбудованому до стандартної поставки модулю для безпосереднього піключення сканера (Twain), є також можливість вводити растрове відскановане зображення та працювати із ним, не використовуючи при цьму жадної іншої програми. Draw підтримує також деякі види редагування 3D об’єктів, анімаційних та презентаційних файлів. Є можливість безпосередньо утворювати також Web-сторінки із використанням гіперзв’язків та інших пов’язаних із інтернетом функцій.

До речі кажучи, за годину можливість працювати із інтернетом стає майже обов’язковою функцією для все більшого числа графічних й не лише пакетів, головна позначка які із інтернетом, як здається, зовсім не пов’язана. Це стосується, наприклад, настільних видавницьких систем— PageMaker та QuarkXPress. Пакет PageMaker версії6.5… дозволяє повністю готовий матеріал експортувати у класичний інтернет-формат— HTML, а й у PDF, який також розроблений зазаради можливості пересилати різноманітну насичену графікою інформацію по мережам інтернет, при цьому не лише як презентаційну, але й і у сервісні бюро для віддаленного друку.

Автори более консервативного щодо цого напрямі пакету QuarkXPress у презентованій 1квітня 1998р. 5-ї версії цого відомого продукту також вразили більшість прихильників QuarkXPress. У QuarkXPress5.0 додавань навіть свій Web-броузер, який автоматично може здійснювати електронні платежі до банківського рахунку користувача, а якщо останній не є зареєстрованим, то із цого рахунку також автоматично знімається 895$,— саме таку ціну має офіційна версія цого продукту.

Повертаючись до підведення підсумків огляду, слід відзначити ще декілька особливостей сучасних графічних пакетів. Вирішуючи спільні заподіяння, виробники цих програмних продуктів все частіше використовують уніфіковані методи обробки зображень та прийоми роботи із ними. Це стосується як підтримки однакових команд та форматів, то й навіть уніфікації «гарячих клавіш» для виклику тихий чи інших ідентичних команд. У цьому сенсі дуже гарне враження залишають усі продукти корпорації Adobe System: Photoshop, Illustrator, PageMaker, Acrobat та ін. Навчившись більш-менш якісно працювати із одним якимось продуктом цого провідного розробника графічних програм, Ві маєте можливість кожен наступний редактор освоювати набагато скоріше, завдяки як дуже схожому зонішньому вигляду, то й спільним командам (котрі виконують спільні операції) та «гарячим клавішам». До цого також слід прибавити, що алгоритми побудови тихий чи інших дій у багатьох продуктах, котрі позначені маркою «Adobe», надзвичайно прості та інтуітивно доступні,— тобто дуже легко, маючи досить невеликий досвід у роботі із графікою, здогадатися, як виконати ті чи інше заподіяння.

Особливе положення в уніфікації програм Adobe та ін. займають фільтри. Ці невеличкі додатки до основних програм, котрі дозволяють значно розширити можливості багатьох пакетів, сталі у останній годину об’єктами, до підтримки які прагнуть майже усі графічні редактори (й не лише виробництва Adobe System). Adobe Phoshop, Adobe Illustrator, Adobe PageMaker, MacroMedia FreeHand, CorelDraw, Corel PhotoPoint, CorelXara— вісь далеко ще не повний перелік графічних програм, котрі підтримують працю із більшістю фільтрів. Навідь деякі програми 3D-моделювання та анимації також підтримуютьці фільтри (наприклад 3DStudioMAX).

Певну уніфікацію можна також побачити, якщо розглянути оформленя як графічне, так і по «гарячим клавішам» у деяких напрямках роботи у видавницьких системах (QuarkXPress та PageMaker). Нема за ті, що виробники цих продуктів різні, вони є дуже багато спільного. Це вигляд базових панелей інструментів та спільні «гарячі клавіши», более на у команд роботи із текстом. Крім того, у склад пакету PageMaker6.5… навіть входити програма QuarkXPress Converter, Яка дозволяє файли, зверстанні із використанням пакету QuarkXPress3.3.., конвертувати у формат PageMaker6.0.

На закінчення можна відзначити, що комп’ютерна графіка— це на сьогодні величезний світло різноманітних редакторів та пакетів, у якому кожен може знайти майже любі інструменти для втілення у життя найсміливіших своїх задумів.

Використована література

1. Підшивки журналу «Publish»

2. «Енциклопедія комп'ютера» Kiril&Mefody1.0

3. Підшивки журналу «Chip»

4. Підшивки журналу «Комп'ютерне огляд»

5. Підшивки журналу «Компютерра»

 

 

Львів 2016

Зміст

Оглавление

1. Вступ. 3

2. Огляд графічних редакторів. 5

2.1. Класифікація видів комп’ютерної графіки. 5

2.1.1. Компьютерна графіка для поліграфії 6

2.1.2. Двовимірний комп’ютерний живопис. 7

2.1.3. Презентаційна графіка. 7

2.1.4. Двовимірна анімація, Яка використовується для створення динамічних зображень й спецефектів у кіно 7

2.1.5. Двовимірне та тривимірне моделювання, яку використовується для дизайнерських та іженерних розробок 8

2.1.6. Тривимірна анімація, Яка використовується для створення рекламних, музичних клипів й кінофільмів 9

2.1.7. Обробка відеозображень, необхідна для накладення анімаційних спецефектів для відеозапису, наукова візуалізація. 9

2.2. Класифікація графічних редакторів. 10

3. ТЕХНIКА БЕЗПЕКИ.. 11

3.1. Охорона працi в Українi 11

3.2. Рацiональна органiзацiя робочого мiсця. 11

3.3. Вимоги безпеки при роботi оператора ПЕОМ... 13

4. Висновок. 14

5. Використована література. 15

 

 

 

Вступ

Комп’ютерна графіка з’явилась достатньо давно— уже у 1960-х роках існували повноцінні програми роботи із графікою. Сьогодні прийнято користуватися термінами «комп’ютерна графіка» й «комп’ютерна анімація». Поняття «комп’ютерна графіка» об’єднує усі види робот зі статичними зображеннями, «комп’ютерна анімація» має справ із зображеннями, котрі динамічно змінюються.

Справжнього широкого раозвитку комп’ютерна графіка зазнала із появою персональних комп’ютерів «Macintosh» (МАС) фірми Apple, котрі спеціально визначалися для потреб поліграфії. Саме для платформи МАС почали з’являтися Перші спеціалізовані операційні системи та графічні редактори. Алі сталося так, що справжніми «массовими» комп’ютерами стали комп’ютери класу IBM/PC (РС). Тоді більшість звичайних сьогодні для багатьох оболонок та редакторів почали відтворюватися на базі графічного досвіду МАС, але й перекладені для комп’ютерів РС. Так з’явилася славнозвісна операційна система Windows, а також дуже велика кількість звичних для користувачів комп’ютерів РС пакетів, різнопланових програм та редакторів (наприклад: QuickTime, Page Maker, майже усі продукти корпорації Adobe та багато інших).

У теперішній годину, завдяки грандіозному розвитку комп’ютерної техніки, деякі сторони нашого життя неможливо уявити собі без застосування комп’ютерних технологій, у тому числі без комп’ютерної графіки. Це, насамперед:

• усі види поліграфічних процесів;

• майже вся рекламна індустрія;

• телебачення;

• моделювання нових видів одягу;

• проектно-конструкторські розробки і т. буд.

На базі засобів комп’ютерної графіки та інших прогрессивних технологій за годину з’явилися зовсім нові, не схожі ані на що раніш відоме, напрями виробництва, профессії, навіть середовища та взаємостосунки. Звичними тепер звучати для більшості із нас поняття: «віртуальна реальність», «зона інтернет», «телеконференція», «аудіо та відео у реальному часі» та інші. Усі це є невід’ємною частиною так званої «комп’ютерної революції», якої усі ми тепер відчуваємо на собі.

Наслідками всесторонньго вторгнення комп’ютерізації у майже усі сфери діяльності людини є і поява нових типів мистецтва. До таких можна віднести комп’ютерну музику та анімацію. Остання з’явилася саме завдяки розвитку одного із видів комп’ютерної графіки, а саме— тривимірної (3D) графіки та анімації. Цей тип графіки, а точніше, клас редакторів 3D набув за останні 1-2 рокта достатньо широкого поширення в кілках спеціалістів, котрі користуються спеціалізованими дуже міцними графічними станціями, а й у кілках користувачів середнього класу, у т. год. і користувачів домашніх комп’ютерів. Цьому, перш на, сприяє розвиток спрямованних на працю із 3D графікой не лише програмних продуктів, а і поява апаратних засобів, також спрямованних на підтримку та прискорення різноманітних 3D процесів. До цих засобів слід віднести такі, як:

• 3D акселератори, котрі входять у склад майже всіх сучасних відеоадаптерів;

• процесори із підтримкою ММХ команд;

• спеціалізовані процесори типу RISC, Silicon Graphics;

• процесори із підтримкою нової технології 3D NOW та ін.

Своєрідним синтезом майже всіх типів комп’ютерної графіки ставши і такий тип графіки, як «Web-дизайн», який прийшов до нас разом з втіленням у повсягденне життя все більшої і більшої спільноти інтернету. Тут присутні і елементи, котрі досі використовувались лише при верстці друкованних видань, й фрагменти анімації та відео, і моменти моделювання різних об’єктів.

Далі якщо более детально розглянуто різні типи комп’ютерної графіки, їхнього характерні риси і можливості, а також розписані особливості та призначення деяких із величезної кількості сучасних графічних редакторів, котрі є найбільш популярними серед спеціалистів у галузях, пов’язаних із комп’ютерною графікою.

Огляд графічних редакторів

Класифікація видів комп’ютерної графіки

По своїй структурі зображення можуть бути растровими та векторними (мал.1). Наприклад, сканер под годину сканування розбиває зображення на безліч дрібних елементів (пікселей) й формує із них растрову картинку. Колір шкірного пікселя записується у пам’ять комп’ютера за допомогою певної кількості бітів. Біт— мінімальна одиниця пам’яті комп’ютера, Яка може зберігати значення чи 0, чи 1. Піксель це найменший елемент, растрового зображення. Якщо картинка має розмір 800х600, то ці числа відображають кількість пікселей по горизонталі (800) й по вертикалі (600). Чим понад кількість пікселей у зображенні, тім краще його вигляд на екрані й при друці. Кількість кольорів, в котрі можна пофарбувати окремий піксель, визначається як два у степені N, де N— кількість бітів, котрі зберігають кольорову інформацію про піксель. У контрастній чорно-білій картинці кожний піксель кодується однім бітом. Восьмибітне зображення дозволяє матір 256 кольорів, а 24 біта забезпечують присутність у зображенні более 16 мільйонів кольорів, що дає можливість працювати із зображеннями професійної якості. Алі цей засіб подання зображення задля тихий випадків, коли виникає необхідність у масштабуванні зображення великі межах.

Цього шлюбу позбавлені векторні зображення, у які розмір будь-якого елемента може бути змінений аж «до нескінченності». Алі таку картинку неможливо отримати шляхом сканування, оскільки кожний її елемент будується із допомогою математичних описів об’єктів (так званих примітивів), в якості які можуть виступати лінії, дуги, кола й тому подібне. Також для шкірного примітива існує ряд параметрів, котрі визначають колір, товщину лінії й тому подібне. Векторна графіка створюється за допомогою спеціальних програмних засобів типу CorelDRAW, Adobe Illustrator. Також такий формат зображення використовується в всіх програмах САПР (Системи Автоматичного Проектування) (P-CAD, Auto-CAD й тому подібне). Фактично векторне зображення існує у вигляді набору математичних формул, котрі описують елементи зображення. І, нарешті, векторна графіка не залежить від продуктивності апаратних засобів, котра дозволяє легко змінювати розміри статичних зображень (наприклад, збільшити розмір дверної ручки до розміру вдома) без втрати загальної кількості елементів зображення, ясності й чіткості їхніх між при виведенні на екран монітору чи при друці.

По свому «професійному» призначенню комп’ютерну графіку та анімацію можна розділити на такі групи:

• комп’ютерна графіка для поліграфії;

• двовимірний комп’ютерний живопис;

• презентаційна графіка;

• двовимірна анімація, котра використовується для створення динамічних зображень й спецєфектів у кіно;

• двовимірне й тривимірне моделювання, застосоване для дізайнерських та інженерних розробок;

• тривимірна анімація, котра використовується для створення рекламних й музичних клипів й кінофільмів;

• обробка відеозображень, необхідна для накладення анімаційних спецефектів для відеозапису;

• наукова візуалізація.