Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Тема 4. Припинення трудового договору
Питання Підстави припинення трудового договору. Звільнення з ініціативи працівника. Порядок звільнення з роботи з ініціативи власника підприємства. Порядок звільнення з роботи з ініціативи власника підприємства Припинення трудового договору з ініціативи третіх осіб. 1. Усі підстави припинення трудового договору встановлені ст. 36 1) Припинення трудового договору з урахуванням волі сторін: а) угода сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП). На цій підставі може бути припинений будь-який договір в будь-який час. Головне полягає в тому, щоб було б) закінчення строку (п. 2 ст. 36 КЗпП). Однак, необхідно знати, що в) переведення працівника з його згоди на інше підприємство або г) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість д) підстави, передбачені контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП). Припинення трудового договору з ініціативи працівника (ст. ст. 38, припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженої ним особи (ст. ст. 40, 41 КЗпП). припинення трудового договору з ініціативи третіх осіб (п. З, 7 ст. 2. З метою належної організації роботи підприємств, установ, організацій, наданню власнику (уповноваженому ним органу) можливості підбору
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботу і не вимагає розірвання трудового договору, власник не може звільнити його за наданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошений інший працівник, якому відповідно до законодавства не можна відмовити в укладенні трудового договору. У той же час, для деяких категорій працівників законодавством введені обмеження щодо припинення трудового договору за власним бажанням у конкретний період. Ці обмеження поширюються на молодих фахівців протягом строку, вказаного в направленні на роботу або в договорі, а також для осіб, засуджених до виправних робіт без позбавлення волі на час відбування ними покарання. Однак з цього правила є винятки. Наприклад, розірвання трудового договору молодим фахівцем до закінчення 3-х років після його укладення можливе з поважних причин: встановлення інвалідності І або II групи, внаслідок чого випускник встановлення інвалідності І або II групи у чоловіка (дружини) випускника, одного з батьків (або осіб, що їх замінюють) випускника; якщо молодий фахівець - вагітна жінка; мати або батько, що має вступ до вищих навчальних закладів ІІІ-ІХ/ рівнів акредитації для Щодо строкових трудових договорів, то відповідно до чинного законодавства вони не можуть бути припинені з ініціативи працівника, крім окремих випадків (у разі хвороби працівника або його інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором; порушення власником законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, вказаних вище, коли не потрібне попередження за 2 тижні до розірвання дії трудового договору).
3. Трудовим законодавством встановлений вичерпний перелік підстав звільнення працівників з ініціативи власника. Це одна з найважливіших гарантій захисту працівників від необгрунтованих звільнень. Підстави, з яких власник може звільнити працівника, закріплені в ст. ст. 40, 41 КЗпП, а також в статутах про дисципліну, які діють в окремих галузях народного господарства, і в деяких спеціальних нормативних актах. Власник може розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його дії у наступних випадках: 1). Зміни в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідація, реорганізація, перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників. Рішення про реорганізацію або ліквідацію підприємств, заснованих на державній власності, приймають, наприклад, міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади відповідно до повноважень; визнання підприємства банкрутом також є підставою для його ліквідації і т.ін. Рішення про скорочення чисельності або штату працівників приймається власником за участю трудового колективу, профспілкового комітету. Переважне право для залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників надається особам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Категорії цих осіб передбачені ст. ст. 42, 42-1 КЗпП. Законодавством передбачений особливий порядок вивільнення працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП) і призначення їм пільг і компенсацій (ст. ст. 49-1, 49-2, 49-3, 44 КЗпП, Закон України від 01.03.91 р. "Про зайнятість населення" з наступними змінами і т.ін.). Зокрема, ст. 44 КЗпП, викладена в новій редакції згідно із Законом України від 24.12.99 р., містить наступне; "При припиненні трудового договору з підстав, указаних в п. 6 ст. 36 і п.п. 1, 2, 6 ст. 40 чинного Кодексу, працівнику виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі заклику або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. З ст. 36) - не менш двомісячного середнього заробітку; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору (ст. 38 і 39) - в розмірі, передбаченому договором, але не менш тримісячного середнього заробітку". 2). Невідповідність працівника посаді або роботі, яка виконується, внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи. На цій підставі власник може звільнити працівника за наявності однієї з двох причин: недостатня кваліфікація або стан здоров'я. Обов'язки працівника визначаються тарифно-квапіфікаційним довідником робіт і професій робітників, кваліфікаційними довідниками посад керівників і фахівців, посадовими інструкціями, технічними правилами, затвердженим у встановленому порядку. Недостатня кваліфікація працівника може служити підставою для його звільнення в тих випадках, коли власник має конкретні факти неналежного виконання працівником трудових обов'язків (за результатами атестації).
Розірвання трудового договору внаслідок невідповідності працівника роботі, яка виконується, за станом здоров'я може мати місце при стійкому зниженні працездатності, що перешкоджає належному виконанню трудових обов'язків (повинно бути підтверджено медичним висновком). 3). Систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського впливу. Такими, що систематично порушують трудову дисципліну, вважаються працівники, які мають дисциплінарне або громадське стягнення за порушення дисципліни і порушили Ті знову. 4). Прогул (в тому числі відсутність на роботі більше 3-х годин протягом робочого дня без поважних причин). Прогул - нез'явлення на роботу без поважної причини або протягом усього робочого дня, або відсутність на роботі без поважних причин більше 3-х годин протягом робочого дня підряд або сумарно. Для звільнення на цій підставі досить одного факту прогулу. 5). Нез'явлення на роботу протягом більше ніж 4 місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не передбачений більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. Звільнити на цій підставі можна тільки в тому випадку, якщо непрацездатність продовжувалася безперервно більше 4-х місяців. Підсумовувати окремі періоди хвороби неможна. За працівниками, хворими на туберкульоз, місце зберігається протягом 12 місяців. Якщо працівник втратив працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, то за ним зберігається місце роботи (посада) до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. 6). Відновлення на роботі працівника, що раніше виконував цю роботу. На цій підставі працівники можуть бути звільнені в таких випадках: коли незаконно звільнений працівник відновлений на роботі органом по розгляду трудових спорів; коли військовослужбовців строкової служби (курсантів) звільняють (відраховують) з військової служби (навчального закладу) за станом здоров'я або у зв'язку із сімейними обставинами протягом перших 3-х місяців з дня заклику (зарахування), не рахуючи часу проїзду до місця постійного проживання, і вони повертаються на колишнє місце роботи (ст. 26 Закону України від 25.03.92 р. "Про загальний військовий обов'язок і військову службу"), коли працівнику, звільненому з роботи (посади) у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, надається колишня робота (посада). Звільнення на цій підставі буде правильним, якщо не можна перевести працівника з його згоди на іншу роботу.
7). Поява на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп'яніння. Працівники, що знаходяться в такому стані, повинні бути відсторонені від роботи керівником процесу праці. Нетверезий стан працівника, токсичне або наркотичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими доказами, оцінку яким повинні зробити власник або суд. Для звільнення на цій підставі не має значення, чи відсторонявся працівник від роботи, чи відпрацював порушник свою зміну, чи виконав виробниче завдання, чи застосовувалися до нього раніше заходи дисциплінарного або громадського впливу. 8). Здійснення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набув законної сили або постановою органу, в компетенцію якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу. Звільнення можливе при однократному здійсненні за місцем роботи розкрадання. Крім підстав, перерахованих в ст. 40 КЗпП, в ст. 41 КЗпП закріплені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника. За загальним правилом звільнення працівників з ініціативи власника може мати місце тільки при наявності попередньої згоди профспілкового комітету (ст. 43 КЗпП). Однак ст. 43-1 КЗпП передбачає підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника і без згоди профспілкового органу. 4. Однією з найважливіших гарантій права на працю є заборона адміністрації звільняти за своєю ініціативою працівників без попередньої згоди профспілкового комітету, крім випадків, передбачених законом (п. 6 ст. Для отримання згоди адміністрація повинна звернутися до профспілкового комітету з письмовим поданням, в якому вказати підстави звільнення. При необхідності додаються відповідні документи, що обґрунтовують звільнення. Подання адміністрації повинно бути розглянуте в 10-денний строк на правомочному засіданні профспілкового комітету, тобто в присутності не менше 2/3 членів комітету. На засідання обов'язково запрошується працівник, відносно якого вирішується питання про звільнення. Профкоми повинні вирішувати питання про надання згоди на звільнення після всебічної перевірки матеріалів, наданих адміністрацією. Рішення профкому про надання згоди на звільнення є остаточним і повідомляється в письмовій формі в 10-денний строк.
Відмову профкому надати згоду на звільнення адміністрація не має права оскаржити ні до вищепоставлених профспілкових органів, ні до суду. Трудовий договір може бути розірваний не пізніше одного місяця з дня отримання згоди профкому на звільнення. Попередньої згоди профспілкового комітету для звільнення не потрібно у випадках, передбачених ст. 43-1 КЗпП.
5. Суб'єктами, що мають право припинення трудового договору, так До них належать: міські (районні) військкомати - у разі заклику або вступу працівника на військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) суди - у разі припинення трудового договору на підставі набрання Третьою особою, що має право вимагати розірвання трудового договору, виступає також профспілковий орган або інший уповноважений на представництво трудовим колективом орган, який за дорученням останнього підписав колективний договір. На вимогу профспілки власник повинен розірвати трудовий договір (контракт) з керівником або відсторонити його від посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором (ст. 45 КЗпП). Як треті особи можуть також виступати батьки, усиновителі та опікуни неповнолітнього працівника, а також державні органи і посадові особи, на яких покладений нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю. Вони мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітніми, в тому числі й строкового, якщо продовження його дії загрожує здоров'ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси (ст. 199 КЗпП).
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-20; просмотров: 105; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.209.230.60 (0.015 с.) |