Кваліфікація неналежного виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей (ст. 137 кк)

Результати аналізу судової практики дають підстави для висновку, що суди в основному правильно вирішує питання щодо розгляду кримінальних проваджень щодо вчинення злочину, передбаченого ст. 137 КК.

Враховуючи, що кримінально-правова норма цієї статті кримінального закону є бланкетною, суди, встановлюючи ознаки складу злочину, що розглядаються, звертаються до інших правових та локальних актів, якими регламентовано професійні чи службові обов’язки особи щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх. Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя таздоров’я дітей полягає в недотриманні закріплених у посадових інструкціях обов’язків службовими та посадовими особами, на яких покладено відповідний обов’язок.

Наприклад, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області, розглядаючи кримінальне провадження за обвинуваченням Б. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 137 КК, встановив, що Б. обіймає посаду заступника директора з адміністративно-господарської роботи Северинівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів. Згідно з пунктом 3.5 посадової інструкції заступника директора з адміністративно-господарської роботи, затвердженої наказом директора від 23 січня 2013 року № 18, до посадових обов’язків Б. належать: здійснення контролю за господарським обслуговуванням та належним технічним і санітарно-гігієнічним станом споруд, класів, спортзалу, іншого майна школи відповідно до вимог норм і правил безпеки життєдіяльності, забезпечення здорових та безпечних умов навчання. Всупереч цьому, Б. не перевірила закріплення металевих хокейних воріт на спортивному майданчику школи, внаслідок чого під час проведення уроку фізичної культури ворота впали на потерпілого – учня школи, спричинивши черепно-мозкову травму і струс головного мозку, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 04 червня 2014 року Б. звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК у зв’язку з передачею її на поруки трудовому колективу Северинівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів за місцем її роботи (№ 1-кп/130/3/2014).

Обов’язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 137 КК, є наслідок невиконання професійних обов’язків – спричинення істотної шкоди здоров’ю потерпілого.

Із наданих для узагальнення матеріалів вбачається, що суди як істотну шкоду здоров’ю потерпілого оцінюють нанесення йому легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень і зараження хворобою. Із врахуванням того, що ч. 2 ст. 137 КК передбачає такі кваліфікуючі ознаки, як спричинення смерті потерпілого та тяжкі наслідки, то така практика є обґрунтованою.

Наприклад, як спричинення істотної шкоди здоров’ю потерпілого Дніпровський районний суд м. Києва кваліфікував зараження потерпілих сальмонельозом.Так, підсудні Л., яка обіймала посаду завідуючої ДНЗ, та З., яка обіймала посаду старшої медичної сестри, діючи всупереч п. 4.30 Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої спільним наказом Міністерства освіти і науки України та МОЗ України від 17 квітня 2006 року № 298/227, без проведення обов’язкової державної санітарно-епідеміологічної експертизи затвердили до меню розкладки 282 страву: «вермішелева запіканка з курячим м’ясом», яка не входила до затвердженого примірного двотижневого меню ДНЗ.

Також Л., всупереч вимогам пунктів. 2.3, 3.11 зазначеної посадової інструкції, та З., всупереч вимогам пунктів 2.14, 2.19, 2.20 цієї ж інструкції, не проконтролювали, а кухар С., всупереч вимогам п. 3.5 посадової інструкції, порушила технологію приготування страви, внаслідок чого 53 дитини отруїлись збудником «salmonella enteritidis».

Згідно з висновком експертизи причиною групового захворювання на сальмонельоз стало вживання страви «вермішелева запіканка з курячим м’ясом», виготовленої на харчоблоці ДНЗ з порушенням технології приготування.

Зазначене порушення технології приготування сталося внаслідок неналежного виконання службових та професійних обов’язків кухарем С., старшою медичною сестрою З. та завідуючою Л. (№ 755/24528/13-к).

Розгляд кримінальних проваджень щодо неналежного виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей, які спричинили смерть неповнолітнього або інші тяжкі наслідки, суди у 2014 році, не здійснювали.

 

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Проведене узагальнення судової практики розгляду у 2014 році кримінальних проваджень про злочини проти життя та здоров’я свідчить про те, що судді переважно правильно застосовують кримінальний та кримінальний процесуальний закон під час розгляду зазначених кримінальних проваджень. Разом з тим результати аналізу судової практики виявили існування проблемних питань, які виникають під час встановлення ознак окремих складів злочинів, передбачених розділом ІІ Особливої частини КК, а, саме:

1) розмежування об’єктивних ознак складів злочинів умисного вбивства (ч. 1 ст. 115 КК) та умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК);

2) розмежування об’єктивних ознак складів злочинів умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК), і вбивства з необережності (ст. 119 КК);

3) розмежування об’єктивних ознак складів злочинів умисного тяжкого тілесного ушкодження (ч. 1 ст. 121 КК) та незакінченого замаху на умисне вбивство (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК);

4) встановлення змісту ознак складів злочинів проти життя і здоров’я, які мають оціночний характер, зокрема, «тяжка образа з боку потерпілого» (статті 116, 123 КК); «сильний фізичний біль», «фізичне страждання», «моральне страждання» (ст. 127 КК); «неналежне виконання обов’язків» (статті 131, 137, 140 КК); «тяжкі наслідки» (статті 135, 137 –141 КК) тощо;

5) кваліфікація погрози вбивством, якщо підстави побоюватись здійснення погрози мають ознаки іншого злочину проти життя та здоров’я (ст. 129 КК).

Голова Б. Гулько