Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб ( П. 12 Ч. 2 ст. 115 кк)

Пунктом 12 ч. 2 ст. 115 КК передбачено відповідальність за умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Результати аналізу судової практики дають підстави для висновку про те, що суди, встановлюючи наявність ознаки попередньої змови групою осіб, допускають окремі помилки, що зумовлює скасування вироку судом вищої інстанції. Зокрема, колегія суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ скасувала вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 06 червня 2014 року стосовно Б. та С., яких засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187, пунктами 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 14 серпня 2014 року зазначений вирок залишено без змін. Скасовуючи вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, ВССУ вказав на неконкретність обвинувачення в умисному вбивстві за попередньою змовою, оскільки ні органом досудового розслідування, ні судами першої та апеляційної інстанцій, не встановлено, коли саме у підсудних виник спільний умисел на вбивство, з якою саме метою до потерпілого було застосовано насильство – як розбійний напад чи з метою позбавлення життя та не встановлено час настання смерті потерпілого. Також судом не встановлено, які саме дії вчинялись кожним із підсудних для позбавлення життя потерпілого.(№ 5-678км15).

Інший приклад. Вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 13 червня 2014 року Г. та П. визнано винуватими у вчиненні злочину, передбаченого пунктами 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК, зокрема у тому, що, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з потерпілим, діючи узгоджено, умисно нанесли йому зі значною силою численні удари ногами в різні ділянки тіла та життєво важливі органи, завдавши потерпілому сильного фізичного болю та особливих страждань. Смерть потерпілого настала від масивної травми тіла із численними переломами ребер та ушкодженням тканин і внутрішніх органів. Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 19 вересня 2014 року вирок суду змінено, а обвинувачення за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК з вироку виключено. Колегія суддів відзначила в ухвалі, що суд дав правильну юридичну оцінку доказам у справі і обґрунтовано визнав доведеною винуватість Г. та П. в умисному вбивстві з особливою жорстокістю, а також те, що матеріалами кримінального провадження встановлено, що Г. почав наносити удари з метою позбавлення життя, П. приєднався до нього за деякий час. Отже, ознака попередньої змови між Г. та П., тобто такої, що мала місце до початку нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, що спричинили його смерть, не встановлена (№ 593/1847/13-к).

Таким чином, судам необхідно ретельно встановлювати обставини, які дають підстави для висновку про наявність попередньої змови групою осіб, зокрема, про єдність умислу співвиконавців на позбавлення потерпілого життя, які саме дії були вчинені для реалізації такого умислу, чи мали вони узгоджений характер. У зв’язку з цим доцільно вказати, що попередня змова може бути виражена не лише вербальним шляхом, а і шляхом здійснення конклюдентних дій, за яких особи, заздалегідь не домовившись про позбавлення життя потерпілого, узгоджено вчиняють такі дії. Наприклад, вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 25 листопада 2013 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8 визнано винуватими у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 1, 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК. Зокрема, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_8 та інша особа, стосовно якої провадження зупинено, під час сварки з потерпілими ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, використовуючи малозначний привід, діючи узгоджено, не розподіляючи між собою, хто і кому саме буде спричиняти тілесні ушкодження, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та байдуже ставлячись до настання наслідку у вигляді смерті потерпілих, нанесли руками та ногами численні удари в ділянку голови, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок, після чого обвинувачені поклали потерпілих до багажного відділу автомобіля та відвезли у безлюдне місце, де для доведення спільного умислу, спрямованого на позбавлення життя всіх трьох потерпілих, ОСОБА_6 стрибав двома ногами на тілах лежачих непритомних потерпілих, ОСОБА_7 каменем разом з іншою особою заподіяли не менш двох ударів кожний в ділянку голови потерпілого ОСОБА_17, у якого прослуховувався пульс. Суд дійшов висновку про наявність ознаки попередньої змови групи осіб з огляду на характер вчинених обвинуваченими дій: узгодженості нанесення тілесних ушкоджень, спільності дій, спрямованих на настання смерті потерпілих, які після нанесення тілесних ушкоджень певний час подавали ознаки життя, та приховання трупів. Апеляційний суд Миколаївської області погодився із кваліфікацією дій обвинувачених, проте скасував вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання та ухвалив свій вирок від 12 травня 2014 року (№ 477/2381/13-к).