Кiстки лицевого вiддiлу черепа 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Кiстки лицевого вiддiлу черепа



Дев’ять кiсток складабть лицевий відділ черепа. Верхня щелепа (maxilla) - масивна кiстка, що бере участь в утвореннi носової та ротової порожнин, очної ямки. Частини - тiло верхньої щелепи (corpus maxillae) i чотири вiдростки (лобний, виличний, пiднебiнний, комірковий), якi вiдходять у рiзнi боки. На тiлi є чотири поверхнi: очноямкова, передня, підскронева та носова. Усередині тiла розмiщується верхньощелепна (гайморова) пазуха (sinus maxillaris; мал. 36).

Передня поверхня (facies anterior) вігнута, заглибина називається iкловою ямкою (fossa canina). Передня поверхня вiдокремлюється вiд очноямкової пiдочноямковим краєм (margo infraorbitalis), нижче від якого є пiдочноямковий отвiр (foramen infraorbitale). На присередньому гострому краї розташована носова вирiзка (incisura nasalis). Нижня частина носової вирiзки виступає вперед у виглядi передньої носової остi (spina nasalis anterior).

Пiдскронева поверхня (facies infratemporalis) є опуклою, добре видно горб верхньої щелепи (tuber maxillаe), на ньому вiдкриваються коміркові отвори (foramina alvеolaria), якi переходять у коміркові канали (canalеs alveolares). На межi мiж пiдскроневою та носовою поверхнями розташована велика пiднебiнна борозна (sulcus palatinus major).

 

Мал. 36. Верхня щелепа (ліва, a - зовнішня поверхн, б - внутрішня поверхня):

 

1 - sul. infraorbitalis(підочгоямкова борозна);

2 - canalis infraorbitalis(підочноямковий канал);

3 - for. infraorbitale(підочноямковий отвір);

4 - foramina alveolaria(коміркові отвори);

5 - processus frontalis(лобний відросток);

6 - crista ethmoidalis(решітчастий гребінь);

7 - crista conchalis(раковинний гребінь);

8 - sinus maxillaris(верхньощелепна пазуха);

9 - incisura nasalis(носова вирізка);

10 - spina nasalis anterior(передня носова ость).

11 - facies anterior(передня поверхня)

12 - facies nasalis(носова поверхня)

13 - processus palatinus(піднебінний відросток)

14 - processus alveolaris(комірковий відросток)

 

Очноямкова поверхня (facies orbitalis) має форму трикутника, гладенька, трохи увігнута. На нiй проходить пiдочноямкова борозна (sulcus infraorbitalis), яка переходить у підочноямковий канал (canalis infraorbitalis) i закінчується під очноямковим отвором; на нижнiй стiнцi каналу та в пiдочноямковiй борознi є коміркові отвори, через якi проходять нерви i судини до зубiв верхньої щелепи.

Носова поверхня тіла верхньої щелепи (facies nasalis) має складний рельєф і бере участь в утвореннi бiчної стiнки носової порожнини. Зверху i ззаду на носовiй поверхнi є верхньощелепний розтвiр (hiatus maxillaris), що веде у верхньощелепну пазуху, стiнки якої вистеленi слизовою оболонкою. Спереду вiд верхньощелепного розтвору на лобному вiдросткові розмiщується сльозова борозна (sulcus lacrimalis), яку обмежовує переднiй сльозовий гребiнь (crista lacrimalis anterior) лобного відростка (processus frontalis). На носовiй поверхнi лобового відростка є два гребенi: нижнiй - раковинний (crista conchalis) ‑ для з’єднання з нижньою носовою раковиною i верхнiй ‑ решiтчастий (crista ethmoidalis) ‑ для з’єднання з решiтчастою кiсткою. Лобовий вiдросток спрямований вгору, доходить до лобової кiстки i бере участь в утвореннi присередньої стiнки очної ямки та грушоподiбного отвору носової порожнини.

Виличний вiдросток (processus zygomaticus) - широкий та короткий, з’єднується з виличною кiсткою. Пiднебiнний вiдросток (processus palatinus) має вигляд тонкої короткої пластинки, яка вiдходить присередньо, утворює бiльшу частину кiсткового пiднебiння. Мiж двома пiднебiнними вiдростками спереду на мiсцi їх зрощення розташовується рiзцевий канал.

Нижню частину верхньої щелепи становить комірковий вiдросток (processus аlveolaris). Вiн вiдходить вниз вiд тiла кiстки – утворюючи коміркову дугу (arcus alveolaris), що вигнута вперед. Нижня поверхня коміркової дуги має вісім зубних комірок (alveoli dentales) для верхнiх зубiв. Комірки вiдокремлюються одна вiд одної міжкомірковими перегородками (septa interalveolaria). Крiм того, в комірках для кутнiх зубiв розмiщуються мiжкореневi перегородки (septa interradicularia). Переконайтеся, що на зовнiшнiй поверхнi коміркового вiдростка видно коміркові випини (juga alveolaria), якi вiдповiдають розташуванню коренiв зубiв.

 

Нижня щелепа (mandibula) - непарна кiстка, форма якої нагадує пiдкову. Розрiзняють тiло нижньої щелепи (corpus mandibulae) та двi гiлки (rami mandibulae). У тiлi нижньої щелепи видiляють основу нижньої щелепи (basis mandibulae) та коміркову частину (pars alveolaris). Остання містить зубнi комірки (alveoli dentales) для 16 зубiв, роздiленi мiжкомірковими перегородками (septa interalveolaria). На зовнiшнiй поверхнi коміркової дуги (arcus alveolaris) розташованi коміркові випини (juga alveolaria). Посерединi основи нижньої щелепи розташований пiдборiдний виступ (protuberantia mеntalis), який донизу розширюється i закiнчується з бокiв пiдборiдним горбком (tuberculum mentale). Трохи вище i назад вiд пiдборiдного виступу є два пiдборiдних отвори (foramen mentale), крiзь якi проходять однойменнi нерви i судини. Ззаду вiд пiдборiдного отвору, на рiвнi другого малого кутнього зуба починається коса лiнiя (linea obliqua), яка закiнчується бiля основи вiнцевого вiдростка (мал. 37).

Посерединi внутрiшньої поверхнi oснови виступає пiдборiдна ость (spina mentalis), з боків вiд якої розташовані двочеревцеві ямки (fossaе digastricaе), де починається переднє черевце двочеревцевого м’яза. На внутрiшнiй поверхнi тiла нижньої щелепи знайдiть щелепно-пiд’язикову лiнiю (linea mylohyoidea), вiд якої починається однойменний м’яз. З обох боків підборідної ості розмiщуються пiд’язикові ямки (foveaе sublingualiоs). Пiд щелепно-під’язиковою лiнiєю на рiвнi кутніх зубiв розташовується пiднижньощелепна ямка (fovea submandibularis) - місце прилягання піднижньощелепної слинної залози.

 

 

Мал. 37. Нижня щелепа (а- верхньо-бічний вигляд, зовнішня поверхня, б - вигляд ззаду, внутрішня поверхня):

1 - ramus mandibulae(гілка нижньої щелепи);

2 - processus coronoideus(вінцевий відросток);

3 - processus condylaris(виростковий відросток);

4 - caput mandibulae(головка нижньої щелепи);

5 - incisura mandibulae(вирізка нижньої щелепи);

6 - tuberositas masseterica(жувальна горбистість);

7 - linea obliqua(коса лінія);

8 - for. mentale(підборідний отвір);

9 - protuberantia mentalis(підборідна горбистість);

10 - foramen mandibulae(отвір нижньої щелепи);

11 - sul. mylohyoideus(щелепно-під’язикова борозна);

12 - tuberositas pterygoidea(крилоподібна горбистість);

1 3- spina mentalis(підборідна ость);

14 - fossa digastrica(двочеревцева ямка);

15 - fovea sublingualis(під’язикова ямка);

16 - fovea submandibularis(піднижньощелепна ямка).

17 - tuberculum mentale(підборідний горбок)

18 - angulus mandibulae(кут нижньої щелепи)

 

Гiлки нижньої щелепи (rami mandibulae) разом з тiлом утворюють кут нижньої щелепи (angulus mandibulаe). До зовнішньої та внутрiшньої поверхнi кута прикрiплюються жувальнi м’язи. На зовнiшнiй поверхнi кута нижньої щелепи розмiщується жувальна горбистiсть (tuberositas massеterica), на внутрiшнiй - крилоподiбна горбистiсть (tuberositas pterуgoidea). Дещо вище вiд горбистостi знаходиться отвiр нижньої щелепи (foramen mandibulаe), який обмежований язичком нижньої щелепи (lingula mandibulаe). Цей отвiр веде в канал нижньої щелепи (canalis mandibulae), який проходить усерединi тiла нижньої щелепи i закiнчується на зовнiшнiй поверхнi пiдборiдним отвором. На внутрiшнiй поверхнi гiлки ззаду вiд язичка починається й опускається косо вниз i вперед щелепно-пiд’язикова борозна (sulcus mylohуoideus), до якої прилягають однойменнi нерв i судини.

 

Кожна з гiлок нижньої щелепи закiнчується двома вiдростками: вiнцевим (processus corоnoideus) та виростковим (processus condуlaris), вiдокремленими один вiд одного вирiзкою нижньої щелепи (incisura mandibulae). Вiд внутрiшньої поверхнi основи вiнцевого вiдростка до останнього великого кутнього зуба йде скроневий гребiнь (crista temporalis). Виростковий вiдросток закiнчується головкою нижньої щелепи (caput mandibulae), яка переходить у шийку (collum mandibulаe). На переднiй поверхнi шийки розмiщена крилоподiбна ямка (fovea pterуgoidea).

 

Пiднебiнна кiстка (os palatinum) розмiщена позаду від верхньої щелепи i разом з нею бере участь в утвореннi стiнок носової та ротової порожнин. У кiстцi розрiзняють перпендикулярну та горизонтальну пластинки, у мiсцi їх з’єднання вiдходить пiрамiдний вiдросток (processus pyramidali s). Вiн виповнює клино-піднебінну вирiзку мiж присередньою та бічною пластинками крилоподiбного вiдростка клиноподiбної кiстки. Горизонтальна пластинка (lamina horizontalis) переднiм краєм з’єднується з пiднебiнним вiдростком верхньої щелепи. Має дві поверхні – носову (facies nasalis) і пiднебiнну (facies palatinа).

Перпендикулярна пластинка (lamina perpendicularis) вiдходить вiд горизонтальної пiд прямим кутом i з’єднується з клиноподiбною кiсткою та верхньою щелепою. Вона утворює частково бічну стiнку порожнини носа i крило-пiднебiнної ямки. На бiчнiй поверхнi перпендикулярної пластинки проходить у вертикальному напрямку велика пiднебiнна борозна (sulcus palatinus major), яка разом з однойменною борозною верхньої щелепи i крилоподiбного вiдростка утворює великий пiднебiнний канал.

На присередній поверхнi перпендикулярна пластинка має два гребенi: раковинний (crista conchalis) та решiтчастий (crista ethmoidalis). Верхнiй кiнець перпендикулярної пластинки закiнчується двома вiдростками: очноямковим вiдростком (processus orbitalis), спрямованим вперед i вбік, та клиноподiбним вiдростком (processus sphenoidalis), спрямованим назад i до середини. Цi два вiдростки обмежовують клино-пiднебiнну вирiзку (incisura sphenopalatina), яка разом з тiлом клиноподiбної кiстки утворює клино-пiднебiнний отвiр.

 

Вилична кiстка (os zуgomaticum) парна, за формою нагадує чотирикутник, який заповнює простiр мiж виличними вiдростками верхньої щелепи, лобовою та скроневою кiстками i разом з останньою утворює виличну дугу. Кiстка має два вiдростки: скроневий (processus temporalis) і лобний (processus frontalis) та три поверхнi: бічну (facies lateralis), скроневу (facies temporalis) та очноямкову (facies orbitalis). На цих поверхнях розмiщуються отвори - вилично-лицевий (foramen zуgomatico-faciale), вилично-скроневий (foramen zigomatico-temporale) та вилично-очноямковий (foramen zуgomatico-orbitale). Вилична кiстка зміцнює скелет лицевого черепа.

 

Носова кiстка (os nasale). Це парна кістка, що являє собою невелику пластинку чотирикутної форми, що з’єднується з протилежною кiсткою, утворюючи спинку носа. Зверху вона з’єднана з лобною кiсткою, а з боків – з лобним вiдростком верхньої щелепи. На заднiй поверхнi носової кiстки, що обернена до порожнини носа, є решiтчаста борозна (sulcus ethmoidalis) для однойменного нерва.

Нижня носова раковина (conсha nasalis inferior) має вигляд опуклої пластинки з трьома вiдростками: сльозовим вiдростком (processus lacrimalis), верхньощелепним (processus maxillaris) і решiтчастим (processus ethmoidalis). За допомогою вiдросткiв нижня носова раковина з’єднується з однойменними кiстками бiчної стiнки носової порожнини. Нижній її край вiльно звисає в носову порожнину. Нижня носова раковина обмежовує зверху нижнiй носовий хiд.

 

Лемiш (vomer) - непарна трапецiєподiбна пластинка, що розташована в носовiй порожнинi. Разом з перпендикулярною пластинкою решiтчастої кiстки вона утворює кiсткову перегородку носа. Верхнiй край лемеша роздвоєний, утворює два крила (alae vomeris) i борозну (sulcus vomeris), як з’єднана з клиноподібними гребiнем i дзьобом клиноподiбної кiстки на цілому черепі. Нижнiй край лемеша зрощується з носовим гребенем верхнiх щелеп i пiднебiнних кiсток, заднiй край лемеша гладенький i вiльний; переднiй край у верхнiй частинi з’єднується з описаною вище перпендикулярною пластинкою решiтчастої кiстки, а в нижнiй - з хрящовою перегородкою носа.

 

Сльозова кiстка (os lacrimale) парна, вона найтонша з усiх кiсток черепа, розмiщена в переднiй частинi присередньої стiнки очної ямки. На переднiй частинi зовнiшньої поверхнi кiстки є сльозова борозна (sulcus lacrimalis), яка з однойменною борозною верхньої щелепи утворює ямку сльозового мiшка, а потiм носо-сльозовий канал. Сльозова борозна ззаду обмежована заднiм сльозовим гребенем (crista lacrimalis posterior), що закiнчується сльозовим гачком (hamulus lacrimalis).

 

Пiд’язикова кiстка (os hyoideum) розташована в дiлянцi шиї мiж нижньою щелепою та гортанню. Кiстка має пiдковоподiбне тiло (corpus ossis hyoidei) та двi пари рогiв: малі (cornua minora), спрямовані вгору, та великі (cornua majora), спрямовані вбік. До малих та великих рогів прикрiплюються над- і підпід’язикові м’язи.

Топографiя мозкового черепа

Череп (cranium) - це скелет голови, до складу якого входить 23 кiстки, що за винятком нижньої щелепи i пiд’язикової кiстки нерухомо з’єднанi мiж собою. Ви уже переконалися, що вивчення кiсток черепа потребує опрацювання матерiалу з використанням натуральних препаратів. Череп у цілому зверху, знизу, ззаду, збоку i спереду, тобто з рiзних позицiй має наступні назви: верхня норма (norma superior), нижня норма (norma inferior), потилична норма (norma occipitalis), бічна норма (norma lateralis), лицева норма (norma facialis).

Верхня частина черепа є його склепінням (calvaria), нижня - основа черепа (basis cranii). Межа мiж склепiнням черепа i його основою являє собою умовну лiнiю, що проходить через зовнiшнiй потиличний виступ, верхню каркову лiнiю до основи соскоподiбного вiдростка, далі – над зовнiшнiм слуховим отвором, по основi виличного вiдростка скроневої кiстки i по пiдскроневому гребеню великого крила клиноподiбної кiстки. Ця лiнiя продовжується вгору до виличного вiдростка лобної кiстки i по надочноямковому краю досягає носо-лобного шва.

На зовнiшній поверхні склепiння черепа видно шви (suturae cranii) між кістками черепа. Вони мають спецiальнi назви. По серединi склепiння мiж однойменними стріловими краями тiм’яних кiсток проходить стрілове шво (sutura sagittalis). Спереду, перпендикулярно до нього, мiж лобовою лускою i тiм’яними кiстками розташоване вiнцеве шво (sutura coronalis). Ззаду мiж тiм’яними кiстками i потиличною лускою розташоване ламбдоподiбне шво (sutura lambdoidea). На бiчнiй поверхнi склепiння з кожного боку тiм’яна кiстка i луска скроневої кiстки з’єднанi лусковим швом (sutura squamosa).

Кiстки склепiння черепа складаються з зовнiшньої пластинки (lamina externa), внутрiшньої пластинки (lamina interna) i губчатки, або диплоє (diploё). У губчатці проходить багато каналiв (canalеs diploё), якi крiзь отвори в кiстках сполучаються мiж собою, а завдяки тому, що в них розташованi вени, ці канали з’єднують зовнiшнi вени склепiння черепа з пазухами твердої оболони головного мозку.

На поверхні внвутрішньої пластинки склепiння черепа є багато дрiбних борозен, в яких розмiщенi гiлки оболонних артерiй i вен (sulci arteriosi et sulci venosi). Посерединi склепiння в напрямку стрілової площини розташована борозна верхньої стрілової пазухи (sulcus sinus sagittalis superioris). Збоку вiд борозни мiстяться зернисті ямочки (foveolae granulares), а по всiй внутрiшнiй поверхнi – втиснення звивин (impressiones gyrorum).

У переднiй частинi склепiння розташований лоб (frons), з боків – лобнi горби, надбрiвнi дуги, по серединi – надперенiсся (glabella). У порожнинi мозкового черепа розмiщується головний мозок з оболонами i кровоносними судинами, тому склепiння черепа має форму купола i виконує захисну функцiю. Форма склепiння черепа i структура його кiсток визначають механiчну мiцнiсть черепа. Є данi, що максимальнi механiчнi навантаження, якi призводять до ушкодження черепа, досягають 1110-1140 кг. При цьому спочатку руйнуються диплоє i внутрiшня компактна пластинка, яку через її ламкість називають склоподiбною пластинкою.

Основу черепа (мал. 35, 36) подiляють на внутрiшню та зовнiшню (basis cranii externa et basis cranii interna).

На внутрiшнiй основi черепа видiляють три черепнi ямки: передню, середню та задню.

Передня черепна ямка (fossa cranii anterior) утворена мозковою поверхнею очноямкової частини лобової кiстки, малими крилами клиноподібної кiстки та дірчастою пластинкою решiтчастої кiстки. В центрi передньої черепної ямки розмiщений пiвнячий гребiнь, спереду вiд нього - слiпий отвiр, а з боків – численнi отвори, крiзь якi проходять нитки нюхових нервiв та передня решiтчаста артерiя, решiтчастi вени, переднiй решiтчастий нерв. На всiй внутрiшнiй поверхнi основи черепа є втиснення звивин великого мозку.

Мал. 35. Внутрішня основа черепа:

1 - for. caecum(сліпий отвір); 2 - cribrae laminae cribrоsae(дірчасті отвори); 3 - canalis opticus(зоровий канал); 4 - fissura orbitalis superior(верхня очноямкова щілина); 5 - for. rotundum(круглий отвір); 6 - for. ovale(овальний отвір); 7 - for. spinosum(остистий отвір); 8 – for. caroticum internum(внутрішній сонний отвір); 9 - porus acusticus internus(внутрішній слуховий отвір); 10 - for. jugulare(яремний отвір); 11 - fossa hypophysialis(гіпофізна ямка); 12 - for. magnum(великий отвір); 13 - crista occipitalis interna(внутрішній потиличний гребінь); 14 - protuberantia occipitalis interna(внутрішній потиличний виступ); 15 - sul.sinus transversi(борозна поперечної пазухи); 16 - sul. sinus sigmoidei(борозна сигмоподібної пазухи); 17 - sul. sinus petrosi superioris(борозна верхньої кам’янистої пазухи). 18 - ala minor(мале крило) 19 - tuberculum sellae(горбок сідла) 20 - sulcus prechiasmatis(передперехресна борозна) 21 - dorsum sellae(спинка сідла) 22 - sulcus sinus petrosi inferioris(борозна нижньої кам’янистої пазухи) 23 - clivus(схил) 24 - canalis nervi hypoglossi(канал під’язикового нерва) 25- fissura petrosquamosa(кам’янисто-лускова щілина)  

Cередня черепна ямка (fossa cranii media) значно глибша за передню та утворена тiлом i великими крилами клиноподiбної кiстки та передньою поверхнею кам’янистої частини скроневої кiстки; вона має три заглибини - двi бічні та центральну, утворену турецьким сiдлом. На днi турецького сiдла розташована гiпофiзна ямка, в якій розмiщується гiпофiз. У бічних частинах середньої черепної ямки розмiщенi скроневi частки пiвкуль головного мозку. Межа мiж передньою та середньою черепними ямками проходить по задньому краю малих крил, а мiж основою крил - по не завжди добре розвиненому горбку сідла. Середню ямку черепа вiдокремлює вiд задньої верхнiй край кам’янистої частини скроневих кiсток i спинка турецького сiдла. Спереду вiд гіпофізної ямки розмiщується передперехресна борозна, яка веде праворуч i лiворуч в зоровий канал, через останнiй проходять зоровий нерв i очна артерiя.

На бiчнiй поверхнi тiла клиноподiбної кiстки є сонна борозна, яка веде до внутрiшнього сонного отвору на верхiвцi кам’янистої частини скроневої кiстки; тут же, спереду вiд верхiвки розмiщується рваний отвiр (foramen lacerum), який продовжується назад в клино-кам’янисту щiлину (fissura sphenopetrosa). Мiж малими i великими крилами та тiлом клиноподiбної кiстки розташована верхня очноямкова щiлина. Через неї проходять: окоруховий нерв (III пара черепних нервів), блоковий нерв (IV пара черепних нервів), очний нерв V пари черепних нервів, вiдвiдний нерв (VI пара черепних нервів), гiлки оболонних артерiй, верхня очна вена. Ззаду i знизу вiд цiєї щiлини в основi великого крила клиноподiбної кiстки розташований круглий отвiр, який заповнює верхньощелепний нерв V пари черепних нервів; далi – овальний отвiр, в якому міститься нижньощелепний нерв V пари черепних нервів, оболоннi артерiї та венозне сплетення; ще далi – остистий отвiр, в якому мiститься середня оболонна артерiя, венозне сплетення та остистий нерв.

Передня поверхня кам’янистої частини скроневої кiстки утворює ззаду бiчнi частини середньої черепної ямки. Посерединi цiєї поверхнi розташоване дугове підвищення, латерально - покрiвля барабанної порожнини; попереду від неї – розтвори каналів, борозни малого та великого кам’янистих нервiв i трійчасте втиснення. По верхньому краю кам’янистої частини проходить борозна верхньої кам’янистої пазухи.

Задня черепна ямка (fossa cranii posterior) утворена потиличною кiсткою, заднiми поверхнями кам’янистої частини скроневих кiсток i внутрiшнiми поверхнями соскоподiбних вiдросткiв, а також задньою частиною тiла клиноподiбної кiстки i соскоподiбними кутами тiм’яних кiсток. У центрi ямки є великий отвiр, до якого спереду спускається схил (clivus), утворений тiлами клиноподiбної та потиличної кiсток. Збоку вiд нього розмiщенi яремнi отвори (foramen jugulare), якими закiнчується борозна сигмоподібної пазухи i починається внутрiшня яремна вена. Через передню частину яремного отвору проходять язикоглотковий (IX пара черепних нервів), блукаючий (X пара черепних нервів), додатковий (XI пара черепних нервів) черепнi нерви, а через канал пiд’язикового нерва – однойменний нерв (XII пара черепних нервів).

В задню черепну ямку вiдкривається внутрiшнiй слуховий хiд, у глибинi його бере початок лицевий канал в якому проходить лицевий нерв (VII пара черепних нервів) та присiнково-завитковий нерв (VIII пара черепних нервів). На задньому краї кам’янистої частини, в дiлянцi кам’янисто-потиличної щiлини (fissura petrooccipitalis) розташована борозна нижньої кам’янистої пазухи (sulcus sinus petrosi inferioris), в якiй розташований однойменна пазуха твердої оболони головного мозку. Крiм того, на заднiй поверхнi є отвір канальця присiнка, через який проходить ендолiмфатична протока, що впадає в ендолiмфатичний мiшечок твердої оболонки головного мозку; а на задньому краї кам’янистої частини вiдкривається отвір канальця завитки, в якому проходить перилiмфатична протока, вона впадає у верхню цибулину внутрiшньої яремної вени.

На внутрiшній поверхні потиличної луски i бічних частин потиличної кiстки позаду від великого потиличного отвору по серединнiй лiнiї пiднiмається внутрiшнiй потиличний гребiнь, який доходить до внутрiшнього потиличного виступу. Вiд останнього в обидва боки вiдходять борозни поперечної пазухи, продовжуючись у борозну сигмоподібної пазухи, яка проходить на внутрішній поверхнi тiм’яної кiстки та соскоподiбного вiдростка скроневої кiстки i повертає до яремного отвору. Наприкiнцi борозни сигмоподібної пазухи з нею з’єднується борозна нижньої кам’янистої пазухи i вiдкривається соскоподiбний отвiр. Крiм того, з верхньою частиною борозни сигмоподібної пазухи з’єднується борозна верхньої кам’янистої пазухи. В заднiй черепнiй ямцi розмiщуються мiст, мозочок та довгастий мозок.

До зовнiшньої основи черепа (basis cranii externa) входять рiзнi утворення мозкового i лицевого черепа, якi розмiщуються на нижнiй поверхнi, тобто тi кiстки черепа, якi з’єднанi мiж собою нерухомо (крiм нижньої щелепи i пiд’язикової кiстки). У центрi зовнiшньої основи розташовується основна частина потиличної кiстки з глотковим горбком, також бічні частини та потилична луска до верхньої каркової лiнiї, великий отвiр i зовнiшнiй потиличний гребiнь з двома карковими лiнiями та площинами. Збоку вiд великого отвору розташованi потиличнi виростки з каналами пiд’язикового нерва, а ззаду вiд них є виростковi ямки з виростковими каналами. Останнi вiдкриваються в яких розташовуються випускнi вени (виросткова i соскоподiбна), якi вiдводять кров із венозних пазух до зовнiшнiх вен голови (мал. 36).

Збоку вiд потиличної кiстки розташовані скроневі кiстки з утвореннями нижньої поверхнi кам’янистої частини. Щiлини, якi вiдокремлюють кам’янисту частину вiд основної частини потиличної кiстки наступні: кам’янисто-потиличну (fissura petrooccipitalis) i клино-кам’янисту (fissura sphenopetrosa). Знайдiть зовнiшнiй i внутрiшнiй соннi отвори, сонний канал, яремний отвiр, шилоподiбний i соскоподiбний вiдростки, шило-соскоподiбний отвiр, кам’янисту ямочку, отвір барабанного канальця, барабанну частину, барабанно-лускову щiлину, кам’янисто-лускову i кам’янисто-барабанну шілини, згадайте, якi судини i нерви в них проходять (глибока вушна артерія та передня барабанна артерiя - гiлки щелепної артерiї, барабанна струна - гiлка проміжного нерва). У барабанно-соскоподібній щiлинії відкривається соскоподібний каналець, який починається в яремній ямці скроневої кiстки.

 

Мал. 36. Зовнішня основа черепа:

  1 - canalis incisivus(різцевий канал); 2 - for. palatinum majus(великий піднебінний отвір); 3 - choanae(хоани); 4 - for. lacerum(рваний отвір); 5 - for. ovale(овальний отвір); 6 - for. spinosum(остистий отвір); 7 - apertura externa canalis carotici(зовнішній отвір сонного каналу); 8 - for. jugulare(яремний отвір); 9 - for. stylomastoideum(шило-соскоподібний отвір); 10 - tuberculum pharyngeum(глотковий горбок); 11 - condylus occipitalis(потиличний виросток); 12 - canalis condylaris(виростковий канал); 13 - crista occipitalis externa(зовнішній потиличний гребінь); 14 - linea nuchae inferior(нижня лінія карка); 15 - linea nuchae superior(верхня лінія карка); 16 - protuberantia occipitalis externa(зовнішній потиличний виступ); 17 - for. magnum(великий отвір). 18 - fissura sphenopetrosa(клино-кам’яниста щілина) 19 - fissura petrooccipitalis(кам’яно-потилична щілина)  

На препаратах необхідно вміти знаходити: соскоподiбний вiдросток, соскоподiбну вирiзку, борозну потиличної артерiї, зовнiшнiй слуховий отвiр та зовнiшнiй слуховий хiд, виличний вiдросток, виличну дугу, нижньощелепну ямку, суглобовий горбок, на клиноподiбнiй кiстцi овальний та остистий отвори, бічну і присередню пластинки крилоподiбного вiдростка клиноподібної кістки та крилоподiбну ямку мiж ними, човноподiбну ямку, пiднебiнно-пiхвову i лемешево-пiхвову борозни, рваний отвiр, крилоподiбний канал.

Кiсткове пiднебiння (palatum osseum) складають пiднебiннi вiдростки обох верхнiх щелеп i горизонтальнi пластинки обох пiднебiнних кiсток. Між ними знаходяться серединний та поперечний піднебінні шви, рiзцевий канал, задня носова ость, великий пiднебiнний отвiр i малi пiднебiннi отвори.

Потилична норма, яке передбачає обстеження потиличної частини мозкового черепа. У межах потиличної норми розташована зовнiшня поверхня потиличної луски, зовнiшня поверхня задньої частини тiм’яних кiсток та задня поверхня соскоподiбного вiдростка. У полi зору - ламбдоподiбне шво, задня частина стрілового та потилично-соскоподiбного швів. На потиличнiй кiстцi є зовнiшнiй потиличний гребiнь, вiд якого вбік вiдходять дві горизонтальнi карковi лiнiї: верхня i нижня, а над верхньою є ще найвища каркова лінія. У межах соскоподiбного вiдростка скроневої кістки знаходиться соскоподiбний отвiр, соскоподiбна вирiзка i борозна потиличної артерiї.

Бічна норма. Верхньою межею дiлянки є верхня скронева лiнiя, нижньою - зовнiшня поверхня основи черепа. У дiлянцi бічної проекцiї черепа виділяють скроневу, пiдскроневу та крило-пiднебiнну ямки.

 

Скронева ямка (fossa temporalis) утворена зовнішньою поверхнею тiм’яної кiстки, скроневою поверхнею великого крила клиноподiбної кiстки, лусковою частиною скроневої кiстки та лобовою лускою. Передню стiнку ямки утворює вилична кiстка та виличний вiдросток лобової кiстки. Умовно верхньою межею є верхня скронева лiнiя, нижньою – пiдскроневий гребінь великого крила клиноподiбної кiстки. Ззовні скронева ямка обмежована виличною дугою. Скронева ямка заповнена скроневим м’язом, скроневою фасцiєю та жировою тканиною.

Пiдскронева ямка (fossa infratemporalis) є продовженням скроневої ямки. Верхню стiнку її утворюють скронева поверхня лускової частини скроневої кiстки i пiдскронева поверхня великого крила клиноподiбної кiстки. Передню стiнку утворюють верхньощелепний горб i пiдскронева поверхня тiла верхньої щелепи. Присередню стiнку утворює бічна пластинка крилоподiбного вiдростка клиноподiбної кiстки. Знизу пiдскронева ямка стiнки не має, з боку вона обмежована гiлкою нижньої щелепи. Спереду пiдскронева ямка через нижню очноямкову щiлину сполучається з очною ямкою, присередньо – з крило-пiднебiнною ямкою. Пiдскронева ямка виповнена бічним крилоподiбним м’язом, нижньою частиною скроневого м’яза, в ній проходить верхньощелепна артерiя з її гiлками та крилоподiбне сплетення занижньощелепної вени.

Крило-пiднебiнна ямка (fossa ptery-gopalatina) є кінцеве заглиблення пiдскроневої ямки, яка сполучається з нею через крило-верхньощелепну щiлину (fissura pterygomaxillaris; мал. 37).

Стінки:

- передня - горб верхньої щелепи;

- присередня - перпендикулярна пластинка пiднебiнної кiстки;

- задня - передня поверхня крилоподiбного вiдростка клиноподiбної кiстки;

- верхня (не всіма визнається) – підскронева повехня великого крила клиноподібної істки (facies infratemporalis).

Крило-пiднебiнну ямку виповняють: однойменний парасимпатичний вузол, жирова тканина, проходять судини і нерви.

 

Мал. 37. Крилоподібно-піднебінна ямка (права, сагітальний розтин):

1 - processus pterygoideus(крилоподібний відросток);

2 - canalis pterygoideus(крилоподібний канал);

3 - canalis palatinus major (et minor)(великий і малий піднебінний канал);

4 - for. sphenopalatinum(клино-піднебінний отвір);

5 - fissura orbitalis inferior(нижня очноямкова щілина);

6 - for. rotundum(круглий отвір);

7 – sinus maxillae(пазуха верхньої щелепи).

 

Сполучення крило-пiднебiнної ямки:

1. З носовою порожниною крило-пiднебiнна ямка сполучається через клино-пiднебiнний отвiр (foramen sphenopalatinum) у перпендикулярній пластинцi пiднебiнної кістки; отвiр обмежований тiлом клиноподiбної кiстки i клино-пiднебiнною вирiзкою пiднебiнної кiстки, через нього в носову порожнину проходять заднi носовi нерви i клино-пiднебiнна артерiя.

2. З ротовою порожниною крило-пiднебiнна ямка з’єднується через великий пiднебiнний канал (canalis palatinus major), який утворений однойменними борознами на трьох кiстках: перпендикулярнiй пластинцi пiднебiнної кiстки, тiлi верхньої щелепи i на переднiй поверхнi крилоподiбного вiдростка клиноподiбної кiстки. У ротовiй порожнинi на твердому пiднебiннi канал розкривається великим пiднебiнним отвором i двома малими пiднебiнними отворами. У каналi проходять пiднебiннi нерви, низхiдна пiднебiнна артерiя, вени.

3. З очною ямкою крило-пiднебiнна ямка з’єднується через нижню очноямкову щiлину (fissura orbitalis inferior), в нiй проходять пiдочноямкові нерв, артерiя i вени.

4. Із середньою черепною ямкою крило-пiднебiнна ямка з’єднується за допомогою круглого отвору клиноподiбної кiстки. Із середньої черепної ямки в крило-пiднебiнну ямку через круглий отвiр проходить верхньощелепний нерв V пари черепних нервів;

5. Із рваного отвору в крило-пiднебiнну ямку на її заднiй стiнцi вiдкривається крилоподiбний канал, в якому проходить однойменний нерв i кровоносні судини.

6. Вхід до крило-піднебінної з підскроневої ямки – fissura pterigomaxillaris (крило-верхньощелепна щілина).

Топографiя лицевого черепа. В переднiй частинi черепа є дві порожнини: очна ямка і порожнина носа.

Парнi очнi ямки (orbitае) розмiщуються по обидва боки вiд носової порожнини. Кожна з них має вигляд неправильної чотиригранної пiрамiди, верхiвка якої обернена назад та присередньо. Початкова частина очної ямки – очноямковий вхiд (aditus orbitae), вiн утворений двома краями: надочноямковим (margo supraorbitalis) i пiдочноямковим (margo infraorbitalis), вище i нижче вiд яких розмiщенi однойменнi отвори (мал. 38).

 

 

Мал. 38. Очна ямка (права), вигляд спереду:

 

1 - incisura supraorbitalis(надочноямкова вирізка);

2 - fissura orbitalis superior(верхня очноямкова щілина);

3 - fissura orbitalis inferior(нижня очноямкова щілина);

4 - sul. infraorbitalis(під очноямкова борозна);

5 - canalis infraorbitalis(підочноямковий канал);

6 - for. infraorbitale(підочноямковий отвір);

7 - foramina ethmoidalia anterius et posterius(передні і задні решітчасті отвори);

8 - canalis opticus(зоровий канал);

9 - canalis nasolacrimalis(носослізний канал);

10 - for. zygomaticoorbitale(вилично-очноямковий отвір);

11 - for. zygomaticofaciale(вилично-лицевий отвір).

 

Стiнки очної ямки:

- верхня стiнка (paries superior) утворена очноямковою частиною лобової кiстки i лише ззаду доповнюється малим крилом клиноподiбної кiстки;

- бічна стiнка (paries lateralis) спереду утворена очноямковою поверхнею лобового вiдростка виличної кiстки, виличним вiдростком лобної кiстки, ззаду – очноямковою поверхнею великого крила клиноподiбної кiстки;

- нижня стінка (paries inferior) утворена очноямковою поверхнею виличної кiстки та тiла верхньої щелепи, а також очноямковим вiдростком пiднебiнної кiстки;

- присередню стiнку (paries medialis) утворюють: лобний вiдросток верхньої щелепи, сльозова кiстка, очноямкова пластинка решiтчастої кiстки i тiло клиноподiбної кiстки.

У межах очноямкового входу є надочноямковi отвори або вирiзки, лобна вирiзка (incisura frontalis), а також підочноямковий отвір. У них проходять однойменнi нерви i судини. На бічній стiнцi є вилично-очноямковий отвiр (для виличного нерва); на верхнiй стiнцi в бічному кутi – ямка сльозової залози, у присередньому кутi – блокова ямка з блоковою остю. На присередній стiнцi спереду розмiщена ямка сльозового мiшка (fossa sacci lacrimalis), яка продовжується носо-сльозовим каналом (canalis nasolacrimalis), що вiдкривається в нижнiй носовий хiд. Ззаду i зверху вiд ямки сльозового мiшка знайдiть у швi мiж лобовою кiсткою i очноямковою пластинкою решiтчастої кiстки отвори: переднiй решiтчастий (foramen ethmoidale anterius) i заднiй решiтчастий (foramen ethmoidale posterius), у яких проходять однойменні нерви i судини. У межах дна очної ямки є двi очноямковi щiлини: верхня (fissura orbitalis superior) i нижня (fissura orbitalis inferior), а також зоровий канал (canalis opticus).

На нижнiй стiнцi очної ямки є пiдочноямкова борозна, що переходить в пiдочноямковий канал, який вiдкривається пiдочноямковим отвором.

Кісткова носова порожнина (cavitas nasalis ossea) є кiстковою основою початкового вiддiлу дихальної системи та органу нюху. Ця порожнина кiстковою носовою перегородкою (septum nasi osseum) подiлена на двi половини. Кісткова носова порожнина обмежована чотирма стiнками:

- верхня стiнка порожнини носа утворена носовими кiстками, носовою частиною лобової кiстки, дірчастою пластинкою решiтчастої кiстки i тiлом клиноподiбної кiстки;

- нижня стiнка складається з пiднебiнних вiдросткiв верхньої щелепи i горизонтальних пластинок пiднебiнної кiстки. По середнiй лiнiї нижньої стiнки утворюється предня носова ость, до якої прикрiплюється кiсткова носова перегородка (мал. 39, 40).

- на бічній стiнці розмiщенi: верхня, середня та нижня носовi раковини. Носовi раковини обмежовують верхнiй, середнiй та нижнiй носовi ходи (meatus nasi superior, medius et inferior), у якi вiдкриваються приносовi пазухи. Бічна стiнка кісткової носової порожнини утворена носовою поверхнею тiла i лобового вiдростка верхньої щелепи, далі – сльозовою кiсткою i носовою поверхнею решiтчастого лабiринту з двома носовими раковинами – верхньою та середньою. Нижня носова раковина, як окрема кiстка, з’єднується трьома вiдростками з сльозовою кiсткою, верхньою щелепою i решiтчастою кiсткою. Задню частину бічної стiнки утворюють носова поверхня перпендикулярної пластинки пiднебiнної кiстки i присередня пластинка крилоподiбного вiдростка клиноподiбної кiстки.

Сполучення приносових пазух з носовими ходами має велике функцiональне та клiнiчне значення:

- в переднiй вiддiл нижнього носового ходу вiдкривається носо-сльозовий канал, який починається в очнiй ямцi;

- в середнiй носовий хiд вiдкривається верхньощелепний розтвiр, а також отвір лобної пазухи i переднi решiтчастi комiрки лабiринту решiтчастої кiстки;



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-20; просмотров: 610; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.243.2.41 (0.138 с.)