Особливості професійної педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі

Різноманітність та різношіановість підходів до розуміння сутності понять професійної компетентності та психолого-педагогічної компетентності педагога і, відповідно, їх структури та концептуального наповнення, на наш погляд, є насл їдком того, що порушена логіка наукового пізнання: більшість підходів українських науковців базується на ідеальному уявленні моделі соціально успішної особистості як результату освітньої діяльності, в основі визначення якої лежать спрогнозовані (спроектовані) або автоматично перенесені з досвіду зарубіжних країн та суспільно схвалювані компоненти.

Наша позиція базується на тому, що, по-перше, неможливо визначити рівень відповідності особистості (спеціаліста) соціальним (професійним) вимогам, якщо останні є недостатньо дослідженими та науково не обгрунтованими. По-друге, можна порівнювати (досліджувати певну відповідність) тільки тоді, коли існують чітко визначені критерії цієї відповідності.

Таким чином, дослідження сутності психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу, яку ми розглядаємо як системне явище, неможлива без аналізу технології її проектування та, відповідно, створення безпосередньо моделі цього феномену.

Під моделлю ми будемо розуміти абстраговане вираження основної сутності об'єкта, яка розглядається як конструкція певних символів нашого досвіду або мислення таким чином, в результаті якого отримуємо систематизовану репрезентацію цього досвіду і мислення як засіб їх розуміння або пояснення іншими людьми [154, с. 83].

Визначення технології проектування психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу є, на наш погляд, принциповим. Концептуальне наповнення її моделі залежить від того, що ми візьмемо за основу: аналіз професійної діяльності (аналіз самої діяльності та компонентів, які необхідні для її здійснення) або аналіз виконання професійної діяльності в певному навчальному закладі (вимоги, що визначені навчальним закладом щодо працівників у цілому та працівників, які здійснюють професійну педагогічну діяльність) тощо.

У результаті нашої роботи в попередньому розділі мгі визначили основні положення й підходи щодо розуміння сутності професійної та психолого-педагогічної компетентності педагога. Причому внаслідок термінологічної плутанини в сучасній науковій літературі ми свідомо використовували поняття "педагог" як універсальний термін. Для подальшого дослідження та моделювання психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу перед нами постає потреба у визначенні специфіки даного феномену, його концептуальної відмінності (якщо вона є) від компетентності педагогічних працівників інших навчальних установ.

Відповідно до мети та завдань нашого дослідження, основою для визначення критеріїв проектування та побудови моделі психолого-педагогічної компетентності є професійна діяльність викладача вищого навчального закладу.

Для здійснення більш повного, ґрунтовного аналізу професійної педагогічної діяльності викладача у вищому навчальному закладі ми будемо здійснювати його за напрямами відповідно до основних джерел інформації.

По-перше, це дослідження джерел, які висвітлюють особливості становлення та розвитку професійної педагогічної діяльності викладача (педагога) у вищому навчальному закладі відповідно до історичних етапів формування системи вищої освіти; по-друге, це аналіз нормативно-правової бази, що визначає сутність даної діяльності та особливості її реалізації на сучасному етапі розвитку освітнього простору (освітня концепція, Закон "Про вищу освіту", Положення про організацію навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі, освітньо-кваліфікаційні стандарти підготовки тощо); по-третє, вивчення думки аналітиків професійної педагогічної діяльності (науковців), які займаються дослідженням всіх її аспектів та систематизацією даних у наукових публікаціях (словники, посібники, підручники, монографії, публікації дослідження тощо); по-четверте, це вивчення уявлень безпосередніх її виконавців - викладачів вищих навчальних закладів (їх позиція стосовно власної професійної діяльності виявлена на основі емпіричного дослідження).

Основними компонентами аналізу є: завдання й умови професійної педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу; професійні та особистіші складові компоненти, які необхідні для успішної її реалізації фахівцем; особливості професійного становлення й розвитку педагога вищої школи в умовах професійного середовища.

Наступним кроком роботи є моделювання психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу як системного явища, характеристика її складових компонентів.