Правила особистої гігієни і гігієни праці персоналу стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів, зубо-технічних лабораторій

7.1. Адміністрація установи зобов'язана своєчасно забезпечувати працівників стоматологічних поліклінік, відділень, кабінетів і зубо-технічних лабораторій туалетним милом в дрібній розфасовці для одноразового використання чи рідким милом, щітками для миття рук, індивідуальними рушниками чи паперовими серветками разового користування, спецодягом, сан одягом і засобами особистого захисту у відповідності з діючими нормами. Електрорушники можна встановлювати тільки в приміщеннях санвузлів.

7.2. Приступати до роботи на будь-яких стоматологічних універсальних установках, кріотерапевтичному апараті, зі стерилізаторами, амальгамозмішувачами, одонтометром, діатермокоагулятором та іншими технічними засобами слід за умови суворого дотримання спеціальних інструкцій з техніки безпеки для даних технічних засобів.

7.3. Лікарі-стоматологи, в залежності від характеру лікувального втручання можуть працювати в положенні сидячи і стоячи (при положенні пацієнта лежачи, напівлежачи, сидячи).

Працювати сидячи рекомендується не більше 60% робочого часу, а решта - стоячи і переміщаючись кабінетом. Сидячи повинні виконуватися маніпуляції, що потребують тривалих точних рухів при хорошому доступі. Стоячи виконуються короткочасні операції при ускладненому доступі, що супроводжуються значними фізичними зусиллями.

7.4. Під час препарування каріозних порожнин і при обточуванні зубів високообертовими бормашинами чи турбінами рекомендується захищати від різноманітних аерозолів, що утворюються, органи дихання лікаря і помічника чотиришаровими масками із стерильної марлі, які потрібно міняти кожні 4 години і знезаражувати кип'ятінням протягом 15 хвилин з моменту закипання, чи респіратором одноразового користування типу "Лепесток - 200". Також необхідно захищати спеціальними захисними окулярами органи зору лікаря.

7.5. Підбір інструментів з дрібними елементами (борів, пульпоекстракторів тощо) необхідно проводити в умовах достатнього освітлення для зниження зорової напруги лікаря.

7.6. Для попередження можливості виникнення у лікуючого лікаря нервово-емоційного напруження внаслідок взаємовідносин з пацієнтом, який характеризується легко збуджуваною нервовою системою, рекомендується до лікування заспокоїти хворого, при потребі призначити йому "легкі транквілізатори", і при наступному лікувальному втручанні застосовувати засоби знеболювання (місцеві і загальні).

7.7. Для збереження нормального стану шкіри рук в процесі роботи слід:

мити руки водою кімнатної температури (близько + 20°С) до і після прийому кожного пацієнта;

- після миття ретельно просушувати шкіру рук сухим індивідуальним рушником;

- не допускати попадання на відкриті поверхні шкіри лікарських алергенів (антибіотиків, новокаїну, полімерів, гіпсу тощо).

Бажано:

- застосовувати нейтральні сорти мила ("Дитяче", "Яєчне");

обробляти шкіру рук перед початком роботи кремами "Захисний”, "Силіконовий";

– пом'якшувати шкіру рук кремами "Ідеал", "Янтар" чи сумішшю гліцерину, води, нашатирного спирту в рівних частинах після роботи і на ніч.

7.8. Для запобігання можливості передачі інфекції необхідно:

7.8.1. Після проведення гнійної операції при лікуванні хворого, в анамнезі якого є дані про перенесений гепатит В, чи носійство його НВ₅-антигена (але не гепатиту А!) обробити руки одним з наступних бактерицидних препаратів: 80% етиловим спиртом, 0,5% розчином хлоргексидину біглюконату в 70% етиловому спирті, 0,5% (1,125% по активному хлору) розчином хлораміну потім промити теплою водою, температурою + 40°С.

7.8.2. Робочі розчини вказаних препаратів, як правило, готує аптека лікувально-профілактичної установи. Посудини з розчинами встановлюють стоматологічних кабінетах

7.8.3. При знезараженні рук етиловим спиртом чи хлоргексидином, 5-8 мл препарату наносять на долоні і втирають в шкіру протягом 2 хвилин.

7.8.4. Обробку рук розчинами хлораміну проводять у тазі, куди наливають 3 л розчину. Руки занурюють в розчин і миють протягом 2 хвилин. Вказаний розчин придатний для 10-кратного використання.

7.8.5. При контактуванні з хлорними препаратами, в кінці робочого дня руки обробляють ватним тампоном, змоченим у 1% розчині гіпосульфіту натрію для нейтралізації залишкових кількостей хлору.

7.9. Під час роботи з амальгамою для запобігання небезпечного для здоров'я забруднення приміщень ртуттю необхідно суворо дотримуватися наступних заходів:

- приготування срібної амальгами будь-яким способом повинно проводитися тільки у витяжній шафі при включеній тязі;

– готова амальгама повинна знаходитися у витяжній шафі в скляній або фарфоровій посудині з водою з притертим корком.

– при пломбуванні порожнини зуба лишню амальгаму слід збирати в лоток з водою, недопускаючи її розкидання навколо робочого місця;

– очищення посуду від залишків ртуті потребує ретельної обробки хромовою сумішшю, ополіскування чистою водою із наступним промиванням 2,5% розчином йоду в 30% розчині йодистого калію;

– випадково пролиту ртуть слід негайно зібрати гумовою грушею, а дрібні краплі пензликом з тонкого мідного дроту, занурити в посудину з водою і помістити у витяжну шафу; забруднену ртуттю поверхню необхідно негайно піддати демеркуризації за допомогою 20%-го розчину хлорного.заліза або підкисленим розчином перманганату калію (до 1 л 0,2% розчину перманганату калію додають 5 мл концентрованої соляної кислоти);

– роботи, пов'язані з забрудненням рук амальгамою (а також слиною, харкотинням, виділеннями з ран, збиранням і переносом плювальниць, хімічними засобами, що подразнюють шкіру рук, прибиранням приміщень) потребують захисту рук персоналу гумовими рукавицями. Після роботи рукавиці миють, кип'ятять або замочують в 0,5% розчині хлораміну на годину;

– працівникам, зайнятим приготуванням і застосуванням амальгами, повинні видаватися хірургічні халати без кишень;

– в приміщеннях де проводяться роботи з ртуттю, забороняється приймати їжу;

– спецодяг працівників, які мають контакт з амальгамою повинен зберігатися окремо від домашнього одягу і одягу інших співробітників;

– механізоване прання спецодягу, забрудненого ртуттю проводиться один раз на 7 днів в комунальних пральнях за методом, рекомендованим "Санітарними Правилами проектування, обладнання, експлуатації і утримання виробничих і лабораторних приміщень, призначених для проведення робіт з ртуттю, її сполуками і приладами з ртутним наповненням" № 780-69;

– винесення забрудненої білизни для прання вдома чи у міських пральнях категорично забороняється;

– в приміщеннях, де працюють з амальгамою, один раз на два тижні повинен проводитися якісний аналіз повітря на вміст парів ртуті за допомогою індикаторних папірців, які розміщують на рівні дихання в робочій зоні і біля місць можливого виділення парів ртуті у повітря приміщення;

– приготування розчинів демеркуризаторів, індикаторних папірців і проведення демеркуризаційних робіт при виявленні перевищення гранично допустимої концентрації ртуті у повітрі приміщень (0,01 мг/м) проводиться згідно рекомендацій Санітарних Правил № 780-69;

– персонал, що має контакт з амальгамою, підлягає періодичним медичним оглядам.

7.10. Лікарі-стоматологи та зубні техніки у відповідності до вимог повинні проходити обов'язковий профілактичний медичний огляд при зарахуванні на роботу і надалі у терміни, встановлені місцевими СЕС.

7.11. Для своєчасного виявлення і лікування карієсу і пародонтозу хронічних запалень верхніх дихальних шляхів і носової порожнини субтрофічних станів слизових оболонок носа і зіву, а також носійстві золотистого стафілококу 1 раз на 6 місяців проводиться планове обстеженні персоналу стоматологічних кабінетів згідно з вимогами.