Методика оцінки енерговитрат (ВООЗ,1986)

Для розрахунку енерговитрат при різній фізичній активності стосовно величини основного обміну (ВОО) розроблено метаболічні константи. Метаболічна константа – це співвідношення енерговитрат на певний вид роботи за 1 хвилину до ВОО, вираженого у ккал/хв, наприклад, ВОО дорівнює 1,08 ккал/хв, а енерговитрати на певний вид роботи складають 3,24 ккал/хв, тоді значення метаболічної константи буде дорівнювати 3,24/1,08=3. Метаболічна константа для сну дорівнює 1, оскільки енерговитрати на сон прирівнюють до ВОО. Величини метаболічних констант (коефіцієнти фізичної активності при різних видах діяльності) виражені як кратні величини основного обміну, включають енерговитрати на незначну рухову активність, м’язовий тонус і специфічну метаболічну реакцію на їжу. У Національних «Нормах фізіологічних потреб у харчових речовинах та енергії для різних груп населення України» (1999) визначення середніх добових енерговитрат проведено за системою ФАО/ВООЗ у вигляді основного обміну з внесенням надбавки на фізичну активність. Коефіцієнт фізичної активності (КФА) є величиною, що отримана при співвідношенні загальних енерговитрат до величини основного обміну.

Орієнтовні ВОО можна розрахувати, виходячи з того, що ВОО для жінок у середньому дорівнює 0,9 ккал/кг маси тіла за годину, для чоловіків - 1ккал/кг/годину або за допомогою рівнянь з урахуванням маси тіла, зросту, віку, зокрема, за рівняннями Гаріса-Бенедикта:

для жінок ВОО = 655+9,6W+1,8Н - 4,7А;

для чоловіків ВОО = 66+13,7W+5Н - 6,8А,

де W – маса тіла в кг, Н – зріст в см, А – вік в роках.

Для розрахунку загальних середніх добових енерговитрат значення ВОО множимо на КФА. Тоді енерговитрати для I групи фізичної активності будуть дорівнювати 1,4 ВОО, II групи - 1,6 ВОО, III групи -1,9 ВОО, IV групи - 2,3 ВОО (чоловіки) і 2,2 ВОО (жінки).

Тема 9. Методика вивчення та оцінка харчового статусу людини і медичного контролю за забезпеченням організму вітамінами

 

Актуальність теми

Харчовий статус організму є одним із показників оцінки здоров’я. Харчовий статус – це стан організму, який обумовлений харчуванням і характеризується показниками і симптомами, що пов’язані з харчуванням. Вивчення харчового статусу організму дозволяє визначити адекватність харчування людини, виявити схильність організму до виникнення аліментарних і соматичних захворювань з харчовим чинником ризику, внести корекції до раціону харчування для профілактики таких захворювань.

 

Навчальні цілі

Знати основні показники, що характеризують харчовий статус організму, клінічні ознаки основних проявів вітамінної недостатності.

Засвоїти методику вивчення і оцінки харчового статусу.

Вміти оцінити харчовий статус людини, виявляти аліментарні захворювання у тому числі стоматологічні, проводити профілактику порушень здоров’я аліментарного походження.

Базові знання, вміння та навики

Знати і вміти обґрунтувати значення білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин і вітамінів у харчуванні людини та індивідуальні добові потреби в основних нутрієнтах; знати захворювання, що виникають унаслідок недостатнього надходження вітамінів в організм; вміти визначати основні антропометричні показники. Знати вплив нутрієнтів на метаболічні процеси в організмі (нормальна фізіологія, біохімія, гігієна та екологія).

 

Зміст теми

Поняття про харчовий статус організму. Методика вивчення та оцінка харчового статусу. Методика об’єктивного обстеження пацієнта для вивчення і оцінки харчового статусу. Поняття про аліментарні та аліментарно-залежні захворювання, їхня профілактика Вітамінна недостатність, мікроелементози, причини її виникнення, профілактика. Аліментарна профілактика карієсу. Критерії оцінки енергетичної адекватності харчування.

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г. Гігієна та екологія / Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. [та ін.] // В.: Нова Книга, 2006. – С. 259-276.

2. Гігієна харчування з основами нутриціології: Підручник; у 2 кн. – Кн. 1 / Т.І. Аністратенко, Т.М. Білко, О.В. Благодарова та ін.,; За ред. проф. В.І.Ципріяна. – К.: Медицина, 2007. – С. 116-128, 210-224.

3. Даценко І.І., Габович Д.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 287-322.

Додаткова:

1. Гігієна харчування з основами нутриціології /За ред. В.І.Ципріяна. – К.: Здоров’я, 1999. – С.19-34, С.474-476.

2. Федоренко В.І. Аліментарні, аліментарно-залежні та трансаліментарні захворювання, їх профілактика. Навчально-методичний посібник до практичних занять з розділу гігієни харчування для студентів медичного факультету та лікарів-інтернів. Львів. – 1999. – 48 с.

3. Ванханен. В.В., Ванханен В. Д., Ципріян В.І. Нутріціологія. Підручник. – Донецьк. – 2001. –С.95-123.

4. Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії / Наказ МОЗ України № 272. – К., 1999. – 10 с.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Поняття про звичайний, оптимальний, надмірний, недостатній харчовий статус.

2. Показники оцінки харчового статусу.

3. Гіпо- і гіпервітамінози, клінічні ознаки вітамінної недостатності, причини виникнення, профілактика.

4. Оцінка вітамінної адекватності харчування. Принципи визначення С-вітамінної недостатності за резистентністю капілярів (манометром Матуссіса або Нестерова), язиковою або внутрішньошкірною пробою з реактивом Тільманса.

5. Критерії оцінки енергетичної адекватності харчування.

6. Оцінка стану харчування за біомас-індексом (ВМІ Кетле).

7. Поняття про аліментарні та аліментарно-залежні захворювання.

8. Аліментарна профілактика карієсу.

9. Функціональні показники і лабораторні дослідження при вивченні та оцінці харчового статусу.

10. Карта-анкета обстеження харчового статусу організму.

Контрольні тести

1. Оптимальною середньою величиною значення біомас-індексу Кетле для жінок і чоловіків вважається (кг/м²): а) 18-20; б) 20-22; в) 18-22; г) 20-23; д) 22-23.

2. Індекс Кетле визначається за формулою (маса тіла – М, кг; зріст – ЗР, м): а) М(кг)/ЗР (см²); б) ЗР (м²)/М(кг); в) М(кг)/ЗР (м²); г) М(кг)/ЗР(м); д) М(кг)/ЗР(см).

3. Енергетичний баланс зумовлює:

а) надлишкову масу тіла і підвищену угодованість; б) надлишкову масу тіла і початкові ознаки ожиріння; в) недостатню масу тіла і знижену угодованість; г) недостатню масу тіла і нормальну угодованість; д) нормальну масу тіла і нормальну угодованість.

4. Ангулярний стоматит виникає за умови недостатності надходження в організм:

а) аскорбінової кислоти і ретинолу; б) ретинолу і заліза; в) ретинолу і рибофлавіну; г) рибофлавіну і піридоксину; д) тіаміну і ціанокобаламіну.

5. Дерматит, діарея, деменція виникають за умови недостатнього надходження в організм: а) фолацину; б) ніацину; в) ретинолу; г) селену; д) тіаміну.

6. Крейдоподібна плямистість зубів передусім пов’язана з:

а) недостатнім надходженням в організм кальцію; б) недостатнім надходженням в організм білків тваринного походження; в) надлишковим надходженням в організм кальцію і фосфору; г) надлишковим надходженням в організм йоду; д) надлишковим надходженням в організм селену; е) надлишковим надходженням в організм фтору; є) недостатнім надходженням в організм фтору.

7. Знижена екскреція з сечею N1- метилнікотинаміду свідчить про недостатнє забезпечення організму:

а) тіаміном; б) піридоксином; в) рибофлавіном; г) ніацином; д) ціанокобаламіном.

8. Бляшки Біто свідчать про недостатнє надходження в організм:

а) токоферолу; б) філохінону; в) ретинолу; г) піридоксину; д) аскорбінової кислоти.

9. До аліментарних захворювань належать:

а) атеросклероз; б) ботулізм; в) виразкова хвороба; г) селеноз; д) дизентерія.

10. Посилює виведення фтору з організму передусім вітамін:

а) В₁; б) В₂; в) С; г) D; д) РР.

11. Зменшенню всмоктуванню фтору в кишках та депонуванню його в кістковій системі сприяє надходженню в організм:

а) заліза; б) кальцію; в) фосфору; г) цинку; д) йоду.

Контрольні задачі

Задача. При медичному обстеженні моряків дальнього плавання у них виявлено симптоми недостатності вітамінів С і РР. Назвіть ці симптоми і дайте рекомендації щодо аліментарної корекції харчового статусу моряків.

Задача 2. Жінка 30 років має масу 80 кг, зріст 160 см. Оцініть її харчовий статус за індексом маси тіла.

 

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)