Сільського господарства імені Петра Василенка

Сільського господарства імені Петра Василенка

 

 

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

ТА ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ ПО КУРСУ

«ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ»

 

Затверджено на засіданні кафедри

«Електропостачання та

енергетичного менеджменту»

Протокол № від.05.2012р.

Затверджено на засіданні
Методичної Ради НІІ ЕКТ
ХНДУСГ ім. П. Василенка
Протокол № від.05.2012р.

 

Харків 2012

Дудніков С.М.,

Методичний посібник для самостійної підготовки і виконання завдань на тему: «Розрахунок основних параметрів та економічної доцільності використання пристроїв перетворення енергії від поновлюваних джерел в інші види».

Рецензенти:

Савченко П.І., доктор технічних наук, професор (Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка)

 

 

Методичні вказівки призначені для придбання практичних навичок і розв'язку завдань щодо побудови систем енергопостачання споживачів АПК із використанням поновлюваних джерел.

Розраховане для студентів вищих навчальних закладів і інженерів-електриків.

 

 

© Дудніков С.М., 2012

© Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка 2012

 

 

Вступ

 

Досвід економічного та соціального розвитку свідчить, що Україна не має в достатньому обсязі власних паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), які б могли задовольнити зростаючі потреби споживачів. Для правового, економічного і соціального розв’язання проблем раціонального використання ПЕР прийнято ряд законів України, наприклад, закон «Про енергозбереження», введений в дію Постановою Верховної Ради - №75/94-ВР, науково-практична програма – Тасіs (Украина: эффективность малой энергетики; энергосбережение в разных областях производства; энергетика и экономика). Із аналізу документів і програм відносно зменшення споживання ПЕР відмічено напрямки використання енергії від поновлюваних джерел. Однак існують позитивні і негативні судження щодо практичного використання поновлюваних джерел енергії (ПДЕ). Основне із них - є ствердження неконкурентної спроможності їх використання в порівнянні з енергіями, отриманими від централізованої системи (ЦС). Негативна оцінка базується в першу чергу на тому, що вартість одиниці енергії ЦС нижче, чим вартість одиниці енергії, отриманої споживачем при використанні ПДЕ.

Вищевикладене вимагає удосконалення технічних пристроїв, які перетворюють енергію, отриману від альтернативних джерел, в інші види та встановлення їх взаємозв’язків в системах енергопостачання споживачів АПК.

Таким чином, визначення умов, при яких споживачі АПК будуть мати позитивний економічний ефект від використання АДЕ по відношенню до джерел існуючої ЦС, є актуальною задачею. Вирішення даної задачі надасть підстави до заохочення споживачів АПК використовувати енергію поновлюваних джерел, що забезпечить їхню енергетичну незалежність і країни в цілому.

Основні заходи щодо вирішення поставленої задачі викладені в методичному посібнику і можуть бути використані в учбовому процесі, що надасть можливість отримати студентами практичних навиків щодо визначення:

1) основних параметрів установок, що використовуються споживачем для перетворення енергії поновлюваних джерел в інші види;

2) економічної доцільності використання установок по перетворенню енергії поновлюваних джерел в інші види;

3) основних заходів при проектуванні комбінованої системи енергопостачання споживачів АПК;

4) межі грошових затрат на побудову комбінованої системи енергопостачання, при якої споживач АПК буде мати позитивний економічний ефект.

 

 

Вимоги до складення звіту

Звіт про виконану роботу повинен мати:

1. Мету і програму роботи.

2. Вхідні данні.

3. Приклад рішення та результати розрахунків, зведених в таблицю.

4. Висновки за результатами розрахунків.

Завдання розділу 1

При заданій добовій щільності сонячного теплового потоку необхідно розрахувати геометричні параметри геліоколектора і економічну доцільність використання ГЕУ. Об’єт обігріву - водогрійний котел. Дублююче джерело – індивідуальна котельня. Вартість виробленої теплової енергії на котельні –

С = 72 грн/ГДж. Величину річного нормативного коефіцієнта економічної ефективності приймемо рівним Е_н = 0,0625 в.о., а норму відрахувань на покриття експлуатаційних витрат – а = 0,00625 в.о. / рік Теплові погодинні втрати теплової енергії водогрійного котла (ВК) ∆Q =0,083 кВт∙год/м³. Геліоенергетична установка сезонної дії з прийнятим ККД – η = 0,45 в.о. і вартістю В_г = 600 грн./м². Строк роботи за термін року з травня по вересень включно. Розрахунковий місяць – липень. Принцип роботи ГЕУ пояснено на рис.1. [2].

 

Рис. 1. Система теплопостачання водогрійного котла від ГЕУ,

де 1 – геліоколектор, 2 – теплоізоляція, 3 - теплообмінник.

Якщо умови економічної ефективності не виконуються, то необхідно навести заходи для їх усунення.

Таблиця 1.1 – Вхідні дані для розрахунку ГЕУ.

№ варіанту
V, м^3
№ варіанту
V, м^3
№ варіанту
V, м^3

 

 

Таблиця 1.2 – Результати розрахунку ГЕУ.

К, грн	Qд, ГДж/добу	Qдр, ГДж/рік	Vак, м^2	А, м^2	WГЕУ, ГДж∙год/рік	Lек, в.о.

Приклад рішення

Вхідні дані. Розрахувати площину колектора ГЕУ для підтримання температурного режиму водогрійного котла об’ємом 1000 м³ та обґрунтувати економічну доцільність використання ГЕУ.

 

Рішення.

1. Визначимо добові витрати енергії на підтримання температурного режиму водогрійного котла:

 

= 0,083∙24∙1000∙3,6∙10⁶ = 7,2 ГДж/добу

2. За формулою 1 визначаємо площину колектора ГЕУ:

7,2 / 0,45∙0,02 = 800 м²

3. Визначимо об’єм бака-акумулятора:

 

V_ак = k_ак∙А = 0,08∙800 = 64 м²

 

де k_ак – коефіцієнт, який враховує співвідношення площини геліоколектора і бака акумулятора, k_ак = 0,08 в.о..

 

4. Визначимо річні обсяги виробленої ГЕУ теплової енергії [3], при умові, що Кн_ГЕУ, Кв_ГЕУ =1.

 

 

 

де t∙ - кількість діб в місяці, t =30 в.о.;

5. Перевіримо економічну доцільність використання ГЕУ:

 

(0,0625+0,00625) 480000 / 72∙7,2∙30∙5 = 0,42 < η=0,45

 

де К = А∙В _г = 800∙600 = 480000 грн;

Q_p – річні витрати енергії на підтримання температурного режиму водогрійного котла від централізованої системи (котельні), Q_p = Q_д∙t∙Т_с, ГДж/рік.

Висновок: За даними співвідношення критерію ефективності установки сонячного гарячого водопостачання і її ККД встановлена позитивна економічна доцільність її використання.

Для випадків невиконання умов економічної ефективності надати заходи щодо її підвищення: ……………………………………………………………...

Контрольні питання

 

1) Що необхідно враховувати при визначенні площини геліоколектора?

2) Як залежить площина геліоколектора від щільності теплового сонячного потоку?

3) З яких основних складових складається ГЕУ?

4) Від чого залежить ефективність роботи ГЕУ?

 

Вимоги до складення звіту

Звіт про виконану роботу повинен мати:

1. Мету і програму роботи.

2. Вхідні данні.

3. Приклад рішення та результати розрахунків, зведених в таблицю.

4. Висновки за результатами розрахунків.

Завдання розділу 2

При заданій швидкості вітрового потоку (υ_j = 10 м/с) розрахувати площину та діаметр вітроколеса ВЕС для підтримання температурного режиму водогрійного котла об’ємом 1000 м³ (рис 2.1) та обґрунтувати економічну доцільність її використання.

Дублююче джерело – централізована система електропостачання. Вартість купленої електричної енергії від централізованої системи для виробничих споживачів – С = 0,76 грн/кВт∙год. Нормативний коефіцієнт економічної ефективності приймемо рівним Е_н = 0,05 в.о.. За умов використання акумулятора електричної енергії коефіцієнт К_н = 1. Теплові погодинні втрати теплової енергії водогрійного котла (ВК) ∆Q =0,083 кВт∙год/м³. і Вартість ВЕС (при умові відсутності автоматики для підтримання рівня частоти, напруги та інше) В_в = 600 $/кВт = 50000 грн/кВт встановленої потужності.

 

 

Таблиця 2.1 – Вхідні дані для розрахунку ВЕС.

№ варіанту
V, м^3
№ варіанту
V, м^3
№ варіанту
V, м^3

 

Таблиця 2.2 – Результати розрахунку ВЕС.

К, грн	Qд, кВт∙год/добу	Qр, кВт∙год /рік	А, м^2	Wр, кВт∙год /рік	Lек, в.о.

 

Приклад рішення

1. Визначимо погодинні обсяги енергії, які необхідно отримати споживачу від ВЕС для підтримання температурного режиму водогрійного котла:

 

W_год = ∆Q∙V= 0,083∙1000= 83 кВт∙год

2. За формулою 2.1 визначимо потужність ВЕС:

 

Р_ВЕС = W_ВЕС/К_Н∙К_И∙Ση = 83/1∙0,3∙0,8 = 346 кВт = 346000 Вт

 

3. За формулою 2.2 визначимо площину А та діаметр D вітроколеса ВЕС:

 

346000 / 0,5∙0,45 1,2∙4,5³= 14220 м²

4. Визначимо річні обсяги виробленої ВЕС електричної енергії (2.1) [3].

 

 

 

5. Перевіримо економічну доцільність використання ВЕС в порівнянні з варіантом отримання електричної енергії від централізованої системи (2.3):

 

(0,05+0,005) 1730000 / 0,76∙727430 = 0,172 < η=0,36

де К - капітальні вкладення в будівництво ВЕС, К = Р_ВЕС∙В_в = 346∙5000 = 1730000 грн

Висновок: установку використовувати економічно доцільно. У випадку недоцільності використання ВЕС необхідно виконати ряд заходів: …………………………………………………………………………………………….

Контрольні питання

 

1) Що необхідно враховувати при визначенні площини вітроколеса?

2) Як залежить потужність ВЕС від швидкості вітрового потоку?

3) З яких основних складових складається ВЕС?

4) Від чого залежить ефективність роботи ВЕС?

5) Як визначити площу вітроколеса?

 

 

Вимоги до складення звіту

Звіт про виконану роботу повинен мати:

1. Мету і програму роботи.

2. Вхідні данні.

3. Приклад рішення та результати розрахунків, зведених в таблицю.

4. Висновки за результатами розрахунків.

Завдання розділу 3

Фермерське господарство, що має свиноферму на п голів, має намір побудувати БГУ для переробки гною для отримання біогазу і високоякісних добрив, розрахувати її обсяг та потужність та обґрунтувати техніко-економічну доцільність від її використання. При обґрунтуванні техніко-економічної доцільності необхідно враховувати напрямки використання отриманого добрива, біогазу та прибуток від поліпшення екології.

Добрива в господарстві планується вносити на поля, де вирощується картопля. Норма внесення Н – 100т/га, підвищення врожайності при внесенні даного виду добрива П_в – 30%. Врожайність картоплі до внесення добрив У_с – 10т/га, вартість С – 4 грн/кг.

Біогаз необхідно розглянути для варіантів перетворення в теплову, електричну енергію та пального для транспортних засобів та зробити найбільш економічно доцільний вибір. При визначенні обсягів товарного біогазу необхідно врахувати втрати на нагрів органічної речовини в ємкості-приємнику та на підтримання температурного режиму в реакторі БГУ. Теплові погодинні втрати теплової енергії реактора БГУ ∆Q =0,083 кВт∙год/м³.

Дублююче джерело – централізована система електропостачання. Вартість купленої від централізованої системи електричної енергії для виробничих споживачів – С_е =0,76 грн/кВт∙год., теплової – С_т= 72 грн/ГДж, дизельного палива С_п =7000грн/т. Нормативний коефіцієнт економічної ефективності приймемо рівним Е_н = 0,05 в.о.. За умов використання акумулятора біогазу (газгольдера) коефіцієнт К_н = 1. Сумарний ККД БГУ приймемо рівним: η = 0,45 в.о. і вартістю В_БГУ = 8000 грн./м³.

Таблиця 2.1 – Результати розрахунку БГУ.

Vр, м^3	Vєп, м^3	Qєп, ГДж/рік	Qр, ГДж/рік	Qт, ГДж/рік	Дт, грн	Дд, грн	Lек, в.о	η, в.о

Таблиця 1.2 – Вхідні дані для розрахунку БГУ.

№ варіанту
Свиноферма, гол
№ варіанту
Свиноферма, гол
№ варіанту
Свиноферма, гол

 

Приклад рішення

Для варіанту фермерського господарства з свинофермою на 1000 голів.

 

Вихід добрива за цикл роботи БГУ:

 

V_дц = М∙N∙t_ц = 0,005∙1000∙15 = 75 м³

 

Обсяг реактора БГУ:

 

V_р = V_дц∙k_в∙k_г = 75∙2∙1,3 = 195 м³, приймаємо V_р = 200 м³

 

Обсяг ємкості-приймача:

 

V_єп = М∙N∙k_в = 0,005∙1000∙2 = 10 м³

 

Середньорічні витрати енергії на нагрів органічних відходів в ємкості-приємнику:

 

Q_єп = V_єп∙с∙∆t∙Т_рд = 10∙4,06∙(34-14)∙10^-6∙365≈0,3 ГДж/рік,

 

Середньорічні витрати теплової енергії на підтримання температурного режиму в реакторі БГУ:

Q_р = V_р∙∆Q∙Т_рг k_п / k_г =200∙0,083∙8760∙3,6 / 1,3 ≈ 403 ГДж/рік

Річний обсяг виробленого добрива:

 

V_др = V_дц∙k_в∙К_цр=75∙2∙24=3600 м³/рік,

 

Річний обсяг виробленого біогазу:

V_бгр = V_др∙k_б = 3600∙20 = 72000 м³/рік,

Перерахунок річного обсягу біогазу в еквівалент енергії:

- теплової

 

Q_т = V_бгр∙Q_б∙η_к = 72000∙20∙0,9 = 1296 ГДж/рік,

- електричної

 

W = V_бгр∙Q_б∙∙η_е/k_п = 72000∙20∙0,35/3,6 = 140000 кВт∙год/рік,

 

- пальне для транспортних засобів

 

N = V_бгр∙Q_б / Q_дп = 72000∙20/42,5 ≈ 34 т/рік,

 

Добуток від внесення добрив.

Площа внесення:

 

S = V_др/Н = 3600 / 100 = 108 га

Додаткові обсяги картоплі, отримані фермером від підвищення врожайності після внесення добрив:

 

О_кд = S∙У_с∙П_в = 36∙10∙0,3 = 43,2 т

 

Добуток від внесення добрив:

 

Д_д = О_кд∙С = 108∙10³∙4 = 432 тис.грн

 

Економічну доцільність використання БГУ, для прикладу перетворення біогазу в теплову енергію, визначимо з виконання умов залежності:

 

де а – норма відрахувань на покриття експлуатаційних витрат (при терміну експлуатації Т=20 років та відсутності нормативних даних за термін експлуатації річна величина а=0,1/Т=0,1/20=0,005 в.о.);

К – капітальні вкладення в будівництво БГУ, К = V∙В_БГУ, грн.;

Д_т – грошовий прибуток від використання біогазу в системах теплозабезпечення споживачів АПК, Д_т = С_т∙Q_т, грн;

Висновок: За даними співвідношення критерію ефективності біогазової установки і її ККД встановлена позитивна економічна доцільність її використання.

Для випадків невиконання умов економічної ефективності надати заходи щодо її підвищення: ……………………………………………………………...

 

 

Контрольні питання

 

1) З яких матеріалів отримують біогаз?

2) З яких основних частин складається БГУ?

3) Що таке газгольдер та його призначення?

4) Що таке реактор та його призначення?

5) Які основні складові частини біогазу Ви знаєте?

6) Які умови треба підтримувати для нормального протікання процесу зброджування?

7) Чому дорівнює еквівалент теплоти згорання біогазу?

8) Що необхідно враховувати при визначенні обсягу реактора БГУ?

9) Від яких основних складових частин необхідно очищувати біогаз, при використанні його в якості пального в ДВЗ?

10) Від яких основних складових частин необхідно очищувати біогаз, при використанні його в якості пального в водогрійних котлах?

11) Від чого залежить ефективність роботи БГУ?

Вимоги до складення звіту

Звіт про виконану роботу повинен мати:

1. Мету і програму роботи.

2. Структурну схему КСЕП.

3. Побудовану номограму для визначення межі затрат на впровадження КСЕП.

4. Приклад рішення задачі щодо визначення межі затрат.

5. Обґрунтування економічної доцільності використання КСЕП.

6. Висновки по роботі.

Завдання для виконання розділу

Побудувати номограму визначення меж затрат (З^/), за даними якої обґрунтувати техніко-економічну доцільність використання БЕК в системі енергопостачання споживачів АПК.

 

Вхідні дані.

1. Обсяги виробленої енергії МСАДЕ (W_а, Q_а, V_а, G_а.). Для визначення обсягів виробленої МСАДЕ енергії встановимо потужності ГЕУ, ВЕС, БГУ скориставшись даними розділів (р.) 1-3 самостійної роботи:

- обсяг реактора БГУ і кількість голів свиноферми приймемо за даними р.3.

- потужність ВЕС і площину геліоколектора ГЕУ для тих робіт, в яких обсяг реактора БГУ співпадає з обсягом водогрійного котла прийняти за даними відповідно р. 1-2. В кого не співпадає виконати їх розрахунки згідно методик, викладених в р. 1-2.

- обсяги теплової енергії Q_а, які отримує споживач від КСЕП, приймемо рівними 30% від Q_т БГУ (р. 3): Q_а = 0,3∙Q_т = 0,3∙1296 = 388,8 Гдж/рік.

- обсяги пального для транспортних засобів споживача V_а приймемо рівними 70% від N БГУ (р. 3): V_а = 0,7∙N = 0,7∙34 = 23,8 т

Прийняти до уваги, що згідно розрахункам р. 1, обігрів БГУ в літній період виконується від ГЕУ. Тоді в літній період електроенергію від ВЕС споживач буде використовувати на задоволення потреб свиноферми, обсяг яких приймемо рівним ½ річним обсягам виробленої енергії. Тоді товарні річні обсяги електроенергії від ВЕС (W_тВЕС), для прикладу рішення в р.2, будуть дорівнювати:

 

W_тВЕС = W_p/2 = 727430/2 = 363715 кВт∙год (4.7)

 

де W_p – річні обсяги електроенергії, вироблені ВЕС (данні р.2), кВт∙год.

 

2. Приймемо вартість енергоносіїв ЦС:

- електричної – q = 0,76 грн / кВт∙год;

- теплової – b = 72 грн/ГДж;

- пального – a = 7000 грн/т;

3. Приймемо собівартість енергоносіїв, вироблених МСАДЕ. Величину собівартості енергоносіїв від МСАДЕ для прикладу приймемо довільно любе значення з діапазону можливих q_a, b_a, a_a:

- електричної – q_a = [0-2] грн/кВт∙год, приймаю, наприклад, q_a = 1 грн/кВт∙год;

- теплової – b_a = [0-200] грн/ГДж, приймаю, наприклад, b_a = 100 грн/ГДж;

- пального – a_a = [0-10000] грн/т, приймаю, наприклад, a_a = 5000 грн/т.

4. Приймемо межі затрат (З^/) при виробленні МСАДЕ електричної енергії від ВЕС і добрив за і-тий рік постійними величинами:

- електричної від ВЕС

 

З^/_ВЕС(і)= W_тВЕС(і)∙ (q - q_a),тис. грн. (4.8)

 

- добрив – З^/_д(і) (Д_д) - за даними р.3.

 

5. Для спрощення розрахунків обсяги доходів від дотацій Дт виключимо.

Приклад рішення

 

Вхідні данні.

1. Потужність БЕК:

- площина геліоколектора: А = 800 м²;

- потужність ВЕС: Р_ВЕС = 83 кВт;

- обсяг реактора БГУ: V_p = 200 м³.

2. Вартість енергоносіїв ЦС:

електрична - q = 0,76 грн / кВт∙год;

теплова - b = 72 грн/ГДж;

дизельне пальне - a = 7000 грн/т;

3. Прийнята собівартість енергоносіїв, вироблених МСАДЕ:

електрична- q_a = 1 грн/кВт∙год;

теплова – b_a = 100 грн/ГДж;

Дизельне пальне – a_a = 5000 грн/т.

4. Межі затрат на вироблення енергії від МСАДЕ за термін року:

- електричної:

 

З^/_ВЕС = W_тВЕС(і)∙ (q - q_a) = 363715∙(0,76 - 1) = - 87,3 тис.грн,

 

де W_тВЕС(і) – річний товарний обсяг виробленої електричної енергії ВЕС за і-тий рік, кВт∙год, (4.2): W_тВЕС(і) = W_р/2 = 727430/2 = 363715 кВт∙год.

 

- добрива:

З^/_Д = 172,8 тис.грн.

 

Рішення

 

Побудову номограми (рис. 4.1) виконаємо за етапами:

I. На осі абсцис (ОХ) відкладемо, наприклад, діапазон можливих обсягів вартості дизельного пального, виробленого МСАДЕ a_a = [0-12000] грн/т, а на осі ординат (ОY) діапазон можливих обсягів вартості теплової енергії b_a = [0-800] грн/ГДж.

II. Визначимо, з використанням (4.1), критичні точки на осі ОХ і ОY для варіантів, коли значення a_a і b_a дорівнюють 0.

 

З^/ =Q_a(b - b_a)+V_a(a - a_a)+ З^/_ВЕС + З^/_Д

1. Значення межі З^/ – тах, коли a_a,b_a=0

З^/_max = 388,8(72-0)+23,8(7000-0)-87300+172800≈280000 грн;

2. Значення межі З = 0:

а) вирішимо рівняння (4.1) при а_a = 0

0 = 388,8(72- b_a)+23,8(7000-0)-87300+172800

388,8(72- b_a)+252100=0

b_a=252100/388,8+72

b_a0≈720 грн/ГДж

б) вирішимо рівняння (4.1) при b_a = 0

0 = 388,8(72-0)+23,8(7000- а_a)-87300+172800 =>

=>23,8(7000- а_a)+113497,6=0 => а_a=113497,6/23,8+7000 =>

а_a0≈11770 грн/т

III. З’єднаємо критичні точки а_a0,b_a0 та отримаємо пряму, яка характеризує затрати на побудову КСЕП рівними нулю (З = 0) в залежності від змін а_a,b_a;

IV. Паралельно осі ОY проведемо ось, яка буде відповідати змінам обсягів затрат (З^/)на впровадження КСЕП. Відкладемо критичні значення затрат:

1. З^/ – тах, при a_a,b_a=0.

2. З^/ = 0, відповідаєзначенню b_a0.

3. Відкладемо проміжні значення осі (З) в проміжку [З^/_тах; З = 0].

4. Від перетинів значень З^/ (0, 50 … 280) та осі b_а (рис. 4.1) проведемо паралелі З^/=0, які будуть відповідати змінам обсягів затрат на побудову і експлуатацію КСЕП в залежності від собівартості виробленої енергії а_а, b_а.

 

Рис.4.1. Номограма річних меж затрат (З^/), при яких споживач буде мати позитивний економічний ефект від впровадження КСЕП.

Користування номограмою при визначенні меж затрат на впровадження КСЕП за даними собівартості виробленою місцевою системою енергії:

Відкладемо на номограмі прийняті значення b_a = 100 грн/ГДж, a_a=5000грн/т. Їхній перетин позначимо точкою 1. Перемістимо точку 1 на ось З^/ в точку 2, шляхом, як показано на рис.4.1., та встановимо межу допустимих річних затрат на впровадження КСЕП: З^/ ≈ 120 тис. грн.

Межа допустимих затрат З_е за термін експлуатації Т_е (20 років):

 

З_е = З∙Т_е = 120000∙20 = 2,4 млн.грн

 

Висновок: Допустимі з атрати на впровадження КСЕП, за прийнятими даними собівартості виробленою місцевою системою енергії, не повинні перевищувати 2,4 млн.грн. Для підвищення межі допустимих затрат необхідно ……………………………………………………………………………………………..

…………………………………………………..……………………………………..

Контрольні питання

1 З яких загальних джерел енергії складується КСЕП споживачів АПК?;

2 Розкрийте основні принципи побудови КСЕП?

3 Які ви знаєте напрямки використання використання біогазу?

4 Які ви знаєте напрямки використання використання добрива?

5 Що необхідно враховувати при визначені меж затрат на впровадження КСЕП?

6 Від чого залежить величина обсягу затрат на впровадження КСЕП?

7 Які можливі заходи необхідно здійснювати для збільшення межі обсягів затрат на впровадження КСЕП?

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Корчемний М. Енергозбереження в агропромисловому комплексі / Корчемний М., Федорейко В., Щервань В. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 984 с.

2. Твайделл Дж. Возобновляемые источники энергии / Дж. Твайделл, А. Уэйр; пер. с англ. – М.: Энергоатомизат, 1990. - 392 с.

3. Гончар М. И., Дудников С. Н. Подход к оценке эффективности построения комбинированных систем энергоснабжения сельскохозяйственных потребителей / М. И. Гончар, С. Н. Дудников // Вісник ХДТУСГ ”Проблеми енергозапеспечення та енергозбереження в АПК України”. - Харків: ХДТУСГ, 2001. - Вип. 6. - С. 497- 503.

4. Баадер В. Биогаз: теория и практика / Баадер В., Доне Е., Брендерфер А. – М.: Колос, 1982. - 148 с., № библ. Короленко ;

5. Дудніков С.М. Оцінка заходів щодо ефективного використання альтернативних джерел енергії споживачами АПК/ С. М. Дудников // Матеріали ІХ Міжнародної конференції «Відновлювана енергетика ХХІ століття» АР Крим, смт. Миколаївка, 15-19 вересня 2008 р. – С. 63 – 66.

6. Енергозбереження. Системи електроприводу. Метод аналізу та вибору: ДСТУ 3886–99. - К.: Держспоживстандарт України, 2000. - 55 с.

7. Енергозбереження. Методи визначення економічної ефективності заходів по енергозбереженню: ДСТУ 2155-93.

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………………....3

Р1. Розрахунок основних параметрів і економічної доцільності використання геліоенергетичних установок (ГЕУ)………………………………………..………4

Р2. Розрахунок основних параметрів і оцінки ефективності використання вітроелектричних станцій (ВЕС)…………………………………….…………......8

Р3. Розрахунок основних параметрів і оцінки ефективності використання біогазових установок (БГУ)…………………………………………..……………12

Р4. Побудова та оцінка ефективності комбінованих систем енергопостачання споживачів АПК……………………………………………………………..……...19

Р5. Алгоритм розрахунку прогнозованих допустимих величин затрат

на виробництво і використання сукупних видів енергії в системі

комбінованого енергопостачання………………………………………………..28

Список використаних джерел……………………………………………………...31

Навчальне видання

 

Методичний посібник

Для самостійної підготовки і виконання завдань на тему:

«Розрахунок основних параметрів та економічної доцільності використання пристроїв по перетворенню енергії від поновлюваних джерел»

 

 

Кафедра «Електропостачання та енергетичного менеджменту»

 

Відповідальний за випуск: А. В. Левкін

 

Комп’ютерний набор та верстка: С. М. Дудніков

 

 

Підп. до друку 05.03.2011

 

Зам. № 97

 

Формат паперу 60х84. 1/16 Обл.-вид. арк.. 1,5

Тираж 500 Різограф TR 1510 №806

 

 

 

ХНТУСГ, 61002, м. Харків, вул. Артема, 44, кім.101

____________________________________________________________________

 

Підготовлено та надруковано навчально-методичним відділом Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка

 

 

сільського господарства імені Петра Василенка

 

 

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ