Тема : Стрілочні електроприводи

1. Загальні відомості про стрілочні електроприводи
2. Схеми електроприводів

Методичні рекомендації для виконання роботи: Дана тема передбачає вивчення основних та загальних понять про стрілочні електроприводи. Особливу увагу треба звернути наелектропривод який повинен забезпечувати роботу в трьох режимах: нормальному, коли стрілка переводиться з одного положення в інше й дає контроль кожного положення; не доходу гостряка стрілки на 4 мм і більше при випадковій перешкоді між гостряком і рамною рейкою; розтину стрілки, коли відбувається примусове переведення гостряків стрілки під дією скочувань поїзда.

 

Використана література: Л.А.Кондратьева, Б.Б.Борисов «Устройства автоматики, телемеханіки и святи на железнодорожном транспорте», Москва 1991, с. 146 - 152

 

У системах релейної централізації для переводу централізованих стрілок з одного положення в інше, забезпечення запирання й контролю положення гостряків цих стрілок застосовуються стрілочні електроприводи. Стрілки на станціях мають два положення: вихідне й переведене. Вихідним положенням стрілки є таке положення її гостряків, при якому забезпечується пропуск поїздів але прямому напрямку колії. Таке положення стрілки умовно називають плюсовим. Щоб переїхати з однієї колії на іншу, у горловині станції треба стрілку перевести; у цьому випадку стрілка вже буде перебувати в переведеному положенні. Переведене положення стрілки умовно називають мінусовим.

Установлений на стрілці електропривод повинен здійснювати переведення гостряків стрілки в одне із крайніх положень (плюсове або мінусове), забезпечуючи при цьому щільне прилягання притиснутого гостряка до рамної рейки й рухомого сердечника хрестовини до вусовика, відведення іншого гостряка від рамної рейки на відстань не менш 125 мм, не допускаючи запирання гостряків стрілки при зазорі між притиснутим гостряком і рамною рейкою 4 мм і більше.

Електропривод повинен забезпечувати роботу в трьох режимах: нормальному, коли стрілка переводиться з одного положення в інше й дає контроль кожного положення; недоходу гостряка стрілки на 4 мм і більше при випадковій перешкоді між гостряком і рамною рейкою; розтину стрілки, коли відбувається примусове переведення гостряків стрілки під дією скочувань поїзда.

В електричній централізації застосовуються стрілочні електроприводи із внутрішнім запиранням гостряків наступних типів: невзрізний стрілочний привод типу СП. який установлюється на стрілочних переводах з рейок важких типів Р65, Р75. с хрестовинами, що мають рухомий сердечник; розрізний стрілочний привод тину СПВ, який використовується на стрілках у маневрових районах станцій і на промисловому транспорті.

Електропривод типу СП здійснює спільне переведення й одночасне запирання обох гостряків стрілки, розвиває велике тягове зусилля, більше безпечне й надійне у роботі, чим розрізний. Такий електропривод не має розтинного пристрою, і при розтині стрілки відбувається поломка його частин.

 

Електропривод типу СП (мал. 9.6, а) складається з корпуса 7 із кришкою, електродвигуна 8, редуктора 9 із фрикційною муфтою 5, головного вала 12, автоперемикача //, робочої лінійки (шибера) 1 шиберною шестірнею 13 і двох контрольних лінійок 2 й 3. Робоча лінійка (шибер) 1 з'єднується із двома гостряками стрілки робочою й зв'язною тягою, кожна контрольна лінійка 2, 3 - окремою тягою з одним з гостряків.

У корпусі 7 електропривода є два отвори: в одне вставляется курбельна рукоятка для переведення стрілки вручну, в друге - ключ для відкриття кришки привода. Ці отвори закриті спеціальною заслінкою, пов'язаної із блокувальним контактом 6, що включений у робочий ланцюг електродвигуна. Для від'їзду кришки або ручного переведення стрілки за допомогою курбеля заслонка повертається, у результаті чого робочий ланцюг електродвигуна розривається й привод відключається від керування з поста централізації.

На ручне керування курбелем стрілку може переводити ДСП з дозволу поїзного диспетчера при несправностях, зв'язаних з порушенням роботи електродвигуна стрілочного привода або елементів схеми керування стрілкою, а також при виконанні електромеханіком регулювальних робіт на виключеній стрілці. Перевод стрілок курбелем здійснюється черговим по станції, оператором поста централізації, сигналістом або іншим робочим руху, призначеним для цієї мети.

Основною частиною електропривода є електродвигун 8, постійного або змінного струму, що обертання якоря перемет механічній передачі, що складається з редуктора 9 і зовнішньої пари шестірень 4 й 10. За допомогою механічної передачі подальший обертовий рух якоря електродвигуна передається на шестерню 13, де преобразовуються в поступовий рух перевідних тяг, звязаних з вістряками стрілки

Електропривод типу СПВ (мал. 9.7) відноситься до типу розрізних приводів і встановлюється в маневрових районах станцій, де порівняно велика небезпека розтину стрілки.

Привід типу СПВ складається з корпуса із кришкою, у якому розміщаються: електродвигун 13, редуктор, що складається із шестірень 6, 8, 11, 12, 14 і 15, фрикційне зчеплення 9, автоперемикач 4, 17, розтинний пристрій 16, головний вал 18 з робочими шестірнями 1 й 19, два робітники 1А и 19А, дві контрольні 2А и ЗА лінійки й блокувальний контакт 10. Кожна робоча й контрольна лінійки за допомогою тяг з'єднуються з гостряком стрілки.

 

Запитання для самоконтролю:

 

1. В яких системах застосовуються стрілочні електроприводи?

2. Що повинен здійснювати установлений на стрілці електропривод?

3. Які типи електроприводів ви знаєте?

4. Що собою являє електропривод типу СП?

5. Яка головна його конструкція?

6. Що собою являє електропривод типу СПВ?

7. Яка головна його конструкція?

 

 

Самостійна робота № 23