Методичні вказівки щодо підготовки та проведення дистанційного навчання

Методичні вказівки щодо підготовки та проведення дистанційного навчання

На період з 16.02.2015 по 28.02.2015рр.

З предмета «Українська література»

_______________________________________________________

ДЛЯ ОТРИМАННЯ СТУДЕНТАМИ ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ

СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

(ел.адреса: [e-mail]; ел.адреса для вебінару: [e-mail])

 

 

ПОГОДЖЕНО Завідувач механічного відділення   _________ Н.В.Воронова   Завідувач економіко-технологічного відділення   _________ В.Ф.Чебукіна

РОЗГЛЯНУТО ТА СХВАЛЕНО   Протокол засідання циклової комісії соціальних та гуманітарних дисциплін   __________________ 201__ № ___   Голова комісії _________________

 

 

Методичні вказівки щодо підготовки та проведення дистанційного навчання з предмета «Українська література» складено на основі навчальної програми Інституту інноваційних технологій і змісту освіти та робочої навчальної програми з предмета «Українська література». /Уклад. Л.В. Удод.– Херсон: Херсонський політехнічний коледж Одеського національного політехнічного університету (ХПТК ОНПУ), 2014

 

Укладач Удод Людмила Віталіївна, спеціаліст вищої категорії, викладач гуманітарних дисциплін;

 

Рецензент Т.О. Куцак, спеціаліст вищої категорії, викладач гуманітарних дисциплін, викладач-методист;

 

Відповідальний редактор Шкарбуль О.В. спеціаліст ІІ категорії, викладач гуманітарних дисциплін;

 

Відповідальний за випуск Ю.П. Аносова, методист коледжу, спеціаліст ІІ категорії

 

 

З М І С Т

1. Пояснювальна записка......................................................................................... 4
2. Інструкція щодо дій студента під час роботи в дистанційному режимі…….. 5
3. Завдання для опрацювання тем.......................................................................... 7

 

1. Матеріали для опрацювання тем......................................................................... 8

 

1. Критерії оцінювання навчальних досягнень..................................................... 27
2. Список рекомендованої літератури....................................................................... 28

 

1. Пояснювальна записка

Дані методичні вказівки складені на підставі «Положення про дистанційне навчання», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 за № 466.

Відповідно до робочої навчальної програми з предмета «Українська література» подається перелік навчальних тем, що виносяться на дистанційне навчання.

Основним видом навчальних занять за дистанційною формою навчання є: лекція.

Основною формою організації навчального процесу за дистанційною формою є самостійна робота.

Лекція проводиться зі студентами дистанційно у синхронному або асинхронному режимі відповідно до обраної форми дистанційного навчання.

Отримання навчальних матеріалів, спілкування між студентами і викладачем дистанційного навчання під час навчальних занять, що проводяться дистанційно, забезпечується передачею відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному або асинхронному режимі.

Під час опрацювання навчального матеріалу в дистанційному режимі студент діє за інструкцією.

Головною метою вивчення предмета «Українська література» є:

— підвищення загальної освіченості молодого громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння прилучатися через художню літературу до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів студентів;

— сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі;

— виховання національно свідомого громадянина України;

— формування і утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

Головними завданнями курсу є:

- прищеплення студентам стійких інтересів до літератури;

- формування необхідних знань і практичних навичок (умінь);

- розвиток творчих здібностей, виховання поважливого ставлення до культурних цінностей, національних звичаїв і традицій українського народу;

- формування національної свідомості.

Студент повинен знати:

- творчість письменників 20-30 хх років ХХ ст.;

- твори письменників періоду «розстріляного відродження»,

вміти:

- знати основні факти з біографії та літературної діяльності письменників 20-30хх р. ХХст;

- робити ідейно-художній аналіз і оцінку художніх текстів;

- співставляти їх з сучасними завданнями ідейного, морального і естетичного виховання;

- встановлювати зв'язки між однорідними та близькими поняттями теорії літератури.

Дані методичні вказівки укладено з метою надати можливість студентам одержати знання з окремих питань предмета «Українська література», що виносяться на дистанційне навчання. Студенти матимуть можливість підвищити рівень знань з предмета «Українська література», поповнити власний запас знаннями про творчу діяльність письменників ХХ століття.

2. Інструкція щодо дій студента під час роботи в дистанційному режимі

Категорія студентів	Отримання завдання	Виконання завдання/ зворотній зв’язок
1.Студенти, які не мають комп’ютер, або мають комп’ютер без доступу до Інтернету	1.Перед канікулами отримують завдання у викладача в друкованому або електронномуваріантах. 2.Опрацьовують теоретичний та практичний матеріал самостійно. 3.Готують запитання до незрозумілих питань на консультацію.	1.Студентивиконують завдання відповідно до методичних вказівок (матаріали завдань з кожної дисципліни). 2.Студентивиконують завдання у письмовому або друкованому (на електронному носії) вигляді та здають на перевірку викладачеві після приїзду до коледжу.
2. Студенти, які мають комп’ютер, Інтернет, але не мають можливості брати участь в дистанційних лекціях з будь-яких причин	Студент повинен завчасно створити персональну e-mail адресу для дистанційного навчання, на яку буде отримувати персональні завдання на час дистанційного навчання та з якої буде надсилати відповіді викладачу. Наприклад: [e-mail] або [e-mail]. Не рекомендується створювати адреси виду [e-mail] або [e-mail]. Ім’я для реєстрації поштової скриньки має складатися з маленьких латинських літер та цифр, можливість використання інших символів (крапка, дефіс, тощо) необхідно уточнювати під час реєстрації скриньки. 1. Перед канікуламистуденти отримують у викладача: - адресу сайту ХПТК ОНПУ http://college.ks.ua/, де буде розміщено: розклад занять з 16.02.14 по 28.02.14 - адресу ftp://college.ks.ua, електронної методичної бази коледжу; - пароль доступу до методичної бази коледжу - адресу електронної поштової скриньки викладача; - завдання та порядок їх виконання. 2. Перед канікуламивикладач отримує від студента його електронну адресу, на яку буде надсилати персональні завдання на час дистанційного навчання, відповіді на запитання та результати роботи студента.	1. Студентза електронною поштою надсилає викладачу виконане завдання (відповіді на контрольні запитання, розв’язки тестових задач, задач та інші форми) на електронну адресу викладача.   2. Студентза електронною поштою задає запитання на не зрозумілі питання.   3. Викладач відповідає на запитання   4. Викладач перевіряє надіслані роботи, відсилає результати перевірки, виставляє оцінку за критеріями.
3. Студенти, які мають комп’ютер, Інтернет та всі можливості для участі в дистанційних лекціях	Студент повинен завчасно зареєструватись у системі OnWebinar та навчитись її використовувати. Ім’я для входу у систему має складатися з маленьких латинських літер та цифр, можливість використання інших символів (крапка, дефіс, тощо) необхідно уточнювати під час реєстрації. Повне ім’я студента слід вказувати українською або російською мовами з використанням великих літер. Не рекомендується скорочувати ім’я та по батькові до ініціалів. 1. Перед канікуламистуденти отримують у викладача: - адресу сайту ХПТК ОНПУ http://college.ks.ua/, де буде розміщено: розклад занять з 16.02.14 по 28.02.14 - адресу ftp://college.ks.ua, електронної методичної бази коледжу; - адресу електронної поштової скриньки викладача; - адреса доступу до системи OnWebinar. - завдання та порядок його виконання 2. Студент за розкладом занять з 16.02.14 по 28.02.14 присутній на занятті у режимі Вебінару, задає запитання, слухає пояснення матеріалу, дає відповіді на запитання. 3.Для того щоб працювати в режимі Вебінару студенту потрібно в адресну строку Інтернет - браузеру записати адресу Вебінару викладача (udod.onwebinar.ru) 4. Перед канікуламивикладач отримує від студента його електронну адресу, на яку буде надсилати персональні завдання на час дистанційного навчання, відповіді на запитання та результати роботи студента.	1. Викладач проводить заняття згідно розкладу за обраною формою дистанційного навчання у режимі Вебінару (урок - консультація, урок - презентація), задає запитання, відповідає на запитання. 2. Викладачконтролює кількість присутніх студентів на початку та в кінці заняття. 3. Викладач перевіряє надіслані роботи, відсилає результати перевірки, виставляє оцінку за критеріями.

 

Завдання для опрацювання тем

№ з/п	Назва блоку змістових модулів, назва змістових модулів, тем навчальної дисципліни	Кіл-сть годин	Види занять: - лекція; - СР; -ПР; -ЛР; (вказати)	Вид СР: -реферат; - РГР; Інтернет; (вказати)	Завдання для опрацювання тем	Види контролю: -поточний -модульний (вказати) / зворотній зв’язок, оцінка	Примітка
Аудиторні години	СРС
	Тема1. М.Хвильовий (Фітільов). Життєвий і творчий шлях письменника. Новела «Мати».			лекція		хронологічна таблиця, ідейно-художній аналіз новели	хронологіч-на таблиця тести, цитатний план
	1.1М. Хвильовий «Кіт у чоботях», «Я (Романтика)»			СР № 13	додаткове читання	ідейно-художній аналіз новели(за вибором студента)	прочитати новели
	Тема 2.Григорій Косинка (Стрілець). Новела «В житах».			лекція		хронологічна таблиця, ідейно-художній аналіз новели	хронологіч-на таблиця, тести
	Тема 3. Ю.Яновський. Життєвий і творчий шлях.			лекція		біографія, фотографії, ілюстрації	хронологіч-на таблиця, скласти тести
	Тема 4. Ю.Яновський. Роман «Вершники» («Подвійне коло», «Дитинство», «Шаланда в морі»).			лекція		ідейно-художній аналіз новел	літ-ний диктант, цитатний план
	Тема 5. О.Вишня (Губенко). «Моя автобіографія», «Мисливські усмішки».			лекція		цікаві факти з біографії, ідейно-художній аналіз гуморесок, малюнки	анкета, прочитати усмішки

 

Викладач ____________ Л.В.Удод

 

ТЕМА: М.ХВИЛЬОВИЙ (ФІТІЛЬОВ). ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ПИСЬМЕННИКА. НОВЕЛА «МАТИ».

СР № 13. М. ХВИЛЬОВИЙ «КІТ У ЧОБОТЯХ», «Я (РОМАНТИКА)»

Мета :(навчальна): познайомити студентів з новелістикою Миколи Хвильового, поглибити вивчене про психологічний твір та його ознаки;

(розвиваюча): роз­крити суперечність між гуманістичними, вселюдськими ідеалами й жор­стокою дійсністю революції та громадянської війни;

(виховна): виховати в студентах гуманізм і милосердя

Тип заняття: лекція

Кількість годин: 2

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

ПЛАН

1.Життєвий шлях М.Хвильового (факти з біографії письменника)

2. Загальна характеристика творчості письменника

3. Новела «Мати» М.Хвильового

 

Матеріал для опрацювання:

13 травня 1933 р. прогримів постріл, що обірвав життя одного з найталановитіших письменників ХХ ст. Миколи Хвильового. Письменник залишив передсмертну записку: «Хай живе комунізм».

Отже, своєю ранньою трагічною смертю він хотів зупинити лавину репресій, що насувалася: портрет письменника.

Своє життя М.Хвильовий назвав «шляхом безумної подорожі». Справді, складається враження, що цій людині судилося перейти всіма колами пекла, а до раю так і не потрапити.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Завдання № 1. Складіть хронологічну таблицю основних дат життя та творчості М.Хвильового та запишіть у робочі зошити.

Завдання № 2. Дайте відповіді на тестові питання за темою «Біографія й літературна діяльність М.Хвильового» та надішліть виконання на електронну адресу викладача: [e-mail] або запишіть у робочих зошитах.

ТЕСТИ

Де народився М. Хвильовий?

а) в с. Тростянець на Харківщині;

б) в с. Щербанівці на Київщині;

в) в м. Груні на Полтавщині;

г) в с. Чаплина на Херсонщині.

САМОСТІЙНА РОБОТА № 13

Кількість годин: 2

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Одним із найбільш відомих творів М.Хвильового є новела «Я(Романтика)». Сюжетна складова зосереджується на змалюванні розколотої особистості людини. Дійсність у новелі подається через внутрішній світ персонажа – активного учасника буремних революційних подій, що ставлять особистість на межу найвищого психологічного напруження.

Новела Хвильового не випадково має присвяту «Цвітові яблуні». Автор прагнув підкреслити прикмети власної манери, теж великою мірою заснованої на відображенні внутрішніх переживань персонажа.

Важливу роль відіграє образ матері головного героя, який постійно тяжіє до узагальнено-філософського виразу. «Моя мати, - промовляє герой твору, - втілений прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків».

«Я (Романтика)» – психологічний твір. Хвильовий започаткував неоромантичну течію психологічного плану. На цьому поприщі в українській літературі він став новатором. Особливістю творів митця є також те, що сюжет у них відіграє не головну, а допоміжну роль, і тому часто розмитий. Позасюжетні елементи у творах Хвильового, на відміну від сюжету, домінують. М. Хвильовий присвятив новелу «Я...» «Цвітові яблуні» М.Коцюбинського. По-перше, М. Хвильовий-прозаїк був пильним учнем М. Коцюбинського. По-друге, у «Цвіті яблуні» теж виведено персонаж із роздвоєною свідомістю; це письменник, який, переживаючи трагедію смерті власної дитини, одночасно відчуває і муку батьківських почуттів, і роботу письменницької пам'яті. Для нього навіть момент смерті дитини стає творчим матеріалом - поза контролем свідомості, поза його волею. Він страждає, зневажає себе, але не владен будь-що змінити. Однак торжествує у цій трагедії творча, життєстверджуюча сила.
М. Хвильовий також розкриває глибини підсвідомості персонажа. Але при цьому показує, що він сам несе повну відповідальність за вчинене. Його вибір був свідомим, і злочин його непрощенний. У грудні 1923 року М. Хвильовий читав «Я (Романтика)» у київському театрі ім. Т. Г. Шевченка, і твір, як писав журнал «Нова громада», «справив глибоке враження на аудиторію». Твір торкається роздвоєння людської особистості. У світовій літературі часто спостерігаємо бінарні пари: Фауст, Доріан Грей… В українській – Лукаш, ліричний герой «Intermezzo». Свого героя Хвильовий ставить перед вибором: або служіння комуні, або життя матері. В образі безіменного чекіста з новели М.Хвильового наче живе два антиподи: людина за подобою Божою і ходяча догма, робот-виконавець.

Проблематика новели

1. Суперечність, полярність одвічного ідеалу любові, гуманізму, добра, традиційних етичних цінностей, вироблених християнською цивілізацією - з одного боку, і служінням ідеї абстрактного гуманізму, фанатизму, фальшивої романтики - з другого.

2. Неминучість втрати людської сутності через зраду принципів людяності. Хто вбиває іншого — вбиває себе.

3.Проблематика носить надчасовий, філософський характер.

План образної системи новели:

1) мати (матір Марія - Божа й вселюдська мати - центральний гуманістичний символ новели, символ надії, любові, життя, материнського всепрощення);
2) доктор Тагабат (доктор Тагабат – «людина з холодним розумом і каменем замість серця», безглуздо жорстокий п'яниця й людожер);

3) дегенерат (дегенерат - вартовий революції з душею «палача з гільйотини»);
4) Андрюша (Андрюша - людина з нормальною психікою, «чекіст мимоволі»).

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Завдання № 1. Прочитайте новелу М. Хвильового «Я (Романтика)» або «Кіт у чоботях» (на власний вибір студента).

Завдання № 2. Знати зміст новели, вміти аналізувати твір.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Поясніть значення назв новел М.Хвильового «Я(Романтика)» та «Кіт у чоботях».

2.Назвіть персонажів творів М.Хвильового Я(Романтика)» та «Кіт у чоботях».

3.Яку роль у новелах М.Хвильового Я(Романтика)» та «Кіт у чоботях» відіграє тема материнства.

4.Дайте характеристику головним героям новел М.Хвильового Я(Романтика)» та «Кіт у чоботях».

Література:

1. Хвильовий М. Твори: У 2 т. – К.:, 1991

2. М. Хвильовий// Історія української літератури ХХ століття. – К.:, 1993. – Кн.. 1.

3. Українська література, 11 кл.: Підручник// Р.В. Мовчан та ін.. – К.: Ірпінь: ВТФ „Перун”, 1999. – С. 63 – 83.

Кількість годин: 2

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

ПЛАН

1.Біо­графія Г.Косинки. Новела «Моя автобіографія»

2. Загальна характеристика творчої діяльності

3. Ідейно-художній аналіз новели «В житах»:

а) тема новели;:

б) основні мотиви твору;

в) сюжет твору

Біографія письменника:

Я з роду чумацького, але батькові моєму дове­лося вже чумакувати з торбою по наймах... Зу­божів славний рід чумака Павла Стрільця - прадіда мого. Року 1899-го, 17 листопада старого стилю, в селі Щербанівці на Київщині, у Наталки й Михай­ла Стрільців знайшлася перша дитина: Я. Батьки мої жили вбого, бо мало землі мали - 1/8 десятини, батько, як пам'ятаю, по весні щоро­ку ходив на заробітки - косар був добрий... Пізньої ж осені, повернувшись із заробітків додо­му, батько щороку йшов працювати до цукро­варні. Заробітки його, як робітника-чорнороба, були мізерні: батько все мріяв виїхати десь на Амур, на землі вільні.

Змалку - така вже доля всіх селянських дітей - я пас влітку скот, а взимку ходив до земської школи - в сусіднє село Красне... Краснянська школа - мій перший університет. Року 1908 року, коли не пізніше, батьки спро­дали господарство - хату й землю, - і всі ми руши­ли на той далекий та суворий Амур - виїздили бу­ли з України навіки. Байкал, повноводна Зея, ліси несходимі, ко­рейці, китайці і хата наша березова під стіною віковічного бору - все це до дрібниць зафіксува­ла моя пам'ять...

Мати й батько, пам'ятаю, мазали ту березову хату, щоб на зиму перейти вже до своєї-таки хати. Мати поклали вальок глини на призьбу та й захо­дилися плакати так гірко й страшно, як ніколи до того не плакали: - їдьмо додому, я не хочу, щоб мої діти пропадали десь... Не треба мені твоєї вольної землі, не хочу... Яке тут життя?

І пізньої осені, коли на Амурі шумить тайга та йдуть рясні дощі, ми повернулися на Україну. До­дому ми приїхали, мов ті старці з убогого ярмар­ку. Батько запік себе в найми, мати шитвом поча­ли заробляти паляниці, а я пішов по весні полоти буряки - двоє літ зряду полов.

У вільний час я дуже любив читати книжки, отож завжди надокучав батькові, щоб купили мені в Києві яку-небудь книжку. Батько, бувало, привозили на цілий злотий книжок тих - Шерлок Холмс, Нат Пінкертон, Бова Королевич - багато всякого мотлоху... Я не читав їх, а буквально пив, - путньої ж книжки не можна було дістати, - та й не знав, чи є де такі книжки... Село моє вбоге й дике; школи не було в моєму селі.

Пам'ятаю, привіз раз батько дивну книжку - «Конотопську відьму» Грицька Квітки; я сміявся з прізвища автора - Грицько Квітка, чому не Півонія, не Деревій, а просто - Квітка? «Коно­топська відьма» - перша книжка українською мо­вою писана, що потрапила мені до рук; Квітчина повість мене дуже вразила й здивувала: є, вихо­дить, люди, що пишуть по-простому, по-мужицькому, а про те, що це книжка українського пись­менника, я й не подумав, де там, я довго ще після «Конотопської відьми» не знав - «хто ми та чиї ми діти»...

Року 1913-го батько одвели мене до сусідньо­го села Трипілля у волость...

Довго пам'ятаю, вони просили волосного пи­саря, щоб той узяв мене за «мальчика» - копії службові переписувати. Волость залишив я року 1914-го. Платив мені тоді писар п'ять карбованців на місяць - ледве-ледве на харчі вистачало, а тре­ба ж було зодягнутися, взутися...

Я вирішив їхаїи на гробики до Кита. Я гам чистив черевики, а коли прийшли одвідати мене батько, я, пам'ятаю, розплакався з жалю: хіба таки не можна знайти щось краще, аніж черевики?.. Сидиш на розі, неначе старець який під Лаврою.

...За порадою одного студента почав ретельно одвідувати так звані вечірні гімназіальні курси,- склав пізніше іспити за шість класів гімназії.

Року 1920-го я вступив до Київського інститу­ту народної освіти, дійшов до третього курсу, але закінчити інститут мені не пощастило, головним чином через матеріальну скруту...

Писати почав я року 1919-го, коли газета «Бо­ротьба» видрукувала перше моє оповідання «На буряки», писав я свої твори легко: за два-три ве­чори, не маючи жодного уявлення про техніку прози, стиль, - все це прийшло до мене пізніше.

Мої вчителі - Винниченко, Стефаник, Кнут Гамсун, Васильченко.

Мрію написати колись бодай одну повість та десятків зо два оповідань, написати їх так, щоб авторові не соромно було говорити в імені ук­раїнської літератури, не соромно носити почесне ім'я письменника: цього імені, на мою думку, я ще не заслужив...

Про подальшу долю Косинки студенти дізна­ються з підручника. Перебіг життєвих подій запишуть у формі плану. Викладач коротко роз­повість про літературну спадщину Косинки.

За життя письменник опублікував більше тридцяти творів, здебільшого оповідань і но­вел. У центрі уваги його творів - доля і внут­рішній світ селянина, життя і психологію якого Косинка знав і розумів так глибоко, як і Стефа­ник. Косинка бачив світ недосконалим, але по-своєму прекрасним. Він поклонявся людині такій, якою вона була, не ідеалізував її, також не нав'язував своїх поглядів, був гуманістом.

У 1924 році знайомиться зі своєю майбутньою дружиною, студенткою Київського інституту кінематографії, Тамарою Мороз, яка залишалася вірною йому до глибокої старості, зберегла в складні роки пам’ять про нього, дбайливо впорядковувала посмертні видання його творів. Мешкало подружжя на Володимирській вулиці в одному з будинків на території Софіївського собору. Їхнє помешкання часто ставало місцем зборів найталановитіших київських літераторів, які об’єдналися під назвою «Ланка»: Валер’ян Підмогильний, Борис Антоненко-Давидович, Євген Плужник, Марія Галич, Тодось Осьмачка. Особливо Косинка товаришував із останнім, таким самим сином бідного селянина. Жартома їх назививали Косьмачкою.

Офіційна радянська критика звинувачувала Косинку у сповідуванні «куркульської ідеології та «націоналізмі». На початку 1930-х рр. видання творів Косинки було заборонено. У листопаді 1934 він був заарештований. Проходив по судовій справі разом з письменниками Антіном та Іваном Крушельницькими, Костем Буревієм, О. Влизьком, Дмитром Фальківським. Під час судового процесу в грудні 1934 був звинувачений у приналежності до контреволюційної терористичної організації і засуджений до розстрілу. Реабілітований 19 жовтня 1957 посмертно.

Аналіз творчості:

Тривожним, важким і повним нерозв'язних протиріч - саме таким постає перед нами час революційних та пореволюційних подій в Україні XXстоліття із творів визначних майстрів слова, діяльність яких припала на 20-30-і роки.

Новели Г. Косинки про ту бурхливу добу посідають одне з чільних місць серед правдивих історій про людину і час, написаних безпосередніми свідками, учасникам тих подій. Цілий ряд його творів - це гімн життю, що проростає на обпаленому війною полі наперекір нищівній силі тваринного в людині, це утвердження думки, що навіть, здавалося б, вкрай понівечена людська душа може і повинна повернутися у свій нормальний стан. А цей стан характеризується наповненістю серця людини радістю, людяністю, любов'ю і закоханістю в життя.

Мабуть, найглибшого розкриття у творчій спадщині Григорія Косинки дана проблематика знайшла у невеличкій новелі «В житах».

Новела досить коротка за обсягом,але має досить суттєве значення, оскільки саме ця риса

є найхарактернішою для творчості Косинки: він умів декількома фразами, нюансом світлотіней, образом або символом передати найширшу гаму почуттів, думок, ідей.

Все в новелі постійно переплітається з образом жита. Житнє поле - єдиний свідок поневірянь героя, єдиний друг і захисник його - перетворюється у спогадах, свідомості героя у своєрідного повіреного у всі земні таїни, навіть більше: житнє поле стає символом життям. Жито, жити, любити... - це весь Косинка, це його поезія. Новели насичені образами, мелодією, почуттям. Часто чуємо фразу: «Він - людина епохи Відродження». Так говорять про інтелектуалів, тонкі натури, всебічно обдарованих. Такими були більшість митців 20-30-х років. Серед них і майстер новели закоханий у жито-життя - Григорій Косинка.

СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТВОРУ

Все було просто до дрібниць — і я, і заспаний ранок, і сивий стен. Добре я пам'ятаю лише ранок: заплаканий у росах, молодий і трохи засоромлений сонцем, що смутне купалося у річці.
Я відганяю сонце, що лізе цілуватися. Бджола крильцями видає звук "дізік, дізік", і це мене починає сердити, бо нагадує про дійсність. Я й справді "дізік", дезертир. Отже, коли й сонце починає шукати дезертирів, то в село не піду, заховаюся у свого вірного товариша — в житах.
Наливаються жита. Чорногуз поважно пройшов до болота і спіймав дурну жабу. Я підкочую холоші й сміюся до своїх міцних, рівних, сильних ніг, до сірих гарних очей і розпатланого чуба. Треба б поснідати, але в селі можуть підстрелити. Нічого, бо хіба ж можна до служби Божої щось їсти? Раптом на степовому шляху піднялася курява — хтось їде. Якщо кавалерія — стріляти, скільки зможу, потім себе вбити. Але це їде гнилищанський багач Дзюба, на городі якого вбили комуніста Матвія Киянчука. Чванькувато веде розмову про те, що всі "комісарами хотять бути". Хочеться вистрілити, але пам'ятаю наказ отамана Гострого: "Не вилазь і не стріляй".
Аж ось на дорозі майорить під вітром червона хустка, ближче, ближче. Піду, може хоч пиріжка якого дасть. Невже вона, його дівчина Уляна? Змінилася. Тепер вона жінка Дзюби. Говорить, що я, Корній, все такий же славний, гладить рукою мій чуб, який уже другий рік розчісують дощі та сніги, та дике вовче дезертирське життя. Я сп'янів від щастя. Це моя доля. Запитую в двадцятий раз, чи й досі мене любить. Вона пригощає морелями (абрикосами) і йде де своєї матері у веселу Чорносливку. Мені хочеться і плакати, і співати, хочеться жити!
Критика, коментарі до твору:

Новела Григорія Косинки «В житах» — це як зупинена мить, це пошуки героєм порушеної гармонії. Герой-оповідач любить природу, тонко її розуміє. Любить жінку, любить життя у всіх його виявах, а змушений переховуватися од усіх, вовком бродити в степу. Бо дезертир, котрому незрозуміла, чужа й ворожа війна, від котрої він прагне втекти, котру хоче забути. Інколи йому доводиться й грабувати селян, бо життя в нього таке безвихідне. Зустріч із дівчиною, яка стала чужою дружиною, але не забула його, ще більше розпалює в юнакові жагу до життя, бажання вистояти, вижити, адже світ — такий прекрасний.

Головний герой - Корній Дізік. Хто він зараз? Які має політичні симпатії? Чому дезертирував?

- До служби у війську Дізік був селянином. Чи залишився він ним у душі? Доведіть це на прикладі таких рядків:

- Яким постає перед нами Корній?

Григорій Косинка показує миттєвість людського щастя на тлі суворих реалій дійсності. Герой відчуває одночасно гармонію і дисгармонію зі світом і самим собою. Гар­монія – це та сама мить щастя, дисгармонія у тому, що воно швидкоплинне, а дійсність не сприяє оптимізму.

Висновок:

Отже, «В житах» - імпресіоністична новела, адже пись­менник передає мінливі враження героя та його відчуття; загальна картина складається з фрагментів-мозаїнок. «Я» автора й героя зливають­ся воєдино. Неповні речення допомагають пе­редати плин думок і почуттів. Душа героя співзвучна з тим, що відбувається навколо. Кожній барві відповідає певний відтінок на­строю Корнія. Імпресіоністичний пейзаж Ко­синки - це поєднання кольору, звуку й запаху. «Нагадування про вічну мінливість світу, дано­го нам через наш чуттєвий досвід, є одним із мо­тивів імпресіоністичної творчості» (В. Лгеева).

Ранок змінився днем, а потім буде холод­ний вечір; Уляна пішла, може, назавжди; де­зертирське життя триває. Це усвідомлює ге­рой. Проте новела закінчується оптимістично: «Я ще хочу співати!» Чому? Яка ж ідея твору?

Отож на відміну від багатьох інших творів Григорія Косинки, новела «В житах» пройнята духом вітаїзму. Історія дезертира Корнія - «апофеоз гармонійної, щасливої злитості прекрасної у своїх почуттях людини з чудовою навколиш­ньою природою» (ВЛгеева). Слова Олексан­дра Олеся «лови летючу мить життя» близькі Григорієві Косинці та його героєві. Ця мить щастя між нелегким дезертирським життям сприймається як авторський ідеал у пошуках порушеної світової гармонії.

 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Завдання № 1. Складіть хронологічну таблицю основних дат життя та творчості Г.Косинки та запишіть у робочі зошити.

Завдання № 2. Прочитайте новелу «В житах».

Завдання № 3. Дайте відповіді на тестові питання за темою Г.Косинка «В житах», додавши 6 власних запитань (правильну відповідь підкреслити) за змістом твору, та надішліть виконання на електронну адресу викладача: [e-mail] або запишіть у робочі зошити.

 

ТЕСТИ

1. До кого звертається автор у новелі «В житах» такими словами: «Ну, ну… вже й цілуватися лізе!»?

А дочки; Б коханої; В сонця; Г неба.

10.

11.

12.

Література:

1.Українська література, 11 кл.: Підручник// Р.В. Мовчан та ін.. – К.: Ірпінь: ВТФ „Перун”, 1999. – 280 с.

Кількість годин: 2

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

ПЛАН

1.Біо­графія Ю.Яновського.

2. Загальна характеристика творчої діяльності письменника-новатора

 

Відомості з біографії письменника:

Народився Юрій Яновський 27 серпня 1902 р. у с. Майєрове на Єлисаветградщині. Назвали його Юрієм на честь споконвічного хліборобського святого. Дідусь був дія хлопця найближчою людиною, він розповідав малому, що їхнім родичем у минулому був Микола Гоголь.

Юрко був розумною розвиненою дитиною, тому його віддали до Нечаївської церковно-парафіяльної школи у 6 років. Мати казала, що віршувати хлопець почав дуже рано. У серпні 1911 р. Ю. Яновський вступив до Єлисаветградського реального училища.

Ще з дитинства Юрко був хворобливим. І якось, вийшовши з лікарні в Одесі, Яновський побачив море й відтоді закохався в цю стихію, навіть почав писати про нього вірші. У 1919 р. він закінчив училище із золотою медаллю і «ступив до механічного технікуму, деякий час працював інструктором у ста­тистичному бюро, брав участь у переписі населення на початку 20-х pp. У 1922 р. Ю. Яновський вступив до Київського політехнічного інституту на електромеханічний факультет. Студентське життя було голодне, холодне, і Юрій захворів на туберкульоз, якби не друзі, то, мабуть, і помер би. Під час навчання займався у літературному гуртку. А 1 травня 1922 р. під псевдоні­мом Георгій Ней у київській газеті «Пролетарская правда» надрукував вірш «Море» російською мовою. Інститут закінчити не вдалось. Його дядька не­справедливо звинуватили в убивстві, і хоч це було неправдою, навчання Юрій змушений був залишити, проте Київ хлопець не покинув. У лютому 1924 р. у газеті «Більшовик» з'явився перший друкований вірш українською мовою «Дзвін». Навесні 1924 р. у цій же газеті Юрій опублікував цілий цикл оповідань, показавши себе новатором-епіком, а в 1925 р. вийшла перша про­мова збірка «Мамутові бивні». Першу збірку поезій Ю. Яновський опубліку­є у 1928 p., вона називалась «Прекрасна Ут» (з підзаголовком — «Морські иірші»). Неологізм Ут розшифровувався як «Україна трудова, Україна тру­дящих».

З 1925-1927 pp. Яновський працював головним редактором Одеської кінофабрики. У 1927 р. Ю. Яновський видав збірку оповідань «Кров землі». У цей час він береться за роман «Майстер корабля». Вийшов твір у 1928 р. Над романом «Чотири шаблі» автор працював протягом 1926-1929 pp. Окре­мою книгою твір вийшов у 1930 р. Щоправда, у радянські часи він був забо­ронений. Пишучи роман «Вершники», письменник планував закінчити його до літа 1933 p., але вдалося лише навесні 1935 р. Проте надрукували його пише після видання російською мовою. У 1939 р. Ю. Яновського нагородили орденом Трудового Червоного Прапора. Цього ж року йому дали квартиру в Києві, за це від Яновського сподівалися творів на замовлення.

У 1940 р. вийшла книга оповідань Ю. Яновського «Короткі історії». Початком війни його сім'ю евакуюють до Уфи, де він редагує журнал «Українська література». Але письменник, не зважаючи на погане здоров'я, рветься на фронт, куди його беруть військовим кореспондентом. Після війні Ю. Яновський був відряджений на Нюрнберзький процес, там перебував шість місяців. Цикл нарисів Ю. Яновського «Листи з Нюрнберга» складався 18 творів.

У 1947 р. Ю. Яновський завершує роботу над романом «Жива вода», який у скороченому варіанті був надрукований у журналі «Дніпро», вийшов окремою книгою. Але критика різко негативно зустріла цей твір, його розгромили на пленумі Спілки письменників України. Для письменника настали тяжкі часи. У видавництві знищили 200 000 примірників роману, а оплатити збитки змусили письменника. Умови життя були нестерпними: щоб якось жити, Яновський майже повністю розпродав свою бібліотеку, побутові речі. Письменника ніде не друкували, аж поки 1 квітня 1948 р. Ю. Яновський не запропонував «Літературній газеті» для публікації лист, у якому каявся у не існуючих гріхах перед радянською владою.

У 1948 р. Ю. Яновський пише новий цикл творів «Київські оповідання», за які йому присуджують Сталінську премію.

Він виявився чудовим драматургом. Його п'єси «Дума про Британку» та «Дочка прокурора» були вершиною його творчості. Письменник пробує переробити роман «Жива вода», давши йому назву «Мир». І вже будучи хво­рим, хвилюється, чи вийде цей твір друком.

Помер Ю. Яновський 25 лютого 1954 р. через неправильно поставлені діагнози: професор, думаючи, що в Ю. Яновського інфаркт міокарда, приписав йому спокій, а у Яновського стався прорив виразки шлунка, а це вимагало термінової операції. Поховали письменника на Байковому кладовищі, але десь у закутку, щоправда потім за одну ніч могила була перенесена на центральну алею (Хрущов хотів покласти квіти до могили Яновського, з яким познайомився ще в роки війни).

ТЕМАТИКА ТВОРЧОСТІ

&n