Аналіз майна і джерел їх утворення

Вихідним етапом аналізу фінансового стану є аналіз його майна, тобто загальна оцінка майна з виділенням обігових (мобільних) коштів і позаобігових (іммобілізованих).

У структурі балансу особлива роль належить мобільним засобам, а саме наявним грошам, цінним паперам, дебіторській заборгованості, матеріально-виробничим запасам. До позаобігових активів належать: основні засоби, довготермінові інвестиції і нематеріальні активи.

У процесі аналізу майна підприємства необхідно оцінити структуру мобільних та іммобілізованих засобів, а також кількісну зміну їх наявного обсягу за період, що аналізується.

Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності і доцільності вкладення фінансових ресурсів в активи, тому для його оцінки необхідно передусім вивчити структуру майна і джерела його утворення, причини зміни складових майна і джерел. Особлива увага при цьому приділяється вивченню причин що негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

За даними балансу (форма 1) визначається вартість усього майна підприємства (підсумок активу балансу (валюта балансу) і сума джерел утворення цього майна (підсумок пасиву балансу) на певну звітну дату.

Далі визначається відхилення по кожному виду майна і джерелах його утворення, для чого зіставляються дані на кінець звітного періоду з його початком. Для вивчення структурних змін необхідно додатково визначити питому вагу кожного виду майна в загальній валюті балансу і вивчити причини змін структури майна і джерел їх утворення.

Детальний аналіз цього питання дозволяє встановити до якої межі можна розраховувати на власні кошти, скільки треба взяти позики, а також наскільки ефективно використовуються кошти — власні і позичені. Це дозволить керівнику (менеджеру) вирішити, чи надійні джерела одержання коштів і що слід зробити, щоб в перспективі забезпечити грошові надходження, наскільки напрямки використання коштів відповідають стратегії підприємства (фірми) з тим, щоб у разі необхідності вжити заходів для виправлення ситуації. Модель і етапи аналізу складу і структури можуть бути такими:

Перший етап — загальна оцінка стану майна підприємства та його складових частин.

Аналіз структури майна підприємства може проводитися і при іншому згрупуванні майна. Порівнюючи питому вагу окремих складових майна можна зробити висновки щодо змін його структури.

Так збільшення питомої ваги в майні основних коштів і водночас збільшення капітальних вкладень і вкладень в обладнання говорить на користь підприємства, оскільки в умовах інфляції вкладення в нерухомість є найбільш вигідними і надійними.

Якщо ж виробничі запаси збільшилися, то нині ця структурна модифікація майна може розглядатися як явище, що з одного боку згубно позначається на фінансовому стані підприємства, оскільки заморожуються кошти, які могли б бути задіяними в обороті, але з іншого боку (при дефіциті сировини і високих темпах зростання цін) створення запасів є доцільним.

У складі майна можуть мати велику питому вагу грошові кошти, тоді для оцінки такої структури вивчається передусім стаття «дебітори» особливо розрахунки з дебіторами за товар. Якщо тут є збільшення, то це говорить про неефективність заморожування коштів.

Другий етап аналізу майна — аналіз виробничого потенціалу, до якого відносяться основні засоби, виробничі запаси, незавершене виробництво.

Ці статті складають також реальні активи, що характеризують виробничу потужність підприємства. Виробничий потенціал підприємства аналізується шляхом визначення питомої ваги затрат у цьому показнику.

Збільшення виробничого потенціалу підприємства завжди сприяє збільшенню і розширенню обсягів виробничої діяльності.

За даними бухгалтерської звітності можна детально проаналізувати один із найважливіших елементів виробничого потенціалу підприємства — основні засоби. Для аналізу інших показників виробничого потенціалу використовуються дані поточного бухгалтерського обліку і внутрішньої звітності підприємства.

Третій етапаналізу майна підприємства — розрахунок і аналіз основних показників оцінки майнового стану підприємства.

Основні показники майнового стану підприємства і методика їх розрахунку такі:

1. Сума господарських засобів, які знаходяться в розпоря­дженні підприємства:

Підсумок балансу:

а) на початок року;

б) на кінець року.

2. Коефіцієнти зносу основних засобів визначаються за формою 1:

— знос / балансову вартість основних засобів за первісною вартістю Збільшення коефіцієнта зносу є ознакою погіршення стану матеріально технічної бази підприємства. Проте цей коефіцієнт не відображає фактичного зносу основних засобів з низки причин. Наприклад, на законсервоване обладнання і транспортні засоби нараховується амортизація на повне відновлення, тобто фізично ці засоби не зношуються але загальна оцінка зносу цих основних засобів змінюється.

Четвертим етапомв характеристиці змін у майновому становищіпідприємства є аналіз складу і динаміки мобільних (оборотних) коштів.

Для цього порівнюються дані балансу на кінець звітного періоду з початком (підсумок розділів II і III активу) і вивчаються зміни що відбулися в складі оборотних коштів у цілому а після цього — в розрізі окремих статей оборотних коштів. Причинами зміни оборотних коштів можуть бути:

Причини збільшення оборотних коштів:

а) прибуток (після сплати податку);

б) амортизаційні відрахування;

в) приріст власних засобів;

г) збільшення заборгованості по кредитах і позиках;

д) збільшення зобов’язань по кредиторській заборгованості та ін.

Причини зменшення оборотних коштів

а) витрати за рахунок прибутку, що залишався в розпорядженні підприємства,

б) капітальні вкладення;

в) довгострокові фінансові вкладення,

г) зменшення кредиторської заборгованості.

За даними балансу необхідно також порівняти розмір модифіка­ції і мобілізованих активів (основні кошти і позаоборотні активи) з оборотними коштами. Якщо темп приросту основних коштів вищий, ніж позаоборотних мобілізованих коштів, то це означає, що на під­приємстві існує тенденція до прискорення оборотності всієї сукупності коштів підприємства.

Далі необхідно проаналізувати складові мобілізованих активів. Якщо в складі цих коштів значну частину складають довгострокові фінансові вкладення в інші підприємства, то виробничий потенціал даного підприємства знижуватиметься.

Надходження, набуття, створення майна підприємства здійснюється за власні та позичені кошти, співвідношення яких розкриває його фінансовий стан.

Наявність власних оборотних коштів визначається:

Підсумок розділу 1 пасиву балансу + довгострокові кредити і позики (вони спрямовуються на набуття основних коштів і на капі­тальні вкладення) — підсумок розділу активу балансу.

Отже, аналіз складу, структури майна підприємства і джерел їх утворення дає можливість зробити висновок, що для вивчення цього питання застосовується модель економічного аналізу: сут­ність якої зводиться до наступного:

а) визначення питомих складників майна і джерела його набуття в загальній вартості майна на початок і кінець звітного періоду,

б) зіставлення даних на кінець звітного періоду з даними на початок визначення причин модифікації,

в) вивчення причин модифікації складу і структури майна і дже­рел його набуття, і в першу чергу тих, що негативно позначаються на фінансовому стані підприємства,

г) доведення до відома керівництва підприємств інформації, яка вимагає прийняття управлінських рішень, спрямованих на усунення причин, що негативно впливають на фінансовий стан підприємства.

Якщо в процесі аналізу встановлено значне погіршення фінансового стану підприємства, що привело до неплатоспроможності, то необхідно детально вивчити шляхи поліпшення структури балансу підприємства і його платоспроможності.

Основними напрямками такого аналізу можуть бути:

1. Вивчення валюти балансу:

а) зменшення валюти балансу свідчить, як правило, про скорочення підприємством господарського обороту. А це в свою чергу викликається спадом попиту на продукцію даного підприємства, значним зменшенням доступу на ринку сировини і др.

Причини зменшення валюти балансу детально вивчаються і даються рекомендації щодо виходу підприємства зі стану неплатоспроможності.

б) збільшення валюти балансу можливе за рахунок переоцінки фондів, подорожчання виробничих запасів, готової продукції та внаслідок інфляційних процесів.

1. Вивчення структури активів і пасивів балансу:

Аналіз структури активів проводиться в двох напрямках – з точки зору її участі у виробництві та з позиції їх ліквідності. Зміна структури активів у бік збільшення оборотних коштів може бути в результаті:

· формування більш мобільної структури активів, які впливають на прискорення оборотності коштів підприємства;

· скорочення виробничої бази підприємства;

· коригування основних фондів, коли вони не встигають за інфляційними процесами.

Далі необхідно аналізувати кожну статтю оборотних коштів і знаходити ті причини їх зміни, які призвели до неплатоспроможності підприємства.

2. Вивчення фінансових результатів діяльності підприємства і використання прибутку.

Якщо підприємство збиткове, то це свідчить про відсутність джерел поповнення власних коштів.

А коли підприємство одержує прибуток і є при цьому неплатоспроможним, то необхідно проаналізувати використання прибутку. Так, коли значні відрахування до фонду споживання, то в умовах неплатоспроможності підприємства їх можна розглядати як резерв поповнення власних оборотних коштів. Вивчаються також можливості підприємства щодо збільшення суми прибутку.