Зміст педагогічної практики в корекційно-реабілітаційних закладах

Форма № Н - 3.04

Бердянський державний педагогічний університет

Кафедра прикладної психології та логопедії

 

“ ЗАТВЕРДЖУЮ ”

Завідувач кафедри

______________ О.В.Старинська

“______”_______________2016 року

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА

ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ЛОГОПЕДИЧНОЇ ПРАКТИКИ

(В КОРЕКЦІЙНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАКЛАДАХ)

 

напрям підготовки_________________________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальність 012 Дошкільна освіта (Спеціальна освіта) __________________

(шифр і назва спеціальності)

спеціалізація _____________________________________________________

(назва спеціалізації)

інститут, факультет, відділення Факультет педагогічної та соціальної освіти

 

2016 - 2017 навчальний рік

 

Робоча програма навчальної дисципліни «Логопедична практика (в корекційно-реабілітаційних закладах)» для студентів за спеціальністю 012 Дошкільна освіта (Спеціальна освіта) (логопедія) „29” серпня, 2016 року – 22 с.

 

 

Розробник: к.пед.наук, доцент кафедри прикладної психології та логопедії Лопатіна Г.О.

 

 

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри прикладної психології та логопедії

Протокол від “29”серпня 2016 року № 1

 

Завідувач кафедри прикладної психології та логопедії

__________________ (О. В. Старинська)

 

“29”серпня 2016 року

 

 

Ó Г.О.Лопатіна, 2016 рік

Ó БДПУ, 2016 рік

 

ВСТУП

Програма педагогічної практики напряму підготовки 0101 – педагогічна освіта спеціальності 012 Дошкільна освіта (Спеціальна освіта) Факультет педагогічної та соціальної освіти Бердянського державного педагогічного університету розроблена у відповідності з «Положенням про проведення практики студентів у вищих навчальних закладах України», затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 р. за № 93. У даному положенні зазначається, що практика студентів є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах і проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів (Додаток 1).

Педагогічна практика займає провідне місце у системі професійного навчання вчителів-логопедів, вона є складовою частиною навчально-виховного процесу, забезпечує поєднання теоретичної підготовки студентів з практичною діяльністю в навчально-виховних закладах, сприяє формуванню творчого ставлення до професії педагога.

Основним, найсуттєвішим етапом усієї педагогічної практики студентів є навчально-виробнича практика, яка проводиться на 5-му курсі у корекційно-реабілітаційних закладах (система центрів та установ медико-соціальної, психолого-педагогічної та професійної реабілітації інвалідів). У процесі проходження даної практики студенти набувають професійних знань, практичних навичок та вмінь, визначають мету і спрямованість роботи вчителя-логопеда відповідно рівня мовленнєвого, інтелектуального та емоційно-вольового розвитку дітей, знайомляться зі стратегію навчально-виховного та корекційно-реабілітаційного процесу, з особливостями використання методичних засобів, організаційних форм і методів, аналізують та узагальнюють їх.

В основу програми даної практики покладено концентричний принцип, який базується на поступовому ускладненні та розширенні діапазону набуття професійно-практичних умінь студентами, основними серед яких є:

- спостереження за навчально-виховною та корекційно-розвивальною діяльністю вчителя-логопеда;

- вивчення, організація та проектування індивідуальної та колективної діяльності дітей зі складними порушеннями в розвитку з урахуванням індивідуального та диференційованого підходу;

- організація співпраці з учителями, вихователями, психологами, логопедами, медичним персоналом, батьками дітей та іншими особами, які беруть участь у корекційно-реабілітаційному процесі;

- здійснення планування педагогічної діяльності в корекційно-реабілітаційних закладах;

- проведення системи пробних і контрольних уроків в якості вчителя-логопеда корекційно-реабілітаційного закладу;

- організація виховних заходів з вихованцями корекційно-реабілітаційного закладу відповідно до плану виховної роботи;

- проведення наукових досліджень у руслі підготовки курсових робіт за визначеною темою;

Методичне керівництво практикою здійснюють викладачі кафедри.

Практична діяльність студентів 5-го курсу здійснюється за індивідуальним планом, який розробляється кожним студентом перед практикою та затверджується викладачем кафедри, відповідальним за її проведення. Хід і результати роботи фіксуються у щоденнику педагогічної практики. Після проходження практики організовується її обговорення спільно з методистом.

 

Студент повинен знати:

- теоретичні основи дисциплін соціально-гуманітарного, загальнокультурного, психолого-педагогічного та медико-біологічного циклів, у тому числі: загальну та спеціальну педагогіку й психологію, вікову психологію, гігієну дітей та підлітків, основи невропатології, психопатології, генетики та ін.;

- вимоги до обладнання логопедичних кабінетів, методичні рекомендації, допоміжні засоби навчання та їх дидактичні можливості, зміст та принципи організації логопедичної роботи, принципи відбору та комплектації груп дітей до спеціалізованих закладів;

- принципи роботи з джерелами знань: навчальною літературою, спеціальною науковою літературою, документами, довідниками, періодичною пресою;

- питання соціальної адаптації та можливостей організації суспільно-корисної діяльності осіб із порушеннями розвитку, діючу систему їх соціального забезпечення та трудової реабілітації;

- Закон України про освіту, Конвенцію про права дитини, підзаконні та нормативно-правові акти та документи з питань навчання та виховання дітей з порушеннями розвитку;

- спеціальні розвиваючі комп'ютерні прикладні програми, аналізувати можливості їх використання у навчальному процесі корекційно-реабілітаційного закладу;

- основні положення цивільного права та наукової організації праці, закони, законодавчі та нормативно-правові акти та документи з питань освіти;

- державну мову відповідно до чинного законодавства про мову в Україні.

Студент повинен вміти:

- ефективно застосовувати теоретичні професійні знання в галузі загальної та спеціальної педагогіки при вирішенні навчально-виховних та науково-методичних завдань з урахуванням вікових та індивідуально-типологічних відмінностей дітей із різними аномаліями розвитку, соціально-психологічних особливостей груп цих дітей та конкретних психолого-педагогічних ситуацій;

- здійснювати відбір дітей із різними порушеннями у спеціальні корекційні заклади, використовуючи сучасні психолого-педагогічні методики, визначаючи ступінь та особливості порушень; вирішувати питання, пов'язані з комплектуванням та організацією діяльності корекційно-реабілітаційних закладів, здійснювати спостереження за дітьми з порушеннями в розвитку та проводити з ними корекційно-педагогічну роботу на основі диференційованого та індивідуального підходу; сприяти соціальній адаптації аномальних дітей; готувати їх до суспільно-корисної діяльності та брати участь у їх трудовій реабілітації; планувати роботу з особами, що мають аномалії у розвитку; здійснювати навчально-корекційну роботу з дітьми, що мають порушення інтелекту;

- здійснювати педагогічну діяльність; визначати ступінь засвоєння дітьми програмного матеріалу, контролювати їх рівень знань; використовувати різноманітні методи та форми навчання, прогресивні прийоми керівництва навчальною, трудовою та суспільною діяльністю учнів;

- збирати та інтерпретувати навчальний матеріал, самостійно створювати необхідні наочні засоби; використовувати сучасні технічні засоби навчання та наукового експерименту, спеціальну апаратуру;

- співпрацювати з батьками дітей, особами, які їх заміняють, спеціалістами інших галузей (медиками, психологами, вчителями);

- аналізувати, узагальнювати та сприяти поширенню передового педагогічного досвіду;

- систематично підвищувати свою кваліфікаційну спроможність;

- застосовувати раціональні прийоми пошуку, відбору, та використання інформації;

- орієнтуватись в спеціальній літературі за профілем підготовки та суміжних питань;

- застосовувати інноваційні досягнення в даній галузі науки, здійснювати науково-дослідницьку та методичну діяльність;

- на практиці застосовувати знання в галузі наукової організації та охорони праці;

- проводити пропагандистську роботу з метою профілактики та подолання відхилень у розвитку дітей;

- володіти культурою спілкування, його формами, способами та засобами;

- формувати в осіб з порушеннями почуття національної свідомості, дисципліни, виховувати повагу до духовних цінностей Вітчизни, дбати про естетичну та екологічну культуру вихованців;

- розвивати у вихованців пізнавальні інтереси; використовувати прогресивні методи і форми навчання та прийоми організації і керівництва навчальною, трудовою, спортивною та художньо-творчою діяльністю;

- обладнати навчальні кабінети в умовах корекційно-реабілітаційного закладу.

Студент-практикант має право:

- брати активну участь у діяльності педагогічного колективу закладу, виступати на педагогічних радах, вносити пропозиції;

- відмовитись від виконання не педагогічних видів роботи;

- звернутись за допомогою до керівника практики у випадку виникнення будь-яких конфліктних ситуацій.

Загальні вимоги до студентів:

1. Розробити індивідуальний план роботи та затвердити його у методиста практики.

2. Систематично відвідувати заняття та інші навчально-виховні заходи.

3.Активно включатись у навчально-виховний процес корекційно-реабілітаційного закладу.

4.Студент повинен бути в школі кожен день не менше 6 годин. Він зобов'язаний своєчасно виконувати всі види робіт, передбачених програмою практики.

5.У період практики студент-практикант повинен проявляти цікавість до обраної професії, любов до дітей, демонструвати високі особистісні якості, бути прикладом (проявляти організованість, дисциплінованість, педагогічний такт).

6.Під час проходження практики він повинен вести щоденник, в якому чітко і якомога повніше фіксувати результати спостереження за дітьми, запис навчально-виховних заходів, які проводяться педагогічним колективом школи, індивідуальних занять, цікавих і нетрадиційних форм роботи, які використовуються в закладі, поведінки педагогів під час проведення занять та інших заходів тощо.

7. Студент-практикант підпорядковується внутрішньому режиму корекційно-реабілітаційного закладу, де він проходить практику, розпорядженням адміністрації закладу та керівника практики. У випадку невиконання вимог, які ставляться перед практикантом, він може бути позбавленим права проходження педагогічної практики і вона йому не зараховується.

8. Під час виставлення оцінки за проходження практики береться до уваги характеристика з місця її проходження, в якій висвітлюється ставлення майбутнього педагога до своїх обов'язків, вміння спілкуватись і налагоджувати контакти з дітьми, рівень знання методики проведення навчально-виховних і корекційно-реабілітаційних заходів. При виставленні оцінки враховується рівень підготовки звітної документації, її якісні характеристики.

Загальні вимоги до методиста практики:

1. Методист бере участь у настановчій конференції з питань організації та проведення виробничої практики у корекційно-реабілітаційних закладах.

2. Проводить консультації зі студентами-практикантами з питань організації та проведення навчально-виховної та корекційно-реабілітаційної роботи дітьми.

3. Організовує знайомство студентів-практикантів з адміністрацією закладу, вчителем-логопедом, дефектологом.

4. Консультує та контролює студентів-практикантів щодо розробки і виконання індивідуальних завдань.

5. Надає методичну допомогу студентам-практикантам під час підготовки ним занять.

6. Здійснює контроль за проведенням пробних і контрольних занять, виховних заходів, індивідуальних корекційних занять (критерії оцінки занять студентів подані у додатку 7).

7. Аналізує та перевіряє звітну документацію студентів.

8. Бере участь у підсумковій конференції з захисту студентами педагогічної практики.

 

Підведення підсумків практики проводиться на підсумковій конференції. Оцінка з педагогічної практики складає оформлення занять і виховних заходів, участь у роботі з дітьми під час її проходження, відзиви педагогічного колективу про діяльність студента під час практики.

У процесі проходження практики здійснюється щоденний і підсумковий контроль та облік роботи студентів. Матеріали педагогічної практики подаються протягом наступного тижня після повернення студентів з практики. Оцінка виставляється з урахуванням якості виконання завдань, ставлення до педагогічної діяльності, дисциплінованості, самостійності, систематичності роботи, творчого підходу тощо, відгуку педагогічного колективу корекційно-реабілітаційного закладу про роботу студента, якості та правильності оформлення звітної документації, рівня володіння основними методами і прийомами подачі матеріалу дітям з особливостями в розвитку.

Критеріями оцінки результатів виробничої практики студентів 5-го курсу виступають:

- рівень теоретичної підготовки студентів, осмислення ними своєї діяльності (її мети, завдань, змісту, методики);

- рівень професійної спрямованості педагогічної діяльності майбутніх педагогів, їхньої соціальної активності (гуманне ставлення до дітей, активність, відповідальність, цікавість до майбутньої професії, творче ставлення до роботи);

- рівень сформованості професійно-педагогічних умінь.

Структура практики:

1-й етап – підготовчий. На настановній конференції розкриваються особливості проходження даного типу практики, характеризуються заклади, в які йдуть на практику студенти, проводиться індивідуальна робота зі студентами з метою розкриття специфіки проходження практики в тому чи іншому корекційно-реабілітаційному закладі. Також характеризуються особливості, мета, зміст, завдання педагогічної практики, даються чіткі вказівки щодо оформлення звітної документації. Студенти одержують консультації методистів з приводу організації своєї індивідуальної роботи, відбувається розподіл за базовими закладами.

2-й етап - основний. Він включає знайомство з корекційно-реабілітаційним закладом, вихованцями, особливостями організації режиму дня, планами навчально-виховної та корекційної роботи. Виконання завдань практики.

3-й етап - заключний. Підведення підсумків практики, оформлення звітної документації, обговорення її результатів, підготовка звіту, отримання заліку.

ДОДАТКИ

Додаток 1.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом Міністерства освіти України

Від 8 квітня 1993 р. №93.

Зареєстровано в Міністерстві Юстиції України

30 квітня 1993 р. за №35

ПОЛОЖЕННЯ

Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів

України.

Практика студентів є невід'ємною складовою частиною процесу підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах і проводиться на оснащених відповідним чином базах навчальних закладів, а також на сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління.

У даному Положенні розглядаються загальні питання організації, проведення і підведення підсумків всіх видів практики студентів різних спеціальностей навчання у вищих навчальних закладах України: технікумах (училищах), коледжах, інститутах, консерваторіях, університетах та інше.

МЕТА І ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації за знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для сприйняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Практика студентів передбачає безперервність та послідовність її проведення при одержанні потрібного достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до різних та кваліфікаційних рівнів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Перелік усіх видів практик для кожної спеціальності або спеціалізації, їх форми, тривалість і терміни проведення визначаються в навчальних планах.

Заключною ланкою практичної підготовки є переддипломна практика студентів, яка проводиться перед виконанням кваліфікаційної роботи або дипломного проекту. Під час цієї практики поглиблюються та закріплюються теоретичні знання з усіх дисциплін навчального плану, добирається фактичний матеріал для виконання кваліфікаційної роботи, дипломного проекту або складання державних екзаменів.

Зміст і послідовність практики визначається програмою, яка розробляється кафедрою або предметною комісією згідно з навчальним планом.

На кожній ланці практики необхідно щоб програми мали рекомендації щодо видів, форм, тестів перевірки рівня знань, умінь, навичок, які студенти мають досягти. Ці вимоги об'єднуються в наскрізній програмі - основну навчально-методичному документі практики.

Зміст наскрізної програми повинен відповідати даному Положенню, наказам і рішенням колегії Міністерства освіти України щодо практики студентів, навчального плану спеціальності і кваліфікаційній характеристиці спеціалістів. На основі цієї програми розробляються робочі програми відповідних видів практики.

Загалом наскрізна і робоча програми практики затверджуються керівником вищого навчального закладу.

БАЗИ ПРАКТИКИ

2.1.Практика студентів вищих навчальних закладів проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам програми. При наявності у вищих навчальних закладах державних, регіональних замовлень на підготовку спеціалістів, перелік баз практики надають цим закладам органи, які формували замовлення на спеціалістів. При підготовці спеціалістів вищими навчальними закладами за пільговими договорами з підприємствами, організаціями, установами бази практики передбачаються у цих договорах.

2.2.Студенти можуть самостійно з дозволу відповідних кафедр або циклових (предметних) комісій підбирати для себе місце проходження практики і пропонувати його для використання.

Додаток 2.

ЗАТВЕРДЖУЮ

керівник педпрактики

від кафедри _______________

«____» ___________20___ року

Індивідуальний план роботи

студента-практиканта _____ курсу, факультету педагогічної та соціальної освіти Бердянського державного педагогічного університету ___________________

на період проходження практики з ________ до ________ 20 ___ року.

Навчально-виховна робота проводиться в ____________________________

______________________________________________________________

 

Розділ	Зміст роботи	Термін виконання	Відмітка про виконання

 

Додаток 3.

Додаток 4.

Додаток 5.

Додаток 6.

ВИМОГИ ДО ЗВІТУ

Титульна сторінка звіту має такий вигляд:

ЗВІТ

Студента ______ курсу, факультету педагогічної та соціальної освіти

Спеціальності 016 Спеціальна освіта (логопедія).

__________________________________________________________________

(прізвище, ім'я та по батькові)

про проходження практики в _________________________________________

__________________________________________________________________

Керівник практики ____________________________________

Методист практики ____________________________________

Схема звіту студента - практиканта

I. Навчальна робота.

1. Загальні відомості про місце та час проходження практики.

2.Відвідування занять:

а) логопеда;

б) інших спеціалістів.

3. Проведення занять самим студентом:

а) кількість проведених занять, їх критична оцінка:

- чи вдалось провести заняття (якщо ні, вказати причину);

- труднощі, які виникли при плануванні, у підготовці та в процесі проведення заняття або частини його, яким чином були подолані;

б) засоби, що використовувались для активізації діяльності вихованців на занятті;

в) які навчальні посібники виготовив, оцінка їх та роль цих посібників на занятті.

4. Індивідуальна та диференційована робота з вихованцями, її результати.

5.Виховна робота, її зміст (тематика та форми проведення заходів, їх кількість та ін.).

6.Виготовлення наочності.

7.Труднощі у виконанні завдань педпрактики з навчально-виховної роботи, шляхи їх подолання.

8. Оволодіння уміннями та навичками проведення навчально-виховної роботи.

9. Загальні висновки про навчально-виховну роботу.

II. Виховна робота.

1.Група, за якою закріплений студент.

2. Спостереження за роботою вчителя-логопеда, відвідування проведених ним виховних заходів (загальні враження).

3. Відвідування виховних заходів, проведених іншими студентами (кількість, їх короткий аналіз).

4. Зміст роботи, проведеної студентом як помічником вчителя-логопеда:

а) вивчення колективу групи та окремих вихованців;

б) тема залікового виховного заходу;

в) індивідуальна робота з дітьми;

д) робота з батьками вихованців.

5. Труднощі у підготовці і проведенні виховних заходів.

6. Ознайомлення із системою виховної роботи корекційно-реабілітаційного закладу.

7. Оволодіння вміннями та навичками організації і проведення виховної роботи.

8. Загальні висновки про виховну роботу.

III. Методична робота.

1. Участь у роботі педагогічних рад, методичних секцій та об'єднань.

2.Ознайомлення з документацією та планами роботи корекційно-реабілітаційного закладу (вказати конкретно).

3.Вивчення досвіду роботи вчителя-логопеда.

4.Ознайомлення з психолого-педагогічною та методичною літературою під час практики.

IV. Науково-дослідницька робота.

1. Тема науково-дослідної роботи; вивчена література з теми; опис спостережень, експериментів, анкетувань за темою дослідження.

2.Теми виступив на методичних семінарах.

3.Банк педагогічного досвіду.

V. Висновки.

1. Що дала педпрактика студенту.

2. Позитивне в організації та проведення практики.

3. Виявлені недоліки (конкретно які) та шляхи їх подолання.

4. Пропозиції щодо підготовки, організації та проведення практики.

Додаток 7.

Методист-керівник педагогічної практики керується такими критеріями оцінки занять студентів-практикантів 5 курсу:

11-12 балів ставиться, якщо студент, враховуючи настанови методиста та вчителя-логопеда, або, спираючись на зразки методичних матеріалів, грамотно в методичному та мовному аспектах спланував заняття, намітив реальні цілі та в процесі його проведення використав адекватні методичні прийоми для досягнення поставленої мети на кожному з них з урахуванням ступеня навчання та місця даного заняття в системі занять за темою, і в результаті реалізації запланованих навчальних дій досяг цілей заняття. При цьому:

1) повністю реалізовано виховний, корекційно-розвивальний та навчальний потенціал заняття;

2) методичні прийоми відповідають цілям та етапам навчання;

3) правильно встановлено послідовність та співвідношення тренувальних і мовленнєвих вправ;

4) правильно намічені об'єкти контролю на занятті та критерії їх оцінювання, використовуються різноманітні прийоми контролю;

5) застосовується принцип індивідуального та диференційованого підходу в процесі навчання;

6) оптимально розподілений час на різні форми роботи дітей на занятті;

7) спостерігається чітке володіння прийомами активізації дітей на занятті;

8) викликається цікавість до навчальних дій, які пропонуються логопедом на занятті;

9) грамотно використовуються технічні та інші допоміжні засоби навчання;

10) цікаво організовуються та проводяться дидактичні ігри;

11) епізодично використовується конспект заняття і в процесі його проведення коригується запланована діяльність.

10-11 балів ставиться, якщо студент, враховуючи настанови методиста та вчителя-логопеда, або, спираючись на зразки методичних матеріалів, грамотно в методичному і мовному аспектах спланував заняття, намітив реальні цілі, конкретні його етапи та прийоми для досягнення поставлених цілей на кожному з них з урахуванням ступеня навчання та місця даного уроку в системі уроків за темою, і в результаті реалізації запланованих навчальних дій цілі заняття досягнуті в цілому, але план виконано неповністю. При цьому:

1) не до кінця реалізується виховний, навчальний або корекційно-розвивальний потенціал заняття;

2) методичні прийоми відповідають цілям та ступеню навчання;

3) в основному правильно встановлено послідовність і співвідношення різних форм роботи;

4) правильно намічені об'єкти контролю на занятті та критерії їх оцінювання, використовуються різні прийоми контролю;

5) не завжди правильно розподілений час на використання мовлення дітей і вчителя-логопеда;

6) у процесі пояснення матеріалу зроблені несуттєві мовні помилки, які самостійно виправляються, а також помічаються і виправляються більшість помилок вихованців;

7) спостерігається на достатньому рівні володіння основними прийомами активізації дітей, але не завжди здійснюється індивідуальний та диференційований підхід в процесі навчання;

8) викликається цікавість до більшості навчальних дій, що виконуються на занятті;

9) використовуються наявні і самостійно виготовлені посібники, але методика їх використання не завжди раціональна;

10) грамотно організовуються та проводяться дидактичні ігри, хоча не зовсім уміло відбувається керівництво діями дітей;

11) епізодично використовується конспект заняття і в ході його проведення в деяких випадках спостерігається коригування своєї діяльності.

9-10 балів ставиться, якщо студент, враховуючи настанови методиста і вчителя, або, спираючись на зразки методичних матеріалів, грамотно в методичному і мовному аспектах спланував заняття, намітив реальні цілі, конкретні його етапи та прийоми для досягнення поставлених цілей на кожному з них з урахуванням ступеня навчання та місця даного заняття в системі занять за темою, і в результаті реалізації запланованих навчальних дій цілі заняття досягнуті в цілому, але план виконано неповністю. При цьому:

1) спостерігаються певні недоліки в реалізації виховного, навчального або корекційно-розвивального потенціалу заняття;

2) методичні прийоми не завжди повністю відповідають цілям та ступеню навчання;

3) спостерігаються недоречності у встановлені послідовності і співвідношення різних форм роботи;

4) відмічаються деякі помилки при визначенні об'єктів контролю на занятті та критерії їх оцінювання, використовуються різні прийоми контролю;

5) не завжди раціонально розподілений час на використання мовлення дітей і вчителя-логопеда;

6) у процесі пояснення матеріалу зроблені мовні помилки, які самостійно виправляються, а також помічаються і виправляється половина помилок вихованців;

7) спостерігається на достатньому рівні володіння основними прийомами активізації дітей, але в процесі роботи з ними педагог спирається на більш сильних;

8) викликається цікавість до частини навчальних дій, що виконуються на занятті;

9) використовуються лише самостійно виготовлені посібники, при цьому спостерігаються недоречності в процесі їхнього використання;

10) грамотно організовуються та проводяться дидактичні ігри, хоча не зовсім уміло відбувається керівництво діями дітей;

11) значною мірою використовується конспект заняття і в ході його проведення в деяких випадках спостерігається коригування своєї діяльності.

7-8 балів ставиться, якщо студент, враховуючи настанови методиста і вчителя, або спираючись на зразки методичних матеріалів, в основному правильно в методичному і мовному аспектах спланував заняття, намітив цілі, етапи, методичні прийоми для досягнення цілей, що були поставлені на кожному з них і в результаті реалізації запланованих навчальних дій цілі заняття досягнуті неповністю. При цьому:

1) не до кінця реалізовано виховний, навчальний, корекційно-розвивальний потенціал заняття;

2) методичні прийоми не завжди раціональні, не відповідають меті;

3) мають місце порушення послідовності форм роботи, нераціональний їх розподіл;

4) невірно намічені об'єкти контролю та критерії їх оцінювання, використовуються одноманітні прийоми контролю;

5) протягом заняття значно порушується розподіл часу на мовлення дітей і вчителя-логопеда;

6) зроблені помилки при пояснення матеріалу і не помічаються в багатьох випадках помилки дітей;

7) спостерігається недостатнє володіння прийомами активізації всіх дітей на занятті, не здійснюється індивідуальний та диференційований підхід до них;

8) недостатньо викликається цікавість до деяких навчальних дій, що виконуються на занятті;

9) мало і не завжди раціонально використовуються наочні посібники, не виготовляються самостійно;

10) використовуються дидактичні ігри, але не завжди грамотно проводяться;

11) постійно користується конспектом у ході проведення заняття і спостерігається невміння скоригувати свою діяльність у разі необхідності.

5-6 балів ставиться, якщо студент, частково враховує настанови методиста і вчителя або спираючись на зразки методичних матеріалів, в основному правильно в методичному і мовному аспектах спланував заняття, намітив цілі, етапи, методичні прийоми для досягнення цілей, що були поставлені на кожному з них, але в результаті реалізації запланованих навчальних дій цілі заняття досягнуті лише частково. При цьому:

1) спостерігались проблеми під час реалізації виховного, навчального, корекційно-розвивального потенціалу заняття;

2) методичні прийоми не завжди раціональні, в більшості випадків не відповідають меті;

3) мають місце порушення послідовності форм роботи, нераціональний їх розподіл;

3) неправильно і без урахування особливостей психічного стану намічені об'єкти контролю та неадекватно проводяться критерії їх оцінювання, використовуються одноманітні прийоми контролю;

4) протягом заняття не дотримується розподіл часу на мовлення дітей і вчителя-логопеда;

5) зроблені помилки при пояснення матеріалу і не звертається увага на помилки дітей;

6) спостерігається недостатнє володіння прийомами активізації всіх дітей на занятті, не здійснюється індивідуальний та диференційований підхід до них;

7) не викликається цікавість до деяких навчальних дій, що виконуються на занятті;

8) мало і не завжди раціонально використовуються наочні посібники, не виготовляються самостійно;

10) на використовуються дидактичні ігри, а у випадку використання спостерігаються грубі помилки їхнього проведення;

11) постійно користується конспектом у ході проведення заняття і спостерігається невміння скоригувати свою діяльність у разі необхідності.

1-4 балів ставиться, якщо студент допустив грубі помилки у процесі проведення заняття та не досяг поставленої мети, використовував неадекватні прийоми роботи, спостерігається нерозуміння і не володіння основними методичними прийомами організації навчальної, виховної та корекційно-розвивальної роботи з дітьми.

0 балів ставиться, якщо студент взагалі не провів заняття.

Додаток 8.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ

Оцінювання педагогічної практики відбувається з урахуванням складності та вагомості кожного окремого завдання. В зв'язку з цим оцінюються:

5 контрольних уроків – 12 балів за один урок.

1 виховний захід – 15 балів.

1 щоденних педагогічної практики – до 10 балів.

1 звіт про педагогічну практику – до 5 балів.

3 аналізи контрольних уроків – до 5 балів.

1 характеристика – до 5 балів, виставлених директором (завідуючою).

Загальна кількість балів, яку може отримати студент за проходження педагогічної практики – 100.

Оцінка за національною шкалою	Сума балів	Оцінка ЄКТС
відмінно	90-100	А
добре	78-89	В
65-77	C
задовільно	58-64	D
50-57	E
незадовільно	35-49	FX
0-34	F

 

90-100 балів – А. Студент підготував всі необхідні матеріали по проходженню практики, оформлені у відповідності з вимогами. Допустив незначні неточності при підготовці аналізів уроків, незначні помилки під час відповіді на запитання на захисті практики, але вони не впливають на усвідомлення навчального матеріалу і вміння ним оперувати, характеристика оцінена на «відмінно».

78-89 балів – В. Студент підготував всі необхідні матеріали по проходженню практики, оформлені у відповідності з вимогами. Але при цьому вони мають незначні неточності, які не впливають на загальну структуру, є незначні недоліки при підготовці звіту, при аналізі уроків, у відповідях на запитання спостерігаються часткове нерозуміння матеріалу, труднощі при оперуванні ним, характеристика оцінена на «відмінно».

65-77 балів – С. Студент підготував всі документи по проходженню практики, оформлені у відповідності з вимогами. Але при цьому є недоліки при підготовці звіту, при аналізі уроків, у відповідях на запитання спостерігаються часткове нерозуміння матеріалу, труднощі при оперуванні ним, характеристика оцінена на «відмінно або добре».

58-64 балів - D. Студент підготував всі необхідні матеріали по проходженню практики, але при оформлені уроків та виховного заходу спостерігаються помилки, які вказують на порушення їхньої структури, недотримання методики проведення, в щоденнику недостатньо спостережень, висновків про проведення занять з учнями, звіт недостатньо аргументований, є помилки при аналізі уроків, у відповідях на запитання відчувається недолік знань, характеристика оцінена на «добре».

50-57 балів – Е. Студент підготував всі необхідні матеріали по проходженню практики, але є суттєві зауваження щодо їхнього оформлення, спостерігаються помилки, які вказують на недостатнє розуміння структури уроку та методики його проведення, неправильне оформлення щоденника, звіту, аналізу уроків, при відповіді на запитання допускались помилки, що свідчать про недостатнє розуміння матеріалу, характеристика має позитивну оцінку.

49 і менше балів – F. Студент підготував лише частину матеріалів по проходженню практики, при оформленні уроків спостерігаються грубі помилки, які вказують на нерозуміння структури уроку та методики його проведення, відсутні або характеризуються неправильним оформленням щоденник педпрактики, звіт, аналіз уроків; при відповіді на запитання допускались грубі помилки, що свідчить про погане розуміння матеріалу, характеристика має позитивну оцінку, але в ній є зауваження щодо проходження практики.

 

 

Форма № Н - 3.04

Бердянський державний педагогічний університет

Кафедра прикладної психології та логопедії

 

“ ЗАТВЕРДЖУЮ ”

Завідувач кафедри

______________ О.В.Старинська

“______”_______________2016 року

 

 

РОБОЧА