Асортимент хутряних та овчинно-шубних виробiв та полiпшення їх якостi.

Асортиментом називають пiдбiр товарiв, об'єднаних по якiй-небудь ознацi. В основi асортименту лежить науково система класифiкацiї. Розрiзняють промисловий i торговий асортимент.

Промисловий асортимент являє собою номенклатуру продукцiї, що виробляє пiдприємство чи галузь промисловостi.

Торговий асортимент - номенклатура товарiв, що знаходяться в оптовiй i роздрiбнiй торгiвлi. Вiн рiзноманiтнiше промислового, оскiльки включає й iмпортнi товари. Торговий асортимент пiдроздiляють на асортимент товарної групи й асортимент торгового пiдприємства. Асортимент товарної групи являє собою перелiк товарiв, що входять в одну з 19 товарних груп. Вiн може формуватися з продукцiї рiзних галузей промисловостi (галантерейнi товари, скляний посуд i iн.).

У торгiвлi видiляють товари простого i складного асортименту. Товари простого асортименту розрiзняються по невеликiй кiлькостi ознак, наприклад шкiльнi зошити, олiвцi, чорнило. Товари складного асортименту класифiкують по призначенню, матерiалах, способу виробництва, конструкцiї, розмiру, декору й iншим ознакам. До них вiдносяться одяг, взуття, тканини, склянi i керамiчнi вироби й iн. очевидно, що асортимент товарної групи подiбних товарiв бiльш рiзноманiтний.

Асортимент торгового пiдприємства (бази, складу, магазина) визначається типом пiдприємства. Вузькоспецiалiзованi пiдприємства реалiзують товари однiєї товарної групи (наприклад, одяг), пiдгрупи (костюми) чи навiть окремих видiв (краватки). Але вiдповiднi товари представленi в них у повнiй номенклатурi. В асортимент унiверсальних товарiв магазинiв входять товари рiзних груп - одяг, взуття, тканини, галантерея, парфумерiя косметика й iн.

В останнi роки торгiвля переходить на формування асортименту i реалiзацiю товарiв по комплексах, наприклад ці товари для житла», ці товари для домашнього господарства».

Асортимент характеризується поруч ознак: структурою, широтою, глибиною, повнотою, взаємозамiннiстю виробiв одного призначення, економiчнiстю.

Пiд структурою асортименту розумiють кiлькiсне спiввiдношення товарних груп, пiдгруп, видiв i рiзновидiв товарiв у товарообiгу. Це спiввiдношення повинно бути науково обгрунтовано, побудовано на даних вивчення потреб i купiвельного попиту з урахуванням практичного досвiду. Так, асортимент взуття припускає визначену структуру по розмiрах (ростовку), що розробляється на основi масових обмiрювань населення. Коли кiлькiсне спiввiдношення взуття по розмiрах не вiдповiдає попиту населення даного району, тодi взуття одного розмiру недостатньо, а взуття iншого розмiру буде в надлишку.

Широта асортименту визначається кiлькiстю пiдгруп i видiв виробiв того чи iншого призначення, а глибина - кiлькiстю рiзновидiв усерединi виду. Розширення асортименту доцiльно лише до оптимального рiвня.

Пiд повнотою асортименту розумiють вiдношення фактичної кiлькостi рiзновидiв товару до кiлькостi рiзновидiв цього товару, передбачених прейскурантом (специфiкацiєю до договору).

Вiдновлення асортименту характеризується питомою вагою (у вiдсотках) нових виробiв у загальному випуску i повинне забезпечувати найбiльш повне задоволення iснуючих i нових потреб населення.

Взаємозамiннiсть виробiв, їхня економiчнiсть у виробництвi й експлуатацiї також мають значення при оцiнцi асортименту.

Потреби населення зростають, диференцiюються, поглиблюються разом з розвитком суспiльства, пiдвищенням матерiального i культурного рiвня народу.

Продукцiя, вироблена промисловiстю i реалiзована торгiвлею, по асортиментi i структурi повинна вiдповiдати структурi суспiльних потреб, що виявляються в купiвельному попитi, у противному випадку товари перетворюються в марний продукт. Тому найважливiша задача побудови асортименту - найбiльш повне задоволення постiйне зростаючих потреб, попиту населення.

Доцiльна структура асортименту сприяє пiдвищенню ефективностi суспiльного виробництва, ощадливiй витратi трудових i матерiальних витрат. Якщо асортимент не вiдповiдає попиту, утворити запаси товарiв, що наносять iстотний матерiальний збиток.

Формування асортименту повинне сприяти подоланню розходжень мiж мiстом i селом, вирiвнюванню рiвнiв розвитку окремих республiк i районiв країни й окремих соцiальних груп, вихованню в населення художнього смаку. Необхiдно Влактивно впливати на формування розумних потреб i естетических смакiв населення.

Асортимент хутряного напiвфабрикату включає наступнi основнi групи: хутровий напiвфабрикат, хутряний, каракулесмушковий, овчинно-хутряний i шкiри морського звiра.

Хутровий напiвфабрикат, як i хутряна сировина, пiдроздiляють за часом видобутку (забою) тварин на зимовi i веснянi види. Основне мiсце в асортиментi займають зимовi види хутра. Шкурки класифiкують (сортують) на групи по кряжах, сортах, розмiрах, дефектностi, обробцi.

По кряжах подiляють лише тi види напiвфабрикату, що живуть у рiзних географiчних районах i помiтно вiдрiзняються розмiрами i масою шкурки, товщиною шкiряної тканини, а також товарними властивостями волосяного покриву (пишнiстю, висотою, i густотою фарбуванням i шовковистiстю). По кряжах подiляють шкурки соболя (баргузинский, камчатський, амурський, якутський, минусинский, алтайський, тобольский), бiлки, норки, червоної лисицi, бiлого песця, бабака, тарбагана, куницi й iн.

Розподiл шкурок по розмiрах поширюється лише на тi види, у яких рiзко виражена залежнiсть даної ознаки вiд пiдлоги (горностай, колонок) i вiку тварини. По розмiрах шкурки подiляють на великi, середнi, дрiбнi; для деяких введена додаткова категорiя - особливо великi.

Сорт хутрового напiвфабрикату залежить вiд ступеня розвитку волосяного покриву, що обумовлено часом видобутку звiра. При визначеннi сорту напiвфабрикату враховують наступнi товарнi властивостi: пишнiсть, густоту, висоту, м'якiсть волосяного покриву. Кiлькiсть сортiв для рiзних видiв хутра по-рiзному (вiд двох до чотирьох)

Розподiл деяких видiв хутра по квiтам обумовлено значною iндивiдуальною мiнливiстю природного фарбування їхнього волосяного покриву. По квiтам подiляють шкурки норки, соболя, куницi, срiблисто-чорної лисицi, бiлки, видри й iн.

Група дефектностi напiвфабрикату визначається наявнiстю i розмiрами порокiв волосяного покриву i шкiряної тканини. У межах кожного сорту шкурки подiляють чотири групи дефектностi: нормальну, малу, середню i велику (I, II, III, IV).

По характеру обробки розрiзняють шкурки стриженi, фарбованi, а також щипанi, епiлiрованi й iн.

Хутряний напiвфабрикат, як i хутряна сировина, пiдроздiляють на зимовi i веснянi види. Важливими ознаками його сортування також її розмiр, колiр, сорт, група дефектностi.

Каракулесмушковий напiвфабрикат - це виробленi шкурки ягняти рiзних порiд овець (каракульских українських смушкових, курдючних i iнших порiд грубошерстих) з характерним завитком. До нього вiдносяться каракулевий напiвфабрикат, смушок i iн.

Каракулевий напiвфабрикат: шкурки ягняти утробного розвитку (викиднi) - шарпак, каракульча, каракуль-каракульча (виразнiсть завитка поступово збiльшується вiд першого виду до останнього); шкурки ягнят у вiцi 1-3 днiв - карлючок; у вiцi до одного мiсяця.

Смушок - шкурка ягняти у вiцi 1-4 днi вiд овець смушкових порiд. Завиток бiльш пухкий, чим у каракулю, рiзнотипний.

Смушок - шкурки ягняти грубошерстих пiвнiчних i степових (курдючних) порiд овець, у вiцi до 30 днiв. Завиток пружний i безформний.

Каракулесмушковий напiвфабрикат пiдроздiляють по сортах, кольору, групам дефектностi.

Сорт напiвфабрикату визначається станом волосяного покриву шкурки (типом, розмiрами, i розташуванням завиткiв на шкурцi, густотою, блиском волосяного покриву). Цi показники каракулесмушкового напiвфабрикату на вiдмiну вiд хутрового рiзко змiнюються з вiком тварини, особливо в першi днi його життя. Кiлькiсть сортiв i їхнє позначення для рiзних видiв каракулесмушкового напiвфабрикату по-рiзному.

По кольору карлючок чистопорiдний подiляють на чорний, сiрий (ясно-сiрий, сiрий, темно-сiрий, чорно-сiрий) i кольоровий. Останнiй пiдроздiляють на свiтло- i темно-коричневий, коричневий, сур (срiблистий i золотавий кольори з нерiвномiрним зонарним розподiлом пiгменту у волосi), гулигаз (сполученням бiлого волосся з коричневими), бiлий i iн. Смушок буває сiрим, темно-сiрим, коричневим; смушок - чорним, коричневим, бiлим.

Овчинно-хутряний напiвфабрикат являють собою виробленi шкiри тонкорунних, напiвтонкорунних i напiвгрубошерстих порiд овець. Виробляються в стриженому виглядi нефарбованим чи, що буває частiше, фарбованим (окуночним, аерографним, трафаретним чи резервним способом). Фарбованi шкiри можуть бути звичайної особливої чи обробки. У деяких випадках обпрасовують шляхом нанесення завиткiв (тиснення рельєфною плиткою) пiд каракуль чи каракульчу. По якостi хутряну овчину подiляють на 1-й i 2-й сорт; у межах кожного сорту - на п'ять груп дефекту - I, II, III, IV, V.

Хутрянi шкiри морських тварин - це шкiри морського котика i деяких видiв тюленiв.

Шкiри морського котика, знятi з тварин 2-4 рокiв, дають найбiльш коштовний напiвфабрикат з рослим, шовковистим, густим i рiвним пухом природного коричневого кольору i грубим остьовим волосом темно-сiрого кольору, що iнодi видаляють (общипанi шкурки). Пуховий покрив може бути зверху пофарбований у чорний чи темно-коричневий колiр. Часто вони бувають нещипаними натурального кольору. Шкурки котика подiляють по якостi на 1,2 i 3-й сорти i чотири види дефектностi.

У шкiр тюленя волосяний покрив рiзко змiнюється в залежностi вiд вiку тварини. У народженого тюленя (белька) вiн щiльний, м'який i блискучий, вiд бiлого до кремоватого вiдтiнку. Тюлень у вiцi бiльше 15 днiв змiнює волосяний покрив на бiльш рiдкий, грубий i короткий. Шкiри дорослого тюленя покритi ще бiльш рiдким грубим волосяним покривом без пуху, переважно темно-сiрого фарбування. Використовують їх для пошиття пiджакiв, головних уборiв.

Асортимент мiстить у собi хутрових звiрiв: ондатри, нутрiї, американська норка, єнот-полоскун, камчатська червона лисиця, дика французька норка, енотовидна собака, хорей, бiлок, каракуль соболь, куниця, песець.

Хутровий напiвфабрикат пiдроздiляються на 16 товарних груп:

Зимовi

1. Видровi (Видра, калан, норка).

2. Бобровi (Бобр рiчковий, нутрiя).

3. Куньци (Соболь, куниця м'яка, куниця горянська, харза).

4. Тхорячi (Тхiр темний, тхiр свiтлий, перев'язка, колонок, солонгой, горностай, ласка).

5. Лисi (Лисиця, корсак, песцi, шакал, вовк, єнот-полоскун).

6. Котячi (Дикi кiшки, рись, леопард, тигр).

7. Росомаховi (Росомаха).

8. Борсуковi (Барсук).

9. Ведмежi (Ведмiдь бiлий, ведмiдь лiсовий).

10. Заячi (Заєць-бiляк, заєць-русак).

11. Бiлячi (Бiлка, бiлка-летяга).

12. Ондатровi (Ондатра, хохуля).

Веснянi

13. Бабаковi (Бабак, тарбаган, ховрашки).

14.Дрiбнi гризуни (Бурундук, водяний пацюк, комiрний пацюк, хом'як, цокорь, тушканчик).

15. Кротячi (Крiт).

Споживчi властивостi хутряних та овчинно-шубних товарiв.

Споживчi властивостi овчинно-хутряних товарiв у залежностi вiд виду потреб, що задовольняються, пiдроздiляються вiдповiдно до вимог до товарiв на наступнi групи: соцiального призначення, функцiональнi, надiйнiсть у споживаннi (експлуатацiї), ергономiчнi, естетичнi, екологiчнi, безпека i нешкiдливiсть споживання. У структуру якостi можуть входити вся чи деяка групи споживчих властивостей, що визначається характером i призначенням овчинно-хутряних товарiв.

Стосовно до даного виду виробiв кожна група споживчих властивостей пiдроздiляється на пiдгрупи й iншi категорiї класифiкацiї бiльш низького рiвня. На нижчому рiвнi класифiкацiї лежать природнi властивостi - фiзичнi, хiмiчнi, бiологiчнi, технологiчнi, котрi обумовлюють кориснiсть речей i можуть бути безпосередньо обмiрюванi. Вiд природних властивостей залежать вищi рiвнi споживчих властивостей (кориснiсть, зручнiсть, краса). Однак споживчi властивостi є суспiльно-цiннiсними властивостями. Тому при змiнах у суспiльних процесах i потребах людини вони потребують змiни, хоча природнi властивостi i залишаються колишнiми. Наприклад, вироби морально застарiвають з появою аналогiчних, але бiльш зроблених по конструкцiї, фасону, обробки виробiв.

Показники соцiального призначення характеризують суспiльну потребу пушно-хутряних товарiв з даною функцiєю. До них вiдносяться наступнi показники: суспiльної доцiльностi випуску даного овчинно-хутряного товару; соцiальної адреси i споживчого класу товару; вiдповiдностi товару оптимальному асортименту; морального зносу; супутнiх соцiальних ефектiв.

Показники соцiального призначення розглядаються головним чином на стадiї проектування i розробки товарiв.

Функцiональнi показники характеризують вiдповiднiсть пушно-хутряних товарiв своєму прямому призначенню, ефективнiсть його використання i кориснiсть. Вони пiдроздiляються на показники: досконалостi виконання основної функцiї, унiверсальностi застосування i досконалостi виконання допомiжних операцiй.

Показники досконалостi виконання основної функцiї надзвичайно рiзноманiтнi i залежать вiд виду овчинно-хутряних товарiв. Це можуть бути показники складу i структури.

Показник унiверсальностi застосування характеризує широту можливостей використання виробiв по призначенню i можливiсть виконання виробом додаткових функцiй.

Показник досконалостi виконання допомiжних операцiй характеризує зручнiсть i витрати часу i сил на чищення, сушiння.

Показник функцiональних властивостей деяких овчинно-хутряних товарiв власне кажучи збiгаються з показниками iнших груп властивостей.

Показники надiйностi характеризують здатнiсть виробiв виконувати свої функцiї, зберiгаючи експлуатацiйнi показники в заданих межах протягом необхiдного промiжку часу чи необхiдного наробiтку. Надiйнiсть - складна властивiсть, обумовлена такими вiдносно простими властивостями, як безвiдмовнiсть, довговiчнiсть.

Показники безвiдмовностi характеризують здатнiсть зберiгати природний вид, колiр. Довговiчнiсть залежить вiд iнтенсивностi фiзичного i морального зносу овчинно-хутряних виробiв. Фiзичний знос викликають стирання. Моральний знос виробу виражається в невiдповiдностi його конструкції

по ефективностi i зручностi новим вимогам, а також у невiдповiдностi модi, престижностi. Унаслiдок науково-технiчного прогресу, ряду соцiальних причин моральний знос випереджає фiзичний. Тому загальний термiн служби усе в бiльшому ступенi визначається моральним зносом, а не фiзичним.

Показники ремонтопридатностi характеризують пристосованiсть овчинно-хутряних виробiв до ремонту, виявленню й усуненню пошкоджень. Оцiнюються вони тривалiстю i вартiстю гарантiйного i поточного ремонтiв.

Показники ергономiчних властивостей характеризують зручнiсть i комфорт споживання (експлуатацiї) виробу в системi Вллюдина - вирiб - середовище. У группу цих показникiв входять:

- гiгiєнiчнi показники, що визначають вплив виробiв i елементiв їхньої конструкцiї на органiзм людини i його працездатнiсть овчинно-хутряних товарiв.

- показники, що характеризують вироби i їхнi елементи з погляду вiдповiдностi їхнiм розмiрам i формi тiла, правильної постави, зручної робочої пози людини (вiдповiднiсть форми i розмiрiв одягу).

- показники естетичних властивостей характеризують здатнiсть предмета виражати в ознаках форми свою суспiльну цiннiсть (соцiально-культурну значимiсть, ступiнь корисностi, доцiльностi й iн.). Естетичнi властивостi мають двоїстий характер. Зручно зробленi речi викликають у людини почуття задоволення, тому в людини встановлюється зв'язок мiж зовнiшньою формою i кориснiстю речi. Форма як би iнформує людину про суспiльну цiннiсть виробiв. У той же час людинi може подобається форма сама по собi, що залежить вiд її композицiйної цiлiсностi i художньої виразностi. Естетично зроблений вирiб повинний бути не тiльки красивим, але i корисним, зручним. Предмети красивої форми, але мало ефективнi, незручнi не можуть мати високої естетичнi оцiнки.

До показникiв естетичних властивостей вiдносяться показники iнформацiйної виразностi, рацiональностi форми, цiлiсностi композицiї i досконалостi виробничого виконання.

Показники iнформацiйної виразностi овчинно-хутряних товарiв характеризують здатнiсть виробу виражати через особливостi форми сформованi в суспiльствi культурнi норми i представлення. Це вiдповiднiсть виробiв вимогам моди i стилю, оригiнальнiсть.

Показники рацiональностi форми овчинно-хутряних товарiв характеризують вiдповiднiсть форми призначенню, конструкцiї, використовуваному матерiалу, технологiї виготовлення, ергономiчним вимогам.

Показники цiлiсностi композицiї овчинно-хутряних товарiв визначають красу i художню виразнiсть виробу. Цiлiснiсть композицiї забезпечується домiрнiстю, спiвпiдпорядкованiстю елементiв форми, їхнiм єдиним характером, правильним колiрним рiшенням i iн.

Показник досконалостi виробничого виконання характеризує стараннiсть виготовлення виробу i впливає на особливостi естетичного сприйняття форми овчинно-хутряного товару.

Показники безпеки овчинно-хутряних товарiв характеризують особливостi виробiв, що забезпечують їхня нешкiдливiсть i безпека для людини.

Економiчнi показники свiдчать про витрати споживача на придбання, експлуатацiю й обслуговування виробу.

В основi споживчих властивостей лежать природнi (морфологiчнi) властивостi матерiалiв i виробiв - хiмiчнi, фiзичнi фiзико-хiмiчнi, бiологiчнi. Вони залежать головним чином вiд хiмiчного складу i будови речовини.

Хiмiчнi властивостi овчинно-хутряних товарiв характеризують стiйкiсть матерiалiв i виробiв до дiї рiзних регенератiв - води, кислот i лугiв, окислювачiв. Пiд впливом зазначених реагентiв матерiали i вироби можуть розчинятися, утрачати механiчну мiцнiсть, можуть також мiняться їхнiй колiр, блиск поверхнi.

Стiйкiсть до тих чи iнших речовин обумовлюється природою, станом поверхнi матерiалу, тривалiстю впливу реагентiв i iнших факторiв. Ступiнь i характер хiмiчної враховується при виборi виробництва виробiв, умов їхнього використання, методiв упаковки, збереження i перевезення i навiть способiв очищення i вiдходу за виробами.

Бiльшiсть матерiалiв i виробiв повинне бути водостiйкими.

Пiд впливом свiтлi, погоди органiчнi матерiали старiють - стають твердими i тендiтними, змiнюється їхнє фарбування. Стiйкiсть до дiї розчинникiв варто враховувати при хiмiчному чищеннi виробiв.

Мiцнiстю називається здатнiсть матерiалiв i виробiв не руйнуватися пiд дiєю навантажень. Розрiзняють мiцнiсть при розтяганнi, стиску, вигину, ударi й iнших видах деформацiї. Показниками мiцностi можуть бути руйнiвне навантаження, руйнiвне напруження й iн.

Термiчнi властивостi можуть обумовлювати функцiональнiсть, довговiчнiсть (теплопровiднiсть, знос одягу).

Пiд проникнiстю розумiють здатнiсть матерiалiв i виробiв пропускати повiтря, пару, газ, воду, пил. Величина проникностi залежить головним чином вiд пористостi матерiалу, характеру i розмiру пор, а також вiд його вологостi. Проникнiсть характеризується вiдповiдними коефiцiєнтами i вимiряється кiлькiстю речовини, що прошли через одиницю поверхнi матерiалу в одиницю часу при визначеному тиску речовини.

Бiологiчнi властивостi - стiйкiсть матерiалiв i виробiв до дiї мiкроорганiзмам, комах (моль, жуки), гризунiв. При дiї мiкроорганiзмiв (цвiлевих грибкiв, бактерiй i дрiжджiв) змiнюються блиск i колiр матерiалiв, з'являється гнильний запах, не бажане фарбування, знижується мiцнiсть. Особливо сильно вони руйнують матерiали органiного походження - хутро, шкiру. Гусеницi моли, що харчуються кератином, перегризають волосся хутра. Жук-короїд, меблевий точильник руйнують хутро.

Мiкроорганiзми i комахи швидко розвиваються в умовах пiдвищеної температури i вологостi при вiдсутностi сонячного свiтла. Тому режим при збереженнi товарiв повинний бути несприятливим для розвитку мiкроорганiзмiв i комах.

При виборi способiв упакування, умов перевезення, збереження й експлуатацiї товарiв необхiдно знати їхню бiологiчну стiйкiсть.

В ассортимент хутряних виробiв входять хутрянi деталi одягу, верхнiй хутряний одяг, хутрянi жiночi убори, головнi убори, хутрянi вироби домашнього побуту.

Найбiльш важливими властивостями шкiряної тканини є температура зварювання, хiмiчний склад, деформацiя, мiцнiсть, i мiцнiсть зв'язку волосся з шкiряною тканиною.