Склад сировини для виробництва 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Склад сировини для виробництва



ВСТУП.

Хутрянi та овчинно-шубнi товари - це хутряна та овчинно-шубна сировина, шкурки виробленi, хутрянi й овчинно-шубнi вироби.

У хутряну та овчинно-шубну сировину включають хутро, хутряну сировину i невиробленi шкурки морських звiрiв; у хутрянi товари - шкурки виробленi зимово-весняних видiв хутра, шкурки хутрянi i виробленi шкурки морських звiрiв; у хутрянi й овчинно-шубнi вироби - хутряний i овчинно-шубний одяг, хутрянi головнi убори, комiри, хутра, пластини, скрiй, жiночi хутрянi убори (горжетки, пелерини), рукавицi, рукавички та iншi хутрянi вироби.

Товарознавство вивчає фактори, що визначають якiсть товарiв, споживчi властивостi товарiв, розробляє методи вимiру властивостей i оцiнки рiвня якостi товарiв, визначає умови i методи збереження якостi товарiв пiд час перевезення, збереження, експлуатацiй, дослiджує причини йхнього фiзичного i морального зносу.

При пiдвищеннi якостi, наприклад при збiльшеннi довговiчностi товару, скорочується кiлькiсть виробiв, необхiдних для задоволення в них.

Якiсть не тiльки технiчна, але i суспiльна категорiя. Оцiнка якостi залежить як вiд властивостей, властивим товарам, так i вiд рiвня суспiльних потреб у цих властивостях, вiд умов споживання. Важливим моментом у визначеннi якостi є рiвень суспiльних витрат на виробництво товару.

У сучасних умовах вихiдним пунктом формування асортименту, рiвня якостi i планування кiлькостi товарiв, що випускаються, стало задоволення потреб споживачiв. Тому товарознавство вiд аналiзу окремих споживчих властивостей товарiв переходить до оцiнки i вимiру якостi товарiв з погляду ступеня задоволення вiдповiдной потреби. Товарознавство активно включається у вирiшення проблем керування якiстю на всiх стадiях життєвого циклу продукцiй - проектування, виробництва, звертання i споживання. Особлива увага звертається на розробку рацiональних умов збереження, перевезення, а також використання товарiв, правил догляду за ними. Змiнюється пiдхiд товарознавства до дослiдження асортименту товарiв: на перший план висувається проблема розробки оптимального призначення i комплексу виробiв, прогнозування асортименту.

В Украйнi нараховується бiльше 100 видiв хутрових звiрiв i тварин. Для збереження i розширення поголiв'я, хутрових звiрiв i збiльшення заготiвель сировини в нашiй крайнi проводиться аклiматизацiя коштовних видiв хутрових звiрiв (ондатри, нутрiй, американськой норки), створена система заказникiв, заповiдникiв.

ВИРОБНИЦТВО ХУТРЯНИХ ТА ОВЧИННО-ШУБНИХ ВИРОБРЖВ

Хутряний напiвфабрикат являє собою виробленi шкурки хутра, хутряной сировини i морських тварин, що мають натуральне фарбу чи фарбованi.

Вироблення шкурок, знятих з подовжнiм розрiзуванням по череву i лапах (спосiб шаром) або знятих цiлими (способи трубкою, панчохою) i попередньо законсервованих (прiсно-сухим способом, мокро- i сухосоленням, квашенням i iн.), полягає в проведеннi пiдготовчих операцiй.

Пiдготовчi операцiй включають вiдмотування шкурок, йхню розбивку (механiчне розпушення шкiрной тканини), стрижку зайвого довгого волоса, знежирення шкiрной тканини i волосяного покриву миючими речовинами чи органiчними розчинниками.

Власне вироблення шкурок полягає в пiкелюваннi, жируваннi шкурок (обробцi жировими емульсiями для пiдвищення тягучостi, м'якостi i стiйкостi шкiровой тканини до дiй вологи i температури) i йхньому сушiнню.

Оздоблювальнi операцiй: вiдкочування шкурок у глухих барабанах з обпилюваннями, змоченими розчинникамм жирiв, для очищення поверхнi волосся вiд жиру i додавання м'якостi шкiровой тканини; розбивка шкiровоС тканини на спецiальних машинах чи ручних скобах для пiдвищення її м'якостi i пластичностi; повне очищення вiд обпилювань, пили i розчiсування поплутаного волосся.

Виробленi шкурки при необхiдностi пiддають фарбуванню рiзними способами: зануренням (суцiльне однотонне фарбування волосяного покриву i шкiрової тканини); намазним способом i комбiнованим. Існує кiлька рiзновидiв намазного способу: пробивання (нанесення барвника за допомогою твердих щiток через усю товщу волосяного покриву зi збереженням природного фарбування шкiрової тканини); верхiвкове фарбування; аерографне фарбування (напилювання барвника для створення тонiв, пiвтонiв i т.д.); трафаретне фарбування.

Овчинне хутро часто пiддають особливiй обробцi: на волосяний покрив впливають люстром - водяним розчином спирту i мурашиної кислоти, а потiм розгладжують i випрямляють звитi кiнцi волосся для додання їм блиску. Довговолосу овчину використовують для iмiтацiї лисицi, песця; вона призначена для комiрiв, головних уборiв.

Хутрянi вироби виготовляють у процесi кушнiрського i пошивного виробництва.

Кушнiрське виробництво полягає у виробленнi з хутряного напiвфабрикату ВлчорновихВ» деталей одягу) Основнi технологiчнi операцiї цього виробництва: виробниче сортування шкурок - добiрка однорiдних по зовнiшньому виглядi шкурок для визначених видiв виробiв i їх наборка для кожного виробу, у тому числi найбiльш якiсних - для основних деталей одягу, наприклад спинки, поличок; видалення дефектiв шляхом їх прорiзки спецiальними способами й ушиття уздовж шкурки; розкрiй шкурок простим обкроем для додання їм форми пластин, а при необхiдностi змiни форми i розмiрiв напiвфабрикату - розкрiй шкурок складними методами: розпуск (подовження коротких шкурок), осаду (укорочення довгих), розбивка (вирiвнювання двох шкурок по довжинi) i iн.

Пошивне виробництво хутряних виробiв включає зборку (зшивку) хутряних деталей скроя; розкрiй пiдкладки, що утеплює i прикладних матерiалiв; комплектування всiх необхiдних деталей фурнiтури для визначених виробiв; пошиття виробiв i їхню заключну обробку - чищення, пiдрiвнювання, розчiсування волосяного покриву, колочення.

Овчинно-шубнi вироби повиннi бути виготовленi з овчин, однорiдних по щiльностi, м'якостi, фарбуванню i товщинi шкiрної тканини, з однорiдним по висотi, густотi, i фарбуванню волосяним покривом. Шкiряна тканина повинна бути м'якою на дотик, пластичною, мiцно пофарбованою. Волосяний покрив i шкiряна тканина повиннi бути знежиренi; дiлянки пашин - закритi наклеєним чи нашитим шубним шматком, що не вiдрiзняється по зовнiшньому виглядi вiд основного матерiалу; з'єднання деталей - мiцним; шви - рiвними. Волосяний покрив повиненин бути спрямованим зверху вниз.

Сорт виробiв встановлюється в залежностi вiд дефектiв шкiряної тканини, волосяного покриву, а також дефектiв кушнiрського i пошивного виробництва.

Особливостi зберiгання.

Продукцiя хутряної промисловостi включена в перелiк товарiв, що пiдлягають обов'язковiї сертифiкацiї. Для овчинно-хутряних товарiв виробляється сертифiкацiя вироблених хутряних шкурок, що є сировиною для виготовлення хутряних виробiв, а також сертифiкацiя готових хутряних виробiв. Сертифiкацiя вироблених хутряних шкурок виробляється для визначення вiдповiдностi показникам, установлених стандартами на кожен вид шкурок. При сертифiкацiї хутряних виробiв перевiряють у вiдповiдностi застосовуваних при виготовленнi вироблених хутряних шкурок вимогам стандартiв на шкурки, а також проводять iдентифiкацiю на вiдповiднiсть вимогам стандартiв на однорiднi групи продукцiї в частинi виконання кушнiрсько-пошивних робiт. Необхiдною умовою сертифiкацiї овчинно-хутряних товарiв є вiдповiднiсть вимогам стандартiв по стану волосяного покриву i дефектам волосяного покриву, що допускаються, i шкiряної тканини.

Перелiк основних показникiв, що перевiряються, при сертифiкацiйних iспитах включають наступнi показники:

- рн водяної витяжки;

- температура зварювання шкiряної тканини;

- розривне навантаження;

- масова частка незв'язаних жирових речовин у шкiрянiй тканини й у волоссi;

- стiйкiсть фарбування волосяного покриву чи шкiряної тканини до сухого тертя.

Хутрянi комiри маркують штампом на шкiрянiй тканинi з вказiвкою всiх даних про вирiб його площi. Для комiрiв з коштовних видiв хутра картоннi ярлики з усiма реквiзитами.

Головнi убори також маркують за допомогою картонного ярлика з повною iнформацiєю, товарного знаку, нанесеного в центрi пiдкладки i текстильної стрiчки, що вшили в шов талiї з указiвкою необхiдних даних.

Картонний ярлик усiх виробiв в обов'язковому порядку опломбують.

Упакування хутряних товарiв виробляється у вiдповiдностi зi стандартом: складають усередину, упаковують у дерев'яну чи картонну шухляди, вистеленi чистим папером. Вироби з коштовних видiв хутра спочатку помiщають у картоннi коробки чи в полiетиленовi пакети, а потiм у шухляди. У шухляди також кладеться мiшечок з нафталiном. Комiри складаються пачками по двадцятьох штук волоссям усередину; перев'язанi шпагатом бруньки упаковуються в картоннi коробки, шухляди. У кожну шухляду мiститься упакований лист iз указiвкою кiлькостi одиниць i повної маркувальної iнформацiї. Головнi убори мiстяться в iндивiдуальнi коробки, що потiм укладаються в коробки. Збереження хутряних виробiв повинно здiйснюватися в спецiальних холодильних камерах при температурi +4 - +7 В°С, тому що при такiй температурi припиняється життєдiяльнiсть комах-шкiдникiв.

Основнi дефекти.

Битiсть осi - це дiлянки волосяного покриву з обiрваними чи обламаними кiнцями остьового волосся.

Вихвати волосяного покриву - це дiлянки хутра стрижених шкiр, на яких волос зрiзаний нижче, нiж в iнших мiсцях шкурки.

Вихри - розбiжнi вершинами в рiзнi сторони пучки волосся, що зустрiчаються на шкурках кротiв, бабакiв, ховрашкiв, барсукiв.

Дирки - отвори в шкiрянiй тканинi шкурок.

Твердi мiсця - дiлянки шкiряної тканини шкурки з пiдвищеною твердiстю i зниженою пластичнiстю при неправильному технологiчному процесi.

Жировi плями - видiляють iншим вiдтiнком i жирним блиском на овчинi.

Запав волосся - дiлянки волосяного покриву шкурки зi звитим чи крученим остьовим волосом.

Зашмати - ушкодження шкiряного чи волосяного покривiв у результатi укусiв тварин.

Зарубки волосяного покриву - смуги на стрижених шкурках, що утворюються при низькiй стрижцi волосся на цих дiлянках у порiвняннi з усiєю поверхнею.

Кущi волосся - нерiвномiрнiсть покриву по висотi i вiдтiнку волосся на окремих дiлянках шкурок крота.

Ломiни - трiщини на поверхнi шкiряної тканини в результатi ушкодження епiдермiса.

Вiспини - враження шкiрного покриву гнiйними пухирцями; вiспи у виглядi невеликих знебарвлених цяток. Зустрiчаються переважно в овчини i козлика.

Ороговiлiсть шкiряної тканини - заглиблення, що непiддаються вiдмиву дiлянки дерми шкурки.

Плiшини - дiлянки шкурки, позбавленi волосяного покриву.

Рiзнотоннiсть волосяного покриву - нерiвномiрне фарбування його i шкурок, пiдданих фарбуванню.

Протяг - оголення коренiв волосся.

Цвiлiсть - змiна фарбування волосяного покриву вiд вицвiтання.

Шитiсть - наявнiсть швiв на мiсцях розривiв i розрiзiв чи на мiсцях вставки i пiдставки.

Болячки - ушкодження шкiрного покриву в результатi захворювань механiчних чи хiмiчних ушкоджень шкiри при життi тварини.

Організація робочого місця — це система заходів щодо його спеціалізації, оснащення необхідними засобами і предметами праці, їхнього розміщення на робочому місці, його зовнішнього оформлення і створення належних умов праці. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі.

Основними напрямами в організації робочих місць вважають:

— ефективне розміщення устаткування, оснащення, предметів праці;

— раціональну спеціалізацію;

— освітлення робочої площі;

— обслуговування;

— умови безпечної й високопродуктивної праці

Крім того, важливе значення має безпека розміщення й оснащення робочого місця.

Залежно від спеціалізації робочого місця здійснюється його відповідне елементне оснащення.

Комплексне оснащення робочого місця є необхідною передумовою ефективної організації процесу праці. Однак не менш важливим е раціональне просторове розміщення засобів оснащення на робочому місця так, щоб забезпечити зручність їх обслуговування, вільний доступ до механізмів, економію рухів і пересувань працівника, зручну робочу позу, гарний огляд робочої зони, безпеку праці, економію виробничої площі, зручний взаємозв'язок із суміжними робочими місцями, з підлеглими і керівниками. Забезпечення цих умов досягається в процесі планування робочих місць.

ВСТУП.

Хутрянi та овчинно-шубнi товари - це хутряна та овчинно-шубна сировина, шкурки виробленi, хутрянi й овчинно-шубнi вироби.

У хутряну та овчинно-шубну сировину включають хутро, хутряну сировину i невиробленi шкурки морських звiрiв; у хутрянi товари - шкурки виробленi зимово-весняних видiв хутра, шкурки хутрянi i виробленi шкурки морських звiрiв; у хутрянi й овчинно-шубнi вироби - хутряний i овчинно-шубний одяг, хутрянi головнi убори, комiри, хутра, пластини, скрiй, жiночi хутрянi убори (горжетки, пелерини), рукавицi, рукавички та iншi хутрянi вироби.

Товарознавство вивчає фактори, що визначають якiсть товарiв, споживчi властивостi товарiв, розробляє методи вимiру властивостей i оцiнки рiвня якостi товарiв, визначає умови i методи збереження якостi товарiв пiд час перевезення, збереження, експлуатацiй, дослiджує причини йхнього фiзичного i морального зносу.

При пiдвищеннi якостi, наприклад при збiльшеннi довговiчностi товару, скорочується кiлькiсть виробiв, необхiдних для задоволення в них.

Якiсть не тiльки технiчна, але i суспiльна категорiя. Оцiнка якостi залежить як вiд властивостей, властивим товарам, так i вiд рiвня суспiльних потреб у цих властивостях, вiд умов споживання. Важливим моментом у визначеннi якостi є рiвень суспiльних витрат на виробництво товару.

У сучасних умовах вихiдним пунктом формування асортименту, рiвня якостi i планування кiлькостi товарiв, що випускаються, стало задоволення потреб споживачiв. Тому товарознавство вiд аналiзу окремих споживчих властивостей товарiв переходить до оцiнки i вимiру якостi товарiв з погляду ступеня задоволення вiдповiдной потреби. Товарознавство активно включається у вирiшення проблем керування якiстю на всiх стадiях життєвого циклу продукцiй - проектування, виробництва, звертання i споживання. Особлива увага звертається на розробку рацiональних умов збереження, перевезення, а також використання товарiв, правил догляду за ними. Змiнюється пiдхiд товарознавства до дослiдження асортименту товарiв: на перший план висувається проблема розробки оптимального призначення i комплексу виробiв, прогнозування асортименту.

В Украйнi нараховується бiльше 100 видiв хутрових звiрiв i тварин. Для збереження i розширення поголiв'я, хутрових звiрiв i збiльшення заготiвель сировини в нашiй крайнi проводиться аклiматизацiя коштовних видiв хутрових звiрiв (ондатри, нутрiй, американськой норки), створена система заказникiв, заповiдникiв.

ВИРОБНИЦТВО ХУТРЯНИХ ТА ОВЧИННО-ШУБНИХ ВИРОБРЖВ

Хутряний напiвфабрикат являє собою виробленi шкурки хутра, хутряной сировини i морських тварин, що мають натуральне фарбу чи фарбованi.

Вироблення шкурок, знятих з подовжнiм розрiзуванням по череву i лапах (спосiб шаром) або знятих цiлими (способи трубкою, панчохою) i попередньо законсервованих (прiсно-сухим способом, мокро- i сухосоленням, квашенням i iн.), полягає в проведеннi пiдготовчих операцiй.

Пiдготовчi операцiй включають вiдмотування шкурок, йхню розбивку (механiчне розпушення шкiрной тканини), стрижку зайвого довгого волоса, знежирення шкiрной тканини i волосяного покриву миючими речовинами чи органiчними розчинниками.

Власне вироблення шкурок полягає в пiкелюваннi, жируваннi шкурок (обробцi жировими емульсiями для пiдвищення тягучостi, м'якостi i стiйкостi шкiровой тканини до дiй вологи i температури) i йхньому сушiнню.

Оздоблювальнi операцiй: вiдкочування шкурок у глухих барабанах з обпилюваннями, змоченими розчинникамм жирiв, для очищення поверхнi волосся вiд жиру i додавання м'якостi шкiровой тканини; розбивка шкiровоС тканини на спецiальних машинах чи ручних скобах для пiдвищення її м'якостi i пластичностi; повне очищення вiд обпилювань, пили i розчiсування поплутаного волосся.

Виробленi шкурки при необхiдностi пiддають фарбуванню рiзними способами: зануренням (суцiльне однотонне фарбування волосяного покриву i шкiрової тканини); намазним способом i комбiнованим. Існує кiлька рiзновидiв намазного способу: пробивання (нанесення барвника за допомогою твердих щiток через усю товщу волосяного покриву зi збереженням природного фарбування шкiрової тканини); верхiвкове фарбування; аерографне фарбування (напилювання барвника для створення тонiв, пiвтонiв i т.д.); трафаретне фарбування.

Овчинне хутро часто пiддають особливiй обробцi: на волосяний покрив впливають люстром - водяним розчином спирту i мурашиної кислоти, а потiм розгладжують i випрямляють звитi кiнцi волосся для додання їм блиску. Довговолосу овчину використовують для iмiтацiї лисицi, песця; вона призначена для комiрiв, головних уборiв.

Хутрянi вироби виготовляють у процесi кушнiрського i пошивного виробництва.

Кушнiрське виробництво полягає у виробленнi з хутряного напiвфабрикату ВлчорновихВ» деталей одягу) Основнi технологiчнi операцiї цього виробництва: виробниче сортування шкурок - добiрка однорiдних по зовнiшньому виглядi шкурок для визначених видiв виробiв i їх наборка для кожного виробу, у тому числi найбiльш якiсних - для основних деталей одягу, наприклад спинки, поличок; видалення дефектiв шляхом їх прорiзки спецiальними способами й ушиття уздовж шкурки; розкрiй шкурок простим обкроем для додання їм форми пластин, а при необхiдностi змiни форми i розмiрiв напiвфабрикату - розкрiй шкурок складними методами: розпуск (подовження коротких шкурок), осаду (укорочення довгих), розбивка (вирiвнювання двох шкурок по довжинi) i iн.

Пошивне виробництво хутряних виробiв включає зборку (зшивку) хутряних деталей скроя; розкрiй пiдкладки, що утеплює i прикладних матерiалiв; комплектування всiх необхiдних деталей фурнiтури для визначених виробiв; пошиття виробiв i їхню заключну обробку - чищення, пiдрiвнювання, розчiсування волосяного покриву, колочення.

Овчинно-шубнi вироби повиннi бути виготовленi з овчин, однорiдних по щiльностi, м'якостi, фарбуванню i товщинi шкiрної тканини, з однорiдним по висотi, густотi, i фарбуванню волосяним покривом. Шкiряна тканина повинна бути м'якою на дотик, пластичною, мiцно пофарбованою. Волосяний покрив i шкiряна тканина повиннi бути знежиренi; дiлянки пашин - закритi наклеєним чи нашитим шубним шматком, що не вiдрiзняється по зовнiшньому виглядi вiд основного матерiалу; з'єднання деталей - мiцним; шви - рiвними. Волосяний покрив повиненин бути спрямованим зверху вниз.

Сорт виробiв встановлюється в залежностi вiд дефектiв шкiряної тканини, волосяного покриву, а також дефектiв кушнiрського i пошивного виробництва.

Склад сировини для виробництва

Хутряна шкiра має волосяний покрив i шкiрну тканину, тобто будова аналогiчна шкiрам тварин, що використовуються для виготовлення шкiр.

Епiдермис складає 2-5 % загальної товщини шкiрного покриву i складається з рогового i паросткового шарiв.

Мiж колагенними пучками розташованi сальнi i потовi залози, коренi волосся. Нижня границя сосочкового шару умовно проходить на глибинi залягання волосяних сумок. У рiзних видiв хутряних шкiр глибина залягання i кут нахилу волосяних сумок неоднаковi. Протягом року глибина залягання волосяних сумок мiняється: сумки зростаючого волоса в перiод линяння хутрових звiрiв розташовуються в нижнiх шарах дерми, а сумки у поверхневих. Сiтчастий шар розташований пiд сосочковим i характеризується бiльш рiвномiрним переплетiнням могутнiх кологенових волокон. Пiдшкiрно-жирова тканина знаходиться безпосередньо пiд дермою. Це пухка сполучна тканина зв'язує шкiрову тканину з тушкою тварини, у якiй розрiзняють три шари: жировий, мускульний i пiдшкiрна клiтковина. У процесi вироблення хутра пiдшкiрно-жирова тканина вiддаляється.

Волосяний покров - сукупнiсть рiзноманiтного волосся, що покриває тiло тварини i виконують ряд фiзiологiчних функцiй: вiн є теплорегулюючим шаром i охороняє органiзм вiд зайвої втрати тепла i вологи, а також механiчних впливiв.

Кератин є основним бiлком, що утворить волос i основний шар епидермiсу.

Волос складається з двох частин: коренi, що залягають в шкiрному покривi, i стрижня, що виходить на поверхню шкiрного покриву. Стовщення на кiнцi кореня утворює цибулину волоса. Корiнь i цибулина оточенi декiлькома оболонками. Зовнiшнi оболонки, освiченi зi сполучної тканини дерми, називаються волосяною сумкою, а внутрiшнi оболонки епiдермiчного походження - кореневою пiхвою.

До нижньої частини волосяної сумки примикає вузький пучок гладких м'язових волокон, один кiнець якого прикрiплений до волосяної сумки, а iнший губиться в прилягаючих волокнах дерми. Скорочуючи, цей мускул може змiнювати кут нахилу волосяної сумки, при цьому мiняється теплоiзолюючий прошарок повiтря у волосяному покривi.

Стрижень волосся складається з трьох шарiв: кутикули (зовнiшнього лускатого шару), коркового шару i серцевини.

Кутикула - дуже тонка, зовнiшня оболонка волоса, що складається з ороговiлих пластинчастих клiток, що мiстять аморфний кератин. Лусочки покладенi одна на iншу на зразок луски риби так, що вiльнi кiнцi їх спрямованi до вершини стрижня волоса. Кутикула захищає волос вiд зовнiшнiх впливiв, а так само визначає його блиск, стiйкiсть до стирання.

Корковий шар - концентруючий шар волоса, що знаходиться пiд кутикулою й утворений веретеноподiбними ороговiлими клiтками, розташованими уздовж осi волоса. Клiтки з'єднанi один з одним мiжклiтинною речовиною i покладений щiльно один до одного. Корковий шар обумовлює механiчнi властивостi волосся: мiцнiсть на розрив, пружнiсть, розтяжнiсть. Фарбування волосся залежить вiд присутностi в клiтках коркового шару чорного чи жовтого пiгменту. Вiд сполучення i ступеня розвитку цих пiгментiв залежать усi варiацiї фарбування волосяного покриву. При вiдсутностi пiгменту волосяний покрив має бiле фарбування.

Серцевина волосся являє собою пухку, пористу тканину, що складається з багатогранних клiток з ороговiлими оболонкою i протоплазмою.

Усерединi клiток знаходяться пухирцi повiтря i зерна пiгменту, повiтря знаходиться й у мiжклiтинних просторах.

Волосся за формою можуть бути трьох типiв: веретеноподiбнi, цилiндричнi i конiчнi.

Найбiльше часто зустрiчаються веретеноподiбне волосся, що складаються з чотирьох частин: кiнчика, гранi (найбiльш широкої частини), шейки i пiдстави. У поперечному перерiзi гранi волосся мають рiзну форму: округлу (крiт, хом'як), овальну (песець, соболь, куниця), плоску (видра, нутрiя), бобовидну (бабак).

Конiчне волосся поступово розширюються вiд кiнчика до пiдстави.

По характеру i ступеню волосся у хутрових звiрiв буває рiзної форми: пряме, вигнуте пiд кутом, вигнуте по довжинi, хвилясте, спiральне.

Топографiя хутряної сировини також вiдрiзняється вiд топографiї шкiри, призначенi для виготовлення, i складається з хвоста, огузка, хребта, зашийка, мордка, душки, бокiв, черева, лап.

Шкуркою називають зовнiшнiй покрив тварини вiддiленої вiд тушки. Шкурка складається з шкiряної тканини i волосяного покриву. Крiм того шкурка складається з хребтової частини (спинний i черевний). На хребтовiй сторонi шкурки, видiляють наступнi дiлянки: голову, шию, зашийок, хребет огузок. На черевний видiляють тушку (груди, горло, черевок i пахни). На шкурках бiльшостi видiв зберiгаються лапи i хвiст. Шкiряна тканина складається з нерiвних коштовних по товщинi своїй - тонкого эпидермiсу, основного шару - дерма, основного мускулистого i жирового шару. Пiдшкiрно-мускульний, а також i жировий шар при обробцi цiлком видаляють. Волосся складається з кореневої частини, що знаходиться в товщинi шкiряної тканини розташованої над її поверхнею.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 92; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.175.174.36 (0.23 с.)